Новини / Аналітика     03 квітня 2019 16:43

Формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки

Аналітики прогнозують зростання експорту зернових з України на 25% у 2018–2019 МР порівняно з минулим роком, що зумовлено рекордним урожаєм. Landlord спробував проаналізувати, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Експортний потенціал країни оцінювали через призму динаміки розмірів і структури посівних площ в Україні за останні 5 років, врожайності зернових культур, а також стану перезимівлі озимих. Отже, чотири пори року, чотири етапи формування потенційних можливостей аграрного сектора економіки.

Осіння посівна заклала підґрунтя

За даними Державної служби статистики України, під урожай 2019 року українські аграрії засіяли озимими зерновими 8,9 млн га на зерно та зелений корм. Із них озимих зернових культур на зерно посіяно на площі 7,6 млн га, що на 4,4 % більше, ніж під урожай 2018 року.

Читайте: Структура посівів ярих культур у 2019 році – Мінагрополітики

У нинішньому маркетинговому році аграрії дещо змінили структуру посівів озимих, збільшивши на 22 % посівні площі під ячменем і приблизно на таку ж частку (на 22,7 %) зменшивши площі під житом.

Зокрема восени 2018-го посіяли:

  • пшениці – 6,45 млн га (на 2,8 % більше, ніж восени 2017-го);
  • жита – 1,15 млн га (на 22,7 % менше);
  • ячменю – 1,0 млн га (на 22 % більше).

Озимого ріпаку на зерно посіяно на площі 1,29 млн га, що на 28 % більше, ніж у 2017 році.

Області, які традиційно в Україні лідирують за площею озимих, у нинішньому сезоні ще більше розширили обсяги посівів порівняно з такими під урожай 2018 р.: Одеська область – на 3,7 %, Запорізька – на 7,3 % та Миколаївська – на 5,6 %.

Розширити площі озимих в Україні дозволили агрокліматичні умови: метеорологи оцінюють їх як найбільш оптимальні для осінньої посівної кампанії за останні 10 років. Таким чином, хід осінньої посівної заклав надійне підґрунтя у формування експортного потенціалу України щодо зернових на 2019–2020 МР.

Що показала зима

Цьогорічна зима із високими середньодобовими температурами (на 1–2 °С вище за середньостатистичну норму) і підвищеною (на 16 % щодо норми) кількістю опадів стала спокійною для більшості господарств України і сприятливо позначилася на стані озимих.

За результатами перезимівлі слабкими виявилися лише 13 % озимих (на площі 1 млн га). Добрий стан відзначено для половини площ (3,6 млн га), задовільний – для 37 % (3 млн га). Найгірше перезимували поля на сході та півдні України – у Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, де частка зріджених та слабких посівів становила відповідно 37, 30 і 28 %.

Проте, як зауважили аналітики «АПК-Информ», місцями в північних та центральних областях сніговий покрив був досить великим, і «незначне промерзання ґрунту не забезпечило достатнього припинення ростових процесів у рослинах». Такі фактори зумовлюють ризик зниження врожайності культур і розвитку на них хвороб, але частка «проблемних» площ у загальному обсязі посівів незначна.

Таким чином, стан перезимівлі озимих культур дозволяє (у разі сприятливих подальших погодних умов) розраховувати на достатньо високий рівень врожаю, а отже, і експорту зернових з України.

Весняний оптимізм

Весняна посівна кампанія цього року почалася на місяць раніше, ніж у 2018-му. Станом на 4 березня в Мінагрополітики звітували про засіяний 1 % площ під ранні ярі зернові та зернобобові культури. Ранній старт посівної вселяє в аграріїв оптимізм щодо перспективи цьогорічного врожаю, а отже, дає надії на ефективне формування експортного потенціалу агросектора країни.

Загалом в Україні планується засіяти ярими зерновими 7,2 млн га. Тож загальна площа під зерновими не зміниться проти 2018 року і становитиме 14,8 млн га. Проте у структурі посівів ярих культур очікуються зміни.

За даними Мінагрополітики, під урожай 2019 р. господарства України планують посіяти:

  • ячмінь – на площі 1571 тис. га (на 3% менше, ніж під урожай 2018 р.);
  • пшениця – 175 тис. га (на 11% менше);
  • овес – 192 тис. га (на 3% менше);
  • горох – 347 тис. га (на 20% менше);
  • гречка – 101 тис. га (на 7% менше);
  • просо – 57 тис. га (на 9% більше);
  • кукурудза на зерно  – 4625 тис. га (на 1% більше);
  • соя – 1823 тис. га (на 7% більше).

Необхідно відзначити і прогресивне нарощування аграріями обсягів внесення мінеральних добрив під зернові культури: від 79 кг поживних речовин на 1 га у 2015 році до 123 кг у 2018-му. За прогнозом УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, цього року підживлення зернових проводитиметься в середньому із розрахунку 130 кг поживних речовин на 1 га площі.

Літо: перспектива жнив           

Аналіз динаміки валового збору й експорту зернових за останні 4 роки в Україні свідчить про те, що, залишаючи на потреби країни від 20,5 до 22,5 млн тонн зернових, українські аграрії експортують у середньому 66,5 % вирощеного врожаю.

РІк Площа, млн га Валовий збір, млн т Експорт, млн т  % експорту
2015 14,6 59,96 39,5 65,83
2016–2017 14,3 66,1 43,8 66,26
2017–2018 14,6 61,3 39,4 64,27
2018–2019 14,8 70,1 49,4* 69,90

*За прогнозом USDA.

Як бачимо з наведеної таблиці, скорочення урожаю зернових у 2017–2018 МР на 7,3 % призвело до зменшення відвантаження на зовнішній ринок зерна на 10 %. У 2018–2019 МР урожай зернових зріс порівняно з попереднім роком на 14,4 %, і очікуваний приріст обсягів експорту становить, відповідно до прогнозів, 25,4 %.

Як передбачають експерти УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, у 2019 році при збереженні посівних площ на рівні 2018 року (14,8 млн га) і за сприятливих погодних умов АПК України може розраховувати на валовий збір зерна у розмірі 68 млн т.

Беручи за основу показники прогнозу врожаю і враховуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що у 2019–2020 МР Україна виходить на міжнародний ринок зернових з експортним потенціалом 45,5–47,5 млн т (у середньому 46,5 млн т).

Landlord раніше повідомляв про те, що до липня 2019 року Україна експортує 47 млн т зерна.

Читайте також