Новини / Аналітика     03 квітня 2019 16:43

Формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки

Аналітики прогнозують зростання експорту зернових з України на 25% у 2018–2019 МР порівняно з минулим роком, що зумовлено рекордним урожаєм. Landlord спробував проаналізувати, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Експортний потенціал країни оцінювали через призму динаміки розмірів і структури посівних площ в Україні за останні 5 років, врожайності зернових культур, а також стану перезимівлі озимих. Отже, чотири пори року, чотири етапи формування потенційних можливостей аграрного сектора економіки.

Осіння посівна заклала підґрунтя

За даними Державної служби статистики України, під урожай 2019 року українські аграрії засіяли озимими зерновими 8,9 млн га на зерно та зелений корм. Із них озимих зернових культур на зерно посіяно на площі 7,6 млн га, що на 4,4 % більше, ніж під урожай 2018 року.

Читайте: Структура посівів ярих культур у 2019 році – Мінагрополітики

У нинішньому маркетинговому році аграрії дещо змінили структуру посівів озимих, збільшивши на 22 % посівні площі під ячменем і приблизно на таку ж частку (на 22,7 %) зменшивши площі під житом.

Зокрема восени 2018-го посіяли:

  • пшениці – 6,45 млн га (на 2,8 % більше, ніж восени 2017-го);
  • жита – 1,15 млн га (на 22,7 % менше);
  • ячменю – 1,0 млн га (на 22 % більше).

Озимого ріпаку на зерно посіяно на площі 1,29 млн га, що на 28 % більше, ніж у 2017 році.

Області, які традиційно в Україні лідирують за площею озимих, у нинішньому сезоні ще більше розширили обсяги посівів порівняно з такими під урожай 2018 р.: Одеська область – на 3,7 %, Запорізька – на 7,3 % та Миколаївська – на 5,6 %.

Розширити площі озимих в Україні дозволили агрокліматичні умови: метеорологи оцінюють їх як найбільш оптимальні для осінньої посівної кампанії за останні 10 років. Таким чином, хід осінньої посівної заклав надійне підґрунтя у формування експортного потенціалу України щодо зернових на 2019–2020 МР.

Що показала зима

Цьогорічна зима із високими середньодобовими температурами (на 1–2 °С вище за середньостатистичну норму) і підвищеною (на 16 % щодо норми) кількістю опадів стала спокійною для більшості господарств України і сприятливо позначилася на стані озимих.

За результатами перезимівлі слабкими виявилися лише 13 % озимих (на площі 1 млн га). Добрий стан відзначено для половини площ (3,6 млн га), задовільний – для 37 % (3 млн га). Найгірше перезимували поля на сході та півдні України – у Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, де частка зріджених та слабких посівів становила відповідно 37, 30 і 28 %.

Проте, як зауважили аналітики «АПК-Информ», місцями в північних та центральних областях сніговий покрив був досить великим, і «незначне промерзання ґрунту не забезпечило достатнього припинення ростових процесів у рослинах». Такі фактори зумовлюють ризик зниження врожайності культур і розвитку на них хвороб, але частка «проблемних» площ у загальному обсязі посівів незначна.

Таким чином, стан перезимівлі озимих культур дозволяє (у разі сприятливих подальших погодних умов) розраховувати на достатньо високий рівень врожаю, а отже, і експорту зернових з України.

Весняний оптимізм

Весняна посівна кампанія цього року почалася на місяць раніше, ніж у 2018-му. Станом на 4 березня в Мінагрополітики звітували про засіяний 1 % площ під ранні ярі зернові та зернобобові культури. Ранній старт посівної вселяє в аграріїв оптимізм щодо перспективи цьогорічного врожаю, а отже, дає надії на ефективне формування експортного потенціалу агросектора країни.

Загалом в Україні планується засіяти ярими зерновими 7,2 млн га. Тож загальна площа під зерновими не зміниться проти 2018 року і становитиме 14,8 млн га. Проте у структурі посівів ярих культур очікуються зміни.

За даними Мінагрополітики, під урожай 2019 р. господарства України планують посіяти:

  • ячмінь – на площі 1571 тис. га (на 3% менше, ніж під урожай 2018 р.);
  • пшениця – 175 тис. га (на 11% менше);
  • овес – 192 тис. га (на 3% менше);
  • горох – 347 тис. га (на 20% менше);
  • гречка – 101 тис. га (на 7% менше);
  • просо – 57 тис. га (на 9% більше);
  • кукурудза на зерно  – 4625 тис. га (на 1% більше);
  • соя – 1823 тис. га (на 7% більше).

Необхідно відзначити і прогресивне нарощування аграріями обсягів внесення мінеральних добрив під зернові культури: від 79 кг поживних речовин на 1 га у 2015 році до 123 кг у 2018-му. За прогнозом УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, цього року підживлення зернових проводитиметься в середньому із розрахунку 130 кг поживних речовин на 1 га площі.

Літо: перспектива жнив           

Аналіз динаміки валового збору й експорту зернових за останні 4 роки в Україні свідчить про те, що, залишаючи на потреби країни від 20,5 до 22,5 млн тонн зернових, українські аграрії експортують у середньому 66,5 % вирощеного врожаю.

РІк Площа, млн га Валовий збір, млн т Експорт, млн т  % експорту
2015 14,6 59,96 39,5 65,83
2016–2017 14,3 66,1 43,8 66,26
2017–2018 14,6 61,3 39,4 64,27
2018–2019 14,8 70,1 49,4* 69,90

*За прогнозом USDA.

Як бачимо з наведеної таблиці, скорочення урожаю зернових у 2017–2018 МР на 7,3 % призвело до зменшення відвантаження на зовнішній ринок зерна на 10 %. У 2018–2019 МР урожай зернових зріс порівняно з попереднім роком на 14,4 %, і очікуваний приріст обсягів експорту становить, відповідно до прогнозів, 25,4 %.

Як передбачають експерти УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, у 2019 році при збереженні посівних площ на рівні 2018 року (14,8 млн га) і за сприятливих погодних умов АПК України може розраховувати на валовий збір зерна у розмірі 68 млн т.

Беручи за основу показники прогнозу врожаю і враховуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що у 2019–2020 МР Україна виходить на міжнародний ринок зернових з експортним потенціалом 45,5–47,5 млн т (у середньому 46,5 млн т).

Landlord раніше повідомляв про те, що до липня 2019 року Україна експортує 47 млн т зерна.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

1 годину тому

Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Бразилія є четвертим найбільшим виробником продуктів харчування у світі. Унікальність агробізнесу в цій країні полягає в тому, що тутешні фермери зовсім не залежать від держсубсидій та протекціонізму. У своєму розвитку вони спираються на цифрові технології.

Landlord спільно з АТ «Ощадбанк» реалізує медіапроект «Як живе іноземний фермер», завдяки якому ви зможете дізнатися про закордонний досвід ведення ефективного бізнесу.

Лучано Лара – успішний бразильський фермер, який на власному досвіді переконався, що запорукою конкурентоспроможного сільського господарства є інвестиції в технології й людські ресурси. І сьогодні Бразилія – це країна, де кожен четвертий безпілотник працює на агросектор.

ІТ – наше все

Завдяки застосуванню ІТ, бразильським фермерам вдалося забезпечити стабільну життєздатність без щедрих субсидованих кредитів. Лучано Лара розповів, що тутешні агровиробники зовсім не залежать від державних субсидій та протекціонізму. Їх конкурентоспроможність походить від технологій, підприємництва та величезного потенціалу регіонів.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Агробізнес країни є інтенсивним користувачем цифрових технологій і супутників. Близько 25% бразильських безпілотників працюють на місцевий АПК. Різні державні й приватні дослідницькі організації Бразилії стали потужним джерелом інновацій та підвищення продуктивності.

Результати вражають

Від 1975 р. площа територій під зерновими в Бразилії збільшилася вдвічі, а виробництво зросло в 4 рази. Ціна на продукти харчування знизилася на 80% у реальному вимірі. Бразилія нині є однією з п’яти найбільших виробників 36 товарів і першою з експорту сої, цукру, кави, курятини, м’яса та апельсинового соку.

Звісно, проблеми є, але фермерам вдається їх усувати:

«Агропромисловість моєї країни все ще стикається з багатьма труднощами: недостатньою логістикою, хаотичною податковою системою, обмеженнями на аутсорсинг та витратами через аграрну політику попередніх урядів. Подолання всього цього є суттєвою проблемою. Однак цю проблему цілком реально усунути», – резюмував пан Лара.

Нагадаємо, що в медіапроекті «Як живе іноземний фермер» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

Технології   

2 години тому

Зерновим кооперативам компенсують 70% за придбане обладнання

Міністерство працює над розширенням напрямів держпідтримки фермерів і розглядає можливість компенсувати 70% вартості за придбане обладнання зерновим кооперативам – заявив на 29-му з’їзді АФЗУ заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Мінагрополітики.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і визначити спільні рішення для подальшого розвитку АПК.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

В. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева наголосила на важливості підтримки молоді в бажанні займатися фермерством, щоб запобігти міграції людей із сільських територій.

«Які б технології не були, про яку економіку ми б не говорили, без людини на селі нічого не буде», – наголосила Ольга Трофімцева.

Для підтримки фермерських господарств в Україні передбачена бюджетна програма загальною вартістю 800 млн грн, яка охоплює 7 напрямів. Також діє програма здешевлення кредитів, компенсації витрат на техніку та садивний матеріал, і, за словами Віктора Шеремети, у 2019 р. заявки на компенсацію відсотків за залученими кредитами подало вже 700 агропідприємців.

Наразі в Уряді розглядають можливості розширенням напрямів державної підтримки аграріїв.

«Планується включити до компенсації 70% за придбане обладнання зернові кооперативи», – заявив Віктор Шеремета.

Landlord раніше повідомляв про те, що аграріям України від грудня 2018 до березня 2019 р. компенсували 131 млн грн за придбану техніку.

Фінанси   

3 години тому

Трофімцева шукає спільну мову з фермерами

«Спілкування з фермерами – це завжди непросто», – поділилася Ольга Трофімцева своїми відчуттями після з’їзду Асоціації фермерів і приватних землевласників України. Але перед Мінагрополітики та АФЗУ стоять спільні виклики і завдання, тому знаходити спільну мову дуже важливо.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і обговорити ключові проблеми у розвитку фермерських господарств.

Одне з головних завдань, котрі мають спільно вирішувати АФЗУ та Мінагрополітики, – створення умов для утримання молоді в селі. Ольга Трофімцева відзначила необхідність підтримання молоді в бажанні займатися фермерством – допомогти їм стати конкурентоспроможними, високорентабельними, виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки.

«Молодь має залишатися в селі, і ми своїми скоординованими напрацюваннями маємо забезпечити для цього всі умови», – наголосила в. о. Міністра.

За її словами Ольги Трофімцевої, для реалізації цих завдань насамперед потрібна активна та конструктивна взаємодія.

Не завжди у спілкуванні з фермерами вдається досягти конструктивного діалогу – через емоції та суперечки. «Але розмовляти треба. І знаходити спільну мову теж. І спільні рішення. Я цього спілкування не боюсь», – написала Ольга Трофімцева.

Landlord раніше повідомляв про те, що розмір держпідтримки молодим фермерам планують збільшити до 48 тис. грн.

Політика   

20 години тому

Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Володимир Гройсман назвав «колосальною дурницею» необхідність оформлення малими господарствами ліцензій на зберігання пального. Прем'єр-міністр висловив сподівання, що Парламент встигне до 1 липня перенести терміни отримання відповідних ліцензій.

Про це повідомляє Економічна правда.

На засіданні Кабміну 19 червня Володимир Гройсман відзначив, що бізнес в Україні, насамперед малий, не готовий до встановлення ліцензування зберігання пального.

Читайте: Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

На думку Володимира Гройсмана, зміни, внесені Законом України №2628-VIII, які вводяться в дію з 1 липня 2019 р. і які зобов’язують сільгоспвиробників оформлювати ліцензії на зберігання пального, покликані не полегшити, а «зробити важчим життя людей».

«Ми просили, щоб парламент переніс це, але поки що парламент займається іншими питаннями. Можливо, ми встигнемо до 1 липня ще раз попросити їх», – проінформував прем’єр.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

19 червня 2019 09:02

Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального сільгоспвиробниками. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій під час розширеної наради в Міністерстві з представниками агропідприємств.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Представники Мінагрополітики спільно з аграріями обговорили питання нововведень щодо зберігання пального сільгоспвиробниками. Нагальними проблемами для фермерів стали необхідність отримання ліцензії та реєстрації акцизних складів для зберігання пального, що потребує значних витрат коштів і часу.

Зазначені зміни передбачалися Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який вступає в силу з 1 липня 2019 р.

Читайте: Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Представники аграрних підприємств та об’єднань галузі висловили своє бачення цих положень та окреслили шляхи вирішення проблемних питань. Озвучені ними пропозиції будуть узагальнені та розглянуті для змін до Закону України № 2628.

Своєю чергою урядовці наголосили, що Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального, оскільки воно використовується виключно для власних потреб.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

Показати ще