Посівна – сезон підвищеної небезпеки для бджіл

Український клуб аграрного бізнесу нагадав агровиробникам і пасічникам про те, що з початком нового сезону сівби сільськогосподарських культур та підвищення активності у весняно-польових роботах, існує ризик утворення інсектицидного пилу, який може з’являтися при посіві протруєного насіння пневматичними сівалками, інформує УКАБ.

Цей пил небезпечний для бджіл, оскільки може спричинити зниження їх активності та продуктивності.

Основна маса насіння сільськогосподарських культур обробляється фунгіцидними протруйниками і тільки близько 30 % додатково ще і інсектицидними. І саме порушення правил поводження з таким насінням при посіві може призвести до утворення інсектицидного пилу, який потім розноситься вітром на значні відстані.

Так, задля запобігання таких випадків УКАБ розробив рекомендації щодо запобіганню утворення інсектицидного пилу, зокрема:

1. Варто застосовувати лише сертифіковане насіння, оброблене інсектицидними протруйниками в заводських умовах.
2. Не рекомендується проводити посів протруєного насіння пневматичними сівалками, недообладнаними дефлекторами, при швидкості вітру більше 5 м/с.
3. Забезпечувати наявність на пневмосівалці додаткового пиловловлюваного обладнання.
4. Інформувати громади та пасічників про внесення засобів захисту рослин.
5. На час висіву пасічники повинні ізолювати бджіл у вуликах.

Внесок бджіл у запилення садів складає 80-90% від усіх комах запилювачів. Саме завдяки послугам з комерційного запилення врожайність черешні збільшується до 65%, персиків – на 80%. Водночас середня вага плодів персика збільшується на 25%-40%, а малини – на 100%, розповів власник пасіки запилювального направлення з Ізмаїльського району Одещини Денис Терновський в інтерв’ю  SEEDS.

Так, експерт зауважив, що приємно констатувати що українські аграрії зрозуміли користь комерційного запилення, як гарантії високих врожаїв та отримання великих та красивих плодів. Він подякував американському народу та проекту USAID, що забезпечив фінансування дослідницьких робіт по вивченню ефективності запилення бджолами низки садів України.

Додав, що це дозволило сформувати практичні рекомендації, як для пасічників, що підвозять бджолосім’ї до аграріїв, так і для агрономів, котрі планують стратегію по розміщенню бджолосімей в садах і календаря їх використання.

А також акцентував, що комерційне запилення садів – то є наукоємна послуга, що дає стабільно високі результати в порівнянні з помилковими гіпотезами аграріїв. Мовляв, сусідній пасічник трактором завіз причіп з бджолами, або: у нас село за 2 кілометри від саду, сільські бджоли самі долетять та зроблять запилення.

Читайте також: В Австрії картоплярі засівають ділянки травами для бджіл

Відповідаючи на запитання, від чого саме залежить максимальна ефективність запилення садів бджолами, Терновський нагадав, що сади зацвітають тоді коли ще прохолодно і земля чорна. В цей момент бджолосім’ї ще слабі, матка не встигла насіяти багато, а зимові бджоли вигодувати нові покоління. Аграрій навпаки бажає отримати потужних запилювачів.

Оскільки він особисто обрав запилювальний напрямок бджільництва, його пасіка зимує та розвивається в Бесарабії на березі Дунаю. Він має ранній та бурхливий розвиток бджолосімей і дуже на цьому концентрується

Бджоли – це суперорганізм, котрий з зими виходить слабим, бурхливо зростає, після чого, якщо не буде регулярного цвітіння, бджолосім’я ділиться навпіл, відпускаючи рій. Саме тому, пасіка, що працює на мед, їй не вигідно зарано стимулювати розвиток бджіл на сади – це дорого та ризиковано. Їх ціль – це акація, або соняшник.

Ми – професійні запилювачі, нас мало цікавить мед. Щойно наші бессарабські бджоли починають літати, ми починаємо програму з штучного стимулювання бурхливого розвитку бджолосімей. Нам потрібно дати бджолам альтернативну реальність того, що прийшла весна та почалося цвітіння. Ще до цвітіння садів нам потрібно згодувати бджолам декілька тонн меду, цукру, японських пробіотиків, амінокіслот, ферментів. Якщо під час запилення ми бачимо що бджоли не забезпечують себе нектаром, ми продовжуємо скормлювати бджолам тони меду та цукру, щоб не допустити роїння.

Крім цього, експерт пояснив, що бджоли – маленькі істоти, котрі не мають розвиненого мозку. Вони працюють по простих та надійних алгоритмах – “виживання при мінімальних витратах енергії”. Бджоли економлять енергію завжди. Тобто, якщо вони мають вибір, вони ніколи не будуть літати далеко, тому, що це довго, ризиковано, та й зношуються крила.

Еволюційно бджоли, що пішли с помірного клімату, вони мали більш стабільний доступ до нектару, вони не люблять літати далеко. Бджоли що пішли з напівзасушливого клімату – змушені літати далі в пошуках нектару.

Саме тому бджоли з італійськими коренями в 5 разів частіше роблять далекі вильоти в порівнянні з більшістю порід бджіл. Саме цей факт дозволяє розставляти вулики з дистанцією в 2 рази більшою ніж с місцевими породами.

Читайте також: Апікультура під загрозою: в Україні катастрофічно зменшується кількість бджіл

Тож він рекомендував агрономам розставляти вулики на відстані не більше ніж 200 м від дерева, а якщо вони хочуть отримати рекордний врожай – взагалі не більше 50 м.

Експерт розповів, що якось розмовляв з пасічниками із США, етнічними українцями із Казахстану, які вивозять бджіл на запилення мигдалю в Каліфорнію. Зазвичай вони ставлять 2,5 сім’ї на гектар, але німецькі фермери ставлять 5 бджолосімей на гектар, і отримує вражаючі результати. І отримує їх вже 7 років, поки вони його запилюють.

До того ж бджоли запам’ятовують місце свого вулика. Якщо ви хочете, щоб ми перевезли бджіл на сусіднє поле, – мінімальна дистанція становить 3 км.

Також експерт пояснив, що зазвичай вартість запилення займає від 7% для вишні, та до 25% – для полуниці.

Читайте також: В ОАЕ вчені вивели бджіл, здатних виживати у сильну спеку

Нагадаємо, на Київщині переробне підприємство ТОВ “ЕКО-МедОК” вже багато років співпрацює з пасічниками. За результатами 2022 року компанія вийшла на заплановані показники продажів, падіння не було, але й глобального росту також.

Майже 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

MeliBio співпрацює з Narayan Foods для запуску своїх продуктів у європейських магазинах. Завдяки партнерству на полицях магазинів під брендом Better Foodie Narayan Foods компанія MeliBio представить лінійку рослинних медових продуктів, виготовлених без використання бджіл.

Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.

Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.

Українські пасічники взяли участь у 47-му світовому Конгресі “Апімондія” в турецькому місті Стамбул. За представлені на виставці питні меди наша команда завоювала сім медалей (по дві золоті та срібні і три бронзові).

Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.

Розслідування ЄС показало, що майже половина меду, імпортованого до ЄС, може бути “фальсифікованою”, а близько 60% — з домішками сторонніх цукрів. З продукту, перевіреного в межах розслідування, 46% не відповідали Директиві щодо меду – законодавству ЄС, яке визначає, що можна маркувати медом.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати