Найбільше від війни олійна галузь потерпіла на Харківщині та Запоріжжі – експерт

В Україні через російську воєнну агресію суттєво постраждала галузь переробки олійних культур у прифронтових регіонах: частину олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) зруйнували російські війська, частина перебуває на тимчасово окупованих територіях, а підприємства, що залишилися, закриті або працюють в обмеженому режимі.

Орієнтовні втрати галузі озвучив трейдер із олійних культур групи компаній “Прометей” Володимир Бондарук в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

За його словами, основних втрат олійно-переробній галузі України окупанти завдали в Харківській та Запорізькій області, де до війни перероблялося сумарно близько третини всього українського соняшника.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter

Бондарук уточнив, що в російській окупації опинився Мелітопольський ОЕЗ із продуктивністю до тисячі тонн соняшникового насіння на добу (420 тонн готової олії на добу), Пологівський ОЕЗ (2 тис. тонн насіння соняшнику на добу). Водночас у самому Запоріжжі вкрай обмежено функціонують три олійноекстракційні підприємства, зокрема й Запорізький олійножировий комбінат (ЗОЖК, продуктивністю 2,8 тис. тонн/добу).

“У Херсонській області втрачено Каховський ОЕЗ із капіталом іноземного інвестора. У Харківській області підприємства теж працюють остільки, бо Харківська область була багата на ОЕЗи: зокрема, там у двох великих агрохолдингів було три заводи, і ще в області від війни постраждало кілька ОЕЗів середнього розміру”, – констатував галузевий експерт.

За його словами, втрати олійноекстракційної галузі в Донецькій та Луганській областях менш виражені, оскільки в цих регіонах вирощується мало соняшника. Проте росіяни захопили великий завод “Сателіт” (Маріуполь Донецької обл.) із добовою продуктивністю 500 тонн олії на добу.

Читайте також: Висоцький назвав фактори відновлення олійно-жирової галузі України

Бондарук наголосив, що наразі неможливо підрахувати точну кількість знищених та захоплених агресором ОЕЗів в Україні, особливо з урахуванням невеликих заводів-“олієнь” із продуктивністю 100-200 тонн олії на добу.

“Нарешті, мультинаціональні компанії вийшли з українського ринку, або суттєво зменшили обсяги переробки. Одна дуже велика міжнародна компанія боялася воєнних ризиків і перші шість місяців війни не співпрацювала з українськими компаніями і до ладу не вела діяльність ні з трейдингу, ні загалом із переробки. Не можу сказати, що вони зараз “поза ринком”, але конкуренції з їхнього боку ми не відчуваємо”, – зазначив трейдер “Прометея”.

Бондарук уточнив, що навіть під час війни в Україні олієекстракцію продовжують національні компанії, ОЕЗи яких розташовані за межами Харківської та Запорізької областей, а також окупованих територій.

Читайте також: Експерти назвали основні виклики для олійної галузі у 2023 році

“Підсумовуючи, у нас можна викреслити з виробників регіони Харкова, Запоріжжя та мультинаціональні компанії. Всі інші компанії з українським корінням, яких у нас на ринку більшість (один “Кернел” виробляє до 40% української олії), вони всі працюють”, – підсумував Бондарук.

Довідка: ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.

За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.

Нагадаємо, збитки довкіллю від забруднення Бузького лиману соняшниковою олією, яке в жовтні сталося внаслідок атаки ворожих дронів на термінал у Миколаєві, становлять майже 40 млрд грн.

У 2023 році олійно-жирова галузь України після вкрай важкого 2022 року може зіштовхнулася з низкою викликів, заявляють в асоціації “Укроліяпром“.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати