Висоцький назвав фактори відновлення олійно-жирової галузі України

Спричинена війною криза олійно-жирової галузі України створила дефіцит олійної продукції на світових полицях у перші місяці повномасштабного вторгнення росії. Про нинішню ситуацію в цій галузі та про шляхи її виходу з кризи розповів в етері “Суспільне. Спротив” перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, передає пресслужба Мінагро.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter

Він назвав декілька аспектів, які спричинили проблеми в олійно-жировій галузі. Перше, це зменшення виробництва потенційної сировини, тобто соняшникового насіння, в Східній частині України. Через це наша держава недоотримала для переробки приблизно ⅓ насіння.

Друга причина пов’язана з тимчасовою окупацією Запорізької, Донецької, частини Херсонської областей. Там залишилися підприємства, які безпосередньо переробляли сировину та виробляли олію. Вони досить потужні і наразі недоступні.

Наступним викликом для галузі було закриття усіх морських портів. Українська олія є топовою для світового експортного ринку, оскільки понад 90% олії експортується. Нашими покупцями здебільшого є країни Південно-Східної Азії – можливість доставляти туди була виключно морським транспортом.

З початком повномасштабної війни ця логістика була неможливою і період до відкриття “зернової ініціативи” виявився для галузі найкризовішим.

У перші п’ять місяців блокади чорноморських портів у світі дійсно був дефіцит нашої олії. Частково він був перекритий завдяки тому, що ми вивозили насіння соняшнику в інші країни, які самостійно його переробляли на олію та збували на світові ринки. У цій ситуації Україна виступила традиційно гарантом продовольчої безпеки. Вона не обмежила свій експорт і дала можливість іншим країнам мати нашу продукцію. Наразі світовий дефіцит вже не є настільки критичним, – пояснив він.

Водночас Висоцький зауважив, що Україна через це зазнала збитків на доданій вартості, не змігши самостійно переробити свою сировину.

Є декілька критично важливих моментів, аби відновити діяльність олійно-жирової галузі. Йдеться про продовження безмитної, безквотної зони вільної торгівлі з ЄС. А також – пролонгацію або безстрокову дію “зернової ініціативи”, що дає можливість експортувати олійно-жирову продукцію через чорноморські порти.

Нам дуже важливо її продовжити і розширити, долучивши потужності Миколаївського порту, – зазначив Висоцький.

Наступним пунктом Висоцький назвав фінансову підтримку с/г виробників у рамках урядової ініціативи 5-7-9%. тоді можна розрахувати на старт відновлення олійно-жирової галузі в 2023 році.

Нагадаємо, у 2023 році олійно-жирова галузь України після вкрай важкого 2022 року може зіштовхнулася з низкою викликів, заявляють в асоціації “Укроліяпром“.

Світові ринки зернових та олійних повернулися до повноцінного функціонування після різдвяних свят. Серед чинників, які впливали на попит, пропозицію та ціни цього тижня надалі залишаються простої в зерновому коридорі, збір пізніх зернових та примхи погоди на американському континенті.

Минулого тижня на ринках олійних культур певне пожвавлення спостерігалося лише у напрямку соняшника, натомість ціни, попит та пропозиція на сою і ріпак залишалися стабільними.

Через ракетні удари держави терориста – росії майже всі морські та річкові порти України призупинили роботу з міркувань безпеки, а перебої з електроенергією можуть спричинити зменшення ефективності переміщення товару залізницею.

Трейдери змушені закладати все більше витрат на простій суден (до 30 днів) у ціну, що вбиває економіку для виробника.

Також закупівельні ціни на пшеницю в українських морських портах почали знижуватися через високі ризики постачання зерна морем та високі ставки фрахту.

Українські трейдери повідомили, що на ринках спостерігається зниження експортних цін попиту на українську продовольчу та фуражну пшеницю з постачанням суходолом, а в українських портах зросли доларові ціни трейдерів на кукурудзу.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати