Новини / Аналітика     18 лютого 2019 11:16

Відсутність агрохімії та безпечність: ТОП-5 міфів про органічне землеробство

Чи справді органічне землеробство таке корисне для навколишнього середовища, як вважається, і чи не криється у прагненні зменшити вплив на природу бомба сповільненої дії?

Органічні продукти харчування набувають все більшої популярності серед споживачів — органічне землеробство стало одним із глобальних трендів XXI сторіччя. Вже давно позаду залишилися суперечки щодо користі або шкідливості вживання органічної продукції.

Але, як і за все в цьому світі, за органічний спосіб землеробства доводиться платити. І йдеться не про премію до ціни, яку отримують виробники органічної їжі. Проблема, яку викрило одне з останніх наукових досліджень, може здатися досить дивною: органічне землеробство здатне посилити кліматичні зміни.

Проблеми

За даними швейцарського Дослідницького інституту органічного сільського господарства FiBL, що є провідною науковою установою із систематизації та обробітку інформації у галузі органічного виробництва, площа сертифікованих органічних угідь у світі продовжує зростати. У 2018 році лідерами з органічних площ стали Австралія (22,7 млн га), Аргентина (2,1 млн га) і Сполучені Штати Америки (близько 2 млн га). А, наприклад, тільки четвірка органічних лідерів ЄС має сертифіковані площі у 6 млн га (Іспанія, Італія, Франція та Німеччина).

Але разом із поступовим нарощуванням площ збільшується і кількість випадків критики органічного ведення землеробства.

Загальні «обвинувачення», які закидають органічним фермам, зводяться до їх меншої продуктивності у порівнянні з підприємствами, які використовують стандартні технології, високих цін на продукцію та, власне, того, що далеко не по всіх з дозволених у органічному землеробстві технологіях доведена їх користь для середовища і людини.

Найбільш відомим дослідженням є, мабуть, доповідь американського University of Minnesota, згідно з якою ймовірність зараження органічних овочів сальмонельозом на органічних плантаціях у три-п’ять разів вища, ніж ризик зараження звичайної овочевої продукції (зараження відбувається шляхом внесення гною у ґрунт без оброблення пестицидами). Подібні дослідження є і стосовно можливості зараження органічних продуктів харчування іншими патогенами.

Але, як зазначають прихильники органічних методів ведення господарства, вказані загрози не є неминучими — врешті-решт ці проблеми можуть бути вирішені шляхом більш жорсткого кон­тролю над процесом виробництва і самою кінцевою продукцією. Крім того, випадки зараження (включаючи передозування агрохімікатів) трапляються і зі звичайною агропродукцією. Однак, останнє дослідження Chalmers University of Technology, що розташований у шведському Ґетеборзі, виводить дискусію на зовсім інший якісний рівень і ставить під питання доцільність органічного землеробства у промислових масштабах як такого.

Тут треба вказати, що Швеція — одна з країн світу, яка зробила питання екології питаннями національної внутрішньої політики і піднесла їх до ступеня національної безпеки взагалі. Зокрема, органічне землеробство користується у цій європейській країні спеціальними урядовими програмами.

Вчені університету, роблячи дослідження, не зосереджувалися на окремих локальних питаннях, а почали перевіряти одну з основних цілей органічного землеробства — максимізація «природних аспектів» і мінімізація хімічного втручання у процес виробництва їжі.

Дослідження проводилося в основному на прикладі посіву органічного гороху, що культивується у Швеції. Крім того, досліджувалися й окремі поля пшениці. Висновок, якого дійшли вчені, досить шокуючий: органічні ферми мають більший негативний вплив на навколишнє середовище, ніж звичайні.

Зокрема, органічний горох, що вирощується у Швеції, справляє кліматичний вплив приблизно на 50% більший, ніж горох, вирощений у традиційних господарствах, а, наприклад, органічна шведська озима пшениця — на 70% більший.

Справа, на думку дослідників, у тому, що органічні сільськогосподарські підприємства, через дуже обмежений вибір добрив і засобів захисту рослин, для вирощування одиниці продукції використовують у два-чотири рази більше ріллі, ніж традиційні фермери. Як наслідок — треба звільняти від лісу більше площі, що призводить до збільшення викидів вуглецю в атмосферу.

Команда розробила спеціальну методику оцінки «альтернативних витрат викидів вуглецю», за якою визначався так званий вуглецевий слід для різних видів землекористування, складався графік викидів вуглецю залежно від виробленого продовольства. Зокрема, оцінювався і такий параметр, як накопичення вуглецю у рослинах і ґрунті. Тобто, за висновками дослідників, органічне виробництво сприяє вивільненню вуглецю в атмосферу і напряму «працює» на збільшення парникового ефекту.

Зауваження

Утім, результати дослідження вже викликали низку зауважень, з якими самі дослідники (віддамо їм належне) і не сперечаються.

По-перше, дослідження було обмежене парою культур в одному регіоні (горох і озима пшениця у Швеції), тому занадто рано робити якісь широкі заяви про всю галузь. Адже висновок про вирубку лісів може бути актуальним для Скандинавських країн, але не є таким для зон степу і лісостепу, де великі площі взагалі не мають багаторічної рослинності на кшталт лісів.

По-друге, команда зробила висновок про те, що більш негативний вплив на навколишнє середовище у порівнянні зі звичайними будуть мати й органічні скотарські сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням м’ясних порід великої рогатої худоби або зосереджені на виробництві молока. Але жодних доказів цієї тези не наводиться — відповідні спостереження не здійснювалися і висновок має теоретичний характер.

Тому у дослідженні команда Chalmers University of Technology визнає ці зауваження слушними і не пропонує, щоб органічне сільське господарство було закрите за першої можливості. Скоріше, його використання має бути ретельно продумане і прораховане для кожного виду діяльності та окремо по кожному регіону планети.

ТОП-5 міфів про органічне землеробство

Органічне землеробство має багато незаперечних переваг, які визнають і прихильники, і противники такого способу землекористування. Основною є можливість виробництва екологічно чистого продовольства. А найслабшою ланкою залишається низька у порівнянні з традиційним землеробством врожайність і великі витрати виробничого часу і праці. Це загальновідомі факти, але з органічним землеробством пов’язані й деякі міфи, які не знаходять підтвердження у реальному господарстві.

1. В органічному землеробстві не використовується агрохімія

Протиставляння органічного та «хімічного» має досить умовний характер. Адже все на планеті складається з хімічних елементів — ті ж природні пестициди є невід’ємною складовою будь-якого ґрунту. Ефірні олії, спирт є пестицидами. Внесення азотних добрив лише відновлює ґрунтовий баланс, який був порушений під час культивації рослин.

Умовно до органіки відносять сполуки, які містять вуглець, але тоді до категорії потрапляють комплексні біодобрива.

2. Органічне землеробство не завдає шкоди довкіллю

У цілому це правильне твердження, якщо порівнювати дві рівні за площею ділянки — «традиційну» й органічну. Та якщо брати промислове землеробство у масштабах планети, то ми маємо ще один міф. Для органічного землеробства потрібні значно більші площі, інтенсивний полив, який призводить до ерозії ґрунту. І знов-таки питання внесення виключно «органічних» добрив і пестицидів — суперечливе.

3. Органічні добрива не завдають шкоди споживачам продукції

Так, внесення на поля гною або курячого посліду застосовують у будь-якому землеробстві — як органічному, так і «традиційному». Але у гної міститься насіння бур’янів, що не гине у шлунку домашньої худоби. Для боротьби з ними «традиційні» землероби застосовують гербіциди. До того ж гній або пташиний послід містять аміак та інші небезпечні хімічні сполуки. До речі, є багато мінеральних добрив, які мають природне походження.

4. Органічне землеробство гарантує споживачам отримання виключно екологічних продуктів

Знов-таки ми маємо справу з міфом, а вірніше, промоцією, яку вибудовували прихильники органічного ведення господарства.

Справа в тому, що згідно із законодавством більшості країн «органічним» фермерам дозволяється використовувати невелику кількість синтетичних агрохімічних препаратів.

Перелік цих препаратів і дозволене дозування встановлені кожною країною окремо, для кожного з видів сільськогосподарських культур. Звісно, не можна стверджувати, що повністю органічних ферм не існує, але й не варто розраховувати на повну «екологічну чистоту» придбаного продукту.

5. Органічне землеробство дешевше за традиційне

Це твердження повністю помилкове — адже «органічний» не означає відмову від обробітку ґрунту, рослин і внесення біопрепаратів. Як наслідок — непропорційно врожаю зростає доля витрат на працю, а біопрепарати коштують на ринку не дешевше синтетичних. І на виході валовий збір у 1,5–3 рази нижчий, ніж у фермерів, що обробляють ділянки традиційним способом.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

ФОТО: SHUTTERSTOCK

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

22 години тому

ТОП-5 катаклізмів: нашестя проти врожаїв

Глобальні кліматичні зміни досягли й України. "Житниця Європи" все ще ставить рекорди врожайності. Але самих лише знаменитих чорноземів для успіху стає замало. Виклик фермерам кинула сама природа.

Метеозахист   

24 травня 2019 11:32

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах

Румунський фермер Георге Ніцю вже понад 26 років працює в аграрному секторі й, незважаючи на важку працю, не бачить себе в іншій галузі. У 2001 році він заснував агрокомпанію SC OPT – MP SRL. Георге працює на 768 га землі, більша частка якої належить йому.

Як живе іноземний фермер   

24 травня 2019 09:22

Зняття мораторію на землю: Світовий банк чекає рішення від Зеленського

Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, виступаючи на прес-конференції сказала:

«Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента та новий Президент візьмуть на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на землю».

За словами Сату Кахконен, ціна на землю залежатиме насамперед від свободи дій на ринку. Тобто, чим вільніший буде ринок продажу землі, тим вищою буде її вартість.

Читайте: Повне занурення аграріїв в цифрові технології: як охопити неосяжне?

За оцінками Світового банку, ВВП України у 2020 р. може прискоритися до 3,4%, а у 2021 р. – до 3,8% за трьох умов:

  • зняття мораторію на землю,
  • продаж державної частки в банківській сфері приватним структурам
  • послідовна боротьба з корупцією.

Landlord раніше повідомляв про те, що команда Володимира Зеленського виступає за скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Політика   

23 травня 2019 10:47

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

Показати ще