Лише Kyjiw: Німеччина позбудеться російської транскрипції у написанні назви української столиці

У Німеччині вирішили змінити написання назву української столиці. Відтепер у документах писатимуть не Kiew, а Kyjiw, інформує Міністерство закордонних справ ФРН.

Від Kiew до Kyjiw. Те, що вже давно стало звичною практикою для багатьох, тепер змінилося і в “Довіднику країн для офіційного використання”. Це означає, що в офіційному німецькому листуванні тепер використовується український правопис назви міста Київ, – зазначили у повідомленні.

Von „Kiew“ auf „#Kyjiw“: Was für viele schon länger gängige Praxis ist, ändert sich nun auch im „Länderverzeichnis für den amtlichen Gebrauch“. Damit wird jetzt im deutschen Amtsverkehr die ukrainische Schreibweise für Kyjiw verwendet. 1/2 pic.twitter.com/leTNKIclMk

— Auswärtiges Amt (@AuswaertigesAmt) February 23, 2024

У відомстві пояснили, що довідник країн має важливе значення для органів влади, а також використовується компаніями та іншими.

Правопис змінюватимуть поступово. І це також стосуватиметься сайтів, вивіски посольства Німеччини в Україні та офіційних печаток.

Раніше ми повідомляли, що частину суден Українського Дунайського пароплавства на Одещині, які мали радянські назви, перейменували. Судна флоту носитимуть імена, пов’язані з Україною, повідомив в.о. гендиректора підприємства Дмитро Москаленко у Facebook.

Процес перейменування флоту УДП анонсували ще у серпні. Майже всі судна підприємства отримали назви ще за радянських часів: частина з них названа на честь російських міст та “видатних діячів” комуністичного режиму. Навіть українські назви суден вказані російською — наприклад, “Запорожье” замість “Запоріжжя”.

Тепер замість російських міст та “комсомольців” будуть назви українських населених пунктів, пов’язаних з судноплавством. Це міста на Дніпрі, порти на узбережжі Чорноморського та Азовських морів.

Тепер судна називатимуть на честь українських населених пунктів, пов’язаних із судноплавством. Це міста на Дніпрі та порти на узбережжі Чорноморського та Азовських морів. Також УДП збереже традицію називати судна на честь капітанів, механіків та керівників пароплавства.

Наразі УДП спільно з Держслужбою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства опрацьовують нові назви, аби запобігти дублюванню.

Вже є перші результати перейменувань:

• судно “Хабаровск” — “Маріуполь”;
• “Иваново” — “Генічеськ”;
• “Оренбург” – “Феодосія”;
• “Антон Оника” — “Миколаїв”;
• “Яков Батюк” — “Бердянськ”;
• “Володимир Куриленко” — “Київ”.

Повний перелік нових назв в УДП пообіцяли оприлюднити згодом.

Нагадаємо, російська набережна Щецинського порту у Польщі змінить назву на Українську. Відповідну постанову ухвалила адміністрація морських портів Щецин і Свіноуйсьце, а потім міська рада Щецина.

Обсяги експорту українського зерна з дунайських портів зросли у 3,2 раза. Так, у січні-серпні українські порти на Дунаї — Рені, Ізмаїл та Кілія — перевалили 3,4 млн тонн зерна.

Бердичівський пивзавод більше не буде випускати пиво “Жигулівське”, повідомили в компанії. Зазначається, що “Бердичівське” не хоче виробляти пиво, назва якого пов’язана з радянсько-російським минулим.

Сербія проводить днопоглиблювальні роботи на Дунаї, котрий обмілів через засуху. Судноплавне річище Дунаю зазвичай має ширину в кілька сотень метрів на ділянці поблизу сербського міста Нови Сад.

Проєкти зі збільшення пропускної спроможності українських портів на Дунаї до 25 млн тонн вантажів на рік потребують до $200 млн інвестицій.

Президент Володимир Зеленський закликав інвестувати в український експорт. Інвестування в український експорт може стати надприбутковим, запевнив він.

Загалом, зараз Україна перебудовує модель своєї економіки із сировинної на продовольчу. В умовах війни така перебудова необхідна.

17 вересня, на 83-тю річницю вторгнення радянських військ в Польщу в 1939 році, країна відкрила новий водний шлях, що з’єднує Віслинську затоку з Ґданською затокою. Завдяки каналу через Віслинську косу, Польща отримала незалежний від росії перехід у Балтійське море

Анна Лиса