Новини / Логістика     14 лютого 2019 11:29

Лід та російські перевірки – юристи озвучили головні проблеми поставників у Чорноморських портах

Лід на річках при підході до моря та численні перевірки росіянами кораблів і вантажів у Керченській затоці призводять до черг у портах, зриву термінів поставок і збитків бізнесу. Механізмами, аби мінімізувати втрати під час виникнення подібних логістичних проблем, є страхування та наявність фахової юридичної підтримки.

Про це заявила Катерина Гадецька, старший юрист компанії Interlegal, повідомляє УЗА.

Сьогодні серед головних загроз для поставників у портах юристи виділяють:

  • географічні особливості чорноморських флотів (наприклад, у Білгород-Дністровську низький автомобільний міст, тому під ним можуть проходити не всі судна – відповідно, варто враховувати розмір корабля);
  • політичні умови (у Керченській затоці через конфлікт з РФ кораблі простоюють у черзі через що бізнес зазнає серйозних збитків);
  • сезонні особливості (лід на річках, який не можуть подолати малогабаритні судна).

ЧитайтеАгрологістика 2019: як аграрію заощадити на перевезенні продукції

Аби вберегти бізнес від додаткових логістичних втрат юристи радять одразу страхувати вантаж. Також мати фахових юристів і обов’язково хеджувати ризики. Крім того, шукати альтернативних шляхів вирішення проблеми. Це зекономить час та гроші у випадку судових позовів.

Як раніше повідомляв Landlord, аеропорт «Біла Церква» у другому півріччі 2019 р. здійснюватиме до 15 комерційних вантажних рейсів у місяць. Це стане можливим після відкриття на цьому аеродромі міжнародного пункту пропуску через держкордон та залученню приватних логістичних бізнес-структур.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

14 години тому

Топ-11 найбільших власників елеваторних потужностей

Журнал Landlord і компанія Kreston GCG презентують результати дослідження ринку елеваторних потужностей України.

Під час дослідження було опитано близько 25 найбільших агрохолдингів і компаній, що спеціалізуються на прийомі, обробці та зберіганні зерна. Результатом став рейтинг топ­11 найбільших власників елеваторних потужностей України у 2018 році.

Підставою для формування рейтингу є інформація, надана учасниками в ході опитування електронною поштою. Розробка опитувальника, організація опитування та обробка результатів була здійснена аудиторсько­консалтинговою компанією Kreston GCG на замовлення видання Landlord.

Головною особливістю представленого рейтингу є те, що він складений не за розміром потужності одночасного зберігання елеваторів найбільших власників, а на основі даних про вантажообіг зерна у силосах (металевих та бетонних), обладнаних відповідним устаткуванням. З нього виключені прості сховища наземного зберігання зерна, поліетиленові рукави та інші несучасні типи зерносховищ.

Таким чином рейтинг відображає ефективність експлуатації елеваторних потужностей різними суб’єктами ринку та активність компаній на ньому.

Крім того, великі державні компанії (ДПЗКУ і Держрезерв), які мали та мають природну перевагу над іншими гравцями ринку за потенціалом доступу до потужностей, не зайняли перші дві сходинки, що яскраво свідчить про переваги саме приватного капіталу у сфері ефективності використання потужностей.

Задля збереження об’єктивності у відборі учасників рейтингу з нього були виключені компанії, що оперують виключно портовими зерновими терміналами. Були враховані тільки зернозберігаючі потужності, що мають можливості відвантаження на залізничний та автомобільний транспорт, портові елеватори з відвантаженням тільки на корабель не бралися до уваги.

У 2019 році холдинг планує модернізацію одного елеватора та будівництво трьох нових, сукупною потужністю (модернізованих та нових) 175 900 т. Роботи з модернізації та будівництва відбуваються в Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій та Миколаївській областях. Загальні інвестиції у модернізацію та будівництво елеваторних потужностей у 2019 році становлять $57 млн.

«Нібулон» — один з лідерів вітчизняного аграрного ринку, один з найбільших українських сільгоспвиробників, інвестор, експортер. Холдинг має виробничі підрозділи у 12 областях України, власний суднобудівний-судноремонтний завод і сучасний вантажний флот, який складається із 62 суден.

Напрямами діяльності холдингу є тваринництво, рослинництво, переробка зерна, виробництво рослинної олії, м’ясопереробка, трейдинг зернових культур, а також зберігання, доробка та перевалка зерна, логістика та торговельна діяльність.

На зернових комплексах холдингу використовується технологія швидкісного сушіння та енергозберігаючі технології. Станом на кінець січня 2019 року зерносушильний парк включав 62 зерносушарки, у 51 з яких реалізовано енергозберігаючі технології.

У 2019 році компанія планує будівництво одного нового елеватора та модернізацію восьми діючих, що надасть можливість збільшити потужності зберігання на 340 000 т. Будівництво та модернізація елеваторів відбуватимуться у Сумській, Чернігівській, Харківській, Хмельницькій, Київській, Вінницькій та Полтавській областях.

«Кернел» — найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії, провідний постачальник сільськогосподарської продукції з Чорноморського регіону на ринки більш ніж 60 країн світу.

У лютому 2019 року одна з дочірніх компаній холдингу придбала 100% у «Рейл Транзит Карго Україна» — власника найбільшого приватного парку вагонів-зерновозів в Україні (близько 3000 одиниць). Це дозволить холдингу знизити операційні ризики та логістичні витрати з огляду на подвоєння потужностей з перевалки після введення в експлуатацію нового зернового терміналу в морському порту «Чорноморськ» у наступному сезоні та в очікуванні рекордних обсягів експорту зерна врожаю 2019 року.

Державна продовольчо-зернова корпорація України протягом наступних двох років не планує збільшення потужностей зберігання власних елеваторів.

ДПЗКУ — національний оператор зернового ринку України, один з лідерів у сфері зберігання, переробки, перевалки, експорту зернових та продуктів їх переробки.

Створена у 2010 році ДПЗКУ є найпотужнішою державною вертикально інтегрованою компанією в аграрному секторі економіки України. Корпорації належить 10% сертифікованих елеваторних потужностей країни. Можливості портових терміналів ДПЗКУ дозволяють забезпечити до 6% середньорічних обсягів експортної перевалки українського зерна. Переробні підприємства корпорації здатні задовольнити до 10% потреб внутрішнього ринку України у борошні, крупах та комбікормах.

Зараз Корпорація вже розпочала реалізацію програми форвардних закупівель зерна врожаю 2019 року. У рамках цьогорічної кампанії планується закупити у сільгоспвиробників близько 360 000 т пшениці, кукурудзи та ячменю. На авансування аграріїв заплановано виділити 1,3 млрд гривень.

Холдинг «Агропросперіс» не планує збільшення потужностей зберігання протягом наступних двох років.

Наразі «Агропросперіс» — один з найбільших виробників та експортерів сільськогосподарських культур Чорноморського регіону, що фінансує та щорічно експортує понад 2 млн т зернових та олійних культур. До складу холдингу входять п’ять виробничих підприємств, що працюють у всіх основних регіонах України: «Золотий Світанок (Агро)», «Біо Агро», «Рей Агро», «Латагро» та «Нью Агро Менеджмент». Наявні елеваторні потужності мають можливість одночасного прийому до чотирьох різних культур та відвантаження 54 вагонів на добу.

Діяльність холдингу включає вирощування зерна експортної якості, фінансування та експертний супровід його виробництва, зберігання та продаж на світових ринках.

Окрім виробничих підприємств до складу холдингу входить Агропросперіс Банк — єдиний в Україні банк, що фінансує виключно малих та середніх агровиробників, перший, що почав кредитувати під аграрні розписки. Фінансування надається у 14 областях України.

У 2019 році група компаній «Прометей» планує придбання трьох елеваторів, що дозволить збільшити загальну потужність одноразового зберігання до 1,2 млн т. Крім того, з метою збільшення обсягів зберігання вже розпочато будівництво додаткових складів на чотирьох елеваторах у Київській, Кіровоградській, Миколаївській та Хмельницькій областях. У 2019–2020 роках планується залучити загальний обсяг інвестицій до $20 млн.

«Прометей» — торгово-виробниче об’єднання півдня України, що спеціалізується на рослинництві, закупівлі, зберіганні, доробці та логістиці зернових та олійних культур. До складу групи компаній входять ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей», ТОВ «Прометей-Елеватор» та його філії, «Прометей-Авто», виробнича компанія «Прометей». Основні культури вирощування — соняшник, пшениця та ячмінь.

У 2019–2020 роках холдинг «Астарта» планує збільшення потужностей зберігання завдяки придбанню елеватора потужністю одночасного зберігання 62 000 т у Хмельницькій області та будівництву елеватора потужністю 120 000 т у Полтавській області.

Елеватор, що будується, дозволить одночасно приймати три різні культури (9000 т на добу) та відвантажувати 54 вагони на добу. «Астарта» — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, працює на ринку України з 1993 року. Основні напрями діяльності — рослинництво, молочне тваринництво, виробництво цукру, переробка сої. Крім цього, холдинг має потужності з виробництва біогазу у місті Глобине.

Інвестиції в логістичні та інфраструктурні проекти стимулюють розвиток трейдингу. У 2019 році холдинг планує закупити щонайменше 800 000 т зернових для експорту, в тому числі завдяки старту програми форвардних закупівель.

У 2019–2020 роках холдинг «Епіцентр К» планує суттєве збільшення зернозберігаючих потужностей. Нові елеватори будуються у Вінницькій (два елеватори загальною потужністю 320 000 т одночасного зберігання) та Хмельницькій областях (один елеватор потужністю 120 000 т одночасного зберігання). Відбувається модернізація та збільшення обсягів зберігання на п’яти елеваторах у Вінницькій, Хмельницькій та Київській областях. Загалом, у 2019–2020 роках очікується збільшення потужностей одночасного зберігання на 1,3 млн т. Сукупні інвестиції у розширення елеваторних потужностей становитимуть понад 50 млн євро.

Холдинг «Епіцентр К», відомий завдяки мережам будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» і «Нова Лінія», з 2015 року активно інвестує у розвиток аграрного сегмента. Напрямами аграрної діяльності холдингу є тваринництво та рослинництво (озима пшениця, соняшник, кукурудза та озимий ріпак).

Елеваторні потужності побудовані за інженерними проектами провідного європейського виробника комплексних зерносховищ — Feerum S.A. та містять низку технологічних інновацій. Наприклад, стандартні ланцюгові транспортери в них замінені на більш ефективні стрічкові, що сприяє зменшенню пошкоджень зерна та скорочує витрати на електроенергію в ході експлуатації нових елеваторів приблизно на 30%.

У 2019–2020 роках холдинг «Агротрейд» планує будівництво елеватора потужністю 60 000 т одночасного зберігання у Чернігівській області. Очікуваний обсяг інвестицій на розширення потужностей становить $5 млн.

«Агротрейд» — вертикально інтегрований холдинг із завершеним агропромисловим циклом: виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільськогосподарською продукцією, один з лідерів ринку України з виробництва та реалізації гібридного насіння кукурудзи та соняшника, репродуктивного сортового насіння озимої пшениці, ярого ячменю, сої, гречки вітчизняної та зарубіжної селекції. Основними культурами вирощування є кукурудза, соняшник, ячмінь, пшениця, соя та ріпак. Окрім насінництва та рослинництва напрямами діяльності холдингу є тваринництво, експорт зерна, переробка гречки та пшениці.

Зернозберігаючі потужності холдингу складаються з металевих та бетонних силосів, складів. Усі територіально відокремлені елеватори «Агротрейд» мають залізничні гілки. Серед унікальних можливостей елеваторів холдингу — сушіння зерна в потоці, що значно зменшує травматизацію зерна, а також автомобілерозвантажувачі, здатні розвантажити будь-який вид транспорту із зерном.

У 2019–2020 роках холдинг «Агровіста» не планує збільшення потужностей зберігання зернових, олійних і зернобобових культур. «Агровіста» — інтегрована аграрна корпорація, що об’єднала в собі групу компаній «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг». Заснована у 2000 році компанія «УкрАгроКом» входить до переліку найбільших агрохолдингів України. «Гермес-Трейдинг», створений у 2002-му, є одним з помітних експортерів зернових в Україні. Основні напрями діяльності холдингу — рослинництво, тваринництво, торгівля зерновими та олійними культурами, виробництво цукру.

«Агровіста» володіє й елеваторною інфраструктурою. Так, Світловодський річковий термінал з потужністю зберігання 94 000 т є найбільшим терміналом на річці Дніпро.

Він має можливість приймання зернових вантажів із залізничних вагонів (до 5000 т на добу), здатний одночасно приймати три види зернових та олійних товарів, очищати, сушити та паралельно відвантажувати на різні види транспорту.

У 2019 році очікується збільшення потужностей за рахунок перепідпорядкування одного-двох елеваторів, що наразі підпорядковані Міністерству аграрної політики України. Найближчим часом Держрезерв також планує об’єднання всіх власних елеваторів (окремих суб’єктів господарювання) в єдину державну компанію з подальшою корпоратизацією. Це забезпечить централізацію всіх процесів, єдину тарифну та договірну політику, а також створить умови для зміцнення позицій як на ринку України, так і у міжнародному трейдингу.

З 2015 року завдяки реформуванню системи елеваторні потужності Держрезерву є майданчиком, що пропонує сервіс зберігання зерна для агровиробників та трейдерів будь-якого рівня. Наразі Держрезерв — також один з національних лідерів переробки зерна на борошно та експорту борошна. На елеваторах активно впроваджуються новітні технології перевірки, контролю та забезпечення якості зберігання зерна. Так, унікальними для ринку є можливості оперативного аналізу якості сої (в Сумській області), технологія небулізації зерна, що забезпечує зберігання якісних характеристик на тривалий час (у тому числі гарантію збереження якості під час експорту), тощо. Сучасні технологічні рішення широко використовуються і в забезпеченні енергоефективності (використання теплових насосів, котлів, засобів альтернативної енергетики для технологічних та опалювальних потреб).

Холдинг не планує збільшення потужностей зберігання протягом наступних двох років. «Мрія» — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг. Головні напрями діяльності — рослинництво та зернотрейдинг. Земельний банк розташований у Західній Україні, насамперед у Тернопільській області.

Основними культурами вирощування є пшениця, соняшник, ріпак, кукурудза, картопля, гречка, ячмінь і соя. Холдинг поставляє свою продукцію до більш ніж 20 країн світу, у тому числі найбільшим харчовим компаніям Європи.

Крім того, «Мрія» має обладнане сховище для зберігання картоплі загальною ємністю 52 000 т.

Нагадаємо, що восени минулого року основні активи агрохолдингу «Мрія» були придбані компанією Salic UK Ltd за $242 млн. Пізніше Salic заявляла про намір додатково інвестувати у «Мрію».

 

 

 

Рейтинги   

18 години тому

Золота пшениця: експортна ціна культури досягла 250$

Український ринок пшениці перебуває на цінових максимумах із самого початку поточного сільськогосподарського сезону. Що буде далі?

З початку 2019 року український ринок пшениці стрімко пішов угору. Так, ціни на продовольчу пшеницю з вмістом протеїну 11,5% на умовах поставки FOB та CPT Одеса додали по $6–7 за кожну тонну. Вже у першій декаді лютого 2019-­го ціни на цей вид зернових взагалі встановили рекорд у поточному сільськогосподарському році.

Наприклад, за умови поставки Free On Board досягли рівня у $239 за тонну, а при базисі поставки СРТ Одеса — магічної цифри $222 за тонну. До такого рівня цінові пшеничні позначки наближалися лише на самому початку 2018/2019 маркетингового року — у першій декаді липня. Але це відбувалося протягом короткого періоду, коли ринок визначався з рівнем цін пшениці нового врожаю, й самі ціни межу у $230 за тонну так і не перетнули.

У цілому ж, якщо підраховувати середньо­зважені показники, можна зазначити наступне: експортні ціни на пшеницю в українських портах з 1 липня 2018 року до початку лютого 2019 року продемонстрували зростання на 25–26%.

У той же час, якщо проаналізувати цінову динаміку аналогічного періоду минулого 2017/2018 маркетингового року (тобто з початку липня до початку лютого), то можна побачити зростання вартості української продовольчої пшениці на 8%.

Постають запитання: що особливого трапилося у поточному маркетинговому році, які фактори спричинили такий стрибок цін і чи буде українська пшениця дорожчати далі? Саме на ці запитання ми спробуємо відповісти нижче.

Важкий початок

Про те, що сезон 2018/2019 буде доволі напруженим для ринку пшениці, аналітики почали говорити ще наприкінці весни 2018 року.

Справа в тому, що у плани українських та російських аграріїв зібрати гарний врожай зернових культур, і зокрема пшениці, спочатку втрутилася весняна посуха — вже у квітні температурні позначки досягли рівня, притаманного для липня, традиційні весняні дощі не пройшли і запаси вологи у ґрунті вичерпувалися на очах.

А ось під час збору врожаю ситуація розвивалася прямо протилежним чином — волога погода середини літа добряче попсувала нерви аграріям, адже були періоди, коли збиральна техніка просто не могла вийти у поле.

У результаті й Україна, й особливо Росія зібрали відчутно менший врожай пшениці порівняно з 2017 роком: 24,6 млн т та 72 млн т відповідно (у 2017 році — 26,7 млн т та 85 млн т відповідно).

Минулого року виробництво пшениці збільшили лише США та Канада — на 4 млн т і 2 млн т відповідно

Але це можна було б віднести до суто регіональних коливань виробництва, коли б не критична ситуація, що склалася із зерновими у Європейському Союзі.

До європейських фермерів погодні умови були ще менш прихильними — там намолотили 138 млн т зерна пшениці, що на 13 млн т менше, ніж попереднього сезону. Менші врожаї пшениці також зібрали Австралія та Казахстан.

Щоправда, частково компенсувати зниження пропозиції пшениці на глобальному ринку з боку вищезгаданих країн зараз можуть Сполучені Штати Америки, де зібрано на 4 млн т культури більше у порівнянні з 2017 роком, і Канада, яка наростила виробництво на 2 млн т. Однак цієї додаткової пропозиції, на наш погляд, недостатньо, щоб повністю компенсувати втрати врожаю та вирівняти цінову динаміку.

Таким чином, запаси зерна пшениці в основних країнах­експортерах на кінець 2018/2019 маркетингового року мають становити близько 58 млн т. Це найнижчий рівень починаючи з 2014/2015 маркетингового року.

Зважаючи на вищесказане, можна припустити, що напружений баланс ринку пшениці, який склався на початку сезону, призвів до того, що вже на його старті ціни на пшеницю в українських портах були на 11% вищими, аніж на старті сезону 2017/2018 років.

Цінові коливання

Але не все так просто, як здається, — за вказаний період з початку маркетингового року для цінової динаміки була притаманна певна волантильність.

Так, свого першого максимуму український ринок пшениці досяг на початку серпня. Передусім це пояснювалося браком пропозиції зерна на тлі високих темпів експорту.

Дощі обумовили затримку збиральної кампанії в центрі та на заході країни, поставивши під сумнів якість тамтешньої пшениці.

Загальні запаси пшениці для тейдингу на світовому ринку становлять 58 млн т

Як наслідок, почалася ланцюгова реакція — з огляду на стан ринку багато українських фермерів, які мали якісне зерно, вирішили його притримувати. У той же час світові імпортери, відчуваю­чи напруженість балансу, не стали чекати результатів жнив у Північній півкулі та перейшли до агресивних закупівель одразу ж на початку сезону. Крім того, торговельну активність стимулювали постійні чутки про можливі обмеження українського та російського експорту з боку держави.

Але корективи в загальний підвищувальний рух цін внесла Росія. Трейдери РФ, попри суттєво менший врожай 2018 року, почали показувати рекордні темпи експорту. Наприклад, у серпні–­вересні 2018­го російські компанії щомісяця експортували близько 4,5 млн т пшениці, цілком задовольняючи потреби світового ринку. Таким чином, подальше зростання цін було не деякий період стримано.

Американська та французька пшениця стали аутсайдерами на міжнародній арені через більш високу вартість. Чорноморський ринок досягнув мінімумів цін у вересні, після чого українська пшениця почала відновлюватися в ціні, слідуючи за поступовим зростанням вартості російської зернової та користуючись гарним попитом з боку країн Південно­­Східної Азії та Марокко.

Низькі запаси

У результаті у 2019 рік і Україна, і Росія ввійшли з доволі низькими запасами пшениці.

Станом на початок лютого, згідно з офіційними даними, Україна встигла експортувати 11,5 млн т пшениці. Це 72% від 16 млн т, які узгоджені до експорту в 2018/2019 маркетинговому році у меморандумі між Мінагрополітики та експортерами, укладеному влітку минулого року.

Росія відправила на експорт майже 27,3 млн т пшениці (що становить 74% від офіційного прогнозу в 37 млн т). Запаси пшениці в експортних регіонах Росії вже суттєво вичерпані, що позначилося на стрімкому зростанні внутрішніх цін.

Окрім того, дров до багаття підклали страйки зерноперевізників на півдні країни, несприятлива погода в січні, яка ускладнила доставку зерна до портів, а також зміцнення курсу рубля. У січні темпи експорту російської пшениці знизилися до 2,3 млн т проти 3,7 млн т у грудні, а ціни FOB на зерно пшениці з протеїном 12,5% в порту Новоросійськ виросли майже на $10 за тонну, сягнувши максимального рівня — $247 за тонну.

Це зробило російську пшеницю неконкурентоспроможною на світовому ринку, в результаті чого на тендері 5 лютого Єгипет вперше закупив французьку зернову. Більш конкурентоспроможною наразі стає й американська пшениця. Таким чином, зниження пропозиції та високі ціни на зерно з Чорноморського регіону мають сприяти зростанню попиту на пшеницю із Європи та США, які ще мають достатні запаси зерна. В Україні запаси пшениці також суттєво вичерпані, і трейдерам вже сьогодні важко сформувати великі експортні партії.

На сьогодні експортні запаси пшениці в Україні майже вичерпані та становлять не більше 4,5 млн т

Згідно з прогнозом українські компанії ще можуть поставити на зовнішній ринок близько 4,5 млн т зерна пшениці. Якщо врахувати специфіку експортного попиту попередніх сезонів, можна припустити, що цей обсяг з високою ймовірністю буде вивезений.

Подальший тренд

Наразі доволі важко відповісти на запитання, чи буде спостерігатися подальше зростання цін на пшеницю. Внаслідок стрімкого здорожчання цього виду зерна у Чорноморському регіоні з українською та російською пшеницею досить потужно почала конкурувати пшениця із Франції та США (яка, як було сказано, ще нещодавно була дорожчою за українську).

Але, з іншого боку, попит на пшеницю на внутрішньому ринку України буде лишатися на гарному рівні, що має підтримувати ціни.

У той же час добрий стан посівів озимої пшениці, який ми наразі спостерігаємо в Росії та Україні, збільшує перспективи отримання високого врожаю влітку 2019 року. І якщо в регіоні не виникне ніяких погодних катаклізмів, як світовий, так і український ринок можуть це врахувати, що матеріалізується в тиску на ціни. Тому у міру наближення весни зростає ймовірність стабілізації, а то і повного «розвороту» ринку, що буде мати наслідки у вигляді здешевлення експортних пропозицій.

Поточна ситуація

Наприкінці лютого Європейська комісія опублікувала останні дані з експорту зерна. Не дивно, що продажі європейської м’якої пшениці, незважаючи на недавні поставки, все ще відстають у порівнянні з попереднім маркетинговим роком і досягли з початку кампанії 11,2 млн т. Однак, як відзначено, експорт за результатами лютого «повинен прискоритися».

Власне, підтвердженням цього є зростання активності у портах Франції, де спостерігалася велика кількість ще не завершених завантажень суден. Це, за словами фахівців, повинно відзначитися на оцінках експорту пшениці до третіх країн — за попереднім прогнозом, він становитиме 9 млн т. У той час як прогноз цього місяця від France Agrimer становить 8,85 млн т. Однак такої кількості вже не вистачить трейдерам для закриття всіх наявних і потенційних контрактів.

Саме чорноморський регіон став причиною зниження цін на пшеницю

Щоправда, ця тенденція ще не була підкріплена відповідною поведінкою цін на біржових торгах — ціни контрактів продовжували демонструвати повільну негативну динаміку. Так само, як і ціни фізичного ринку європейської пшениці, які дещо знизилися.

На ринку США наприкінці лютого також спостерігалося повільне сповзання цін на пшеницю на біржовому ринку на фоні загального пожвавлення експортного попиту.

Так, на Чиказькій біржі ціни березневих контрактів вчергове втратили близько 20 центів за бушель і, за повідомленням біржі, зараз пшениця торгується за найнижчими рівнями за всю кампанію 2018/2019 маркетингового року.

За аналогією з європейськими тенденціями зниження цін відбувалося на загальному фоні пожвавлення ринку. Можна лише відзначити, що, за висновками аналітиків, непогана динаміка продажів поки не може компенсувати раніше сформованого ведмежого тренду ф’ючерсних торгів пшеницею, який склався внаслідок рекордних і швидких поставок культури з Чорноморського регіону. У результаті трейдери США дещо втратили позиції на досить великій кількості ринків збуту (зокрема, тут можна пригадати постачання чорноморської пшениці до країн Північної Африки).

І, нарешті, слід додати, що саме Чорноморський регіон став причиною стійкого понижувального тренду цін на пшеницю у ЄС і США.

Власне, зараз вже неможливо встановити, де саме це зниження почалося — адже в останніх числах лютого експортні ціни на українську і російську пшеницю також втратили у позначках. До того ж зміцнення гривні, яке спостерігалося протягом лютого, не додало гарного настрою трейдерам — активність експортних поставок знизилася.

Після сходу снігового покриву на більшості території України стало зрозуміло, що посіви озимої пшениці у доброму стані — м’яка погода приводить до відновлення вегетації культури. Таким чином, довгострокові прогнози для врожайності пшениці є позитивними, що також не сприяє зростанню цін на залишки зерна минулого врожаю.

* Дана стаття була опублікована у лютневому журналі Landlord. Вказані ціни були актуальними на той період.

ТЕКСТ: Вікторія Блажко, консультант компанії Agritel International

Думки   

20 години тому

Зміна кліматичних зон сприяє підвищенню врожайності соняшника

У зв’язку із глобальним потеплінням кліматичні зони змістилися на північ. Відтак, у Донецькій і Полтавській областях спостерігаються оптимальні погодні умови для вирощування олійних культур.

Landlord у партнерстві з компанією «Сингента» створили унікальний спецпроект «Рентабельність». У ньому на прикладі двох господарств буде відображено повний цикл вирощування соняшника в різних кліматичних зонах протягом сезону 2019 року. Які гібриди обирають аграрії, якими засобами захисту рослин обробляють та на який врожай розраховують? Тут зібрані дані, які стануть у пригоді кожному фермеру!

Донецька область

Кліматичні зміни у Донецькій області істотно відчуваються, запевнив Дмитро Міхно, комерційний директор господарства «Маяк», угіддя якого розташовані саме у цій області. Так, Дмитро Міхно розповів, що наразі у господарстві намагаються зміщувати терміни посіву, аби період цвітіння соняшника та інших культур не потрапив під посуху.

«Намагаємося раніше посіяти, хоча ще кілька років тому були заморозки, що згубно позначилося на врожаї. Досить добре, що ситуація змінилася», — прокоментував Дмитро Міхно.

Думку комерційного директора господарства «Маяк» підтвердив менеджер з технічної підтримки олійних культур компанії «Сингента» Геннадій Малина. Експерт запевнив, що зміни у кліматі дійсно відчутні. Тому необхідно аналізувати погодні дані за останні роки та враховувати це при плануванні термінів посіву.

Читайте: Розкрито секрет високої рентабельності соняшника

Полтавська область

Аналогічна ситуація спостерігається і в Полтавській області. Це підтвердив Анатолій Кибка, генеральний директор господарства «АПК Докучаєвські чорноземи», угіддя якого розташовані у Карлівському районі Полтавської області. Анатолій Кибка розповів, що протягом двох останніх років умови вологозабезпечення в цій кліматичній зоні стали більш сприятливими. Раніше кількість опадів була невеликою, що мало негативний вплив на врожайність. Змінився і температурний режим, відмітив Анатолій Кибка, і це пішло на користь показникам урожайності господарства.

Landlord разом з компанією «Сингента» надалі розповість, як на практиці втілюються теоретичні знання. Наступна публікація з нового проекту «Рентабельність» буде присвячена сходам соняшника та ефективності засобів контролю шкодочинних об’єктів. А сьогодні кожен охочий може ознайомитися із процесом підготовки до посіву соняшника, який дає врожайність від 42 ц/га.

 

Рентабельність соняшника   

21 березня 2019 17:56

США збільшує експорт кукурудзи на 40 млн т. Україні радять орієнтуватися на пшеницю ФОТО

Наступного сезону у виграші залишаться трейдери, які запропонують на світовому ринку пшеницю.

  • На глобальному ринку склалася надлишкова пропозиція кукурудзи, і дисбаланс буде тільки підсилюватися.
  • На відміну від попередніх років попит на ячмінь слабшатиме внаслідок зменшення закупівель культури Китаєм.
  • Оцінка перехідних світових запасів пшениці постійно зменшується на тлі зростання попиту на цей вид зерна.

З початку року весь сільськогосподарський світ перебував в очікуванні зустрічі США — КНР на найвищому рівні. 9 січня, коли завершилися триденні переговори між Вашингтоном та Пекіном із врегулювання торгового конфлікту, сторонам вдалося зблизити позиції у сферах енергетики та сільського господарства, проте з більш складних питань залишилися розбіжності. Між тим, наближалася дата 1 березня, коли термін 90­-денного перемир’я у торговій війні США та Китаю спливав.

Нарешті сторони визначилися, що зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна пройде протягом першого весняного місяця. При цьому все гучніше лунали думки про те, що сторони можуть укласти лише чергову «косметичну» угоду, яка не вирішить ключових торгових проблем, перша з яких — китайські заборонні мита на американську сою (хоча офіційний Вашингтон і заявляє про значний прогрес у перемовинах).

Але можна сказати, що справу вже зроблено — рішення про структуру посівів американські фермери приймають зазвичай до 1 лютого, і якісь корективи можуть бути внесені до 1 березня. У протилежному випадку фермери не встигають вчасно законтрактувати посівний матеріал, добрива і засоби захисту рослин. Інакше: у 2019 році у США будуть збільшуватися площі під кукурудзою та пропозиція культури зростатиме на і без того перенасиченому ринку. За попередніми розрахунками, які були зроблені минулого року, пропозиція кукурудзи із США на глобальному ринку може одразу вирости на 35–40 млн т (для порівняння — рекордний експорт культури з України цього року оцінюється у 28,5 млн т).

Це означає, що іншим провідним світовим постачальникам сільськогосподарської сировини, до складу яких входить і Україна, варто вже зараз шукати адекватне рішення. Виходом може бути збільшення площ під пшеницею, попит на яку на глобальному ринку має тренд до зростання. Звісно, виробники Північної півкулі вже не можуть внести зміни у структуру озимини, але ще не запізно переглянути плани на ярі посіви.

Загальний тренд

У лютому загальну оцінку глобального ринку продовольства дала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Згідно з нею, світові ціни на продукти харчування почали рік на високій ноті — індекс продовольчих цін Організації в середньому виріс на 1,8% та становив 164,8 пункту. Однією з причин підвищення індексу називають зміцнення цін на пальмову та соєву олію внаслідок невизначеності результатів перемовин між КНР і США. На це накладається ще й сезонний фактор — зменшення пропозиції в основних країнах­постачальниках.

Хоча в цілому у FAO зазначили, що поки показник цінового індексу залишається доволі низьким — на 2,2% меншим, ніж рік тому.

При цьому індекс цін FAO на зернові становив у середньому 168,1 пункту, продемонструвавши лише незначне зростання у порівнянні з груднем. Ціни на основні види зернових були в цілому досить стійкими на тлі скорочення експортних поставок і високого світового попиту.

FAO: Зерновий прогноз

У черговій доповіді «Зведення попиту на зернові та пропозиції зернових» Організація надала цілком сприятливі прогнози з виробництва зерна у світі у 2019 році та визначила непогані перспективи для його постачальників.

Так, загальний остаточний обсяг виробництва зернових у 2018 році у світі, згідно з підрахункам FAO, становив 2661 млн т (що трохи перевищує попередній прогноз внаслідок збільшення валового збору кукурудзи, пшениці та рису).

Велика частина посівів озимої пшениці розташована в Північній півкулі, і, за попередніми прогнозами, очікується стрибок її виробництва, хоча загальний обсяг і не досягне рекордного рівня 2017 року.

Значною мірою прогнозоване зростання буде забезпечене за рахунок збільшення виробництва в Європі, де сприятливі погодні умови поліпшили види на врожай у поєднанні зі збільшенням посівних площ, головним чином обумовленим привабливими цінами.

Загалом найбільший приріст у порівнянні з минулим роком очікується в ЄС (як вже зазначено), Російській Федерації та Україні.

Індекс продовольчих цін FAO в середньому виріс на 1,8% і становить 164,8 пункту

У Північній Америці надмірно волога погода в основних районах виробництва озимої пшениці у США восени призвела до того, що посівні площі залишилися майже без змін, як і в Канаді. Однак, для Канади фахівці дали позитивний прогноз — за їх розрахунками, фермери збираються збільшити площі під ярою пшеницею, що приведе до збільшення у 2019 році загальної пропозиції зерна пшениці з Північної Америки.

За оцінками FAO, загальний світовий трейдинг пшениці у 2018/2019 маркетинговому році (тобто до липня наступного року) становитиме 171,8 млн т, що на 2,5%, або на 4,4 млн т нижче попереднього показника 2017/2018 маркетингового року. Скорочення закупівель очікується з боку таких країн, як Алжир, Індія, Марокко, ПАР і Туреччина.

При цьому світова торгівля фуражним зерном у поточному маркетинговому році може становити 196,4 млн т, що майже збігається з показником попереднього 2017/2018 маркетингового року, але загальне споживання зернового фуражу виросте до 1405 млн т, що на 34 млн т більше порівняно з попереднім маркетинговим роком. До речі, такий рівень споживання фуражного зерна взагалі є історичним максимумом, тому, як можна очікувати, в бік збільшення будуть переглянуті й прогнози щодо трейдингу фуражу.

Для українських постачальників у «фуражному прогнозі» важливою є інформація щодо скорочення обсягів торгівлі ячменем і сорго. На думку FAO, показники трейдингу цими культурами взагалі впадуть до найнижчого з 2006/2007 маркетингового року рівня — до 28,1 млн т для ячменю і 5,4 млн т для сорго. Причинами фахівці називають збільшення споживання кукурудзи внаслідок зниження цін на цю культуру і скорочення закупівель ячменю і сорго Китаєм, про що було заявлено владою КНР у січні.

Загальний рівень споживання зернових у 2018/2019 маркетинговому році прогнозується в обсязі 2657 млн т, що майже на 45 млн т (або на 1,7%) більше, ніж у минулому сільськогосподарському році.

Важливим є перегляд прогнозів щодо обсягу торгівля кукурудзою — він сягне у 2018/2019 маркетинговому році майже 159 млн т. Це на 2,3% вище за показник минулого маркетингового року — очікується, що закупівлі культури будуть збільшені Іраном, Мексикою, Саудівської Аравією та насамперед — європейськими країнами.

Але, як підкреслили у звіті FAO, прогнози невдовзі можуть бути переглянуті — адже у Південній півкулі у лютому розпочинають збір ярих зернових. Поки що, за попередніми даними, очікується збільшення у порівнянні з минулорічним виробництва кукурудзи — посіви перебувають у гарній кондиції.

USDA: Пшениця

У лютому сільськогосподарський ринок нарешті дочекався звіту USDA, робота якого, нагадаємо, протягом майже двох місяців була паралізована черговим shutdown (ситуація, яка може виникати у процесі прийняття бюджету США, коли діяльність всіх державних організацій призупиняється до вирішення спірних питань).

Втім, як зазначили фахівці, хоча звіт і приніс деякі сюрпризи, якогось помітного хвилювання на ринку не відбулося.

З позитивних новин можна відзначити відображену в звіті закупівлю Єгиптом 240 000 т французької та американської пшениці разом із 60 000 т української культури.

Також не відбулося якихось несподіванок і у прогнозах по Чорноморському регіону — адже більша частина даних вже була відома. Зокрема, Департамент сільського господарства США підтвердив офіційне виробництво пшениці у Росії на рівні 71,6 млн т на фоні збільшення прогнозу російського експорту до 37 млн т. Це досить високий показник, якщо врахувати, що виробництво культури у РФ у порівнянні з 2018 роком знизилося.

У цілому ж, за оновленим прогнозом USDA, виробництво пшениці у 2018/2019 маркетинговому році має збільшитися на 1,6 млн т у Росії, на 0,6 млн т у Бразилії та на 0,5 млн т у Парагваї.

Це збільшення буде, як зазначили фахівці, частково компенсоване зниженням валового збору культури у Китаї та Аргентині (сумарно на 1,4 млн т).

При цьому оцінка загального обсягу трейдингу пшениці переглянута у порівнянні з грудневим звітом Департаменту на 1,3 млн т у бік збільшення. Окрім Російської Федерації очікується збільшення експортних продажів, зокрема, Парагваєм. Крім того, негативні прогнози щодо постачання на глобальний ринок австралійської пшениці частково не виправдалися — за прогнозом USDA, у 2018/2019 маркетинговому році воно зменшиться у порівнянні з попереднім сільськогосподарським роком на 500 000 т, а не на 1 млн т, як прогнозувалося раніше.

При цьому американські аналітики прогнозують подальше зниження перехідних запасів пшениці у світі — до 267,5 млн т (на 0,6 млн т менше за попередній прогноз). Це підвищує привабливість збільшення посівних площ під культурою (власне, ярої пшениці) у країнах­продуцентах Північної півкулі — адже рішення про остаточне формування сівозміни приймається до 1 березня.

USDA: Фуражне зерно

Згідно з оновленим у лютому прогнозом USDA, світове виробництво фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році становитиме 1372,1 млн т, що на 1,5 млн т менше порівняно з оцінкою у грудні минулого року.

Але для України прогноз, навпаки, був переглянутий у бік збільшення: виробництво на рівні 35,5 млн т та експорт у розмірі 28,5 млн т. Кожна з оцінок була збільшена на 500 000 т у порівнянні зі звітом Департаменту у грудні 2018 року.

Також очікується зростання виробництва кукурудзи в Аргентині, де були збільшені площі під культурою та склалися сприятливі погодні умови у вигляді достатньої кількості опадів на фоні високої температури повітря.

Закупівлі фуражного зерна скоротять Алжир, Індія, Туреччина, ПАР і Марокко

Ці два фактори (врожаї в Україні та Аргентині) повинні цілком компенсувати вкрай важкі умови, що склалися у Південно­Африканській Республіці, де більша частина врожаю культури загинула внаслідок посухи.

До того ж, як відзначили у USDA, у бік збільшення були переглянуті й оцінки врожаю кукурудзи у Китаї. Хоча КНР і не виступає експортером зерна на світовому ринку, збільшення виробництва послабить «тиск» Китаю на світовий ринок, де Піднебесна традиційно закуповує велику кількість фуражу.

Внаслідок цього USDA вважає, що світові запаси фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягнуть 309,8 млн т, що на 1 млн т більше за оцінку грудня минулого року.

USDA: Олійні

І наостанок треба згадати переглянутий Департаментом сільського господарства США прогноз щодо виробництва соняшника у Чорноморському регіоні. Загалом великих несподіванок не сталося — Україна, згідно з прогнозом, зберігає першість як у виробництві соняшника, так і у пропозиції соняшникової олії на глобальному ринку.

За даними USDA, у 2018/2019 маркетинговому році виробництво насіння соняшника в Україні збільшиться у порівнянні з попереднім аналогічним періодом майже на 10% — до 15 млн т. При цьому виробництво соняшникової олії зросте до 6,2 млн т (на 6%), а соняшникового шроту — до 5,98 млн т (також на 6%).

Власне, експорт самого насіння соняшника має сягнути майже 100 000 т, що більш ніж у 2,5 раза перевищує рівень минулого маркетингового року, експорт олії становитиме 5,6 млн т, а шроту — приблизно 4,6 млн т.

Водночас USDA дещо послабив прогноз експорту української сої — у 2018/2019 маркетинговому році від буде меншим ніж 3 млн т. Щоправда, цьому є цілком логічне пояснення — в Україні набирає обертів власна переробка культури і соя поступово виходить із переліку суто експортних позицій.

Але, якщо брати до уваги прогноз північноамериканських фахівців, нарощування українського виробництва, переробки та експорту у цій групі буде проходити на тлі збільшення конкуренції з Російською Федерацією — прогноз USDA щодо врожаю соняшника у РФ у цьому маркетинговому році зріс до 12,55 млн т проти оцінки грудня у 11,5 млн т.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Новини   

21 березня 2019 13:09

Чому в Україні ціни на низку продуктів вже вищі, ніж в ЄС (ІНФОГРАФІКА)

Українські експортери соняшникової олії та курятини дешевше продають продукцію в Євросоюз, ніж на внутрішньому ринку, завдяки відшкодуванню ПДВ. Щоб в Україні подешевшали продукти, потрібні пільги для аграріїв.

Фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК) в співпраці з виданням «Сегодня» нарахували 13 видів продуктів, які в Україні коштують дорожче, ніж в ближньому зарубіжжі, а деякі – навіть у країнах ЄС.  У нас вже навіть хліб дорожчий, ніж у Польщі.

За кількістю продуктів дешевого асортименту (по 7 позиціях) найбільше випереджають Україну Польща та Білорусь.

Експерти звертають увагу, що Україна посідає перше місце у світі з виробництва та експорту соняшникової олії. Та в Україні вона дорожча, ніж в Польщі, Угорщині та Іспанії.

Читайте: Як фермерам отримати кращу ціну на соняшник: три поради від Луїса Карлоса Алонсо

По цінах на курячі тушки Україна випередила на 8-10% Польщу, Угорщину та Білорусь. Водночас Україна входить до ТОП-6 найбільших у світі експортерів курятини і ТОП-3 у Європі.

Виконавчий директор ЕДК Олег Пензин, пояснює розрив цін на олію та курятину тим, що експортерам держава відшкодовує 20% – фактично за рахунок українського бюджету вони роблять «знижку» європейцям.

Молочні продукти дешевші в Угорщині, Іспанії, Білорусі, Польщі, ніж в Україні. Тут причину експерт бачить у виробництві: українські підприємства закуповують молоко у фермерів, а в ЄС та Білорусі є великі молочні ферми, де воно дешевше.

Фахівці ЕКД висловилися про те, які кроки потрібні Україні для зниження цін на продукти:

  • встановити пільгові ставки податків на агропродукцію (як у Польщі);
  • дати аграріям дешеві кредити та пільги при закупівлі техніки, сировини, обладнання
  • інвестувати у великі молочні ферми;
  • вартість «борщового набору» дозволить знизити будівництво сучасних овочесховищ (як у Білорусі), щоб українські овочі не псувалися до весни.

Як повідомляв раніше Landlord, у березні в Україні зафіксовано зниження ціни на м’ясо – зокрема, свинину, а також курячі яйця.

 

Думки   

Показати ще