За минулі два тижні Китай придбав понад 20 партій фуражного зерна на міжнародному ринку, скориставшись зниженням цін до трирічного мінімуму, пише Bloomberg із посиланням на джерела на ринку.
Пекін закупив 1,2 млн т кукурудзи, сорго та ячменю від постачальників, серед яких Україна та США. Середня партія, згідно з даними джерела, становила 60 тис. т.
Ажіотаж покупок відбувся на тлі зростання цін у Китаї, а базові ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго впали до найнижчого рівня з 2020 року, обтяжені великими постачаннями від провідних експортерів Бразилії та США. Збільшення розриву між місцевим і міжнародним ринками зробило покупки привабливими.
Китай придбав щонайменше 10 вантажів української кукурудзи, в основному для доставки з березня по травень, а також п’ять вантажів американського сорго та шість партій ячменю різного походження для аналогічної доставки.
Ціни у Китаї зросли, оскільки Пекін активізував накопичення зерна для державних резервів, щоб підтримати ринок напередодні посіву нового врожаю. Це було зроблено на тлі слабкого попиту на фуражне зерно з боку тваринницької галузі, яка зазнає збитків.
Зауважимо, прогнози Міністерства сільського господарства США вказують на те, що регіони Африки, Близького Сходу, Китаю, Південно-Східної Азії, Західної Азії та Латинської Америки будуть активно сприяти світовій торгівлі харчовими продуктами у наступному десятилітті, що призведе до зростання попиту на них.
У звіті Міністерства сільського господарства США (USDA), зазначено, що Китай продовжить залишатися провідним імпортером соєвих бобів, що призведе до збільшення світового обсягу імпорту цієї культури, пише ІА «АПК-Інформ».
Прогнозується, що Китай буде імпортувати ще більше фуражних зернових до 2033/34 МР, хоча цей обсяг буде нижчим, ніж раніше, внаслідок політики внутрішнього виробництва.
Крім того, Китай планує збільшити імпорт кукурудзи та інших кормових культур, щоб задовольнити свій постійно зростаючий попит на них.
Китай також залишатиметься головним імпортером сорго та ячменю, хоча обсяг імпорту ячменю може зменшитися до 2033/34 МР.
Щодо пшениці, Китай планує знизити свій імпорт до 2033/34 МР внаслідок збільшення власного виробництва та використання внутрішніх резервів.
Нагадаємо, влада Китаю скасувала заборону на імпорт птиці з Казахстану, введену після серії спалахів пташиного грипу в країні в 2005 році, передає poultryworld. Казахстан вже вступив у переговори з Китаєм про ветеринарні вимоги, яких повинні дотримуватися фермери, щоб почати експорт продукції птахівництва
2023/24 МР попит на сою в Китаї знизиться в річному обчисленні на тлі очікуваного скорочення постачань свиней у першому кварталі 2024 року.
Китай офіційно затвердив список насіннєвих фірм, яким дозволено вирощувати та реалізовувати генетично модифіковане насіння сої та кукурудзи.
Згідно з даними статистичного департаменту, Китай зібрав рекордний урожай кукурудзи у 288,84 млн тонн у 2023 році, що на 4% більше, ніж рік тому, навіть після того, як літні тайфуни завдали шкоди посівам у деяких північних провінціях.
За інформацією операторів ринку, китайські імпортери за минулі двадцять днів законтрактували великі обсяги кукурудзи з України.
Китай наближається до статусу третього найбільшого виробника молока у світі. Згідно з даними Rabobank, попри високий обсяг виробництва молока — Китай залишається головним імпортером цієї продукції через велику кількість населення та, відповідно, має великий попит на молочні товари, повідомляє DairyNews.
Китай перебуває у топ-3 імпортерів соняшникової та ріпакової олії з України.
За даними China National Grain and Oil Information Centre (CNGOIC), протягом 19-25 жовтня Китай збільшив у порівнянні з попереднім тижнем обсяг переробки сої на 29% до 2 млн т, що на 27% перевищує відповідний показник 2022 р. Нарощування переробки пояснюється відновленням роботи підприємств після періоду відпусток.
За рік курятина подорожчала на майже 20%. У порівнянні з листопадом минулого року, ціна на філе збільшилася на 17,6%, з 135,72 грн/кг.
Державна служба забезпечення безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів оглянула свою діяльність протягом 2023 року. Також, за результатами фітосанітарних процедур 2023 року, 528 експортерів можуть експортувати сою, кукурудзу та ячмінь до Китаю. Станом на 1 січня 2024 року, 440 підприємств-виробників продуктів тваринного походження мають право експортувати свою продукцію до Європейського Союзу.
В Україні прогнозують зниження цін на овочі навесні шляхом надання грантів на закладку садів, ягідників, виноградників та будівництво теплиць тощо. Українські аграрії отримали близько 500 млн грн від держави. Всього уряду надійшло 130 заявок на здобуття грантів із садівництва та 30 на теплиці, заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив в ефірі телемарафону.
Експорт соняшникового шроту з України в жовтні 2023/24 МР збільшився до 359 тис. т, що на 28% більше за показник у вересні, проте на 2% поступається показнику в жовтні 2022 року.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!