Китай

Про це повідомляє AgroXXI.

У північному Китаї температура швидко падає восени, а ґрунт взимку замерзає, тому вирощування рослин у відкритому ґрунті неможливо протягом 5–6 місяців. Наприклад, у Мохе, найпівнічнішому китайському місті, зимові температури можуть досягати –40°С.

Але сувора погода компенсується тепличним виробництвом. З 2006 до 2016 року площі під тепличними овочами в Китаї зростали в середньому приблизно на 107 тис. га в рік. І сьогодні будівництво нових тепличних комплексів триває.

Читайте: Повінь в Іспанії: весь урожай овочів і фруктів пішов під воду

Наука і технології, такі як автоматичне зрошення і вентиляція, інтелектуальні системи, котрі контролюють світло, тепло, шкідників тощо, також у рази підвищили врожайність у тепличному виробництві. Загальний річний обсяг виробництва тепличних овочів у КНР становить майже 300 млн т на суму понад $100 млрд.

За рахунок селекційних розробок китайські овочеві культури мають високу якість, урожайні та більш стійкі до хвороб. Тим часом фермери всієї країни скорочують використання пестицидів і добрив. Крім того, китайський уряд гарантує, що ділянки сільгосппризначення будуть використовуватися тільки під ці і ніякі інші цілі.

Зміна виробничо-економічної моделі в Китаї називається структурною реформою з боку пропозиції. І, як очевидно, реформа принесла свій позитивний результат, тож у недалекому майбутньому КНР планує перейти до масштабних експортних поставок тепличної продукції.

Landlord раніше повідомляв про те, що в теплицях у Східному Китаї запустили агроробота з підтримкою 5G.

Про тенденції китайського ринку олійних культур та успіхи українського агробізнесу в його підкоренні розповів Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт», на конференції операторів агробізнесу BLACK SEA OIL TRADE-2019. На заході працює кореспондент Landlord.

За даними, представленими в презентації Сергія Феофілова, український експорт соняшникової олії до Китаю зріс на 69% у 2018/2019 маркетинговому році порівняно з попереднім МР.

Такому стрімкому зростанню, за словами Стівена Лі Фенг Жоу, старшого трейдера китайського ECTP, сприяють смакові вподобання китайців, адже соняшникову і кукурудзяну олію вони вважають чистим та корисним продуктом. У свою чергу, соєва олія – це переважно ГМО, а пальмову використовують виключно на виробництві.

Читайте: Кернел почав поставляти в Китай особливий вид олії

Структура китайського імпорту соняшникової олії (по місяцях 2019 року) свідчить про те, що найпотужнішим її постачальником до Китаю є Україна. Найбільш «урожайними» в 2019 році для українських виробників стали квітень (87,5 тис. тонн) та липень (майже 76,4 тис. тонн).

Загальний імпорт соняшникової олії з України до Китаю за 7 місяців поточного року склав 488, 5 тис. тонн.

Щоб і надалі нарощувати свій експортний потенціал та уникнути ризиків звинувачень у фальсифікації, Україна намагається адаптувати стандарти якості соняшникової олії до стандартів ЄС, підкреслив Сергій Феофілов. Проте, за словами доповідача, це тривалий процес, який ускладнюється пошуком потужних інвестицій. Крім того, потрібно  переконати українських виробників дотримуватися високих стандартів.

Як повідомляв раніше Landlord, український експорт соняшникової олії в цілому сягнув 6 млн тонн – це 60% світового ринку

Про це повідомляє Reuters.

Президент США Дональд Трамп заявив у понеділок, 26 серпня, після саміту світових лідерів G7 у Біарріці, Франція, що, на його думку, Китай щиро хоче досягти угоди.

Таким чином, Трамп, з огляду на позитивні жести Пекіна, прогнозує укладення торговельної угоди з Китаєм, заспокоюючи світові ринки, які перебувають у напруженні через нові тарифи двох найбільших економік світу, – зазначає видання.

Читайте: Перспективу урожаю вимірювали лінійкою: агророзвідка США знизила прогноз щодо кукурудзи

Віце-прем’єр-міністр Китаю Лю Хе, який веде переговори з Вашингтоном, відзначив, що Китай готовий вирішити торгову війну шляхом «спокійних» переговорів і виступає проти будь-якого посилення торговельної напруги.

Трамп назвав коментарі Лю позитивним знаком і повторив твердження, що китайські чиновники зв’язалися з американськими торговими колегами протягом ночі й запропонували відновити переговори (повідомлення, яке Китай відмовився підтвердити).

«Віце-прем’єр Китаю вийшов, він сказав, що хоче бачити угоду, – заявив Трамп на прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном. – Чим довше вони чекають, тим важче повернути назад, якщо взагалі можна повернути. Я не думаю, що в них є вибір».

Landlord раніше повідомляв про те, що фермери США отримають $16 млрд компенсації збитків унаслідок торгової війни.

Про це повідомляє Голос Америки.

Кількома роками раніше США забезпечували майже 100% китайського імпорту кукурудзи, поставляючи до КНР близько 5 млн т. В умовах торгової війни між Вашингтоном та Пекіном експорт зернової із США до Китаю різко знизився, зокрема у 2017–2018 МР США поставили лише 0,3 млн т, або менше 10% китайського імпорту.

Читайте: Зміна клімату дозволяє Україні забезпечити себе рисом – Шеремета

«Торгова війна з Китаєм перешкоджає доступу на ринки для США, – написала на своїй сторінці у Твіттер конгресвумен від штату Іллінойс Робін Келлі. – Велика частина кукурудзи надходила до Китаю з Іллінойса, до того, як провальна торговельна війна Трампа вбила наш доступ до ринків».

Американське видання Successful Farming відзначає, що ще до торгової війни Китай почав переходити на інших постачальників кукурудзи, переважно на Україну, і цьогоріч Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР.

«Гарний очікуваний урожай в Україні не компенсує різке падіння виробництва в США в 2019–2020 роках, але в довгостроковій перспективі, загроза того, що Україна стане ключовим експортером кукурудзи, продовжує зростати», – відзначає Successful Farming.

Однак видання зауважує, що темпи зростання виробництва кукурудзи в Україні можуть сповільнитися. Нині середня врожайність кукурудзи в Україні становить 7–7,8 млн т/га (на 60% вища, ніж десятиліття тому), досягнувши рівня ЄС. Щоб помітно підвищити врожайність, українські фермери мають вдатися до використання біотехнологічних / генетично модифікованих культур, що наразі в Україні заборонено.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т

Про це повідомляє УНН з посиланням на pigprogress.net.

Африканська чума свиней поширилася на всі, без винятку, провінції Китаю та знищує поголів’я. І це є глобальною загрозою, бо в Китаї зосереджено близько половини світового поголів’я свиней, і Китай є виробником 50% свинини у світі. Він же є її головним споживачем.

Читайте: Cargill скорочує виробництво кормів у Китаї через АЧС

Вірус АЧС вперше був зафіксований у Китаї в минулому році минулого року. В Україні ж спалахи АЧС фіксують протягом 6 років.

Як повідомляв раніше Landlord, нещодавно на Житомирщині зареєстрований новий спалах АЧС у диких свиней.