Новини    06 вересня 2023 21:17

Хіп-хоп та бджоли: Як дві подруги створили етичний бренд меду

"Мед – це не просто якісний продукт, але й спосіб донести цінності, зацікавити, почати діалог"

Подруги Саша і Даша – танцюють хіп-хоп. Однак, надихаючись музикою, дівчата створили етичний бренд меду “Організовано бджолами”.

Даша була пов’язана з медом все життя. В її сім’ї секрети роботи з бджолами передавали з покоління в покоління, передає bzh.life.

У дідуся була пасіка в Кіровоградській області. Щороку на літніх канікулах я проводила час біля неї. Спочатку просто гуляла, потім він почав мене вчити. І хоча я не сприймала це серйозно, підсвідомо все запам’ятовувала. А потім в якийсь момент зрозуміла, що ось це і є тепер моя професія: я працюю з бджолами.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Тривалий час мед з пасіки дідуся продавали гуртом, великим обсягами

Хоча це був мед дуже високої якості, у нас не було бренду. Ми ніяк не підкреслювали його унікальність. В якийсь момент Саша, яка дуже цікавилася моєю роботою з медом, запропонувала створити бренд.

Так виник перший хіп-хоп бренд меду “Організовано бджолами”.

Даша відповідає за продукт, а Саша за бренд і те, як цей продукт представлений світові. Дівчата познайомилися під час навчання в Києво-Могилянській Академії. Саша викладала хіп-хоп, а Даша прийшла до неї на заняття.

Перше, що кажуть всі, хто бачить наші баночки – це “вау”, каже Даша.

Саша розповідає, що мед – це не просто якісний продукт, але й спосіб донести цінності, зацікавити, почати діалог. Поки вони на самому початку шляху, але вбачають у бренді більшу місію: вони хочуть зібрати навколо спільноту самобутніх та самодостатніх людей. Серед інших важливих ідей та цінностей – тверезість, творчість, постійний пошук чогось оригінального та вартісного.

Хіп-хоп та бджоли: Як дві подруги створили етичний бренд меду Хіп-хоп та бджоли: Як дві подруги створили етичний бренд меду

Дівчата зауважили, що регулярно віддають мед на лабораторні аналізи. Цьогоріч показники – одні з найкращих в їхній історії. Хоча вони не малі сумнівів в результаті: це екологічний та етичний мед, виготовлений з великою повагою до бджіл.

Все починається з місцевості, в якій знаходиться пасіка. Так склалося, що навколо є все: і акація, і соняшник, і яри, і балки, наповнені надзвичайних дикоросів, квітів і трав. От все це і впливає на унікальний смак, аромат, консистенцію меду. Крім того, на якість меду дуже впливає ставлення до бджіл. Хтось може тримати їх у старих тісних вуликах, годувати цукром, не приділяти їм уваги. Ставитися просто як та інструменту, “машини”, що має створити якомога більше меду, — розповіла Даша.

Хіп-хоп та бджоли: Як дві подруги створили етичний бренд меду

У сезон Даша проводить майже весь час на пасіці, хоча й потроху розширяє команду.

Час на пасіці пролітає непомітно, бо завжди є купа справ. Ти виходиш до бджіл рано-вранці. Обертаєшся, а вже ніч і пора спати. І так щодня. Зараз я частину роботу перекладаю на команду, якій можу довіряти. Один працівник допомагав ще дідусю. Ще одну людину я найняла цього літа. Найактивніші місяці – з травня до кінця серпня. Треба дуже багато працювати, бо пасіка потребує уваги та догляду щодня. А от взимку навпаки треба залишити їх максимально в спокої, не чіпати.

А ще Даша – одна з небагатьох жінок-матководів.

Це окрема досить складна спеціальність. Ти можеш бути бджолярем, але не обов’язково матководом. Але я це вмію і продаю інших бджолярам бджоломаток.

Пасіка Саші і Даші виробляє близько 2 тонн меду за сезон. Частина цього меду продається під брендом “Організовано бджолами”.

Новини за темою:  Україна і США готові до запуску Інвестиційного фонду відбудови: стартовий капітал — $25 мільйонів

Першими покупцями стали родичі та знайомі. Також цей мед продають закладам та ставлять полички в дружніх магазинах.

У мене в будинку є дуже класна кав’ярня. Я розпитала, на якому меду вони готують соуси. Вони спробували наш, порівняли, і відразу перейшли на наш мед. Також ми розробили дві лінійки меду в баночках: хіп-хоп та етно. І наша етно-колекція продається у них на вітрині.

Дівчата шукають однодумців та працюють лише з тими закладами та магазинами, які полюбляють самі. Мріють про великий міжнародний медовий бізнес, але реально оцінюють шлях, який потрібно для цього пройти. Зараз весь вільний час вони приділяють ідеям з просування бренду, беруть участь в тематичних ярмарках та весь отриманий прибуток реінвестують в розвиток молодого бізнесу.

Також зазначають, що найкращий відгук, який можна почути від клієнтів: “Цей мед – як з дитинства”.

Нагадаємо, ПСП “Дружба” на Семенівщині розводить українську степову породу бджіл. У планах підприємства — запустити медовий завод, який нині облаштовують.

Нині Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, одначе, перший рядок у рейтингу (в натуральному виразі) займає Китай.

На Київщині переробне підприємство ТОВ “ЕКО-МедОК” вже багато років співпрацює з пасічниками. За результатами 2022 року компанія вийшла на заплановані показники продажів, падіння не було, але й глобального росту також.

Майже 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

MeliBio співпрацює з Narayan Foods для запуску своїх продуктів у європейських магазинах. Завдяки партнерству на полицях магазинів під брендом Better Foodie Narayan Foods компанія MeliBio представить лінійку рослинних медових продуктів, виготовлених без використання бджіл.

Новини за темою:  Недекларування будинку: судитимуть очільника Держмитслужби

Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.

Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.

Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.

Розслідування ЄС показало, що майже половина меду, імпортованого до ЄС, може бути “фальсифікованою”, а близько 60% — з домішками сторонніх цукрів. З продукту, перевіреного в межах розслідування, 46% не відповідали Директиві щодо меду – законодавству ЄС, яке визначає, що можна маркувати медом.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також

Ще немає новин у цій стрічці ...