Новини / Аналітика     25 грудня 2019 15:02

Глобальний ринок: головні тренди та ціни

Головні тенденції, що характеризують актуальну ситуацію на ринку зернових в Україні та світі.

43,4%

Згідно з розширеними даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization — FAO) обсяг глобальної торгівлі зерновими починаючи з 2010/2011 маркетингового року зріс на 43,4% до 416,1 млн т. За дев’ять років, що минули, найбільший обсяг відвантажень зернових за кордон було зафіксовано у 2017/2018 маркетинговому році. Тоді він сягнув 422,5 млн т. Зрозуміло, що й динаміка виробництва збіжжя є позитивною. Так, у 2010/2011 маркетинговому році обсяг виробництва зерна становив 2264,4 млн т. У поточному маркетинговому році глобальний врожай зернових сягне пікових 2714 млн т, що перевищує показники дев’ятирічної давності майже на 20%.

До речі, у сільгоспсезоні з найбільшим за обсягом експортом — 2017/2018 — виробництво збіжжя було нижчим, ніж цього року. Тож, іншими словами, трейдинг продукції рослинництва розвивається активніше за виробництво під тиском споживання, що зростає.

Парадоксально, але ціни на сільгосппродукцію мають абсолютно інший тренд. За минулі дев’ять років, після піку 2011-го, вони просіли досить суттєво. Так, щорічний індекс цін на зернові FAO у 2010-му дорівнював 170,2, а цього року він становить 164,4, або на 3,4% менше. Звичайно, зараз трейдери заробляють більше, ніж дев’ять років тому, але виключно завдяки обігу, що суттєво зріс. Не треба забувати і про інфляційні процеси. Наприклад, за період, що минув з 2010 року, рівень інфляції у США становив 16,3%.

 1%

Як доповідають у Міжнародній раді по зерну (International Grains Council — IGC), глобальні площі під пшеницею у 2020/2021 маркетинговому році розширяться порівняно з поточним сезоном на 1% до 218 млн га. Сира погода перервала осінні польові роботи в деяких регіонах ЄС, перш за все у Великій Британії та Франції. В Україні через посуху озимі, що були засіяні нещодавно, погано вкоренилися напередодні зими. Пшеницю сіяли у фактично суху землю.

До речі, деякі українські аналітики прогнозують зниження площі під озимою пшеницею навіть на третину. З одного боку, це вплив несприятливих погодних умовах, з іншого — скорочення посівів фермерами з економічних причин. У Росії, навпаки, прогнозується розширення площі під озимими. Посівна у США фактично завершена. Площа посівів, як очікується, залишиться близькою до історичних мінімумів.

75,2 млн т

На середину грудня українські сільгоспвиробники зібрали пізні зернові та зернобобові культури на площі 15,2 млн га. Загалом зібрано 75,2 млн т збіжжя. Середня врожайність, що зафіксована у господарствах, дорівнює 49,5 ц/га. Згідно з оперативними даними, які надходять до Мінекономрозвитку  з регіонів України, під урожай наступного 2019/2020 маркетингового року озимі культури на зерно посіяні на площі 7,0 млн га. Мова про 5,9 млн га пшениці, 124 000 га жита та 920 000 га озимого ячменю.

На жаль, як зазначають у агенції АПК-Інформ, для більшості ключових областей характерно скорочення посівів. Наприклад, Київська область максимально зменшила площі під озимою пшеницею — до 39% від показника минулого сезону. На 18% скоротила площі Сумщина, на 12% — Запорізький регіон, на 10% — Вінниччина. Загальна площа озимої пшениці скоротилася на 8% у порівнянні з минулорічними посівами. Також для багатьох областей характерно істотне скорочення посівів озимого ячменю (Сумщина — на 45%, Житомирщина — на 44%, Рівненщина — на 41% порівняно з показниками 2018 року).

Читайте: Висоцький обіцяє аграріям “переважне право орендаря”

–93,6%

За даними Мінекономрозвитку, станом на другу декаду грудня з початку 2019/2020 маркетингового року  українські трейдери відвантажили на міжнародний ринок 27,36 млн т зернових і зернобобових. Цей обсяг на 32,8%, або 6,76 млн т більший від аналогічних минулорічних показників.

Наразі експортовано 14,03 млн т пшениці — це на 43,2%, або 4,23 млн т більше, ніж за липень-грудень 2018-го. Обсяг проданого ячменю становить 3,6 млн т (плюс 15,9%, або 495 000 т). Кукурудзи експортовано 9,39 млн т  — це на 28,2%, або 2,07 млн т більше показників минулого сезону. І, насамкінець, жито. Цієї культури відвантажено 5000 т — це суттєве падіння відносно показників 2018/2019 маркетингового року, коли за аналогічний період вже було експортовано 78 200 т (падіння становило 93,6%). Нагадаємо, що за січень-листопад 2018 року Україна продала за кордон 91 000 т жита — в чотири рази більше, ніж за 11 місяців 2017-го. Збіжжя купували Польща, Литва, Філіппіни, Латвія та Ізраїль. Цього року через скорочення обсягів виробництва Україна має намір імпортувати 30 000 т жита для задоволення потреб хлібної промисловості.

1,4 млн т

Казахстан, що традиційно вважався одним з великих глобальних експортерів пшениці, у 2019/2020 маркетинговому році, можливо, імпортує 1,4 млн т збіжжя для задоволення внутрішніх потреб. Несприятливі погодні умови суттєво вплинули на виробництво пшениці у цієї середньоазіатській країні. Лише за офіційною статистикою, що вважається завищеною, Казахстан втратив п’яту частину врожаю.

Безсумнівно, скорочення виробництва зернових відіб’ється і на експортних поставках. Останні кілька сезонів Казахстан продавав на зовнішній ринок близько 10,5 млн т зернових. У цьому сезоні ринки збуту планувалося розширити. Наприклад, наростити відвантаження пшениці до Китаю — з 0,5 млн т у 2018/2019 маркетинговому році до ​​1 млн т у поточному сільгоспсезоні. Наразі казахстанський мінсільгосп орієнтує на збереження традиційних ринків збуту і ставить за мету зберегти обсяг експорту на рівні 5 млн т (що красномовно говорить про гостроту проблеми, що виникла). Мабуть, єдине, чому радіють казахстанські аграрії, — це внутрішні ціни на збіжжя. За рік вартість пшениці 3-го класу з клейковиною вище 28% зросла більш ніж у півтора раза. На думку місцевих експертів, надалі ціни мають усі шанси зрости і в 2, і в 2,5 раза.

Раніше повідомлялося про рейтинг втрат харчової промисловості в різних країнах світу.

Текст: Еліна Московчук

Читайте також