Новини    02 січня 2018 17:19

До 2020 року в світі зростатиме виробництво меду. Що буде з українськими пасічниками?


Наступні два роки обсяги виробництва меду становитимуть близько 2,4 млн тонн, проти 1,7 млн тонн у 2017 році. Про це заявила експерт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Буркав, повідомляє Agronews.

На її думку, зростанню виробництва меду у світі сприятиме низка чинників, зокрема посилення інтересу споживачів і тому виробників, до натуральних продуктів і здорового харчування, а саме  скорочення споживання цукру. Також на показники виробництва меду вплинуть зростання споживання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Наразі його частка становить 41% і надалі очікується щорічний приріст на 5%. Ще один чинник, який впливатиме на ріст виробництва меду – це розширення сфери застосування цього продукту в харчовій, косметичній і фармацевтичній промисловості.

Анна Бурка додала, що наразі найбільшим виробником меду нині є Китай (близько третини глобального ринку), за ним – Туреччина, Іран, Аргентина, США, Україна й інші. За її словами, активно розвивається не лише виробництво, а й торгівля солодким продуктом, демонструючи стабільне щорічне зростання (+30% протягом п’яти років, а в грошовому виразі – до $2,24 млрд).

Зараз найбільшими споживачами меду у світі, із часткою до 50%, є країни ЄС – Німеччина (13%), Велика Британія (6%), Франція (6%), Бельгія (4%), Іспанія (4%) й Польща (4%). Друга позиція у світовому рейтингу імпортерів у США з 21%, третя – у Японії 7%

Згідно, прогнозів ФАО Україна використовує лише 10% від свого потенціалу виробництва меду. Через це, попри гарні показники експорту цього продукту, українські пасічники можуть, згодом, залишити лідерські позиції. Крім того, дохід від реалізації прополісу, маточного молочка, пилку, вощини в Україні є мінімальним.

За словами економіста ФАО Андрія Ярмака, вітчизняні бджолярі цікавляться можливістю будівництва промислових пасік, яких на сьогодні у країні немає. Їх створення дасть можливість пасічникам співпрацювати з представниками плодоовочевого бізнесу та отримувати дохід від запилювання дерев та рослин родинами бджіл. Сьогодні 90% прибутку українського бджоляра складає саме реалізація меду, а від запилювання – 0%. Для порівняння, співвідношення цих категорій доходу американського бджоляра складає 50% на 50%.

«Пасічники України зацікавлені у співпраці із садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, оскільки існує проблема отруєння бджіл засобами захисту рослин», – зазначив фахівець.

Для більш ефективної роботи українських пасік, експерт ФАО Андрій Ярмак пропонує створити у країні промислові угіддя, які спеціалізуватимуться на запиленні, адаптувати правила використання засобів захисту рослин до безпеки бджіл та інших запилювачів та синхронізувати процеси виконання робіт між пасічниками та фермерами.

Налагодити співпрацю бджолярів та представників плодоовочевого бізнесу може також онлайн-мапа українських пасік, яку планують створити вже найближчим часом, повідомив голова Держспоживслужби Володимир Лапа.

За допомогою такої мапи, за словами чиновника, бджолярі матимуть змогу оцінити щільність розміщення інших пасік поблизу свого господарства, а також дізнатися, чи є у регіоні потенційно привабливі для бджіл поля.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Вас зацікавить