Новини    02 січня 2018 17:19

До 2020 року в світі зростатиме виробництво меду. Що буде з українськими пасічниками?


Наступні два роки обсяги виробництва меду становитимуть близько 2,4 млн тонн, проти 1,7 млн тонн у 2017 році. Про це заявила експерт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Буркав, повідомляє Agronews.

На її думку, зростанню виробництва меду у світі сприятиме низка чинників, зокрема посилення інтересу споживачів і тому виробників, до натуральних продуктів і здорового харчування, а саме  скорочення споживання цукру. Також на показники виробництва меду вплинуть зростання споживання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Наразі його частка становить 41% і надалі очікується щорічний приріст на 5%. Ще один чинник, який впливатиме на ріст виробництва меду – це розширення сфери застосування цього продукту в харчовій, косметичній і фармацевтичній промисловості.

Анна Бурка додала, що наразі найбільшим виробником меду нині є Китай (близько третини глобального ринку), за ним – Туреччина, Іран, Аргентина, США, Україна й інші. За її словами, активно розвивається не лише виробництво, а й торгівля солодким продуктом, демонструючи стабільне щорічне зростання (+30% протягом п’яти років, а в грошовому виразі – до $2,24 млрд).

Зараз найбільшими споживачами меду у світі, із часткою до 50%, є країни ЄС – Німеччина (13%), Велика Британія (6%), Франція (6%), Бельгія (4%), Іспанія (4%) й Польща (4%). Друга позиція у світовому рейтингу імпортерів у США з 21%, третя – у Японії 7%

Згідно, прогнозів ФАО Україна використовує лише 10% від свого потенціалу виробництва меду. Через це, попри гарні показники експорту цього продукту, українські пасічники можуть, згодом, залишити лідерські позиції. Крім того, дохід від реалізації прополісу, маточного молочка, пилку, вощини в Україні є мінімальним.

За словами економіста ФАО Андрія Ярмака, вітчизняні бджолярі цікавляться можливістю будівництва промислових пасік, яких на сьогодні у країні немає. Їх створення дасть можливість пасічникам співпрацювати з представниками плодоовочевого бізнесу та отримувати дохід від запилювання дерев та рослин родинами бджіл. Сьогодні 90% прибутку українського бджоляра складає саме реалізація меду, а від запилювання – 0%. Для порівняння, співвідношення цих категорій доходу американського бджоляра складає 50% на 50%.

«Пасічники України зацікавлені у співпраці із садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, оскільки існує проблема отруєння бджіл засобами захисту рослин», – зазначив фахівець.

Для більш ефективної роботи українських пасік, експерт ФАО Андрій Ярмак пропонує створити у країні промислові угіддя, які спеціалізуватимуться на запиленні, адаптувати правила використання засобів захисту рослин до безпеки бджіл та інших запилювачів та синхронізувати процеси виконання робіт між пасічниками та фермерами.

Налагодити співпрацю бджолярів та представників плодоовочевого бізнесу може також онлайн-мапа українських пасік, яку планують створити вже найближчим часом, повідомив голова Держспоживслужби Володимир Лапа.

За допомогою такої мапи, за словами чиновника, бджолярі матимуть змогу оцінити щільність розміщення інших пасік поблизу свого господарства, а також дізнатися, чи є у регіоні потенційно привабливі для бджіл поля.

Рослинництво        13 серпня 2019 14:47

Прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т

Експерти USDA підвищили прогноз світового виробництва кукурудзи у 2019–2020 маркетинговому році за рахунок очікуваного зростання валового збору цієї зернової культури в Україні.

Про це повідомляє АПК-Информ.

За оновленими даними аналітиків USDA, у 2019–2020 МР глобальне виробництво кукурудзи може зрости до 1,108 млрд т (порівняно з 1,105 млрд т за попередньою оцінкою).

Цей показник збільшено за рахунок підвищення прогнозу щодо урожаю кукурудзи в Україні – до 36,5 млн т проти 34 млн т за липневою оцінкою. Таким чином, в Україні очікується новий рекорд з виробництва кукурудзи.

Читайте: Зелений бізнес: успішна модель заробітку на рослинах

Також підвищувальні коригування валового збору зернової здійснено для ЄС – до 64,8 млн т і США – до 353,1 мл. т. Зменшено прогноз з виробництва кукурудзи у 2019–2020 МР для Росії – до 13 млн т та Індонезії – до 12,7 млн т.

Прогноз світового експорту кукурудзи на 2019–2020 МР також дещо підвищено (до 172,2 млн т проти 171,2 млн т). Для України показник експорту кукурудзи прогнозують на рівні 30 млн т.

Як повідомляв Landlord, у 2018 році отримано найбільші в історії незалежної України обсяги валового збору кукурудзи – 35,8 млн т при врожайності 78,4 ц/га.

Поділися

Рослинництво        12 серпня 2019 12:01

Урожай льону в Україні буде найменшим за 12 років

Урожай льону в Україні у 2019 році прогнозують на 24% менший, ніж у 2018-му. Експерти стверджують, що за умови врожайності цієї культури на рівні 10,3 ц/га (середньої за останні 3 роки) аграрії можуть зібрати близько 18 тис. т льону, що буде найменшим показником за останні 12 років.

Про це повідомляє АПК-Информ.

На українському ринку насіння льону аналітики відзначають низку антирекордів:

  • Урожай насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році скоротився до 23 тис. т і став найменшим показником за останні 10 років.
  • Експорт насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році прогнозується на 47% менший, ніж у попередньому МР, – мінімальний за останні 5 років.
  • У 2019 році посівні площі під льоном скоротилися до 17,7 тис. га, що стало мінімальним показником за останні 15 років.
  • У 2019 році урожай льону прогнозується на рівні 18 тис. т, і в такому разі це буде найменший показник за останні 12 років.
  • Внутрішнє споживання льону у 2019–2020 МР прогнозується на рівні 8 тис. т (що на 13% менше, ніж у попередньому МР).
  • Експортний потенціал щодо льону у 2019–2020 МР оцінюють у 10 тис. т (що на 17% менше, ніж у попередньому МР).

Читайте: В Україні запрацював онлайн-сервіс для аудиту земельних ділянок

І в майбутньому сезоні, як відзначає аналітик Юлія Іваницька, надій на збільшення виробництва льону практично немає: навіть якщо і зросте урожайність, це зможе лише частково компенсувати втрати від значного зменшення посівних площ під цією культурою.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018-19 маркетинговому сезоні експорт українського льону впав до 10-річного мінімуму. Торік Україна експортувала всього 4,8 тис. тонн, тоді як 2017-го ця цифра становила 15,2 тис. т. Таку тенденцію пояснюють рекордно малими посівними площами.

Поділися

Технології        02 серпня 2019 15:49

Затверджено нові вимоги до маркування меду

В Україні встановлено вимоги до меду. Відповідний наказ Мінагрополітики визначає поняття меду, його кольору, смаку, характеристик та критеріїв складу. Зокрема, згідно з документом, додавати харчові добавки в мед, який маркується словом «мед», заборонено.

Про це повідомляє на своєму сайті Держпродспоживслужба.

Наказом Мінагрополітики від 19.06.2019 № 330, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 725/33696, встановлено вимоги до меду. Документ набирає чинності через 6 місяців від дня його офіційного опублікування.

Читайте: В Україні почали діяти нові вимоги до органічної продукції

Згідно з інформацією, «вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання введення споживача в оману».

Що визначає наказ?

  • У наказі визначено такі поняття: злитий мед, квітковий або нектарний мед, мед для кондитерських виробів, мед монофлорний квітковий (нектарний), мед поліфлорний квітковий (нектарний), падевий мед, пресований мед, стільниковий мед, центрифужний (екстрагований) мед тощо.
  • Мед повинен відповідати певним (визначеним) характеристикам та критеріям складу.
  • Наказ визначає колір і смак меду.
  • До меду, що маркується словом «мед», заборонено додавати інші харчові інгредієнти та добавки. При цьому властиві меду пилкові зерна інгредієнтом не вважаються.
  • Мед не має бути нагрітий таким чином, щоб його натуральні ферменти було зруйновано або дезактивовано.
  • Мед не повинен містити сторонніх присмаків або запахів та ознак бродіння.
  • Окремо визначено вимоги до меду для кондитерських виробів.
  • Маркування меду має містити інформацію про країну походження, у якій його вироблено.

Landlord раніше повідомляв про те, що український мед продається в Сінгапурі через провідну онлайн-платформу.

Поділися

Політика        12 липня 2019 09:02

Україна просуватиме в ЄС новий бренд – мед питний

В уряді розповіли про державну підтримку пасічників та медоварів, яка допоможе розвивати бджільництво, виробляти якісні медові продукти, які відповідатимуть вимогам Євросоюзу.

Питання виробництва медових напоїв та натуральної продукції  меду було основною темою круглого столу в Мінагрополітики, що відбувся 11 липня, повідомляє прес-служба відомства. У заході взяли участь представники галузі бджільництва, комітету підприємців АПК, радник з питань сільського господарства Посольства Франції Ніколя Перрен.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор  Шеремета, поінформував, що уряд працює над вдосконаленням держпідтримки пасічників, оновленням вимог до меду, які відповідатимуть вимогам ЄС та світовим вимогам. Це допоможе розширити експортний потенціал галузі. Медоварам уже спростили отримання ліцензій: до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» внесені відповідні зміни. В уряді націлені на формування українського бренду – мед питний, який має шанс завоювати закордонні ринки.

Міністерство підготувало наказ щодо вимог до меду, націлений на впорядкування внутрішнього ринку продукції бджільництва та розвитку експортного потенціалу галузі. Для підготовки виробників меду наказом передбачено перехідний період до 1 січня 2023 року.

Читайте: 4 переваги мобільних додатків для пасічника

Віктор Шеремета поінформував про державну підтримку бджолярів, завдяки якій планується розширити виробництво якісних медових продуктів та напоїв.

«Якщо бджолярі зареєстровані як сімейне фермерське господарство або створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив із заготівлі та переробки продукції бджільництва, вони можуть користуватися усіма напрямами державної підтримки фермерства. Крім того, за напрямом здешевлення вітчизняної с/г техніки і обладнання у Мінагрополітики працюють над змінами до Переліку, щоб спеціально для бджолярів доповнити його обладнанням іноземного походження», – відзначив він.

Як повідомляв раніше Landlord, чиновники вдосконалять законодавство щодо ЗЗР для захисту бджіл від засосування пестицидів.

Поділися

Трейдинг        08 липня 2019 16:19

Український мед продається в Сінгапурі через провідну онлайн-платформу

Українська компанія «Асканія-Пак» налагодила продаж меду власного виробництва в Сінгапурі через  онлайн-супермаркет Redmart – один із найзначніших торговельних майданчиків Підвенно-Східної Азії, який належить лідеру онлайн-торгівлі AlibabaGroup.

Про це повідомляє НВ Бизнес.

За інформацією Секретаріату з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції, продуктова лінійка «Асканії-Пак» у Redmart охоплює 12 видів меду в роздрібній упаковці: липовий, акацієвий, гречаний, луговий, а також крем-мед з різними смаками – полуниці, абрикосу, лохини, лимону та м’яти, шоколаду тощо.

Читайте: Кейс: Бізнесмен з Білорусі постачає мед у найбільшу торгову екомережу США. Річна виручка – $1,5 млн

Продається мед за ціною $14 за банку, крем-мед – $12,5 за банку. Цього літа Redmart планує запустити в продаж ще два українських бренди.

Landlord раніше повідомляв про те, як українці допомогли здешевити виробництво смузі в Сінгапурі: у травні українська компанія Allberry відвантажила в Сінгапур пробну партію заморожених ягід і наборів для смузі. Дотепер заморожена ягода в цій країні не продавалася.

Поділися
Показати ще