Новини / Технології     05 жовтня 2022 16:30

Агродрони у полі. Коли доцільно придбати парк безпілотників – рекомендації експертів

В Україні найбільш лояльне законодавче та правове поля у технологіях використання дронів, і це, напевно, одна з причин, з якої наша країна знаходиться попереду у використанні та інтеграції таких технологій

Україна є лідером у Європі за швидкістю впровадження дронів, адже безпілотники здатні ефективно конкурувати з наземною технікою і коштують вдесятеро менше. Про те,  наскільки легко управляти дроном та за яких умов доцільно розглядати придбання парку дронів, а коли краще скористатись послугами підприємств з обслуговування розповіли експерти на вебінарі EastFruitHortiTech, повідомляє LandLord.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Наразі у всьому світі дрони вже використовуються для спостереження за сільгоспкультурами, зокрема такими як ріпак, соняшник, зернові, бобові, а також за садами та виноградниками, що допомагає збирати інформацію про стан плантацій та аналізувати їх на предмет виявлення проблем та шкідників. Отримані таким способом дані допомагають фермерам на місці оцінити ситуацію на полі та засадженнях, аби проаналізувати який варіант обробки застосувати, щоб зменшити шкоду посіву та плантаціям.

Попри те, що левову частку фруктів вирощують в Узбекистані, Таджикистані, Грузії, Молдові, Вірменії та Казахстані, все ж лідером з використання агродронів є Україна.

Що важливо, як пояснив керуючий партнер Drone UA Валерій Яковенко, в Україні найбільш лояльне законодавче та правове поля у технологіях використання дронів, і це, напевно, одна з причин, з якої Україна знаходиться попереду у використанні та інтеграції таких технологій.

Наприклад, визначення стану рослинності та стану культур здійснюється за допомогою мультиспектральних камер дронів, котрі об’єднують інформацію з кількох окремих датчиків, що дає змогу швидко проаналізувати еволюцію рослин, наявність бур’янів і комах, нестачу води тощо.

Як зазначив засновник ТОВ “Роботизовані агросистеми” Ігор Чайківський, підготовка дрона до роботи та логістика виїзду в поле триває лічені години й коштує вдесятеро менше, ніж для наземної техніки.

Серед основних переваг використання дронів фахівці називають первісну вартість – $22-24 тисяч у повній комплектації. За поясненням експертів, це значно знижує собівартість виконання робіт на одиницю площі проти застосування традиційних засобів.

Чайківський наголосив, що дрон виконує своє завдання не враховуючи висоту, погодні умови, та рівень вегетації рослини. За швидкістю внесення ЗЗР та мікродобрив дрон вже здатний ефективно конкурувати з наземною технікою за оптимальних умов 15-18 га/год при собівартості 110-120 грн/га. Щобільше, зі слів експерта, в окремих випадках собівартість використання дрона в 30 раз дешевше за “традиційні” способи.

Проте, засновник компанії Dron Agronom Ярослав Федоришин зауважив, що наразі існують певні перешкоди в інтеграції технологій в українське господарство. Зокрема, в Україні, як і у Східній Європі та Центральній Азії, готових фахівців-пілотів, особливо для агродронів, замало. Втім, інтерес до напрямку зростає, що спонукає збільшення кількості фахівців. Наприклад, в Україні вже створюються школи пілотів агродронів. Тож в Dron Agronom теж створили таку школу і готують фахівців у максимально скорочені терміни (мінімальний курс триває 5 днів). Федоришин наголосив, що повномасштабна війна вносить свої корективи у ведення господарства, і зараз склалася ситуація, коли інтерес до дронів зріс, відповідно, готується дедалі більше пілотів.

Ще однією перешкодою називають зменшення інвестицій. Так, економіст інвестиційного відділу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак зауважив, що нині плодоовочевий бізнес отримує дуже мало інвестицій та уваги інвесторів проти інших сегментів агробізнесу, оскільки рівень ризиків набагато вищий. Він резюмував, що аби залучити “великі гроші” у сектор, необхідно шукати способи зниження або повного усунення наявних ризиків.

Він переконаний, що плодоовочевий сектор дедалі більше використовуватиме безпілотні технології для підвищення якості продукції та продуктивності, збільшення рівня доходів та стійкості бізнесу, а також з метою зниження негативного впливу на навколишнє середовище.

Ярмак також погодився з думкою інших експертів, що Україна є лідером у Європі за швидкістю впровадження дронів та інших безпілотних технологій у сільське господарство, і, зокрема, й у плодоовочевий сектор.

Особливо фермери активно використовують безпілотні системи для оцінки стану посівів, при внесенні ЗЗР та листових підживлень, що дозволяє економити значні кошти на ЗЗР, добривах та інших операціях у саду та в полі.

Тоді як у Європі активніше використовують дрони саме садівники. Експерт пояснив, що в овочівництві та садівництві практично немає настільки великих господарств, як у зерновому секторі. Відповідно, оператори ринку, які пропонують послуги з застосування дронів, звертають увагу, перш за все, на кількість гектарів.

З ним погодився директор Віктор Арпінтін AGRODRON SERVICII (Молдова). Так, основний фактор стримування для поширення послуг моніторингу/аналізу за допомогою дронів плантацій плодових культур у Молдові – невелика площа садів, виноградників, посадок овочів та ягід. Однак, у Молдові є певна категорія щодо великих сільгосппідприємств, що включають і сектор полеводства, і сектори садівництва/виноградарства.

Окрім цього, по всій Європі сади найчастіше накривають протиградовими сітками, що знижує також ефективність використання дронів.

Водночас фахівці під час обговорення погодились, що нині, з розвитком технологій, сітки вже не є великою перешкодою для сучасних систем, які встановлюються на дрони, причому не тільки для камер і сенсорів, але і для обприскування ЗЗР.

Читайте також: Через зростання цін на добрива найбільше постраждають дрібні агровиробники — LNZ

Арпінтін своєю чергою також підтвердив, що наявність на багаторічних плантацій систем антиградового та антидощового захисту не є суттєвою перешкодою для їх обстеження деяких типів з дронів. Оскільки застосовуваний ними софт дозволяє віртуально “прибрати” захисну сітку і плівку.

Також експерти дійшли висновку, що з огляду на дуже швидкий прогрес безпілотних технологій, незабаром в багатьох країнах виробники фруктів та овочів активніше використовуватимуть безпілотники через усвідомлення того, що дрони здатні розв’язати низку нагальних проблем у плодоовочівництві.

За словами Ярмака, безпілотники зокрема незамінні як засоби оптичної оцінки ситуації у великих садах і на великих плантаціях. Нині жоден агроном не у змозі настільки якісно оглянути садок, як це під силу дрону. Окрім основних переваг, технології допомагають нівелювати проблему нерівності садів, що може призвести до низького рівня ефективності обробки дерев та зниження середньої врожайності. Щобільше, використовуючи спектральний аналіз безпілотники виявляють проблеми зі зрошенням. Також дрони допомагають виявляти й осередки хвороб та шкідників, що вважається однією з основних проблем фермерів. Проводячи локальні обробки замість обробки всього саду, безпілотники оптимізують витрати та час, і як результат, знижують негативний вплив на навколишнє середовище.

Під час дискусії фахівці дійшли висновку, що левова частка перешкод у застосуванні та впровадженні нових технологій становить банальне незнання та необізнаність у цій сфері. Тож зауважили, що поширення інформації допоможе кардинально покращити ситуацію та прискорити впровадження безпілотних технологій у садівництво та овочівництво Східної Європи та Центральної Азії.

Нагадаємо, безпілотники можна розглядати лише як допоміжний інструмент для удобрення та застосування засобів захисту рослин.

AgroScout використовує машинний зір, щоб аналізувати дані зйомки з дронів. Штучний інтелект виявляє, ідентифікує та відстежує захворювання рослин, поширення шкідників й інші проблеми польових культур. В роботі використовується недороге обладнання (смартфони, невеликі комерційні дрони). Щоб почати вивчення конкретної території, фермер вибирає її в програмі та запускає дрон.

Використання комерційних дронів дозволить садоводам збирати на 10-20% фруктів більше і вирішить питання дефіциту людських ресурсів у галузі.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також