тваринництво

Про це повідомляє AgroXXI.

Нова Зеландія хоче стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Досягти мети неможливо без значного внеску сільського господарства, оскільки на його частку припадає майже половина всіх викидів парникових газів у країні. Наразі уряд спільно з фермерськими асоціаціями розробляє «План дій щодо скорочення викидів у сільському господарстві».

Читайте: Відмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Чиновники і представники сільськогосподарського сектора в принципі погодилися з тим, що з 2025 року викиди парникових газів фермерськими господарствами повинні фіксуватися. На етапі запровадження податку на викиди парникових газів уряд планує надати аграріям безкоштовно 95% з нормативу щодо забруднення.

Податок на викид парникових газів у Новій Зеландії становить 16,50 євро за тонну СО₂. У перерахунку на продукцію фермерства аналогічний податок для аграріїв дорівнюватиме 0,6 євроцента за 1 кг виробленої яловичини або сухих речовин молока і менше 1 євроцента за 1 кг овечого м’яса.

До 2025 р. систему контролю викидів парникових газів планують ввести на кожній тваринницькій фермі й на заводах-переробниках м’яса і молока.

Національна асоціація фермерів вітає цей проект, але застерігає від надмірного навантаження на аграріїв, висовуючи пропозицію, що ціна повинна створити стимули для скорочення викидів метану, аналогічно вигодам за перехід на електронний автомобіль.

Пропонується додатково розглянути витрати фермерів на скорочення викидів. Наприклад, якщо викиди нижче від встановленої норми або фермери виконують заходи щодо захисту довкілля, зокрема саджають дерева, вони повинні отримувати за це держкомпенсації.

Landlord раніше повідомляв про те, що гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із тирси. Ініціатива покликана зменшити викиди парникових газів у атмосферу.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Нові вимоги почнуть діяти з 24 листопада 2019 р. і поширюватимуться на ввезення в Україну:

• живих тварин;
• репродуктивного матеріалу тварин;
• харчових продуктів тваринного походження;
• кормів;
• сіна, соломи;
• побічних продуктів тваринного походження, продуктів їх оброблення, переробки.

Читайте: ООН оголошує початок Десятиліття сімейних фермерських господарств

Як відзначають у Міністерстві, в нових правилах «застосовуються принципи регіоналізації (зонування), компартменталізації та еквівалентності для цілей міжнародної торгівлі». Відповідний наказ Мінагрополітики № 553 оприлюднено 24 травня в Офіційному віснику України № 39 та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на сайті Мінюсту.

Про основні нововведення, передбачені цим наказом, Landlord повідомляв раніше.

Невигідний бізнес твариннництва уже сьогодні призводить до того, що на внутрішньому ринку України свинина коштує дорожче, ніж в низці європейських країн, пише УНН.

За даними експерта, вже сьогодні різниця в ціні на 1 кг живої ваги складає 40-60%. Так, у Європі свинина обходиться в 1-1,1 євро проти 1,4-1,6 євро в Україні. На думку Миколи Бабенка, така тенденція може призвести до втрати ринкових позицій двох третин промислових свинокомплексів.

Щоб здешевити вирощування свиней, потрібно зменшити витрати на корми, пояснює експерт.

Читайте: Новий спосіб маркування м’яса: у Німеччині на упаковці вказують умови утримання свиней

«Сьогодні в Україні витрати корму на 1 кг живої ваги становлять 30-35 грн, для порівняння у фермера в ЄС ця сума досягає 20 грн», – зазначає він.

Микола Бабенко вважає, що задля збереження українського свинарства треба переходити на збалансовані комбікорми, що виготовляються за науково обгрунтованими рецептами; на альтернативні інгредієнти кормів. Зокрема, використовувати відходи від виробництва спирту, сою поглибленої гідротермічної обробки, яка краща за звичайний сухий корм, бо має більшу поживність для поголів’я і дає більше енергії.

Попри погані прогнози, ціна на свинину в Україні на початку березня знизилася. Про це раніше повідомляв Landlord.  Проте виробники свинини очікують підвищення ціни на свою продукцію.

Про це повідомляє Держпродспоживслужби.

Право експорту до країн ЄС на сьогодні мають 306 українських підприємств, із них 126 виробників продуктів харчування (м’ясо птиці, риби, меду, яєць, молочної продукції).

Читайте: Як без вищої освіти стати високооплачуваним фахівцем в агро. Методи навчання від Укрлендфармінг

Новими ринками для української агропродукції стали: Албанія, Гана, Гонконг, Македонія, Марокко, ОАЕ, Сербія, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Чорногорія.

Landlord раніше повідомляв про те, що «Доменік», «Комо», «Рошен» та «Лакталіс» стали ТОП-експортерами продуктів молочної галузі 2018-го. Серед реалізованої за кордон продукції – сири різних видів, вершкове масло, згущене молоко, йогурти та сироватка.

Фото: Getty Images

Про це повідомляє BBC News.

Одним із продуктів тваринництва, якому споживачі шукають альтернативу, є молоко. Сьогодні у Британії зростають виробництво і продаж соєвого, вівсяного, мигдалевого та кокосового молока.

Учені з Оксфордського університету дослідили, що виробництво тваринного молока спричиняє майже втричі більше викидів парникових газів, ніж виробництво молока з рослинних продуктів.

Читайте: Чим небезпечна хронічна втома та як її лікувати — поради лікаря

Також встановлено, що для щоденного виробництва склянки тваринного молока впродовж року необхідно 650 м² землі (територія двох тенісних кортів). Це в 10 разів більше, ніж потрібно для склянки кокосового молока.

Ще цікавий факт: щоб виробити склянку кокосового молока, потрібно витратити 74 л води – більше, ніж на один звичайний душ. Але однак це менша кількість, ніж потрібна для виробництва традиційного молока.

Проте люди недооцінюють негативний вплив тваринництва на біосферу.

«Викиди парникових газів у процесі виробництва молока приблизно в 30 разів більші, ніж звикли вважати люди. …Більшість споживачів не до кінця розуміють, наскільки можна скоротити викиди парникових газів, якщо відмовитися від тваринного молока і перейти на рослинне, наприклад, соєве», – зазначає видання.

У 2016 р. у  Британії налічувалося близько 540 000 веганів, проте спілки фермерів критично ставляться мотивів, які спонукають людей відмовлятися від продуктів тваринництва. Так, фахівці Британської асоціації вівчарів стверджують, що вівчарство – це гармонійна форма ефективного землекористування, яка не шкодить землі, а навпаки сприяє відновленню ландшафтів.

Як ми повідомляли раніше, у Німеччині запроваджено вівчарську премію за випас овець і кіз. Це пов’язано з тим, що випас саме цих тварин допомагає підтримувати в доброму стані цінні степові луки.

Landlord раніше повідомляв про те, що експерти радять змінити раціон заради клімату і відмовитися від споживання червоного м’яса.