МЕРТ

У травні 2018 року порівняно з травнем 2017 року імпорт бананів збільшився на 17,1%, або на $2,083 млн до $14,238 млн, експорт – у 2 рази, або на $0,001 млн до $0,002 млн. Передають Українські Новини з посиланням на дані  Державної фіскальної служби.

Друзі, а ви знали, що Україна експортує банани? Так, це правда. Ба більше, у травні 2018 року у порівнянні з травнем 2017 року експорт зріс у 2 рази», – прокоментували у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

Найбільші поставки бананів у травні були з Еквадору ($8,024 млн).

У січні-травні 2018 року порівняно з січнем-травнем 2017 року імпорт бананів зменшився на 0,3%, або на $0,207 млн до $64,988 млн, експорт – збільшився на 75%, або на $0,003 млн до $0,007 млн.

Імпорт/експорт бананів у травні, млн доларів:

План заходів щодо реалізації розробленої Мінекономрозвитку Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року ухвалив Кабінет Міністрів України на своєму засідання 10 травня. Про це повідомляє прес-служба уряду.

За словами  першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, цей план заходів активізує роботу стратегії, яку Кабмін ухвалив ще 24 травня 2017 року.

«В Україні діють майже 2 мільйони малих та середніх підприємств, що створюють більше половини всього валового продукту країни. Уряд та Мінекономрозвитку розуміють важливість підтримки та сприяння розвитку цього сектору економіки. Саме з цією метою ми ухвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва. Ухвалений сьогодні план у свою чергу покликаний активізувати та підвищити ефективність роботи Уряду щодо імплементації прописаних у Стратегії напрямів», – зазначив він.

Відповідний План передбачає реалізацію низки завдань:

• створення порталу малого і середнього підприємництва (МСП) на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку;
• створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку;
• реалізацію пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП;
• реалізацію пілотного проекту створення регіональної̈ мережі центрів підтримки підприємництва;
• запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів;
• удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.

Відповідно до рішення Уряду, відповідальні за реалізацію плану міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають щоквартально звітувати Мінекономрозвитку щодо стану виконання передбачених документом Плану завдань.

«Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року – стратегічний документ, що містить низку напрямів створення сприятливого середовища для його розвитку, розширення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва», – повідомляють у МЕРТ.

Кількісні цілі стратегії передбачають:

• ТОП-20 в рейтингу «Ведення бізнесу» Світового банку;
• ТОП-3 індексу економічної політики у сфері МСП.

Загальні кількісні цілі стратегії передбачають:

• Зростання частки іноваційних підприємств з 14,6% у 2014 році до 20% у 2020 році;
• Збільшення частки ринків їз конкурентною структурою з 42,7% у 2015 році до 49,5% у 2020 році.

Специфічні кількісні цілі стратегії передбачають:

• Частка МСП у валовій доданій вартості зросла з 59% у 2015 році до 60,5%;
• Частка МСП у обсязі реалізації зросла з 63% у 2015 році до 66%;
• Частка прибутку, отриманого МСП, зросла з 72,8% від загального обсягу у 2015 році до 78%;
• Частка підприємств експортерів зросла з 5,9% у 2014 році до 9%;
• Частка МСП, які впроваджують іноваційні продукти або процеси зросла з 7,4% у 2015 році до 7,9%.

Україна та Туреччина досягли прогресу в переговорах про зону вільної торгівлі, домовившись внести сільськогосподарську продукцію до угоди поряд з промисловою, повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська інтерв’ю виданню «Інтерфакс-Україна». За її словами, наступний раунд перемовин між країнами планується провести у травні.

«Перемови тривають, тому поки не узгоджено все, не можу розголошувати нічого. Наступний раунд заплановано на травень. Доволі прогресивно, що ми домовилися з Туреччиною про покриття угодою промислових і сільськогосподарських товарів», – заявила вона.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі, на початку переговорного процесу в контексті ЗВТ йшлося лише про промислові товари. Також вона зазначила, що ЗВТ України та Ізраїлю, переговори щодо якої завершилися нещодавно, вигідна малому і середньому бізнесу.

«Навіть факт завершення переговорного процесу буде стимулювати бізнес більш уважно придивитися до ізраїльського ринку. Особливо – малому та середньому, оскільки цей ринок більше схильний до роботи з цим сегментом бізнесу. Крім того, в цій країні добре знають українську продукцію, адже там велика українська діаспора», – додала Наталія Микольска.

Онлайн-ресурс відстеження динаміки цін створило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

На сайті можна відстежити ціни на продукти харчування. Наразі, на порталі подана в динаміці вартість 23 основних соціальних продуктів. Також, з інструментів представлених на сайті, є інфляційний калькулятор, що дозволяє оцінити, як з часом змінювалися ціни в країні.

За допомогою онлайн конструктора можна підібрати продукти, з яких складається страва, обрати часовий проміжок, і програма покаже, як змінювалася ціна на кожен інгредієнт окремо і на всю страву в цілому.

Зазначається, що онлайн-сервіс автоматично збирає дані з відкритих джерел (Держстат, НБУ, Світовий банк, Євростат) та фіксує щоденну динаміку цін на товари за даними найбільших онлайн-супермаркетів. Інформація представлена також в регіональному розрізі по областям.

Динаміка цін на споживчому ринку в регіонах оновлюється кожні два тижні. Динаміка цін в онлайн-магазинах оновлюється щодня. Індекси споживчих цін актуалізуються кожного тижня.

Користувач може редагувати графік відповідно до своїх цілей та завантажувати його на свій комп’ютер. Також є можливість вбудувати окремі графіки в свій веб-сайт.

Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» набуває чинності 7 березня. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна». У вівторок його офіційно опубліковано в парламентській газеті «Голос України», закон набуває чинності наступного дня після опублікування.

Цей закон замінює сім чинних законів у сфері приватизації та забороняє державі-агресору брати участь у приватизації в Україні.

Згідно інформації Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), закон сприятиме розширенню кола потенційних інвесторів, оскільки суттєво посилює захист їхніх прав.

«Для цього він передбачає можливість використання найкращих міжнародних практик вирішення спорів і застосування міжнародного права в договорах купівлі-продажу до 2021 року. Якщо, наприклад, покупець захоче, щоб договір купівлі-продажу регулювався правом Англії та Уельсу, орган приватизації буде зобов’язаний задовольнити цю умову», – зазначили у Міністерстві.

Ухвалений документ встановлює єдиний алгоритм продажу великих державних об’єктів і єдину процедуру для малих, зазначає МЕРТ. А також визначає два способи продажу державних і комунальних підприємств: відкритий інтернет-аукціон у «ProZorro. Продажі» для малої приватизації з можливістю застосувати класичний і голландський аукціони, а також аукціон із застосуванням інвестиційного радника з числа найбільших інвестиційних банків для приватизації великих об’єктів.

«Новий закон встановлює 12 місяців для об’єктів великої приватизації та п’ять місяців – для малої. Якщо підприємство за останній рік перейшло вартість активів у 250 млн грн – це об’єкт великої приватизації, яка відбуватиметься виключно на електронних платформах», – зазначав раніше виконуючий обов’язки голови Фонду держмайна Віталій Трубаров.

Згідно депутатських поправок, закон також обмежує участь компаній країни-агресора у приватизації. Зокрема, покупцями об’єктів державної власності не зможуть бути юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником або власником 10% і більше яких є резиденти країни, визнаної державою-агресором.

«Стартовою ціною для об’єктів малої приватизації буде їх балансова вартість, якщо вона не дорівнює нулю. Якщо її визначити неможливо, стартова ціна встановлюватиметься за допомогою оцінки», – пояснює МЕРТ.

Новий закон про приватизацію, який полегшує продаж неліквідних об’єктів, є однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.