ліс

Про пожежу повідомило Громадське з посиланням на повідомлення Держслужби з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, від вибуху під час пожежі, постраждав тракторист лісгоспу. Він отримав контузію та поранення руки.

Читайте: У Дніпрі масштабна пожежа знищила поле

Станом на сьому ранку 4 липня до місця пожежі направили 110 людей, 25 одиниць техніки, зокрема, піротехнічну групу з 10 осіб, яка розміновує місцевість.

Громадське нагадує, що станом на червень з початку війни на Донбасі від мін загинуло 977 цивільних осіб.

Як повідомляв раніше Landlord, у травні смерч на Житомирщині знищив теплиці та 100 га лісу.

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

Наразі призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, яка передбачала концесію лісів і створення однієї лісової компанії. Держагентство лісових ресурсів України спільно з НУБіП зробили висновок, що ця стратегія не відповідає інтересам України.

За словами Володимира Бондара, заступника голови ДАЛРУ, вдалося відстояти державну власність на ліси.

Читайте: Новий стандарт на пшеницю: чого чекати фермерам

У 2019 р. уперше за три роки отримано фінансування лісів Півдня і суттєво зменшено податкове навантаження (з 5 до 0,1%). На охорону й відтворення лісів держава цього року виділяє 365 млн грн.

У держбюджеті наразі створено спеціальний фонд, до якого зараховуватимуть 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (за заготівлю деревини). Очікують, що у 2019 р. ці кошти становитимуть близько 300 млн грн і їх використають на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів.

Landlord раніше повідомляв про те, що у рамках врегулювання торгового спору про заборону експорту лісу Євросоюз офіційно запропонував Україні розпочати двосторонні консультації, передбачені Угодою про Асоціацію Україна – ЄС.

Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 263 тис. гектарів, що на 15% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га). Про це заявили у Державному агентстві лісових ресурсів України  зазначено під час обговорення переходу від суцільних до поступових і вибіркових систем рубок для заготівлі деревини.

Начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Володимир Романовський зазначив, є тенденції до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.

«В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом», – повідомив він.

За словами заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря, застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

«Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів», – наголосив Володимир Бондар.

У Держлісагентстві кажуть, що серед недоліків переходу від суцільних до поступових та вибіркових систем рубок є труднощі механізації лісосічних робіт, збільшення витрат на заготівлю деревини, відсутність спеціальної техніки у зв’язку з її високою вартістю. До переваг відноситься збереження природи лісових насаджень, безперервне виконання лісом захисних, естетичних і рекреаційних функцій; успішність природного поновлення багатьох деревних порід, зниження витрат на відтворення лісів; посилення стійкості дерев до шкідників і хвороб, зменшення небезпеки вітровалів і буреломів.

У зв’язку з цим, колегія Держлісагентства вирішила доручити обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Укрдержліспроекту при підготовці матеріалів, які визначають проведення заготівлі деревини, забезпечити збільшення застосування вибіркових і поступових систем рубок.

«Нам дійсно потрібно переходити на нові методи заготівлі деревини. Звичайно, це потрібно робити поступово, впроваджуючи нові технології. Окрім того, потрібні й відповідні зміни до нормативно-правових актів, що регламентують проведення поступових та вибіркових систем рубок. І цю роботу ми маємо зробити швидко та якісно», – наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству, сягає майже 350 тис. га.  Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради з питань напрацювання попереджувальних заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу.

За його словами, перші осередки усихання соснових лісів були зафіксовані в Україні у 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 року межа осередків усихання посунулася в північно-західному напрямку. Ще через рік соснові насадження практично всіх північно-західних областей вже були пошкоджені. У кінці 2017 року усихання сосни, у наслідок атаки шкідників, було виявлено в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 року показало, що ці осередки поширилися також у лісостеповій зоні, зокрема, на Лівобережжі.

«В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв’язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», – розповів Володимир Бондар.

Наразі, осередки масового усихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують поширюватися.

«Є декілька факторів, які сприяють поширенню короїдів та всиханню. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Чинні Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати лише сухостій», – повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Проте, за його словами, вибіркові санітарні рубки є ефективними лише на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів.

«У повністю всохлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають та заселяються в здорове дерево. І якраз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але й в цьому є проблема — так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого вдіяти не можемо», – підкреслив Володимир Бондар.

Також він наголосив на тому, що необхідно якнайширше пояснювати суспільству необхідність боротьби зі шкідниками лісу.

«Крім зазначених проблем є й похідна. Коли короїд заселяється в дерево, він починає псувати його зверху до низу. Тому і назва у нього “верхівковий”. Під корою це дерево починає синіти зверху до низу. А коли лісівники встигають прибрати таке заражене дерево, то інколи виникає нерозуміння у суспільстві. Адже люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пеньок. Хоча, на довжині в 6 метрів сосна вже майже синя, тобто мертва. І про це також потрібно розповідати та показувати, щоб наші громадяни розуміли, що ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – сказав заступник Голови відомства.

Учасники наради обговорили необхідні зміни до законодавства та нормативно-правових актів для спасіння українських лісів. Зокрема, необхідність законодавчо ввести в окремих областях та лісових угіддях, вражених масовим усиханням соснових лісів, тимчасовий особливий режим лісокористування і лісозахисту.

Під час весняної лісокультурної кампанії відтворено майже 25 тис. га  лісів на минулорічних зрубах та створено 1,1 тис. га нових лісів. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

«Державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства, на 10% перевиконали план з висадки лісу на весну. Також завдяки застосуванню природозберігаючих технологій лісозаготівель  вдається досягати якісного природного відновлення лісу», – наголосив Володимир Бондар.

Окрім того, він повідомив, що цього року у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» взяла участь безпрецедентна кількість громадян України.

«В акції з висадки лісу, яка досить успішно відбулася у всіх областях, взяли участь понад 30 тисяч школярів та студентів, понад 5 тисяч представників громадських організацій та майже 15 тисяч українців, які працюють в різних сферах. Загалом, більше 50 тисяч осіб. Це своєрідний рекорд. Родини, працівники різних підприємств і просто бажаючі висаджували ліс разом з лісівниками», – наголосив Володимир Бондар.