Які напрямки поглибленої переробки агропродукції є перспективними
В Україні зростає інтерес до поглибленого перероблення нішевих культур, які можуть стати основою для розвитку нових напрямів в аграрному секторі. Про це в інтерв’ю для Delo.ua розповів Борис Шестопалов, співвласник і керуючий партнер HD-group.
За його словами, увага аграріїв все більше зосереджується на культурах, які можуть бути використані для створення цілісних виробничих ланцюгів, зокрема, для виробництва макаронних виробів із твердих сортів пшениці. Це дозволить не тільки задовольнити внутрішній попит, але й значно підвищити експортний потенціал України.
Також значний потенціал для розвитку має перероблення картоплі.
«В Україні також поліпшується ситуація з картоплею. Незабаром з’явиться ще декілька виробництв, що будуть розвивати виготовлення продуктів із картоплі, причому як у сегмені готової їжі, так і на B2B-ринку», — додав фахівець.
Не менш обнадійливим є сегмент рослинного молока, який поступово завойовує популярність серед українських споживачів.
«Тож перші кроки щодо поглибленого перероблення аграрної сировини вже зроблені. Але це тільки початок для створення таких виробництв в Україні. Наприклад, виробництва протеїнів, яке має стати основою для створення нової їжі», — підсумував він.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 495 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії”.
Цим рішенням Уряду пропонується надати можливість обласним та Київській військовим адміністраціям безоплатно передати залишки зерна (обсяг якого наразі становить близько 72 000 метричних тонн), яке закуплене коштом державного бюджету, для реалізації гуманітарної програми “Grain from Ukraine”.
ОВА можуть безоплатно передати зерно органам, фондам, програмам ООН для надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії, про що мають щотижнево інформувати Мінагрополітики.
Україна та Болгарія домовилися щодо деталей впровадження системи ліцензування експорту української агропродукції. Йдеться про насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці.
Під час другого міжнародного саміту “Зерно з України” (Grain From Ukraine) зібрали понад 136 мільйонів доларів для цієї гуманітарної ініціативи.
21 березня Кабінет міністрів затвердив постанову про продовження та необхідне фінансування ініціативи Grain from Ukraine. Буде закуплено додатково 125 тисяч тонн пшениці або кукурудзи, яка потім буде доставлена як гуманітарний вантаж у країни Африки.
Завдяки ініціативі Grain from Ukraine малі й середні сільгоспвиробники отримають більше грошей за свою продукцію.
Україна розширює міжнародну гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine, в межах якої продовольство відправляють до країн Африки та Азії, на дунайські порти.
Україна готова включити Мозамбік в перелік країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine, аби підтримати продовольчу безпеку африканської країни. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Ньюзі та міністром закордонних справ Веронікою Макамо.
США підтримують ініціативу Grain from Ukraine і виділяють на її реалізацію близько $20 мільйонів.
Щоб забезпечити постачання агропродукції в рамках гуманітарної програми Grain from Ukraine, з українських портів планують відправляти до 10 суден щомісяця. Це дасть можливість до кінця весни 2023 року забезпечити зерном щонайменше 5 млн людей.
У Міністерстві аграрної політики пропонують змінити схему закупівель агропродукції для програми Grain from Ukraine, та закуповувати зерно з передплатою 50%. Зокрема міністр озвучив ідею, аби проводити закупівлю зерна за такою схемою: 50% передоплати навесні — на закупку зернових, а другу половину — восени вже після збору врожаю і за ринковою ціною
У лютому Україна здійснила експорт понад 5 млн тонн сільськогосподарської продукції через Чорне море, що відзначається як часткове відновлення попереднього рівня до повномасштабної війни. Інформацію цю передав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, під час брифінгу. Згідно з Марчуком, до початку конфлікту порти Миколаївської та Херсонської областей були активно використовні для експорту сільськогосподарської продукції. Тоді вони відправляли щорічно навіть 7-8 млн тонн.
Відповідно до звіту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2024 році світове виробництво пшениці зросте на 1% порівняно з попереднім роком, але буде меншим за рекордне виробництво, досягнуте в 2022 році, передає World Grain.
Маргарита Юзяк
