В Україні зведуть ще два контейнерних термінали

У 2023 році група “Лемтранс” інвестувала в інфраструктурні та логістичні проєкти в Україні понад 160 млн грн, з яких більш як 153 млн грн було направлено на розвиток термінального і контейнерного бізнесу, мовиться у звіті групи за підсумками роботи торік, пише ЦТС.

Бізнес усе ще залежить від потенційної загрози руйнування прифронтової промисловості, логістичних вузьких місць — портів та перевантаження на кордонах із ЄС. Але попри війну ми не зупиняємося й робимо ставку на розвиток України. Важливим напрямом за рік, що минув, можна назвати нашу інвестиційну діяльність. Ми інвестуємо в нові інфраструктурні проєкти — це термінальний і контейнерний бізнес, — прокоментував гендиректор “Лемтранс” Володимир Мезенцев.

Компанія продовжила розвиток контейнерного термінала в Мостиськах і прийняла рішення розпочати проєктні роботи щодо ще двох нових контейнерних терміналів, які будуть розташовані на території України.

Зауважимо, за 11 місяців 2023 року на Дунаї відкрили 23 нових термінали та 20 нових точок для перевалки вантажів, повідомив голова ДП “АМПУ” Юрій Литвин.

Окрім цього, за звітний період на Дунаї збільшили кількість лоцманів з 14 до 78 осіб та вдосконалили диспетчеризацію та операційні процеси, — проведення суден у нічний час доби, проведення суден за методом лідирування.

Читайте також: На Подунав’ї відкриють ще 15 зернових терміналів

Також зауважується, що удосконалено диспетчеризацію та операційні процеси у т.ч. проведення суден у нічний час доби, та проведення суден за методом лідирування.

Своєю чергою це дало змогу перевантажити за 11 місяців року рекордні 29,4 млн т вантажів, з них:

• 14,1 млн т зернових,
• 2,6 млн т олії.

Термінал з перевалки зернових вантажів у лютому 2024 року розпочав роботу поблизу румунської станції Дорнешти, що розташована на кордоні з Україною, розповів представник румунської компанії GFR Віктор Гурдіш під час зустрічі з українськими первізниками, передає Rail.insider.

Вважається, що термінал зможе обробляти один потяг по колії 1520 мм за 6 годин. Тож на добу оброблятиметься чотири поїзди.

Нагадаємо, Євросоюз дозволив Україні самостійно подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів із розширення основних експортних маршрутів (“шляхів солідарності”). Раніше Україна могла отримувати кошти від ЄС на модернізацію “шляхів солідарності” лише за умови участі в проєкті однієї з країн ЄС.

Стало відомо, що Україна та Молдова на однакових із країнами-членами Європейського Союзу умовах зможуть подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів, розташованих уздовж “шляхів солідарності”. Таким чином в Єврокомісії “хочуть забезпечити майбутню інтеграцію залізничної системи України до транспортної системи ЄС шляхом розгортання колій європейського стандарту з метою створення залізничного сполучення через Україну зі Львова до Польщі та до Яс у Румунії”.

Рада Європейського Союзу 25 травня продовжила дію “економічного безвізу” з Україною ще на рік.

23 червня Європейський парламент ухвалив резолюцію про підтримку надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до Європейського Союзу.

У липні Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що ЄС готовий експортувати українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”.

У перші місяці повномасштабного вторгнення єдиним морським шляхом, який з’єднував Україну зі світом, був Сулінський канал — головна судноплавна протока гирла Дунаю в Румунії. Однак його пропускна здатність була вкрай низька — у середньому до трьох суден на добу проходить до наших портів. Після звільнення острова Зміїний вдалося відкрити для проходу суден гирло Бистре, яке розташоване вже в акваторії України. Це дозволило збільшити пропускну здатність дунайських портів у 3 рази — до 9 суден на добу.

Анна Лиса