В Україні майже третину органічних господарств очолюють жінки – дослідження

Ґендерний баланс в органічній галузі України кращий, ніж загалом в аграрному секторі, – такого висновку дійшли за результатами дослідження ґендерного профілю органічного сектору України, яке було проведене громадською спілкою “Органічна ініціатива” та презентовано в рамках BIOFACH 2024, пише OrganicInfo.

Метою дослідження було з’ясувати ролі жінок та чоловіків в органічному секторі, вивчити зміни, що відбуваються, зокрема, у зв’язку із повномасштабною війною, а також виклики для галузі та можливі шляхи їх подолання.

В органічному секторі України, як і в аграрному загалом, відбувається ґендерна нерівність, стереотипи та упередження, які заважають жінкам покращити своє становище. Зокрема, поширені стереотипи у представників галузі обох статей щодо поділу посад та обов’язків на “жіночі” та “чоловічі”. Водночас в органічному сільському господарстві ситуація видається кращою у порівнянні з традиційним.

Так, за статистичними даними на початок 2021 року жінки очолювали 20,8% фермерських господарств в Україні. А за результатами дослідження серед керівників органічних господарств близько 27% жінок.

Спільним серйозним викликом воєнного часу для підприємств став дефіцит чоловічої робочої сили. 76% опитаних озвучили цю проблему, здебільшого пов’язують її зі вступом чоловіків до армії та іншими обмеженнями, що викликані воєнним станом.

А 62% опитаних відзначають також дефіцит технічних спеціалістів. У сучасних реаліях жінкам доводиться перебирати на себе традиційно чоловічі види діяльності, але це вимагає автоматизації процесів виробництва, щоб замінити важку фізичну працю.

За минулі кілька років фермерство ставало дедалі цікавішим жінкам, які освоювали напрями з більшою доданою вартістю на кшталт переробки, виробництва крафтових продуктів тощо, пише SEEDS.

Повномасштабна війна збільшила відсоток жінок у фермерстві, яка з 2022 року зростає щонайменше на 2%. За даними ГО “Рада жінок-фермерок”, найбільшої профільної асоціації Запорізької області, до повномасштабного вторгнення росії Рада мала 300 членкинь, при цьому загалом у Запорізькій області було зареєстровано 3 255 сільськогосподарських підприємств, 588 (18%) з яких керували жінки.

Однак вже у 2022 році на підконтрольній Україні території Запорізької області налічувалося лише 961 зареєстрованих сільськогосподарських підприємств, і 201 (21%) з них керували жінки. Тобто на тлі зменшення кількості агрогосподарств, частка жінок, що керують такими господарствами, збільшується.

Я не втомлююся дивуватися сміливості українських аграріїв, а говорити про внесок українських жінок, жінок-фермерок мені просто бракує слів. Вірю, що наша спілка робить кожну з нас сильнішою, – говорить Ольга Мізіна, заступниця Голови ГО “Рада жінок-фермерок.”

Жіноче фермерство відрізняється за напрямами в бік продуктів з вищою доданою вартістю, нішевих продуктів, компліментарних сервісів. Наприклад, серед топ-напрямів фермерських господарств, якими займаються жінки Запорізької області, овочівництво, ягідництво, мариновані, ферментовані та сушені продукти, лікарські трав’яні чаї, зелений туризм, крафтові майстерні.

Гендерні стереотипи в Україні все ще сильні, хоча й не логічні. Наприклад, існує усталений стереотип, що жінці віком 50+ років пізно розпочинати свій бізнес, зокрема фермерський бізнес. У реальному житті більшість мешканців домогосподарств, що мають власну присадибну ділянку, становлять саме жінки у віці 50 років і старше.

Війна посилила відчуття, що розділення у суспільстві професій на “жіночі” і “чоловічі” служить погану службу. Наприклад, багато чоловіків наразі в лавах ЗСУ, а жінки усвідомили, що не вміють керувати трактором чи комбайном. Не вміють не тому, що це складно. Керування трактором точно не складніше, ніж кермування авто. Не вміють тому, що жінка за кермом комбайна вважається “дивним” явищем, то ж жінки і не підходили до “чоловічої” техніки. Аналогічна ситуація з іншими засобами механізації праці, наприклад, косарка, бензопила тощо.

Разом з гендерними викликами жінки-фермерки мають справу з усіма іншими складнощами, притаманними галузі, а саме: дуже обмеженим доступом до фінансових ресурсів, високою вартістю обігових засобів та енергоресурсів. Війна знизила купівельну спроможність споживача, а безпосередня близькість Запоріжжя до зони активних військових дій призвела до скасування звичних масових заходів – ярмарків, фестивалів – з міркувань безпеки.

Для мікро-фермерів продуктові ярмарки і фестивалі були важливим каналом збуту продукції. Війна також позбавила частину фермерок можливості використовувати свої землі через окупацію та замінування.

Рада жінок-фермерок працює з 2010 року. Жінки галузі бачили зиск в об’єднанні, можливості спільно обговорювати і вирішувати нагальні для галузі питання. Під час війни професійні спільноти стали надпотужною підтримкою. Сьогодні Рада жінок-фермерок проводить важливі навчальні ініціативи, а також надає своїм членкиням консультаційну підтримку з ряду питань.

Фермерки не лише з Запорізької області, а й інших областей України можуть приєднатися до навчального курсу “Розпочинай”. Це курс для тих жінок, які хочуть почати фермерський бізнес, він навчає основам роботи на ринку, дає базове розуміння регуляторного поля, маркетингу, стандартів якості тощо.

Рада жінок-фермерок також проводить програму “Розвивай”. Ця програма розрахована на фермерок, які вже мають свій бізнес. Програма навчає інструментам, що допоможуть адаптуватися до змін і викликів війни, розповідає про пошуки й виходи на нові ринку збуту, експорт, залучення зовнішнього фінансування тощо.

Членкині Ради жінок-фермерок також одержують консультаційну підтримку з юридичних, бухгалтерських, податкових аспектів ведення бізнесу. Рада надає послуги з реєстрації бізнесу, допомагає у фіксації втрат та збитків війни, надає рекомендації щодо роботи  з електронними платформами ДАР, Дія та інші.

Нагадаємо, ГС “Бізнес Мережа Сільських Жінок” пропонує стати учасницями унікальної програми, спрямованої на підтримку підприємництва сільських жінок, передає ruralwomenent.

TalentA-2022 визначила найкращих жінок-фермерок в Україні.

На Миколаївщині громадська спілка “Бізнес-мережа сільських жінок” у співпраці з місцевою громадою та сільськогосподарським кооперативом “Оберіг-Агро” в Доманівській громаді станом на 19 травня реалізує міжнародний проєкт “CASE”. Бюджет становить близько 800 тисяч євро.

Держава та приватний бізнес третій рік поспіль розвивають освітньо-грантову програму TalentA. Мінагрополітики та міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience оголосили про співпрацю над відновленням та зміцненням жіночого фермерства в умовах війни.

Будь-який український бізнес зможе отримати кредит під 0% під час війни та один місяць після війни, також буде запроваджено масштабну дерегуляцію. Про це повідомив у зверненні президент Володимир Зеленський. За його словами, уряд підготував розширення програми кредитування для підприємців на базі програми 5-7-9%.

Кабінет Міністрів ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до, зокрема, пального, пестицидів та агрохімікатів в умовах воєнного стану.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати