Підприємства на Херсонщині, що перебувають у 20 кілометровій зоні від лінії розмежування, зазнають значних руйнувань. До початку повномасштабного вторгнення військ рф на території Бериславського району функціонувало 28 зерносховищ. Частина з них зруйнована, повідомив керівник Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов, пише Район.Берислав.
Зруйновані підприємства, які займалися зберіганням зерна:
- ПРАТ “Ольгівське”,
- ТОВ “ПІРІ”,
- ТОВ “Тягинске”,
- ТОВ “АВЕ”,
- ПРАТ “Одрадокам’янський”.
Додається, що ще шість зерносховищ пошкоджено: СТОВ “БЕРЕГИНЯ”, ТОВ “СТРОНГ”, ТОВ “Заготзерно-Високопілля”, ТОВ “Рівненське ХПП”, Філія АТ ДПЗКУ “Білокриницький КХП”, ТОВ “Великоолександрівський елеватор” компанії “Прометей”.
Розрахункова сукупна місткість пошкоджених сховищ становить 3,3 мільйона тонн одночасного зберігання, тоді як 11,3 мільйона тонн потужностей одночасного зберігання повністю знищено через вторгнення, що призвело до загальних збитків у 1,8 мільярда доларів, – поінформували в огляді.
Це спричинило скорочення потужностей зберігання агропродукції на 19,5%, без урахування потужностей зберігання, які залишаються цілими, проте є недоступними через окупацію.
Загалом за час повномасштабної війни український аграрний сектор зазнав понад 80 млрд дол прямих збитків та втрат.
Загальна вартість знищених активів становить 10,3 млрд дол, що на 18% більше, ніж було оцінено у квітні 2023 року.
Найбільшою категорією збитків є пошкоджена та знищена сільськогосподарська техніка, що становить $5,8 млрд або 56,7% від усіх збитків. Загалом внаслідок вторгнення частково або повністю пошкоджено близько 181 тисячі одиниць сільськогосподарської техніки та устаткування, — зазначили у звіті.
Завдану шкоду від викрадення або знищення вже виробленої продукції експерти оцінюють у 1,97 млрд дол, збитки через пошкодження зерносховищ – 1,8 млрд дол, збитки, завдані багаторічним насадженням – 398 млн дол, тваринництву – 254 млн дол, аквакультурі та рибальству – 35 млн дол.
Втрати, що включають недоотриманий дохід виробників сільськогосподарської продукції та збільшення собівартості продукції, зросли більш ніж удвічі порівняно з попереднім оглядом, до 69,8 млрд дол.
Враховуючи масштаби збитків та втрат, яких зазнали сільгоспвиробники в Україні, загальні потреби у реконструкції та відновленні протягом наступних 10 років становлять 56 млрд дол. Пріоритетні потреби на 2024 рік становлять 435 млн дол, більшість із яких уже покрито донорським фінансуванням, — заявили у звіті.
З початку повномасштабного вторгнення ворог завдав значних збитків українському довкіллю на суму 2,2 трлн грн, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Також глава уряду зазначив, що сотні тисяч квадратних кілометрів землі потенційно забруднені мінами та снарядами.
Додатково Шмигаль акцентував, що спільна мета України та її партнерів – примусити агресора відшкодувати збитки за всі скоєні злочини, зокрема проти довкілля.
Нагадаємо, російські військові завдали значних збитків аграрному сектору Харківщини — понад 18 мільярдів гривень. У регіоні понад 570 тисяч гектарів сільськогосподарських земель були захоплені мінами.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук стверджує, що протягом 2023 року збитки товаровиробників у сфері тваринництва сягають понад 3 млрд євро. Майже усі культури “просіли” у ціні.
Блокування кордону польськими перевізниками, як і іншими, матиме вплив на українську економіку та розвиток аграрного сектору. Внаслідок блокування пунктів пропуску частина виробників втратили потенційні контракти.
На Тернопільщині новий елеватор запускає ПП “Західний Буг”.
На елеваторах почали зростати ціни за послугу зберігання — з 2 грн на добу до 11 грн. Так елеваторники компенсують відсутність в роботі зерносховищ коефіцієнта оборотності в поточних умовах.
Агрохолдинг ІМК за наступні 10 років планує інвестувати близько $233 млн у реалізацію Smart Green Strategy. Серед іншого стратегія передбачає переведення зерносушарок на біопаливо.
Європейський банк реконструкції та розвитку надасть компанії Grain Alliance Group кредит у 10 млн євро для модернізації зерносховища компанії у Словаччині.
Раніше фахівці назвали вартість тимчасового модульного зерносховища.
Створення мережі зерносховищ у сусідніх європейських державах, що запропонували експерти США, розв’яже проблему експорту врожаю.
На елеваторі “Сквирського комбінату хлібопродуктів” провели модернізацію зерноочисного обладнання. Діючі зернові сепаратори демонтували та встановили сучасний плоскорешітний сепаратор Горизонт К-300 виробництва ТОВ “ОЛИС”.
На Черкащині у селі Деньги бельгійська компанія “ГРАНЕКС-ЧЕРКАСИ” будує зерносушильний комплекс продуктивністю до 600 т/добу, згодом планують добудувати елеватор на 15 тис. тонн одночасного зберігання.
Приблизно 30 компаній уже отримали дозволи на будівництво інфраструктурних об’єктів неподалік кордонів України з європейськими державами.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!