У світі голодує 820 млн людей. Як вимірюється голод – ФАО

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Попри те, що багато хто може не відчувати «голоду» як фізичного нездужання через гостру нестачу калорій, вони все одно можуть бути позбавлені продовольчої безпеки. Їм може бути доступна їжа для задоволення потреб в енергії, але вони не впевнені, що її вистачить або що їм не доведеться зменшити кількість або знизити якість споживаної їжі, щоб звести кінці з кінцями.

Цей помірний рівень відсутності продовольчої безпеки призводить до різних форм неповноцінного харчування і може мати серйозні наслідки для здоров’я і благополуччя.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Десятиліттями для оцінки поширення хронічного голоду у світі ФАО користувалася показником «Поширеність недоїдання», таким чином «голод» можна також визначити як недоїдання.

Поширеність недоїдання (PoU) – традиційний для ФАО показник моніторингу голоду на глобальному і регіональному рівнях, заснований на даних про запаси продовольства у країнах, споживання продовольства і потребу в калоріях. Він оцінює достатність споживання калорій серед населення. Чисельність тих, хто голодує, у світі (понад 820 млн) була отримана саме на основі цього традиційного підходу.

Поширеність помірного або гострого ступеня відсутності продовольчої безпеки серед населення на основі Шкали сприйняття відсутності продовольчої безпеки (ШСВПБ) – розрахунок процентної частки населення країни, яка стикається з труднощами отримання доступу до достатньої кількості безпечної та повноцінної їжі для нормального росту і розвитку та ведення активного і здорового способу життя. Дані засновані на прямих опитуваннях людей про їхній досвід, пов’язаний з обмеженістю доступу до продовольства.

Шкала ШСВПБ дозволяє отримати оцінку відсутності продовольчої безпеки на рівні громадянина або домашнього господарства, а також за ступенем гостроти відсутності. Ці оцінки можна порівняти між країнами і групами населення всередині країн. Не обмежуючись тільки національними трендами, така методологія дозволяє в нестачі продовольчої безпеки встановити – «хто» і «де», відповівши на питання: серед яких груп населення відсутність продовольчої безпеки найвища і де вони живуть.

Люди, що переживають помірний брак продовольчої безпеки – це ті, які зменшили кількість та/або знизили якість своєї їжі і не впевнені у власних можливостях отримання їжі через відсутність грошових чи інших ресурсів. Помірна відсутність продовольчої безпеки може підвищувати ризик низки форм неповноцінності харчування, наприклад, затримки росту в дітей, дефіциту поживних мікроелементів або ожиріння в дорослих.

Люди, що стикаються з гострою відсутністю продовольчої безпеки – це ті, в яких закінчилася їжа, а в найбільш крайніх випадках – вони кілька днів не їли. Цю групу людей ФАО називає «тими, хто голодує». Кількість тих, хто страждає від гострої відсутності продовольчої безпеки згідно з ШСВПБ, доповнює кількість тих, хто голодує, визначену на основі показника PoU.

Готові продукти харчування – калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру і солі – нерідко дешевше і простіше дістати, ніж свіжі фрукти і овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що ви отримуєте в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримуєте найважливіші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров’я організму і його нормального функціонування.

Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до продовольства і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надлишкової маси тіла й ожиріння. У багатьох країнах недоїдання та ожиріння співіснують; і те, і інше може бути наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Як повідомляв Landlord, у Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.