ФAO

Про це повідомляє на своєму сайті Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

ФАО наголошує, що пропоновані заходи – це лише відправна точка для фермерів.

Не тільки кількість, а й якість

Фермерам слід розглянути можливість зміни сільськогосподарських пріоритетів і перейти від мети підвищення врожайності до виробництва різноманітних і поживних продуктів, таких як фрукти, овочі, зернобобові й горіхи, для задоволення потреб населення в харчуванні.

Облік проблем харчування

З ростом населення, чисельність якого у 2050 році повинна досягти 9 млрд, фермерам необхідно знайти нові, більш продуктивні шляхи диверсифікації культур. Ведення сільського господарства має бути спрямовано на забезпечення прийнятними за ціною та різноманітними харчовими продуктами.

Воно також покликане підвищувати поживність продуктів шляхом збільшення вмісту в харчових продуктах поживних мікроелементів за допомогою селекції рослин і підвищення вмісту в ґрунтах поживних речовин.

Збереження природних ресурсів

У своєму прагненні диверсифікуватися і виробляти різноманітні й поживні харчові продукти фермерам необхідно розпоряджатися природними ресурсами ефективно, щоб допомогти забезпечити їх наявність у майбутньому й оберігати довкілля.

Читайте: Як досягти успіху в бізнесі: 4 секрети родини Суффле

Агробіорізноманіття – це один із виявів шанобливого ставлення до природних екосистем, оскільки воно допомагає підтримувати здоров’я ґрунтів, регулювати поширення шкідників і хвороб, поліпшувати запилення і знижувати вплив зміни клімату, скорочуючи вміст двоокису вуглецю в атмосфері.

Створення кооперативів

Створюючи місцеві кооперативи, дрібні та середні агровиробники зможуть отримати технічну допомогу, дізнатися про нові методи виробництва продовольства й отримати доступ до фінансування і сучасних технологій.

Кооперативи сприяють тіснішій взаємодії між фермерами та дослідницькими інститутами і допомагають дрібним фермерським господарствам взяти участь у виробленні заходів політики.

Адаптація до зміни клімату

Зміна клімату – це факт. Кліматично оптимізований метод ведення сільського господарства дозволяє фермерам протистояти проблемам зміни клімату, допомагаючи їм при виробництві більш поживних продуктів більш стійким чином розпоряджатися природними ресурсами, такими як ґрунт і вода.

Фермерам слід використовувати більш стійке до посухи і хвороб насіння, розводити домашніх тварин, пристосованих до підвищених температур, обладнати штормостійкі ставки і садки для риби та висаджувати тепло- і посухостійкі дерева.

Використання переваг технологій

Сучасні цифрові технологій і програмне забезпечення, наприклад мобільні додатки, надають фермерам доступ до корисної інформації про методи господарювання з метою досягнення здорового раціону харчування і одночасно попередження й боротьби з наслідками навали шкідників, спалахами захворювань або екстремальними погодними явищами, оскільки перед ними відкривається можливість оперативно обмінюватися інформацією та дізнаватися про інноваційні сільськогосподарські рішення.

Скорочення продовольчих втрат

Шукаючи способи збереження якості та свіжості продукції і зниження післяжнивних втрат, фермери зможуть збільшувати власні доходи й знижувати ціни для споживача. Фермерам необхідно якомога ширше брати участь у пропонованих програмах навчання, добиватися доступу до необхідних потужностей зі зберігання і бути в курсі останніх досягнень у технологіях.

Чому б не спробувати зайнятися аквакультурою?

Де це можливо, спробуйте організувати в себе невелике рибне господарство як джерело доходу та недорогого і багатого на вітаміни продовольства для місцевих споживачів. Риба дає білок, вітаміни, мінеральні речовини й поліненасичені омега-3 жирні кислоти, яких не вистачає в основних продуктах харчування.

Landlord раніше повідомляв про те, що світовий голод не знижується протягом останніх трьох років, а ожиріння продовжує набирати обертів. За даними ООН, кожна 9-та людина у світі голодує, кожна 7-ма дитина народжується з низькою масою тіла і кожен 8-й дорослий страждає на ожиріння.

Прямо зараз, на наших очах, розігрується драма останніх днів сільськогосподарського року, що минає, та перших днів нового сезону. Оцінки підсумків 2018/2019 маркетингового року, швидше, схожі на педантичний підрахунок кожної тонни торішнього врожаю — тут плюс, там мінус.  А ось прогнози прийдешнього маркетингового року найпрямішим чином можуть вплинути на добробут зернових трейдерів. Обсяг, ціна, споживання — той момент, коли карти тільки здаються, а результат всієї партії ще нікому не відомий.

Глобальний прогноз IGC

Постійний моніторинг світового ринку Міжнародної ради по зерну (International Grains Council — IGC) дав Раді підстави знизити на 21 млн т прогноз глобального виробництва пшениці та фуражного зерна у 2019/2020 маркетинговому році в порівнянні з оцінками попереднього місяця. Причиною став складний старт кукурудзяного сезону в США, що є світовим лідером з вирощування цієї культури. Цей же фактор є
причиною негативного тренду в оцінці світових зернових запасів (мінус 14 млн т від прогнозу минулого
місяця).

Передбачається, що резерви кукурудзи в США вичерпуватимуться швидше, ніж очікувалося раніше.
Водночас, відомості, що надходять з Європейського Союзу, України та Індії, дозволили аналітикам підвищити прогноз глобального врожаю пшениці до рекордної позначки в 769 млн т (плюс 5 до підсумків сезону, що минає). Власне, згідно з липневими прогнозами глобальний врожай всіх видів зерна в прийдешньому сезоні становить 2156 млн т, що на 1% вище показників сезону, що минає.

Але, на думку фахівців Міжнародної ради по зерну, розширення виробництва не зможе компенсувати низький рівень запасів на початок року. Тому й загальний обсяг пропозиції впаде до найнижчої позначки за чотири сезони. А до кінця 2019/2020 сільгоспсезону, згідно з попереднім прогнозом, резерви знову скоротяться, впавши до п’ятирічного мінімуму в 588 млн т.

Зазначимо, що скорочення глобальних перехідних запасів зерна фіксується вже третій рік поспіль, а темпи
спаду прискорюються. Виною тому — кукурудза, рівень запасів якої очікується найнижчим за шість років.
Основна частина спаду припаде на Китай (мінус 24 млн т) і США (мінус 18 млн т). Найбільших експортерів пшениці очікує поступове відновлення перехідних запасів цієї культури, рекордні накопичення передбачаються також у Китаї та Індії. Крім того, в IGC прогнозують безпрецедентно високий рівень торгівлі
зерном, який здебільшого забезпечать пшениця та ячмінь.

Глобальний прогноз FAO

У прийдешньому сільськогосподарському році світове виробництво зернових перевищить показники
2018/2019 маркетингового року приблизно на 1%, погоджуються з аналітиками Міжнародної ради по зерну
у Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (Food and Agriculture Organization — FAO).
Мова про обсяг у 2685 млн т.

Основну частину приросту забезпечує пшениця. Очікується, що її виробництво сягне 771 млн т — це на 5,6% вище врожаю попереднього сезону. Знову згадується Індія, де висока врожайність може забезпечити рекордний урожай цієї культури. Цікаво, що у FAO, на відміну від IGC, промоніторили динаміку виробництва фуражного зерна в цілому (Рада по зерну аналізувала лише дані по кукурудзі). Отже, згідно зі звітом аналітиків ООН у 2019/2020 маркетинговому році глобальний обсяг виробництва фуражного зерна становитиме 1398 млн т, що трохи нижче, ніж у маркетинговому році, що минає.

Річ у тім, що очікуване аналітиками збільшення глобального виробництва ячменю не дозволить повністю компенсувати зниження врожаю кукурудзи (яке підтверджують і в Раді). Найбільше скорочення виробництва кукурудзи очікується в США, також погіршено прогноз по Китаю і деяких країнах Східної та Південної Африки.

Світовий обсяг споживання зернових у сезоні 2019–2020 років наразі прогнозується на рівні трохи більшому від червневого прогнозу та перевищує 2708 млн т (плюс 1% до показників минулого сезону). Загальне споживання пшениці може сягнути 758 млн т (приріст в 1,5%), здебільшого мова про вживання зерна в їжу. А ось прогноз збільшення споживання фуражних зернових весь час скорочується й у липні передбачає зростання в обсязі лише 0,6% (споживання кукурудзи у Бразилії та Мексиці буде нижчим, ніж очікувалося раніше).

Прогноз загальносвітових запасів зернових до кінця сезону–2019/2020 також знижений до 828 млн т, що на 27 млн т, або 3,2% менше показника початку сезону. «Винуватець» той самий, що і в прогнозі IGC, — кукурудза. Складські запаси цієї культури можуть скоротитися до приблизно 311 млн т, або на цілих 12,4% у порівнянні з рівнем запасів на початок сезону. Найбільше скорочення очікується в Китаї та США. Зниження по кукурудзі потягне за собою і зниження запасів фуражних зернових у цілому — на 9,1%, або до 371 млн т. А ось по пшениці очікується зростання на 4,5%, або 12 млн т, яке забезпечать ЄС, Китай та РФ. Що стосується глобального експорту зернових, то у FAO, так само як і в IGC, налаштовані більш ніж оптимістично. Поточний прогноз аналітиків ООН знову переглянуто у бік збільшення.

Вважається, що обсяг світової торгівлі зерновими в сезоні–2019/2020 сягне 415 млн т, що на 2% більше показників минулого сезону. Очікується збільшення експорту пшениці з Австралії, ЄС і Російської Федерації. Торгівля фуражем буде на рівні, близькому до рівня 2018/2019 маркетингового року. Щоправда, карти може сплутати Європейський Союз — там фіксуються значні перехідні запаси кукурудзи. Тому, можливо, імпорт цієї культури країнами ЄС у прийдешньому сільськогосподарському році буде скорочено. Що стосується пропозиції кукурудзи з боку США, що зменшується, то, швидше за все, це буде компенсовано великими обсягами фуражу з Південної Америки.

Глобальний прогноз USDA

Липневий прогноз Департаменту сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) традиційно приділяє особливу увагу динаміці виробництва, споживання та експорту у розрізі основних країн — учасниць світового ринку сільськогосподарської продукції. Так, в USDA звертають увагу на те, що в липневому моніторингу їм довелося зменшити показники глобальної пропозиції пшениці — мінус приблизно 10 млн т.

Мова про те, що, згідно з висновками американських спостерігачів, обсяги виробництва цієї культури у головних експортерів будуть трохи нижчими, ніж очікувалося ще в червні. Наприклад, прогноз російського врожаю пшениці цього року зменшений на 3,8 млн т через надмірно високі температури та опади нижче середнього на початку літа, коли зерно озимої пшениці наливається. Проте, очікуване виробництво пшениці на рівні 4,2 млн т, як і раніше, є рекордним для Російської Федерації.

Прогнози по Європейському Союзу та Україні так само було зменшено: суха і спекотна погода в червні,
як очікується, призведе до зниження врожайності. Втім, це не завадить ані ЄС, ані нашій країні в результаті
отримати врожай пшениці значно вище торішнього. Австралія та Канада також «знижуються», в основному
через скорочення площ (згідно з нещодавно опублікованими урядовими звітами). Логічно, що коригування
даних виробництва змусило аналітиків знизити, у порівнянні з попереднім місяцем, й показники світового експорту цієї культури (мінус 2,5 млн т для Росії та мінус 0,5 млн т для України).

Це скорочення експорту частково компенсується збільшенням показників Євросоюзу на 0,5 млн т та США на 2,9 млн т. У річному обчисленні ці зміни означають, що прогноз очікуваного зростання глобального експорту в 2019/2020 маркетинговому році в порівнянні із сезоном, що минає, становитиме не 10 млн т, як очікувалося раніше, а лише 7 млн т. Іншими словами, в USDA підтверджують очікування зростання експортної торгівлі пшеницею в прийдешньому маркетинговому році. Крім того, у Департаменті сільського господарства США також називають перехідні запаси пшениці рекордно великими.

Що стосується фуражного зерна, то в порівнянні з минулим місяцем спостерігається деяке зростання прогнозних обсягів його виробництва і зовнішньої торгівлі, а також деяке зниження оцінок запасів. Так, збільшено прогноз виробництва кукурудзи по Україні, що пов’язано з ростом площі під посівами. Також вище, ніж очікувався, врожай цієї культури в Аргентині (на підставі попередніх результатів збиральної кампанії, що вже йде). Поліпшуються прогнози виробництва ячменю у Канаді, погіршуються — в Україні та Індії. Збільшення експорту кукурудзи з України і зростання закупівель культури з боку Зімбабве в USDA називають основними змінами у світовій торгівлі фуражем у прийдешньому сезоні.

Європа та Україна

Весь поміст у пеклі з добрих намірів зложився… або як продати чудовий врожай зернових за копійки. Рецепт простий. Потрібно посадити більше, ніж минулого року, ще більше, а потім досадити ще трохи. І все це, бажано, на теренах регіону — скажемо «ні» локальності сумнівних рішень. Отже, прогнози виробництва зернових у країнах Європи більш ніж сприятливі.

Свій найсвіжіший, липневий звіт, у FAO складають, коли «в ЄС збирають озимі зернові культури (головним чином пшеницю та ячмінь), в той час як посів озимих зернових культур (переважно кукурудзи) вже завершено». У FAO вважають, що у прийдешньому маркетинговому році Євросоюз збере пшениці не просто істотно більше, ніж у попередньому році (майбутні 153 млн т проти 137,5 млн т) — очікуваний показник ще й перевищує середній п’ятирічний рівень. Виробництво фуражного зерна також, швидше за все, підскочить.

Очікується, що європейці зберуть майже 162 млн т фуражу проти торішніх 154 млн т (при середньому п’ятирічному показнику в 157,1 млн т). Зросте виробництво ячменю, зросте виробництво кукурудзи. Усі ці рекорди будуть досягнуті за рахунок збільшення площ під зерновими. До речі, звернемо особливу увагу на те, що аналітики FAO вкрай скептично оцінюють ймовірність повторення торішнього рекорду врожайності кукурудзи на території ЄС. По Україні їх думка діаметрально протилежна. Але про це згодом. Подобається нам це чи ні, але Україну, РФ, Білорусь і Молдову у FAO досі називають «СНД» і обіцяють нашому «Союзу» збільшення виробництва зернових. Ранній прогноз сукупного виробництва зернових у 2019 році становить 204 млн т, що приблизно на 9% вище торішніх показників.

Очікується, що цього року збільшення показників забезпечить пшениця, врожай якої становитиме 112 млн т. Велика частина цього зростання відбудеться у Російській Федерації. Так, росіяни, слідом за європейцями, теж збільшили площі під зерновими. У червні посіви перебували в цілому у доброму стані, незважаючи на суху погоду початку сезону, що фіксувалася в основних районах зростання озимих. У результаті, якщо погодні умови будуть сприятливими для решти сезону, виробництво пшениці в РФ у 2019 році сягне 82 млн т. Це на цілих 16% вище середнього п’ятирічного показника.

Загальний обсяг виробництва зернових у Російській Федерації прогнозується на рівні 123,5 млн т, що також вище й торішнього, й середнього рівня приблизно на 10%. Україні ж прогнозують в цілому стабільний рівень виробництва зернових у 69,4 млн т — трохи більше, ніж торік. При цьому міжнародні аналітики озвучують високу ймовірність повторення минулого рекордного врожаю кукурудзи, ймовірність, яку щодо ЄС вони ж категорично заперечують. «Перспективи українського виробництва зернових переважно пов’язані з очікуваннями небувалого врожаю кукурудзи у 33 млн т, що зробить його другим за величиною за всю історію», — повідомляють у FAO. Показово, що ще наприкінці весни українські кукурудзяні рекорди ставилися ними під великий сумнів.

Тоді вважалося, що дякувати за високий урожай цієї культури ми повинні погоді, а не українським агрономам. Мовляв, сільськогосподарські знання тут ні до чого. У свою чергу українські аналітики та чиновники МінАП всю весну наполегливо «обіцяли повторити» торішній успіх. Можливо, у FAO вирішили повірити місцевим експертам? Крім того, там спрогнозували зростання виробництва пшениці в Україні до 26,5 млн т (збільшення очікується як у порівнянні з попереднім роком, так і з середнім п’ятирічним показником). Причина у сприятливій погоді — опади у квітні й травні нівелювали посуху початку сезону. У Білорусі стан озимих і ярих зернових на початок червня був сприятливим.

Попередній прогноз виробництва зернових у 2019 році — 7,4 млн т. У Республіці Молдова кількість опадів була достатньою починаючи з листопада. Ранній прогноз виробництва зернових у 2019-му — 3 млн т (трохи вище середнього рівня). Отже, виростять у європейському регіоні багато, але чи зуміють продати? Продадуть, заспокоюють у FAO, та прогнозують у 2019/2020 маркетинговому році суттєве зростання експорту зернових. Він буде на 15% вище середнього показника за п’ять років і сягне 94,5 млн т. Цей прогноз здебільшого спирається на очікуване збільшення відвантажень зернових з Російської Федерації та нашої країни (47 млн т і 46,4 млн т відповідно, що значно вище середніх п’ятирічних значень).

Наприклад, постачання пшениці з РФ зросте до 37 млн т, що приблизно на 20% вище середнього. Врожай буде гарним, попит на російське зерно високим. В Україні, за прогнозами, експорт кукурудзи становитиме 25 млн т, повторимося, рекордні. У підсумку всі ці майбутні рекорди врожайності та зовнішньої торгівлі поки що призвели лише до того, до чого і могли призвести. Наприклад, експортні ціни на пшеницю знижуються всі останні місяці. Порівняно низька врожайність культури минулого року, а також великі обсяги експорту вивели їх на чотирирічний максимум у лютому, і на цьому все. З березня 2019-го, а це без малого вже пів року, ціни падають, роздавлені сприятливими прогнозами всіх мастей.

Текст: Еліна Московчук

Глобальне виробництво зерна виросте на 1,2%

Переважно завдяки збільшенню виробництва пшениці. Дивовижні показники по цій культурі продемонструє Індія, де очікується рекордно висока врожайність. Обсяги виробництва фуражного зерна падають. Прогнозоване збільшення глобального врожаю ячменю не зможе компенсувати негативну динаміку виробництва кукурудзи.

Найбільше зниження врожаю цієї культури буде в США, погіршуються прогнози по Китаю та деяких країнах Східної та Південної Африки. У цілому негативний ефект від циклонів на тлі загального дефіциту опадів у 2019 році викликав значне скорочення виробництва зернових у південній частині Африки.

Водночас на території Східної Африки фіксується вкрай негативний вплив на врожай сильної посухи, а в Західній Африці через недостатню кількість опадів перспективи виробництва зернових залишаються туманними. Загалом, згідно з оцінками FAO, в цьому сезоні 31 африканська держава буде відчувати необхідність у додаткових обсягах зернових та продовольства.

Глобальний експорт зернових зросте на 2%.

Світові аналітики прогнозують безпрецедентно високий рівень торгівлі зерном та переглядають існуючі прогнози у бік збільшення. Зростання світового експорту пшениці забезпечать Австралія, ЄС та Російська Федерація. Торгівля фуражем буде на рівні, близькому до рівня 2018/2019 маркетингового року. Очікується, що порівняно великі обсяги фуражного зерна відвантажить Південна Америка. Вони стануть компенсатором падіння пропозиції кукурудзи з боку США.

Сукупний врожай зернових Аргентини та Бразилії – 199,2 млн тонн

У 2019/2020 маркетинговому році сукупний врожай зернових Аргентини та Бразилії — найбільших країн, що входять до об’єднання південноамериканських країн МЕРКОСУР, становитиме близько 200 млн т. Значну частку зібраного збіжжя МЕРКОСУР відразу готовий відвантажити на експорт.

У липні 2019 року цей потужний економічний союз досяг домовленостей про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Якщо угоду буде ратифіковано, структура експорту сільськогосподарської продукції в ЄС неминуче зміниться, а українські трейдери зазнають неабиякої конкуренції з боку південноамериканських.

У Європейському Союзі зберуть 317,7 млн т зернових

Цей показник більше торішнього на 23,3 млн т та перевищує середні обсяги врожаю за останні п’ять років. Зростання фіксуватиметься по всіх «фронтах». У Європі суттєво збільшується виробництво пшениці,
фуражу, кукурудзи та ячменю. Всі рекорди виробництва буде досягнуто завдяки розширенню площ під рослинами. Але повторення торішнього рекорду з врожайності кукурудзи в ЄС очікувати не слід.

В Україні зберуть майже 70 млн т зернових

Це трохи більше, ніж торік. При цьому існує значна ймовірність великого врожаю кукурудзи, який може сягнути 33 млн т. Цей обсяг буде не набагато менше торішнього історичного рекорду та матиме вплив на всесвітній баланс ринку фуражних зернових.

Крім того, в Україні очікується суттєве збільшення врожаю пшениці до 26,5 млн т. Завдяки сприятливій погоді цей результат перевищить не тільки врожай 2018/2019 маркетингового року, а й середній п’ятирічний показник.

У 2019/2020 маркетинговому році Україна відвантажить на експорт 19 млн т пшениці та 32,4 млн т фуражу

Очікується, що слабкою ланкою експортних відвантажень стане логістика, а галузь буде жити в умовах транспортного колапсу. В Українській зерновій асоціації прогнозують, що пікові логістичні навантаження, які зазвичай фіксувалися наприкінці календарного року, тепер розтягнуться на весь сільськогосподарський сезон.

Непереливки буде глибоководним портам Чорного моря й Одеській залізниці. Хоча вагонний парк «Укрзалізниці» у порівнянні з минулим роком зріс удвічі, але локомотивна тяга, як і раніше, в гострому дефіциті. Тому експерти прогнозують, що частину експортних обсягів трейдерам доведеться вивозити автотранспортом. Проте, зриву контрактів не відбудеться.

Текст: Еліна Московчук

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Вирощувати овочі стало небезпечно – наголошують у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН з огляду на ситуацію в Ємені.

Хоча хвороба широко поширена в країні, за останні кілька років спалахи інфекцій досягали масштабів, які не траплялися на пам’яті живих. Причиною цього стало, головним чином, руйнування інфраструктури водопостачання через конфлікт, а також виснаження водоносних шарів.

Основна частина води в Ємені – практично 90% – йде на зрошення. А коли прісної води так мало і системи каналізації в аварійному стані, все більше й більше фермерів користуються водою сумнівної якості при виробництві овочів для власного споживання та на продаж на ринках столиці.

Читайте: Перспективу урожаю вимірювали лінійкою: агророзвідка США знизила прогноз щодо кукурудзи ФОТО

З огляду на цю проблему ФАО об’єднала зусилля з Японією для установки невеликих очисних споруд, які дають воду, придатну для зрошення. Проект ФАО і Японії покликаний врятувати тисячі сімей Ємена, життя яких напряму залежить від вирощування овочів.

На водоочисних спорудах вода проходить різні етапи очищення під силою тяжіння, а це означає, що споруди економічні та прості у використанні. Жорсткий 26-денний режим очищення складається з осадження, фільтрації та аерації з використанням сонячного світла для знищення мікробів – так, щоб вода відповідала стандартам, необхідним для землеробства. При оптимальній пропускній здатності кожна така станція може переробляти 150 кубометрів стічних вод за день.

Для підвищення ефективності водокористування проект ФАО та Японії також розгортає сучасні системи крапельного зрошення приблизно на 75 га оброблюваних земель. Така система забезпечує стійке і відповідальне використання обробленої води в сільському господарстві.

У планах ФАО – зведення нових очисних споруд у Ємені на площі, що залишилася, – 320 га. Це дозволить фермерам розширити виробництво овочів при гарантії того, що неочищена вода не буде використовуватися для зрошення полів.

Landlord раніше повідомляв про те, що до 2025 року дві третини населення відчуватимуть нестачу води: ФАО вказує 4 напрямки для подолання кризи

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

30 липня відбулося засідання робочої групи в рамках проекту технічної допомоги ФАО у сфері дорадництва. Представники ФАО ознайомили присутніх з технічним завданням робочої групи, яка розроблятиме ефективну модель дорадництва в Україні, а також представили критерії визначення кращих дорадчих практик.

Читайте: Затверджено єдині норми природних втрат зерна при зберіганні

Нову модель розвитку дорадництва потрібно створювати з урахуванням набутого власного досвіду України та досвіду інших країн. На цьому наголосив заступник міністра аграрної політики та продовольства Віктор Шеремета, відзначивши вагому роль дорадництва для успішного розвитку «малого підприємництва на селі».

За результатами обговорення учасники зустрічі спільно з асоціаціями та ГО подадуть до Мінагрополітики пропозиції щодо реформування дорадництва.

Цьогоріч за програмою фінансової підтримки фермерських господарств у бюджеті передбачено 5 млн грн на часткову компенсацію витрат сільськогосподарським дорадчим службам, пов’язаних із наданням різних дорадчих послуг.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2019 році українським фермерам нараховано 81,4 млн грн компенсацій.