Польські дослідники досягли врожаю малини в тунелі у 30 т/га

Польські дослідники виростили 30 т/га малини в тунелях, вносячи елементи живлення на базі 12 плантацій малини в районі Любліна, передає AgroTimes.

Осіння малина споживає приблизно 120–130 кг азоту з гектара. Це багато, майже як овочі. У тунелях, де врожай сягає до 30 т/га, споживання ще більше, – розповідає Павло Кравець, польський консультант із ягідництва.

За два роки до висаджування плантації обов’язково слід зробити аналіз ґрунту, наголошує спеціаліст. Для малини потрібен вологий, родючий, багатий на гумус ґрунт, із невисоким рівнем ґрунтових вод. Культура не любить перезволоження і замокання.

Фермер матиме час якісно підготувати ділянку: прибрати бур’яни, позбутися шкідників, – каже Кравець. – Родючість ґрунту сильно впливає на врожай. Високі врожаї автоматично потребують інтенсивного живлення.

Найбільш перспективним напрямом у ягідництві є вирощування суниці садової в тунелях, вважає комерційний директор “Ван Дайк Технікс‎‎” Андрій Марущак.

Я поїздив трохи по Європі й подивився на те, як вони вирощують ці ягоди в тунелях. Це дуже перспективно. По-перше, фермери не залежать від погодних умов майже ніколи, до того ж так вони завжди отримують ягоду преміум м’якості, — зазначив він.

Марущак акцентував, що головне — знайти гроші на ці тунелі, адже це доволі дороге задоволення.

Але насправді я думаю, що це найбільш перспективна річ, оскільки погодні умови наразі зовсім не сприяють безпечному виробництву ягід, — зазначив фахівець.

Попри експортну кризу на українському кордоні, замороженим ягодам з України вдалося потрапити за кордон. Найбільший попит мала заморожена малина, розповів президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS.

Малина – перспективна культура. Але вона і пішла на “ура” за кордоном, тому що у 2023 році була у 2-2,5 раза дешевшою, ніж роком раніше. Перевиробництво. І думаю, що так буде ще наступного року, – пояснив президент УПОА.

Одначе, географія експорту ягід цього року суттєво не зміниться, прогнозує Баштанник.

Вона (географія експорту – ред.), як була по ягодах 90% – Європейський Союз, і 10%, а можливо, і 5% – США чи Канада, так і залишилася. Морська логістика зараз дуже дорога. Тому ягоди – це переважно ринок Європейського Союзу і трохи внутрішній, – розповів він.

Що ж стосується ринку Африки чи країн Азії, для ягідників України він поки що недосяжний, і питання не лише в доступності.

По-перше, питання не в доступності, а в тому, що на тих ринках ягоди майже не споживаються. Для більшості людей з Африки заморожена чи свіжа малина – це така ж екзотика, як для нас якась папайя. Який у нас ринок папайї? Ось такий у них ринок малини. У південно-східній Азії така сама ситуація. По-друге, на всі ці ринки мають доступ наші конкуренти – виробники ягід з інших країн, у яких набагато простіше з логістикою і війни немає. Тому вони туди можуть доставити продукцію дешевше, швидше і надійніше, – наголосив Баштанник.

Зведення теплиць СТОВ ім. Чкалова, що в селі Жовнине Черкаської області для вирощування ягід тривало майже рік, грантовий проєкт довго узгоджувався з Міністерством, були затримки комплекту деталей на кордоні. Та все ж незабаром в теплиці висадять саджанці з Великої Британії.

Нагадаємо, у Рівненській області розвивається сектор садівництва та ягідництва, який охоплює площу приблизно 500 гектарів. На них понад половину насаджень припадає на малину.

18 гектарів землі для вирощення городини та ягід виділили 10 лісових господарств Хмельницької області. Ця площа – більша в 5 разів у порівнянні з минулим роком. Посіви ягід та овочів збільшили через війну. Частину зібраної городини використають під час виробництва сухих супів для українських воїнів, решту врожаю продадуть.

З початку повномасштабної війни в Україні деякі кооперативи перепрофілювалися: з вирощування ягід перейшли на овочі. Саме так вони хочуть допомогти країні вистояти та забезпечити населення продовольством.

Маржинальність ягідного, зокрема, лохинового бізнесу в десятки разів вища, ніж вирощування зернових. Одначе, звісно справа потребує значних капіталовкладень та часу.

Сади і ягідники на площі 177 га будуть закладені в Україні завдяки новим грантовим програмам, виділення коштів на вказані площі вже погоджено. Вирощування лохини, чорниці, яблуневих, грушевих садів та ліщини — затребувані напрямки.

Мінагрополітики ініціювало проведення круглого столу, аби обговорити механізми надання грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства. На ньому були презентовані нові механізми реалізації грантових програм, а також акцентовано на ключових умовах отримання грантів.

На Волині незабаром планують відкрити насіннєво-селекційний завод. Будівництво комплексу стартувало в 2022 році.

Україна та Європейський Союз домовились об’єднати ініціативи зі збереження та примноження лісів. Українська ініціатива відповідає Стратегічному плану ООН щодо лісів на 2017-2030 роки, однією з цілей якого є збільшення площі лісів на 3%.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати