Соєві правки Зеленського суперечать законодавству – Олена Нероба

Олена Нероба написала пост про так звані «соєві правки» на своїй сторінці у Фейсбук.

«Соєві правки», як їх прийнято називати в українському агросередовищі, знову і знову замиготіли в стрічці. Президент розпорядився, заступник міністра з АПК відрапортував, у ВР на розгляд винесли черговий проект чергових змін у багатостраждальне податкове законодавство України. Тому що «фермери недоотримують грошей», «буржуї-переробники не платять за сою чесну ціну» і «ми скоротимо площі…» – пише про характер повідомлень радник президента УЗА.

Чому «соєві правки» – популізм

Вона вважає, що всі ці повідомлення – популізм і наводить вагомі аргументи щодо того, чому не спрацюють «соєві правки».

1. Правки суперечать податковому законодавству. Зокрема, зміни до Податкового кодексу не можуть вноситися пізніше, як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому діятимуть нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
2. Правки суперечать і Бюджетному кодексу, який передбачає, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому; вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
3. Конституційний суд час від часу в рішеннях вказує, що в інший спосіб (ніж передбачено Податковим та Бюджетним кодексами) не можна вносити подібні правки.

«Крім того, в Бюджеті 2020 не передбачені гроші на ці реверанси…У кого заберемо?», – зазначає Олена Нероба.

Про «чесну ціну»

Вона критикує і повідомлення в дусі «переробник не платить чесну ціну» і зазначає, що ціна на сою формується не в Україні.

«Була ціна? немає! А чому? Та тому що світовий попит на сою скоротився через епідемію АЧС в Південно-Східної Азії (у першу чергу – у Китаї, де вирізали до 40% поголів’я – цифра Рабобанка). Невеликі сплески вгору протягом року були тільки під час «відлиги» між США і Китаєм (як от зараз) і обіцянками Пекіна відновити обсяги закупівель… Україна зі своїми двома відрами сої ну ніяк не править балом в загальнопланетарному масштабі. Зараз ціни підтримуються оппа трампостайлом і дорогою пальмою», – пише експертка.

Вона прогнозує: якщо Китай та США відновлять нормальні торгові відносини, на ринок хлине бразильська соя і аргентинські олія-шрот. Ц цих країнах (на відміну від України) валюта не зміцнюється, а дешева локальна валюта – це конкурентні експортні товари.

Читайте: Зеленський закликав ВР скасувати соєві правки

Олена Нероба скептично ставиться до заяв про скороченні посівів.

«А по ріпаку чого не скоротили? По ріпаку ж теж немає відшкодування. А, по ріпаку є ціна? Ну так, ЄС котрий рік поспіль вигорає, а попит не падає, ще й Китай трохи підкупив. Тому подвійні стандарти спрацювали, і засіяли ріпаком, (спасибі Єрьомін, що не соєю!)»

Вона зазначає, що у цьому році знову посіяли 1,1 млн га ріпаку.

«Скасування повернення ПДВ – це спроба держави виконати одну зі своїх функцій. Чому взялися гратися з ПДВ – я так і не зрозуміла, логічніше було б піти шляхом соняшнику і ввести мито. Переробка – це ж додана вартість, за яку все так ратують (більше податків, робочих місць і всякі інші плюшки)», – підбиває підсумок Олена Нероба.

Як повідомляв раніше Landlord, ще у лютому 2019 року стало відомо про два альтернативні законопроєкти про скасування соєвих правок. Проте ВР наразі жодну не ухвалила.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати