Новини

5 години тому

Чому українським добривам важко конкурувати з імпортними

Санкції проти російських міндобрив сприяють українським виробникам. Але через високу ціну на сировину їм все одно важко конкурувати з імпортом. Для того, щоб дати шанс вітчизняним добривам, потрібна урядова підтримка.

Таку точку зору висловив виданню Landlord Сергій Москаленко, генеральний директор ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» під час зборів Союзу хіміків України, що відбувалися 17 травня на ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Зокрема, під час зборів обговорювали стратегію розвитку хімічної галузі та пропозиції до уряду, серед них і заходи з імпортозаміщення, і урядової підтримки українських виробників.

Сергій Москаленко згоден із тим, що заборона ввезення добрив з Росії не позначиться на українських аграріях, і знайти заміну буде неважко. Але, на жаль, більше шансів має імпорт, а не вітчизняна продукція. «Дніпровський завод мінеральних добрив» наразі стоїть, і головна причина – висока ціна на сировину.

Читайте: Забороненим російським добривам знайдуть заміну – Мінагрополітики

– В Україні є чим замінити російські добрива. Крім них, на ринку багато білоруських. Тобто дефіциту аграрії не відчують. З іншого боку, чи сприятливо це відіб’ється на роботі нашого підприємства, я теж поки що сказати не можу, бо є ще маса інших факторів. Ми не можемо виробляти конкурентоздатну продукцію, бо в нас дуже дорога сировина. Ми повністю залежні від сировини: вона вся імпортна. Навіть сірчану кислоту ми купуємо за кордоном, і завдяки певним діям нашого уряду, ціна на неї виросла з 2 до 4,5 тисяч гривень, – каже Сергій Москаленко.

– Який вихід ви бачите з цієї ситуації?

– Державна підтримка, адже українські підприємства є стимулом для стабілізації цін на ринку.

– Чи згодні ви із твердженням Мінагрополітики про те, що ціна на добрива не підвищиться? Адже ви сказали про дорогу сировину.

– Так, для нас сировина дорога. Усе залежатиме від кон’юнктури ринку. Якщо зовнішні ринки підуть вгору – то й у нас ціна піде вгору. Залежатиме й від курсу долара. Поки що, на мою думку, сприятлива ситуація для українських товаровиробників – маса пропозицій, вони можуть вибирати.

Наш співрозмовник каже, що на підприємстві готові запустити виробництво. Кадри зберегли, придбали частину необхідної сировини. Але самі лише урядові санкції проти російських міндобрив не допоможуть виробникам.

Хіміки хочуть запропонувати уряду механізм підтримки українських товаровиробників. Олексій Голубов, Президент Союзу хіміків України, під час зборів говорив про модель підтримки, яка діє в Казахстані: держава відшкодовує аграріям 50% вартості добрив, якщо вони купують вітчизняні, і 30%, якщо купують імпортні. Такі заходи стимулюють надавати перевагу вітчизняним товарам.

Як повідомляв раніше Landlord, Кабмін ввів нові обмеження на поставки товарів з Росії. До переліку продукції, на яку поширюється ембарго, додали мінеральні добрива, агропродукцію та транспортні засоби.

Новини

5 години тому

Нібулон спустив на воду найдовше в Україні 140-метрове судно-гігант ВІДЕО, ФОТО

Перевантажувач NIBULON MAХ, збудований суднобудівному заводі компанії «Нібулон» - не просто найдовше судно в Україні, а й найскладніший інженерний об’єкт.

Найбільше за 25 років незалежності України судно спустили на воду 18 травня. Про це повідомила прес-служба компанії «Нібулон» та розмістила фото гіганта, яким по праву може пишатися компанія. Презентація NIBULON MAХ відбудеться 20 вересня на суднобудівно-судноремонтному заводі «Нібулон» (м. Миколаїв, Каботажний спуск, 2/1) під час Міжнародного форуму TRANS EXPO ODESA-MYKOLAIV 2019 та Міжнародної виставки «Суднобудування і водний транспорт-2019».  У компанії обіцяють, що побувати на найдовшому в Україні 140-метровому судні зможе кожен охочий.

«З гордістю можу сказати, що тут ми будуємо найдовше в історії незалежної України унікальне 140-метрове самохідне судно, яке стане вінцем у процесі відродження річкових перевезень в Україні. Вірю, що вже 20 вересня ми презентуємо українцям і світові це та інші новітні «НІБУЛОНівські» судна у всій їхній красі. І це досягнення стане не лише перемогою нашої компанії, але й приводом для гордості всієї України», – зазначив  генеральний директора компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський.

За його словами «Нібулон має найсучасніший флот в Україні, і новий гігант – це вже 75-те судно.

Будівництво здійснюється за фінансової підтримки Міжнародної фінансової корпорації та Європейського банку реконструкції і розвитку, а також Європейського інвестиційного банку. Саме завдяки їм здійснена масштабна реконструкція суднобудівно-судноремонтного заводу компанії «Нібулон», який найближчим часом має стати найсучаснішим в Україні.

Читайте: Нібулон – найкращий роботодавець в агросекторі

Як каже Олександр Тарановський, заступник директора з економіки судноплавної компанії «Нібулон», новий найпотужніший кран NIBULON MAX дозволить компанії не лише уникнути залучення сторонніх плавкранів, але й надавати послуги іншим компаніям.

«Дане судно дозволить підвищити річні обсяги перевалки вантажів флотом на 2–3 млн тонн/рік та збільшити обсяги перевалки вантажів безпосередньо флотом компанії до 4–5 млн тонн/рік. Також дане судно дасть можливість гнучко використовувати річковий вантажний флот, виступаючи накопичувачем у період відсутності суден закордонного плавання», – пояснює Олександр Тарановський.

NIBULON MAX у цифрах:

  • 2 кранові частини продуктивністю 18 000 тонн на добу;
  • 2 вантажні трюми вантажомісткістю 10 000 тонн, наявність власних трюмів на судні забезпечує безперервну роботу кранів під час швартовних операцій з баржами, що скоротить час навантаження суден;
  • до 90 діб – автономність цього судна за запасами палива та прісної води;
  • 28 членів екіпажу передбачено на судні, плюс є 5 додаткових місць;
  • 5 тис. тонн металопрокату та 150 км кабельної продукції використано для будівництва судна, сумарна вага матеріалів для ізоляції корпусу судна складає 64 тонни.

Як повідомляв раніше Landlord, «Нібулон» за $23 млн будує потужний перевантажувальний термінал у Запорізькій області.

Новини

6 години тому

До уваги агровиробників: новий стандарт на пшеницю  – уже з 10 червня

Новий стандарт ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» гармонізували з міжнародними стандартами ISO і європейськими EN.

Про введення з 10 червня цього року нового стандарту ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» на заміну ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови» (наказ ДП «УкрНДНЦ» № 133) повідомляє Мінагрополітики на своєму сайті. У відомстві наголошують, що новий стандарт набуває чинності  до початку нового маркетингового року 2019/2020. Тож агровиробникам доведеться працювати за новими правилами. Стандарт є обов’язковим.

«Стандарт, що важливо, вступає в дію до початку нового маркетингового року 2019/2020, тому не виникне незручностей щодо зміни класів пшениці при зберіганні та транспортуванні», – прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Презентація нового стандарту відбудеться під час 31-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019», що відбудеться з 4 по 7 червня у Національному експоцентрі України в Києві.

Олена Ковальова звертає увагу на новації у стандарті:

  • скорочується кількість класів зерна пшениці м’якої непродовольчої групи (буде всього один сорт фуражної пшениці);
  • підвищуються та уточнюються показники хлібопекарної якості – натури, вмісту домішок, фузаріозних зерен, ушкодження зерна клопом-черепашкою, сили борошна, числа падіння;
  • удосконалюються методи визначення сажкових зерен.

Читайте: Новий стандарт на пшеницю: чого чекати фермерам

Новий стандарт можна придбати у Національному органі стандартизації ДП «УкрНДНЦ» (м. Київ) та регіональних відділеннях центрів метрології і стандартизації. Він повинен мати голограму, який підтверджує його чинність і дозвіл до застосування.

Як писав раніше Landlord, новий стандарт планувалося ввести з серпня, але Європейська бізнес асоціація закликала Мінагрополітики зробити це у червні, коли стартує збір урожаю. І Мінагрополітики пішло назустріч.

Новини

7 години тому

Український експорт агропродукції до Японії зріс на 32%

Таким є показник 2018 року порівняно з 2017. Найбільший потенціал експорту до Японії мають перероблені та готові нішеві харчові продукти, зазначає в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Про розвиток українського експорту до Японії говорили  під час круглого столу «Відкриваючи Японію: план дій на 2019-2020», повідомляє Мінагрополітики на своєму сайті.

Зокрема, у цінах український експорт у 2018 року до Японії склав $112 млн. У Мінагрополітики шукають шляхи його розширення: наразі формують на наступні 5 років дорожню карту виходу української продукції АПК на ринок Японії.

«Японія входить до переліку ключових ринків згідно з Експортною стратегією України та секторальною експортною стратегією для харчової та переробної галузі. Японія – третя економіка у світі з високою платоспроможністю населення. Тому цей ринок є надзвичайно цікавим і перспективним для аграрного експорту», – наголосила Ольга Трофімцева.

Читайте: Японія увірвалась в трійку лідерів країн-імпортерів українського ячменю

Під час круглого столу обговорили результати міжнародної виставки  Foodex Japan 2019, яка проходила в Японії у березні цього року, де вперше брали участь українські виробники. Уже є позитивні результати: два вітчизняні виробника отримали інспекцію свого виробництва від японських партнерів, 11 з 13 компаній мають домовленості щодо співпраці.

Як писав раніше Landlord, експорт зернових з України зріс на 52%.

Новини

10 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Новини

Показати ще