Оцінки майбутнього врожаю в Україні: аналітики розійшлися у прогнозах

Експертне середовище наразі не має єдиної думки щодо обсягів майбутнього врожаю українських зернових. Про це в ефірі Українського радіо заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, повідомляє пресслужба об’єднання.

За його словами, Міністерство сільського господарства США оприлюднило доволі стримані та обережні оцінки, прогнозуючи падіння валового збору та зменшення експортних можливостей України. Натомість провідні вітчизняні профільні центри очікують значно кращих результатів. Українські аналітичні майданчики зазначають, що завдяки хорошим запасам вологи у ґрунті більшості регіонів, урожай окремих культур, зокрема кукурудзи, може навіть перевищити показники минулого року.

Проте оптимістичні прогнози врожаю наразі піддаються серйозним випробуванням через погодні аномалії весни. Посівна кампанія зіткнулася із суттєвим відставанням від графіків, адже навіть у південних областях сіяти почали на два тижні пізніше. Після першої хвилі активізації робіт аграрії були змушені знову взяти паузу через різке похолодання, оскільки земля просто не прогрілася на достатню глибину. Особливо відчутною затримка виявилася на Сумщині, Чернігівщині та Харківщині, де фермери засіяли лише третину площ під соняшник та кукурудзу, після чого зупинили техніку на кілька днів. Як наслідок, загальне відставання від графіка становить до 10 днів. Якщо раніше станом на середину травня в Україні було засіяно вже близько дев’яноста відсотків площ під пізніми культурами, то цьогоріч показник ледве перетнув позначку у шістдесят відсотків.

Додатковим ударом для майбутнього врожаю стали поворотні весняні заморозки, які пошкодили посіви озимого ячменю та ріпаку, через що деякі поля довелося повністю передисковувати. Відчутно постраждала і плодово-ягідна група, особливо ранні черешні та абрикоси, у яких через холоди не сформувалася насіннєва комірка. Це обмежить пропозицію фруктів на ринку та стимулюватиме зростання цін. Водночас керівник УАК запевнив, що базовій продовольчій безпеці нічого не загрожує, а темпи робіт у моменти потепління є колосальними. Лише за один останній тиждень аграрії спромоглися засіяли понад 1,2 мільйона гектарів кукурудзи, аналогічну площу соняшнику та близько пів мільйона гектарів сої.

Така інтенсивність посівної вимагає надзусиль через критичний кадровий голод, який змушує бізнес кардинально перекроювати графіки. Робочі зміни механізаторів зросли з десяти до шістнадцяти годин на добу, адже кожна посівна з початку повномасштабної війни стає організаційно та економічно все важчою.

У підсумку Павло Коваль наголосив, що саме затримка у строках сівби кукурудзи несе найбільший системний ризик для фінальних показників урожаю через зміщення термінів жнив. Якщо осінь виявиться затяжною та дощовою, країна отримає недозріле і мокре зерно. Це спровокує величезні додаткові витрати аграріїв на збирання та досушування збіжжя до товарних кондицій. З наслідками подібного сценарію багато підприємств борються прямо зараз, завершуючи обмолот кукурудзи, що перезимувала в полі, лише у травні — безпосередньо перед початком нової посівної кампанії.