Скорочення поголів’я корів в Україні: фермери змушені оптимізувати стада через війну та складні ринкові умови

Несприятлива ринкова кон’юнктура, зростання виробничих витрат та наслідки російської агресії змушують українських фермерів скорочувати чисельність корів. За попередніми даними Держстату, станом на 1 травня 2026 року в країні (як у промисловому секторі, так і в господарствах населення) утримується 1 млн 784,8 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ), зокрема 944,5 тис. корів. Про це інформує Асоціація виробників молока.

За останній місяць (із 1 квітня по 1 травня 2026 року) загальне поголів’я ВРХ в Україні дещо виросло — на 13,7 тис. голів (+1%), проте чисельність корів скоротилася на 3,7 тис. голів (-0,4%). У річному вимірі (порівняно з 1 травня 2025 року) спад є значно суттєвішим: загальна кількість ВРХ зменшилася на 395 тис. голів (-18%), у тому числі корів — на 209 тис. голів (-18%).

Наразі розподіл поголів’я виглядає так: близько 53% тварин утримується на промислових підприємствах, а 47% — у присадибних господарствах населення.

Промисловий та присадибний сектори: динаміка за місяць і рік

Промислові підприємства: станом на 1 травня утримують 946,7 тис. голів ВРХ, що на 3 тис. менше (-0,3%), ніж місяць тому. Поголів’я корів тут становить 392,3 тис. і за місяць зменшилось на 1,5 тис. голів (-0,4%). Водночас за рік підприємства демонструють приріст: кількість ВРХ збільшилась на 25,2 тис. голів (+3%), а корів — на 9,9 тис. голів (+3%).

Господарства населення (присадибний сектор): тут нараховується 838,1 тис. голів ВРХ, що на 17 тис. голів більше (+2%) порівняно з 1 квітня 2026 року. Проте кількість корів за місяць знизилась на 2 тис. голів (-0,4%) — до 552,2 тис. Річні втрати у присадибному секторі є критичними: кількість ВРХ впала на 420 тис. голів (-33%), а корів — на 219 тис. голів (-28%).

Близько 53% від загального поголів’я ВРХ в Україні зосереджено у п’яти областях: Полтавській (166,10 тис. голів), Вінницькій (158,00 тис.), Хмельницькій (143,70 тис.), Одеській (130,10 тис.) та Чернігівській (125,60 тис.).

Причини скорочення та релокація бізнесу

Головним чинником скорочення стад на сході та півдні країни залишається російська агресія. Через це сільгосппідприємства змушені релокувати тварин у безпечніші центральні та західні регіони.

Завдяки цьому переміщенню на 1 травня (відносно аналогічної дати минулого року) зафіксовано зростання поголів’я корів на підприємствах в 11 областях:

• Рівненська (+25%)
• Львівська (+20%)
• Харківська (+16%)
• Тернопільська (+11%)
• Хмельницька (+9%)
• Житомирська (+8%)
• Чернігівська (+5%)
• Миколаївська (+4%)
• Київська (+3%)
• Черкаська (+3%)
• Вінницька (+1%)

У квітні Україна взагалі не здійснювала імпорт ВРХ. Фермери переглядають плани щодо розширення бізнесу на тлі подорожчання добрив, зростання виробничих та транспортних витрат. Останні спровоковані ростом цін на нафту й природний газ, а також перебоями з постачанням аміаку з регіону Перської затоки через війну в Ірані та блокаду Ормузької протоки.

Забій та експорт замість виробництва молока

Переробники стримують попит на молоко-сировину через слабкий внутрішній інтерес до свіжої цільномолочної продукції, а також через обвал світових цін на вершкове масло (один із ключових експортних молочних товарів України).

Натомість на зовнішніх ринках спостерігається дефіцит червоного м’яса. Високі ціни на яловичину спонукають аграріїв відправляти корів на забій або реалізувати за кордон живою вагою. За даними Держстату:

У січні-квітні 2026 року обсяги забою ВРХ на підприємствах склали 47,37 тис. тонн, що на 10% перевищує показник минулорічного періоду.

За цей же період Україна наростила експорт живої ВРХ на 2,4%.

Питання модернізації ферм

Додатковим викликом є необхідність адаптації виробництва до європейських стандартів благополуччя тварин. В Україні діє 1375 молочних ферм, і близько 850 з них (60%) потребують інвестицій та глобальної реконструкції.

Залежно від технологій утримання, доїння та стану приміщень, вартість модернізації оцінюється у 500–1200 євро на одну корову. Загальний обсяг необхідних інвестицій для галузі складає близько 219 млн євро.

Найважче доводиться старим підприємствам із середнім поголів’ям від 100 до 500 корів, оскільки на них припадають найбільші витрати. У той же час великі виробники молока мають змогу самостійно інвестувати в оновлення приміщень, встановлення сучасних систем освітлення, вентиляції та покращення умов утримання худоби.