Науковці створили корову, яка виробляє людський інсулін у своєму молоці

Генетично модифікована корова виробляє білки, необхідні для людського інсуліну, у своєму молоці, і вчені, які стоять за експериментом, мають великі сподівання, що стадо цієї великої рогатої худоби зможе розв’язати світові проблеми постачання інсуліну, повідомляє Science Alert.

Якби метод був життєздатним – а, виходячи з цього першого випадку, до цього ще далеко – дослідники вважають, що воно могло б перевершити нинішні методи виробництва інсуліну, які покладаються на генетично модифіковані дріжджі та бактерії.

Так, дослідницька група на чолі з вченим-зоологом Меттом Уілером з університету Іллінойсу інтегрувала сегмент людської ДНК, що кодує проінсулін, в клітинні ядра 10 коров’ячих ембріонів, аби у їхньому молоці продукувалися білки людського інсуліну.

Досягнення є лише підтвердженням концепції, але після додаткового тестування та схвалення Управлінням з контролю за продуктами та ліками (FDA) воно може бути масштабоване, щоб конкурувати з сучасними методами виробництва інсуліну.

Матінка-природа створила молочну залозу як фабрику для виробництва білка дуже, дуже ефективно. Ми можемо скористатися цією системою для виробництва білка, який може допомогти сотням мільйонів людей у всьому світі. Ми можемо скористатися цією системою для виробництва білка, який може допомогти сотням мільйонів людей у всьому світі, – заявив професор Метт Уілер, провідний автор.

Для цього Уілер і співавтори створили трансгенну корову, вставивши сегмент людської ДНК, що кодує проінсулін (білок-попередник інсуліну), в ядра 10 коров’ячих ембріонів. Потім ці модифіковані ембріони були імплантовані в матки звичайних корів, одна з яких народила живе трансгенне теля.

Попри те, що корова не змогла завагітніти після того, як досягла зрілості, команді вдалося викликати лактацію за допомогою гормонів. Це дало меншу кількість молока, ніж було б після вагітності, але те молоко, яке вона виробляла, містило людський проінсулін – і, на подив команди, інсулін.

Використана генно-інженерна технологія означає, що людський інсулін був націлений на експресію лише в тканинах молочної залози, і не був присутній в інших місцях тіла корови.

Типова одиниця інсуліну становить 0,0347 міліграма, тож якщо, як пропонує Уілер, кожна корова може виробляти один грам інсуліну на літр молока, це 28 818 одиниць інсуліну.

Поки не зрозуміло, скільки саме інсуліну може вироблятися при природному молоковідділенні, адже цього разу тварині давали гормони та молока було менше, ніж очікувалося. Якщо корова зможе виробляти один грам інсуліну на літр, цього вже достатньо, адже в нормі одна особина може давати по 30-40 літрів молока на добу.

Автори дослідження хочуть знову клонувати корову, досягти успіху при її штучному заплідненні. Планують вивести трансгенних бугаїв для парування з самками та отримання потомства. Навіть невеликого генетично модифікованого стада вистачило б, щоб перевершити існуючі методи виробництва інсуліну за допомогою трансгенних дріжджів та бактерій. Тим більше, що для цього не знадобиться спеціальне обладнання або інфраструктура, лише відповідні умови для життя великої рогатої худоби.

Вам знадобляться спеціалізовані приміщення з високим медичним статусом для великої рогатої худоби, але це не є чимось надто незвичайним для нашої розвиненої молочної промисловості. Я міг би побачити майбутнє, де стадо на 100 голів… могло б виробляти весь інсулін, необхідний для країни. А більше стадо? Могло б забезпечити весь світ за рік, — наголосив науковець.

Нагадаємо, майбутнє м’яса – не в промислових фермах чи відгодівельних комплексах. Майбутнє – це скоріше завод для вирощування, де клітини беруться з ембріонів і культивуються у курячу грудку, стейк чи омара лише за кілька тижнів.

Піонер в галузі виробництва культивованих морепродуктів, компанія Finless Foods готується випустити на ринок свою першу асортиментну позицію — рослинний тунець.

Веганський продукт посів перше місце в категорії “М’ясний продукт року для сніданку” в межах щорічної нагороди Mindful Awards, яка відзначає найкращі компанії, послуги та продукти у споживчому сегменті.

Світовий гігант агробізнесу Cargill, спільно з іспанською компанією Cubiq Foods, працює над новою технологією виробництва жирів. Нова технологія підійде для альтернативних м’ясних та молочних продуктів рослинного походження, де жири та олії допомагають забезпечити структуру, смак, текстуру та поживний профіль.

Американські інженери описали спосіб вирощування у лабораторії штучного сала для покращення смакових і фізичних властивостей вирощеного м’яса. Досліди з тваринними жировими клітинами показують, що їх можна вирощувати тонкими шарами, після чого об’єднувати у тривимірну масу, що нагадує справжню жирову тканину тварин.

Американська харчова технологічна компанія Motif FoodWorks випустила свій перший продукт, орієнтований на споживача, — гамбургери на рослинній основі Motif BeefWorks.

З листопада компанія GG (GG plant-based food products) вела на ринок рослинну альтернативу кальмарам.

Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) завершило першу передпродажну консультацію щодо харчових продуктів для людей, виготовлених із культивованих клітин тварин.

Найбільша меблева компанія IKEA виготовлятиме фрикадельки з “м’яса” рослин, пише Forbes. Рівень викидів парникових газів під час їх виготовлення складе лише 4% від обсягу викидів, що з’являються при приготуванні справжнього м’яса. До складу рослинного делікатесу увійде гороховий протеїн, овес, яблука та картопля. У компанії обіцяють, що веганські фрикадельки виглядатимуть як м’ясо та матимуть ідентичний смак.

Компанії Nature’s Fynd, Ÿnsect, Nobell Foods та PLANET A FOODS очолили рейтинг FoodTech 500 – перший у світі список найбільш інноваційних та піонерських стартапів, які працюють над створенням більш сталої та справедливої ​​продовольчої системи

Анна Лиса