ОСТАННІ НОВИНИ
У наступному році Україна планує запустити Національну систему торгівлі викидами (СТВ) у пілотному режимі, а до 2026 року ця система має працювати повноцінно. Ця інформація міститься у повідомленні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
На експертній дискусії з питань «Ефективних ринкових механізмів та інструментів для кліматичних дій» була представлена попередня дорожня карта та план дій щодо впровадження національної системи торгівлі викидами. Заступниця міністра, Вікторія Киреєва, зазначила, що для зменшення наслідків СВАМ на економіку країни вже зараз готують дорожню карту впровадження СТВ в Україні та проводять аналіз ризиків.
Під час дискусії також обговорювалися наступні питання:
- Перехідний період від впровадження національної системи торгівлі викидами до повного приєднання до СТВ ЄС.
- Оптимальна ціна на вуглець та її поступове підвищення протягом перехідного періоду.
- Підтримка бізнесу в процесі підготовки до СТВ та зменшення потенційного негативного впливу СВАМ.
- Інструменти кліматичного фінансування.
- Засоби додаткової міжнародної підтримки України.
- Досвід ЄС у впровадженні механізмів та його адаптація до українських реалій.
«Для Міндовкілля одним із основних завдань є зменшення викидів парникових газів у навколишнє середовище. Тому ми плануємо, що у 2024 році буде ухвалений рамковий закон, розроблена концепція СТВ, потім розпочинаємо тестову роботу СТВ, у 2025 році ми її продовжуємо, згодом за планом ухвалення технічного закону і далі у 2026 році ми переходимо на її повноцінний запуск», – на сайті Міндовкілля повідомила заступниця міністра Вікторія Кирєєва.
Згідно з її висловлюваннями, міністр Руслан Стрілець мав представити кліматичну політику Міністерства захисту довкілля з чіткими часовими рамками.
Ця робота проводиться з метою наближення українського кліматичного законодавства до європейського. На сьогодні в Європі система торгівлі викидами є основним інструментом для зменшення викидів підприємствами. Відомо, що в Україні система оподаткування викидів СО2 значно відрізняється від європейської практики. Українські підприємства сплачують 30 гривень за кожну тонну, тоді як у ЄС ця сума на порядок вища.
Як було повідомлено, Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону “Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо створення реєстру установок, які використовують біогаз як єдиний вид палива, а також проєкт закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення нульової ставки податку на викиди вуглекислого газу для таких установок.
Нагадаємо, уряд схвалив два законопроєкти, які націлені на стимулювання запуску біоенергетичних проєктів. Сьогодні виробники енергії з біопалива на рівні з іншими підприємствами сплачують податки за викиди СО2. Однак це не відповідає світовій практиці.
Вибухове зростання сонячної енергії означає, що більшість країн ЄС достроково досягнуть своїх цілей щодо відновлюваної енергії до 2030 року, свідчать нові дані, що підживлює оптимізм стосовно зусиль відносно скорочення глобальних викидів, інформує Politico.
США планують витратити близько 4 млрд доларів на покращення електрифікації портів країни та на скорочення викидів CO2 від вантажівок, передає ЦТС. Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) запустило програми “Чисті гавані” вартістю 3 млрд доларів, спрямовану на зменшення забруднення в портах США, і програму “Чисті вантажівки” вартістю 1 млрд доларів, спрямовану на зменшення викидів CO2 транспортними засобами поблизу портів та інших маршрутів вантажівок.
A.P. Moller-Maersk Group замовила шість великих океанських суден, що працюватимуть на “зеленому” метанолі. Будівництвом новітніх суден займеться Hyundai Heavy Industries (HHI). Екологічні двопаливні контейнеровози матимуть номінальну місткість у 17 000 TEU та замінять наявні потужності у флоті Maersk.
Вчені з Німеччини та Нової Зеландії Повний знайшли спосіб знизити забруднення відходами від тваринництва. Вони прагнуть зменшити кількість аміаку, що потрапляє до ґрунтів і перетворюється на оксид азоту.
Верховна Рада схвалила законопроєкт №8433, на основі якого створюється Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації.
Кліматоохоронні заходи, що містяться у другому Національно-визначеному внеску України до Паризької угоди (НВВ2) передбачають поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку, внесення добрив, що повільно вивільняються, збільшення частки виробництва органічної продукції та посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій.
Маргарита Юзяк
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
