Ironic Biotech отримав 1 мільйон євро на рослинні протеїни, які полегшують засвоєння заліза

Шведський стартап Ironic Biotech отримав 1 мільйон євро на рослинні протеїни, які полегшують засвоєння заліза Протеїни Ironic виробляються шляхом прецизійної ферментації та використовуються як інгредієнти для харчових продуктів чи як добавка, передає newfood.

Залучені кошти спрямують на подальші розробки, розширення патентного портфеля компанії та оптимізацію виробничого процесу.

Нині 25% населення світу страждає від дефіциту заліза. Нестача призводить до сильної втоми, прискореного серцебиття, труднощів у навчанні, а також анемії.

Ми хочемо допомогти 2 мільярдам людей запобігти дефіциту заліза й почуватися здоровими, – каже доктор Неліда Лейва Ерікссон, генеральний директор і засновник Ironic Biotech.

Дефіцит заліза частково відповідає за різницю в продуктивності між чоловіками та жінками, оскільки жінки природно втрачають залізо на регулярній основі.

Люди отримують залізо через їжу. Найбільш типовим джерелом цього елементу є червоне м’ясо. А от засвоєння заліза із рослин лишає бажати кращого.

Харчові добавки із залізом часто несуть для організму небажані побічні ефекти – проблеми з травленням, нудота і навіть пошкодження органів, якщо залізо не засвоїлося організмом до того, як воно досягне травного тракту.

В Ironic Biotech запевняють, що їм вдалося створити продукт, який не містить побічних ефектів та є цілком рослинним. З’єднання мають нейтральний смак і можуть зберігатися протягом тривалого часу при кімнатній температурі. При цьому якість засвоєння заліза при споживанні такого продукту – порівняна з м’ясом.

Нагадаємо, майбутнє м’яса – не в промислових фермах чи відгодівельних комплексах. Майбутнє – це скоріше завод для вирощування, де клітини беруться з ембріонів і культивуються у курячу грудку, стейк чи омара лише за кілька тижнів.

Ісламська релігійна рада Сінгапуру (MUIS) визначила, що споживання культивованого м’яса можна вважати халяльним “за певних умов”.

Піонер в галузі виробництва культивованих морепродуктів, компанія Finless Foods готується випустити на ринок свою першу асортиментну позицію — рослинний тунець.

Веганський продукт посів перше місце в категорії “М’ясний продукт року для сніданку” в межах щорічної нагороди Mindful Awards, яка відзначає найкращі компанії, послуги та продукти у споживчому сегменті.

Світовий гігант агробізнесу Cargill, спільно з іспанською компанією Cubiq Foods, працює над новою технологією виробництва жирів. Нова технологія підійде для альтернативних м’ясних та молочних продуктів рослинного походження, де жири та олії допомагають забезпечити структуру, смак, текстуру та поживний профіль.

Американські інженери описали спосіб вирощування у лабораторії штучного сала для покращення смакових і фізичних властивостей вирощеного м’яса. Досліди з тваринними жировими клітинами показують, що їх можна вирощувати тонкими шарами, після чого об’єднувати у тривимірну масу, що нагадує справжню жирову тканину тварин.

Американська харчова технологічна компанія Motif FoodWorks випустила свій перший продукт, орієнтований на споживача, — гамбургери на рослинній основі Motif BeefWorks.

З листопада компанія GG (GG plant-based food products) вела на ринок рослинну альтернативу кальмарам.

Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) завершило першу передпродажну консультацію щодо харчових продуктів для людей, виготовлених із культивованих клітин тварин.

Найбільша у світі меблева компанія IKEA виготовлятиме фрикадельки з “м’яса” рослин, пише Forbes. Рівень викидів парникових газів під час їх виготовлення складе лише 4% від обсягу викидів, що з’являються при приготуванні справжнього м’яса. До складу рослинного делікатесу увійде гороховий протеїн, овес, яблука та картопля. У компанії обіцяють, що веганські фрикадельки виглядатимуть як м’ясо та матимуть ідентичний смак.

Харчові компанії Nature’s Fynd, Ÿnsect, Nobell Foods та PLANET A FOODS очолили рейтинг FoodTech 500 – перший у світі список найбільш інноваційних та піонерських стартапів, які працюють над створенням більш сталої та справедливої ​​продовольчої системи

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати