ОСТАННІ НОВИНИ
Один із найбільш критичних періодів у весняному розвитку ріпаку починається зі стартом цвітіння, повідомляє Farmer.pl.
З фази цвітіння відбувається систематичне зменшення частки листкової біомаси в загальній масі пологу. Після цвітіння асиміляційні функції значною мірою беруть на себе стебла та кремнії. Починаючи з цвітіння, процес повторного використання азоту із зелених частин рослин до насіння стає все більш важливим. Тому регенераційні та адаптаційні здібності значною мірою залежатимуть від того, скільки азоту рослина засвоїла з біомаси.
У цій фазі паралельно відбуваються процеси створення (конструювання) і зменшення врожаю. У цей період рослини починають скидати старе листя, і навіть якщо нові утворюються на нових рівнях, загальна асиміляційна поверхня листя зменшується, що призводить до зниження ефективності фотосинтезу. Отже, в рослині посилюється внутрішня конкуренція за асиміляти. Тим більше, що під час цвітіння утворюються нові органи, тобто бічні гілки, квіти, силіки та насіння, які повинні “годуватися” листям, і мовиться не про підживлення, а про повторне використання азоту зі старих нижніх листків, — пояснює проф. Вітольд Щепаняк з UP у Познані.
Якщо ріпак добре підживлений до цвітіння, тим більше він зав’яжеться і живиться стручками пізніше, якщо він матиме хороший доступ до води. В період цвітіння та формування стручків багато факторів впливає на формування кінцевих елементів структури врожаю. На цій стадії ріпак нарощує врожайність і знижує її, коли отримує сигнал, що не згодує всі стручки.
Тому, якщо втратити, наприклад, найпродуктивніші квіткові бруньки головного пагона через інтенсивне цвітіння ягід, якщо ріпак має потужні бічні пагони та потенціал біомаси, то ще є шанс, що ці бічні пагони зміцніють.
Зауважимо, навіть при зниженні прибутковості сільгосппродукції, лише кілька аграріїв відмовляться від посівів у нинішньому сезоні. Таку думку висловив Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК), у коментарі для Delo.ua.
Просте припинення обробки полів не є оптимальним виходом для аграріїв, оскільки ці активи мають бути використані. Більшість земельних ділянок здаються в оренду фермерами, і за них все одно потрібно сплачувати. Крім того, відмова від сплати орендної плати може призвести до переоцінки угоди з конкурентами, що може призвести до втрати активу.
Тому аграрії намагатимуться засіяти всі доступні площі. Щось, можливо, триматимуть під паром. Але і пар потребує витрат — його потрібно обробляти, тримати «чорним», а питання орендної плати все одно залишається, — зазначив Коваль.
Деякі фермери, які володіють власними земельними ділянками, можуть припинити обробку своїх земель. Але це майже не вплине на всю сільськогосподарську галузь України.
Частина полів також можуть не засіятись через складність із доступом до фінансових ресурсів — це базова проблема вирощування будь-якої культури і горизонтальна проблема для всіх агропідприємств, — додає експерт.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 495 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії”.
Цим рішенням Уряду пропонується надати можливість обласним та Київській військовим адміністраціям безоплатно передати залишки зерна (обсяг якого наразі становить близько 72 000 метричних тонн), яке закуплене коштом державного бюджету, для реалізації гуманітарної програми “Grain from Ukraine”.
ОВА можуть безоплатно передати зерно органам, фондам, програмам ООН для надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії, про що мають щотижнево інформувати Мінагрополітики.
Україна та Болгарія домовилися щодо деталей впровадження системи ліцензування експорту української агропродукції. Йдеться про насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці.
Під час другого міжнародного саміту “Зерно з України” (Grain From Ukraine) зібрали понад 136 мільйонів доларів для цієї гуманітарної ініціативи.
21 березня Кабінет міністрів затвердив постанову про продовження та необхідне фінансування ініціативи Grain from Ukraine. Буде закуплено додатково 125 тисяч тонн пшениці або кукурудзи, яка потім буде доставлена як гуманітарний вантаж у країни Африки.
Завдяки ініціативі Grain from Ukraine малі й середні сільгоспвиробники отримають більше грошей за свою продукцію.
Україна розширює міжнародну гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine, в межах якої продовольство відправляють до країн Африки та Азії, на дунайські порти.
Україна готова включити Мозамбік в перелік країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine, аби підтримати продовольчу безпеку африканської країни. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Ньюзі та міністром закордонних справ Веронікою Макамо.
США підтримують ініціативу Grain from Ukraine і виділяють на її реалізацію близько $20 мільйонів.
Щоб забезпечити постачання агропродукції в рамках гуманітарної програми Grain from Ukraine, з українських портів планують відправляти до 10 суден щомісяця. Це дасть можливість до кінця весни 2023 року забезпечити зерном щонайменше 5 млн людей.
У Міністерстві аграрної політики пропонують змінити схему закупівель агропродукції для програми Grain from Ukraine, та закуповувати зерно з передплатою 50%. Зокрема міністр озвучив ідею, аби проводити закупівлю зерна за такою схемою: 50% передоплати навесні — на закупку зернових, а другу половину — восени вже після збору врожаю і за ринковою ціною
У лютому Україна здійснила експорт понад 5 млн тонн сільськогосподарської продукції через Чорне море, що відзначається як часткове відновлення попереднього рівня до повномасштабної війни. Інформацію цю передав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, під час брифінгу. Згідно з Марчуком, до початку конфлікту порти Миколаївської та Херсонської областей були активно використовні для експорту сільськогосподарської продукції. Тоді вони відправляли щорічно навіть 7-8 млн тонн.
Відповідно до звіту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2024 році світове виробництво пшениці зросте на 1% порівняно з попереднім роком, але буде меншим за рекордне виробництво, досягнуте в 2022 році, передає World Grain.
Анна Лиса
