Новини / Аналітика     24 жовтня 2022 08:39

Чи продовжить роботу зерновий коридор та чому це важливо для світу


Зернова ініціатива довела свою ефективність як для українських аграріїв, так і з огляду на продовольчу безпеку світу. Однак, термін дії коридору спливає 22 листопада, відтак угоду потрібно буде продовжувати. Україна, Туреччина та ООН вже висловили готовність до пролонгування зернової ініціативи, але Росія продовжує висувати нові необґрунтовані вимоги і перешкоджає повноцінному транспортуванню продовольства. Які перспективи продовження зернової ініціативи і що буде, коли угоду не вдасться пролонгувати, читайте у матеріалі Landlord.

Що таке зернова ініціатива і які результати її роботи

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого, українські порти стали заблокованими і через них припинилося постачання продовольства до Європи, Азії та Африки. Українські аграрії зазнавали збитків через відсутність збуту продукції. За кілька місяців у світі заговорили про можливий голод через відсутність українського зерна у бідних країнах. Бути посередником у розв`язанні цієї проблеми зголосилася Туреччина. Після низки перемовин з Росією та Україною було досягнуто домовленостей про безпечне транспортування українського продовольства з кількох портів.

22 липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і “Південний” для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть до 22 листопада із можливістю продовження.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня. За неповних три місяці роботи зернової ініціативи вдалося досягти вагомих позитивних результатів.

В рамках зернового коридору з українських морських портів вже відвантажено 360 суден з майже 8 млн тонн сільськогосподарської продукції до країн Азії, Африки та Європи. Наразі зерновий морський коридор забезпечує 60% всього експорту зерна та продуктів харчування з України. До того ж переважну частину агропродукції, що була спрямована до Африки, становить продовольча пшениця, в той час як до Європи відвантажено більше кормового зерна. Впевнений, що світ дипломатично об’єднається,  дія зернового коридору буде продовжена, – розповів генеральний директор Українського Клубу Аграрного Бізнесу Роман Сластьон.

Директор УКАБ відмітив позитивний вплив реалізації Зернової ініціативи на стабілізацію цін на продовольство в світі. За його словами, індекс продовольчих цін ФАО у вересні знизився до 136 пунктів та майже досягнув значення до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Чому зерновий коридор необхідний українським аграріям

Реалізація Зернової ініціативи позитивно впливає на спроможність українських аграріїв до подальшого виробництва.

Початок дії зернової угоди став сигналом для аграріїв, що можна сіяти озимі сільгоспкультури. Агросектор працює в надскладних умовах. І на тимчасово окупованих, і на нещодавно звільнених, і на відносно безпечних територіях проблема одна – це реалізація продукції. Навіть зараз, при роботі зернової ініціативи, агросектор працює переважно в нуль, а частенько й собі у збиток. Якщо припиняється дія угоди, то весняна посівна кампанія – під питанням, сіяти буде недоцільно. Агросектор є локомотивом економіки, і якщо він зупиниться, то країна втратить багато, бо ще до війни аграрна продукція складала 17% ВВП.  Сподіваюся, що здоровий глузд переможе, і угода буде пролонгована, – розповів голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

Одним з чинників необхідності продовження Зернової ініціативи є український експортний потенціал зерна та насіння олійних культур, що становить, за оцінками УКАБ,  48-50 млн т. Без функціонування зернового коридору світ повернеться до різкого підняття вартості та нестачі продовольства.

Зернова угода вирішує проблеми трейдерів

Зернова угода забезпечує функціонування основного логістичного маршруту експорту українського продовольства. Інші логістичні ланцюги є вкрай повільними та надзатратними.

Альтернативними, не морськими, шляхами Україна може експортувати лише до 3 млн т на місяць, але вартість таких перевезень сягає 200 доларів на тонну, що при поточних цінах реалізації є збитковим для аграріїв. Іншого шляху немає, потрібно продовжити зернову угоду, а також додати в неї нові умови. Сьогодні маємо накопичення суден у Стамбулі та проблеми з роботою інспекції, окремі кораблі стоять вже по 20 днів. Тож пропонуємо відмінити перевірку суден, які йдуть завантажені з українських портів або перевіряти їх рандомно. Вважаю, що зернову угоду слід підписати одразу на рік, щоб і фермери, і зернотрейдери могли планувати свою діяльність, – наголосив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

Микола Горбачьов розповідає, що українські трейдери відзначають неефективність роботи європейської залізниці з перевезень українського зерна через її низьку пропускну здатність, недостатню кількість терміналів та вагонів-зерновозів.

Вартість такої логістики (200 доларів за тонну) практично дорівнює собівартості пшениці. Якщо додати усі супутні витрати, а також простої і відповідно псування зерна, то виходимо на 300-320 доларів. Тобто, на кожній тонні маємо близько 100 доларів збитку. підвищувати ціни на зерно теж нема як: дуже бідні країни типу Сомалі чи Судану тоді взагалі його не купуватимуть, бо не мають таких грошей, – вважає президент УЗА.

За його словами, сьогодні зерновим коридором експортується близько 60% нового врожаю, тож минулорічні запаси є значними. Із зберіганням зерна Україні допомагає Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) в Україні.

Аграрні асоціації також вважають доцільним включення додатково до Зернової ініціативи Миколаївського морського порту та морського порту “Ольвія” та розширення роботи ініціативи шляхом включення можливості імпорту мінеральних добрив до українських портів з метою забезпечення виробництва сільськогосподарських культур в Україні в 2023 році. Однак, для цього угоду треба переглядати і отримати “добро” від Росії.

Зерновий коридор після 22 листопада: позиція Росії

Тим часом із наближенням 22 листопада Росія починає робити голосні заяви і висувати нові ультиматуми для продовження роботи зернової ініціативи. Ще 7 вересня Володимир Путін під час економічного форуму у Владивостоці заявив, що Росію “нахабно обдурили”, бо українське зерно вивозиться не лише до Африки. Згодом в Росії заявили, що вибухівка на Кримський міст також “могла бути завезена зерновим коридором”.

Окрім цього, Російська Федерація зриває зернову угоду, штучно створивши чергу з 150 кораблів, які не можуть потрапити до українських портів і завантажитися агропродукцією. Про це у зверненні 21 жовтня розповів президент Володимир Зеленський.

“Все більш напруженою стає ситуація навколо зернової ініціативи. Ворог робить все, щоб загальмувати наш експорт. Вважаю, що цими діями Росія абсолютно свідомо розпалює продовольчу кризу, щоб вона була настільки ж гострою, як і в першій половині року. На сьогодні понад 150 суден стоять у черзі, щоб виконати контрактні зобов’язання щодо постачання агропродукції. Це штучна черга”, – зазначив він.

За його словами, вона виникла через те, що Росія затримує проходження кораблів. Зокрема, експорт затримується до Єгипту, Алжиру, Тунісу, Марокко, Лівану, Іраку, Китаю та Індонезії.

“Через російське блокування ми недоекспортували близько 3 млн тонн продовольства. А це річний запас для 10 млн осіб”, – додав Зеленський.

16 жовтня стало відомо, що Росія передала до Організації Об’єднаних Націй перелік вимог, при невиконанні яких Москва вийде з зернової угоди, дія якої завершується в листопаді. Про це заявив постійний представник Росії при ООН у Женеві Геннадій Гатілов. Відповідний документ російська сторона направила генсеку ООН Антоніу Гутеррешу. У ньому прописаний перелік претензій РФ, які потрібно обговорити.

“Якщо ми побачимо, що з російського боку нічого не відбувається – експорту російського зерна і добрив – тоді, вибачте, нам доведеться подивитися на це по-іншому”, – заявив Гатілов.

Він також наголосив, що існує можливість непідтримання Росією продовження зернової угоди.

“Ми не проти поставок зерна, але ця угода повинна бути рівноправною, вона повинна бути справедливою і чесно виконуватися всіма сторонами”, — зазначив російський дипломат.

Остання з гучних заяв РФ прозвучала 19-20 жовтня. Тоді Росія пригрозила “переглянути співпрацю” з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем та Секретаріатом організації, якщо він відправить в Україну експертів  для дослідження безпілотників які, за словами українських посадовців та західних держав, були виготовлені в Ірані та використовувалися Москвою у війні в Україні.

Виступаючи після закритого засідання Ради Безпеки ООН щодо використання Москвою іранських безпілотників, заступник російського посла в ООН Дмитро Полянськийй закликав Гутерріша та його штаб утриматися від участі в будь-якому “нелегітимному” розслідуванні.

“Інакше нам доведеться переглянути нашу співпрацю з ними, що навряд чи відповідає чиїмось інтересам. Ми не хочемо цього робити, але іншого виходу не буде”, — сказав він журналістам.

Полянський не надав більше коментарів щодо припинення співпраці, однак, коментуючи питання про продовження терміну дії зернової угоди, на чому наполягає ООН, Полянський сказав, що не відчуває оптимізму щодо її продовження.

Чи продовжать зернову ініціативу та на який термін

Усі сторони зернової угоди, окрім Росії, вже висловили своє бажання продовжити роботу зернового коридору. В Анкарі повідомили, що переговори з ООН та Росією з цього питання тривають. Про це речник та радник президента Туреччини Ібрагім Калин сказав в інтерв’ю телеканалу A Haber,

Чиновник зазначив, що Туреччина вважає за доцільне продовжити угоду про вивезення зерна з України на пів року або рік.

“Ми хочемо, щоб договір на відвантаження зерна був продовжений на три, шість місяців або один рік… Це може бути 3 місяці, може бути 6 місяців. Нічого не можу про це сказати. На нашу думку, краще було б продовжити його на 6 місяців або 1 рік”, – сказав Калин.

Своєю чергою у ФАО теж сподіваються на перемогу здорового глузду і продовження експорту продовольства до бідних країн.

“У ФАО докладають багато зусиль, щоб Зернова ініціатива була продовжена. Декілька днів тому високопосадові особи ООН вели перемовини у москві, ФАО сподівається на пролонгацію Стамбульської угоди. Сьогодні ФАО робить все можливе, щоб допомогти українським аграріям зі збором зерна. Спільно з Мінагрополітики ми забезпечуємо  зберігання до 6 млн тонн зерна, для чого закупили 30 тис. полімерних рукавів”, – повідомив Михайло Малков,  радник з політичних питань ФАО в Україні.

Також з української сторони представники асоціацій “Всеукраїнська Аграрна Рада”, “Український клуб аграрного бізнесу” та “Українська зернова асоціація” 20 жовтня підписали спільне звернення до генерального секретаря ООН Антоніу Гуттереша, Президента Туреччини Реджепа Тайїп Ердогана, Президента України Володимира Зеленського та лідерів країн Африки, Азії, Європи та інших країн світу з проханням зробити все можливе для продовження дії Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна з українських портів задля подальшого забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також