Українська зернова асоціація оцінює потенційний врожай у 2024 році на рівні 76,1 млн т зернових та олійних. У той час як врожай 2023 року за оцінкою УЗА становив 82,6 млн т зернових та олійних.
Нинішній прогноз базується на середніх погодних умовах за минулі п’ять років, тому поліпшення чи погіршення даних умов навесні та влітку можуть внести свої корективи. Потенційне зниження врожаю в новому сезоні буде викликане скороченням посівних площ в основному під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогу логістику експорту.
Відповідно за таких умов, експорт в новому сезоні 2024/2025 може скласти близько 43,7 млн т. У нинішньому сезоні за оцінкою УЗА експорт зернових та олійних може сягнути 53,1 млн т зернових та олійних за умов безперешкодної роботи українського морського коридору та Дунайського шляху.
Врожай пшениці у 2024 році УЗА прогнозує на рівні 20 млн т (в 2023 – 22 млн т). Потенційний експорт пшениці в 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн т з врахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки складуть 2,4 млн т.
Врожай ячменю у 2024 за оцінкою УЗА може становити 4,6 млн т (в 2023 – 5,8 млн т), а потенційний експорт в 2024/2025 МР можна очікувати на рівні близько 2 млн т (нинішнього сезону експорт ячменю прогнозується на рівні 2,5 млн т).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою. Аграрії зазнають збитків через надто низькі закупівельні ціни на неї, які обумовлені зниженням ціни на світовому ринку. Тож, УЗА оцінює прогноз врожаю кукурудзи на рівні 26,3 млн т, що на 3 млн т менше аніж минулого року – 29,6 млн т. При цьому потенційний експорт може скласти близько 20,5 млн т (в нинішньому сезоні експорт очікується на рівні 26 млн т).
Врожай соняшнику в 2024 можна очікувати на рівні 13,7 млн т (в 2023 – 14,2 млн т). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. т (в нинішньому сезоні очікування 0,4 млн т), в той час, як переробка соняшника на олію може сягнути майже 13,6 млн т. Цього сезону переробка сягне 13,5 млн т.
У 2024 році врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,2 млн т (в 2023 трохи більше як 4,3 млн т), при цьому експорт 2024/2025 МР може скласти як і у сезоні – 3,6 млн т.
Водночас стосовно сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі в силу її прибутковості в цьому році. Врожай сої можна очікувати в 2024 році на рівні 5,5 млн т (в 2023 – 4,9 млн т). Потенційний експорт в 2024/2025 МР може сягнути 4 млн т (в нинішньому сезоні очікується на рівні 3,3 млн т).
Зауважимо, навіть при зниженні прибутковості сільгосппродукції, лише кілька аграріїв відмовляться від посівів у поточному сезоні. Таку думку висловив Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК), у коментарі для Delo.ua.
Просте припинення обробки полів не є оптимальним виходом для аграріїв, оскільки ці активи мають бути використані. Більшість земельних ділянок здаються в оренду фермерами, і за них все одно потрібно сплачувати. Крім того, відмова від сплати орендної плати може призвести до переоцінки угоди з конкурентами, що може призвести до втрати активу.
Тому аграрії намагатимуться засіяти всі доступні площі. Щось, можливо, триматимуть під паром. Але і пар потребує витрат — його потрібно обробляти, тримати «чорним», а питання орендної плати все одно залишається, — зазначив Коваль.
Деякі фермери, які володіють власними земельними ділянками, можуть припинити обробку своїх земель. Але це майже не вплине на всю сільськогосподарську галузь України.
Частина полів також можуть не засіятись через складність із доступом до фінансових ресурсів — це базова проблема вирощування будь-якої культури і горизонтальна проблема для всіх агропідприємств, — додає експерт.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 495 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії”.
Цим рішенням Уряду пропонується надати можливість обласним та Київській військовим адміністраціям безоплатно передати залишки зерна (обсяг якого наразі становить близько 72 000 метричних тонн), яке закуплене коштом державного бюджету, для реалізації гуманітарної програми “Grain from Ukraine”.
Читайте також: У світі очікують зростання торгівлі зерном завдяки Україні та Китаю
ОВА можуть безоплатно передати зерно органам, фондам, програмам ООН для надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії, про що мають щотижнево інформувати Мінагрополітики.
Україна та Болгарія домовилися щодо деталей впровадження системи ліцензування експорту української агропродукції. Йдеться про насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці.
Протягом минулого місяця Укрзалізниця встановила новий рекорд, перевізши 14 мільйонів тонн вантажів – найвищий показник з початку повномасштабної війни.
Під час другого міжнародного саміту “Зерно з України” (Grain From Ukraine) зібрали понад 136 мільйонів доларів для цієї гуманітарної ініціативи.
21 березня Кабінет міністрів затвердив постанову про продовження та необхідне фінансування ініціативи Grain from Ukraine. Буде закуплено додатково 125 тисяч тонн пшениці або кукурудзи, яка потім буде доставлена як гуманітарний вантаж у країни Африки.
До гуманітарної програми Grain from Ukraine, яку ініціював президент України, вже долучилося 43 країни.
Завдяки ініціативі Grain from Ukraine малі й середні сільгоспвиробники отримають більше грошей за свою продукцію.
Україна розширює міжнародну гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine, в межах якої продовольство відправляють до країн Африки та Азії, на дунайські порти.
Україна готова включити Мозамбік в перелік країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine, аби підтримати продовольчу безпеку африканської країни. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Ньюзі та міністром закордонних справ Веронікою Макамо.
США підтримують ініціативу Grain from Ukraine і виділяють на її реалізацію близько $20 мільйонів.
Щоб забезпечити постачання агропродукції в рамках гуманітарної програми Grain from Ukraine, з українських портів планують відправляти до 10 суден щомісяця. Це дасть можливість до кінця весни 2023 року забезпечити зерном щонайменше 5 млн людей.
У Міністерстві аграрної політики пропонують змінити схему закупівель агропродукції для програми Grain from Ukraine, та закуповувати зерно з передплатою 50%. Зокрема міністр озвучив ідею, аби проводити закупівлю зерна за такою схемою: 50% передоплати навесні — на закупку зернових, а другу половину — восени вже після збору врожаю і за ринковою ціною
У лютому Україна здійснила експорт понад 5 млн тонн сільськогосподарської продукції через Чорне море, що відзначається як часткове відновлення попереднього рівня до повномасштабної війни. Інформацію цю передав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, під час брифінгу. Згідно з Марчуком, до початку конфлікту порти Миколаївської та Херсонської областей були активно використовні для експорту сільськогосподарської продукції. Тоді вони відправляли щорічно навіть 7-8 млн тонн.
Анна Лиса