Потрібно займатися тим, що виходить найкраще
Сергій Іващук
Генеральний директор агрофірми «Перлина Поділля» Сергій Іващук приходив у сільське господарство двічі. У шкільні роки пройшов класичну школу помічника комбайнера і допомагав батькам по господарству. Отримавши якісну економічну освіту певний час працював у інших сферах, зокрема у зовнішньоекономічному секторі. Однак гени взяли своє, і сьогодні Сергій Петрович, депутат Хмельницької облради, реалізує здобуті знання на посаді керівника одного з найвідоміших господарств Хмельниччини — «Перлина Поділля», соціально орієнтованої компанії, яка вбачає свою місію в розвитку різних видів агровиробництва та створенні потужної місцевої інфраструктури.
Це його розповідь.
Велика родина
Сільське господарство — родинна справа. Мій дід колись був головою сільської ради, а потім — завфермою. Бабуся працювала свинаркою. Тато був комбайнером, зварювальником. Пізніше став заступником голови колгоспу, а у 1988 році очолив господарство. Згодом очолював і реформоване у ринкові умови колективне господарство. Зрештою на його базі у 2003-му і був створений агрокомбінат «Перлина Поділля».
У 2006–2007 роках до цієї роботи приєдналися ми з братом. До того часу я вже мав певний досвід. Влітку працював помічником комбайнера, також їздив на практику до Німеччини на молочну ферму.
Хоча після закінчення з відзнакою школи обрав економічну освіту — вступив до КНЕУ на спеціальність «міжнародна економіка». Пізніше здобув кваліфікацію юриста у КНУ імені Тараса Шевченка, закріпив економічні навички в управлінні міжнародним бізнесом в Університеті міста Констанц у Німеччині та пройшов навчання за програмою JOSZEF у Віденському економічному університеті, став кандидатом економічних наук…
Певний час працював у продажах компанії «Хенкель», згодом у компанії «Агросервіс», яка займалася дистрибуцією засобів захисту рослин. Також працював у Мінекономіки й колишньому Міністерстві аграрної політики та продовольства.
У 2011-му став директором господарства «Перлина Поділля». В компанії сформувалася кваліфікована дружна команда, яка працює разом понад 20 років. Основу колективу становлять досвідчені працівники, однак він постійно поповнюється новими кадрами. Ми — велика родина.
Господарство займається тим, чим, на мою думку, і повинно займатися: рослинництвом разом із тваринництвом. Україна — унікальна країна, де співіснують малі, середні та великі підприємства. У цьому наша перевага. І ми як середнє господарство обрали багатовекторну спеціалізацію.
Агрофон
У нашій сівозміні присутні понад 10 культур. Це кукурудза, озимі пшениця та ячмінь, соняшник, ріпак, соя, горох, картопля, цукрові буряки. Ми не витискаємо все можливе з двох культур, як це часто робиться. Оскільки маємо 1150 дійних корів і сукупно понад 2000 голів великої рогатої худоби, то сіємо люцерну, однорічні та багато річні трави. Маємо три молочно-товарні ферми. Одну вже повністю реконструювали і зараз взялися за другу.
Всупереч усім тенденціям ми не скорочуємо, а, навпаки, нарощуємо поголів’я худоби. Вважаю, якщо ми ефективно налагодимо процеси, то цей вид господарювання буде рентабельним.
Я не люблю, коли у сільському господарстві оперують гучними термінами: земельний банк, бізнес тощо. Банк — це установа, що займається кредитно-фінансовими операціями. І коли кажуть «земельний банк»… Це орендовані землі, які обробляє сільськогосподарське підприємство. Так буде правильно. Ми, наприклад, обробляємо понад 6000 га.
Україна може і повинна забезпечувати себе більшістю готових продуктів харчування. В тому числі й молочних. Якщо виріжемо скотарство, то перетворимося на сировинний придаток без жодної переробки.
У тваринництво ми можемо вкладати лише частину прибутку від рослинництва та залучати кредитні ресурси. На жаль, ці інвестиції обмежені. Фактично заробіток із вирощеної пшениці, кукурудзи, цукрових буряків і картоплі ми витрачаємо на розвиток ферм.
Минулого року склалися дуже специфічні погодні умови. У травні заливало дощами, а далі почалася посуха. Якщо взяти дані за останні вісім років, то побачимо, що річна норма опадів у нашій місцевості знизилася із 850 мм до 540 мм. Дощі випадають дуже нерівномірно. Зараз волога у ґрунті є лише на 30 см вглиб. Тим не менш вдалося отримати непогану врожайність: пшениці — 6,7 т/га, кукурудзи — 10 т/га, ріпака — 3 т/га, гороху — 3,8 т/га, сої — 3,8 т/га, соняшника — 3,7 т/га, буряка — 58 т/га, картоплі — 33 т/га.
З огляду на нестачу вологи у ґрунті поки не знаємо, як пройде весняна посівна. Однак я розумію, що нам не доводиться жалітися у порівнянні, наприклад, із фермерами Одещини, де взагалі вологи немає. Разом з тим в нашому регіоні вища ймовірність граду чи буревію. Також у нас логістика дорожча гривень на 400 за 1 т з огляду на віддаленість від порту. Більшу частину вирощеного зерна спрямовуємо на експорт.
Зараз у нас до 30% посівів ріпака перебувають у ризиковому стані. Переважно це поля, на яких ми не встигли посіяти культуру за Strip-Till. Зараз вбачаю перспективу у тому, щоб сіяти ріпак тільки Strip-Till сівалками. Якщо у нас «на коло» вийшло по 37 ц/га ріпака, то там, де задіяли цю технологію, виходило до 45 ц/га.
Втім, за нинішньої кон’юнктури цін і витрат озимий ріпак відчутних прибутків не дає. У рік, коли ми його сіяли, взагалі вийшли в нуль. Вклали по 26 000 гривень у кожен гектар і забрали насіння на 30 000. Плюс додаткові витрати.
Притому що зібрали 38 ц/га сої, маємо лише 4% рентабельності. Чистий прибуток не перевищує $50 на 1 га. Річ у тім, що сіялися із доларом по 27, а продавали за курсу 24 за ціни 8500 грн/т. Я бачу, що ситуація не краща і зараз. Світові форвардні контракти просіли. Треба збирати до 4 т сої, щоб хоч щось заробити.
Соєві правки — це той випадок, коли добру справу завантаження потужностей великих переробників поклали на плечі фермерів. Адже невеликі та середні господарства не мають своїх депутатів у Раді, а великі компанії мають. Відповідно, менші страждають.
Фаховий коментар
— У 2019 році у західних областях України, зокрема у Хмельницькій, склалися нетипові погодні умови, які істотно вплинули на вегетацію сільгоспкультур. Травень характеризувався рясними дощами — від 180 до 320 мм. Така велика кількість опадів впродовж короткого періоду часу зумовила інтенсивний розвиток захворювань рослин. На озимій пшениці до традиційних загроз — септоріозу та борошнистої роси — додалася іржа. Перші прояви ураження посівів озимої пшениці цим захворюванням були зафіксовані ще восени минулого року.
«Перлина Поділля» — одне з провідних господарств регіону, в якому за агрономічні та організаційні процеси відповідають кваліфіковані спеціалісти. Безпосередньо це стосується використання інноваційних технологій з метою запобігання загрозам для посівів. Тому керівники господарства дослухалися до нашої рекомендації застосувати інноваційний фунгіцид Елатус® Ріа, що є еталоном у контролі іржі та септоріозу не тільки в Україні, а й у світі завдяки унікальній діючій речовині Солатенол™ із хімічної групи карбоксамідів, — і, як виявилося, прийняли правильне рішення.
Система захисту озимої пшениці передбачає своєчасне профілактичне внесення ефективних фунгіцидів саме на здорових рослинах. Після відновлення весняної вегетації у фазі кінця кущення швидко зупиняємо ранні хвороби потужним фунгіцидом Тілт® Турбо. Далі у фазі прапорцевого листка інноваційний високоефективний фунгіцид Елатус® Ріа забезпечує повний тривалий захист від хвороб листя і тривале збереження фотосинтезу. А надійний захист колоса і зерна для високої якості врожаю забезпечує фунгіцид Магнелло®, внесений на початку цвітіння колоса. Такий комплексний підхід до захисту озимої пшениці на полях Хмельницької області забезпечив підвищення ефективності контролю хвороб у порівнянні з конкурентними оригінальними препаратами на 15–20%, а зростання врожайності при цьому становило в середньому до 5 ц/га.
Технологія повинна бути рентабельною
Наші агрономічні технології — це своєрідний мікс із наших напрацювань та рекомендацій таких відомих світових компаній, як «Сингента». Нам подобається працювати із «Сингента». Наприклад, по соняшнику — це, на мою думку, найкраща компанія. Ми безумовно до них прислухаємося в тому, яку систему захисту обрати, яке мінеральне живлення для рослин тощо. Адже наша мета — мати найвищий результат врожайності з якомога меншими затратами.
Відповідальність за результат несуть агрономи. Ми домовляємося з ними про рівні дохідності та врожайності кожної культури. При цьому вони постійно експериментують на невеликих площах. Однак базові технології ми беремо від провідних світових компаній.
Постійно вдосконалюємо технологію. Вже зараз починаємо використовувати рідкі добрива і сівалки точного висіву. Почали ширше використовувати фунгіциди та інсектициди на кукурудзі й бачимо результат.
Стараємося всі підживлення робити КАСами, щоб азот у рідкому вигляді відразу ж потрапляв у ґрунт. За нинішніх погодних умов гранульовані добрива просто висихають на поверхні.
Ми намагаємося використовувати винятково якісні оригінальні фунгіциди, такі як препарати компанії «Сингента». Жодного генеричного препарату в нас ви не знайдете. Їх застосування є надто ризикованим. Хтось прагне нібито заощадити, а тоді має проблему, бо, наприклад, пшениця заражається фузаріозом. І зерно вже ніхто не хоче брати.
Фузаріоз і септоріоз, а також різноманітні плямистості — головні загрози для озимої пшениці у нашій місцевості. Ми провадимо мінімум три фунгіцидних обробітки та обробляємо насіння якісними протруйниками.
Технологія вирощування пшениці передбачає мінімальний обробіток ґрунту, проте після соняшника застосовуємо оранку чи глибоке рихлення. Частину площ засіваємо Strip-Till сівалками. Взимку здійснили вже підживлення: дали по 300 кг/га КАС та по 100–150 кг/га сульфату амонію. Широко використовуємо мікродобрива для позакореневих підживлень. Розраховуємо на планову врожайність 7 т/га.
Ми насіннєве господарство і переважно забезпечуємо себе посівним матеріалом озимої пшениці. Елатус® Ріа ми використовуємо вже два роки. Минулого сезону внесли цей препарат по прапорцевому листку на всіх насіннєвих посівах у нормі 0,6 л/га — на площі 400 га. Відразу ж зафіксували ефект озеленення, який забезпечує Елатус® Ріа. Рослини помітно були більш розвиненими і стійкими. Однак найкращим показником ефективності препарату стала врожайність — на 4–5 ц/га більша у порівнянні з традиційною технологією.
Для нас застосування таких препаратів, як Елатус® Ріа, — це можливість отримати додатковий прибуток та застрахувати посіви від ризиків і впливу стресових чинників. Це дієвий інструмент впливу на підсумкову рентабельність вирощування культури.
Елатус® Ріа
До складу Елатус® Ріа входить поєднання: 83,33 г/л Солатенол™ + 66,67 г/л ципроконазол + 208,33 г/л пропіконазол. Препарат чинить лікувальну, викорінювальну і профілактичну дію проти широкого спектра хвороб листя рослин, забезпечуючи при цьому тривале збереження функції фотосинтезу. Разом з тим Елатус® Ріа характеризується довгостроковою захисною дією, термін якої сягає 40–50 діб.
В Україні препарат зареєстровано на озимій пшениці — проти іржі, септоріозу, піренофорозу листя та борошнистої роси, на озимому та ярому ячмені — проти іржі, сітчастої, темно-бурої та облямівкової плямистостей і борошнистої роси.
Термін застосування препарату Елатус® Ріа — від фази другого міжвузля до цвітіння культури (ВВСН 32–69). Обробіток слід проводити профілактично або при перших ознаках розвитку хвороб.
Думати про майбутнє
У господарстві працюють понад 270 осіб. Це перевірені кваліфіковані люди, які з нами вже багато років. Наприклад, мій заступник Володимир Васильович працює в нас вже 25 років. Другий заступник — 20. Наш фінансовий директор працював тут ще за колгоспних часів. При цьому робить бізнес-плани такого високого рівня, які й молодим не до снаги.
Перший критерій відбору молодих фахівців — це оцінки у дипломі. Якесь враження вже можна скласти. Далі придивляємося до людини, і якщо добре себе зарекомендує, то запрошуємо на роботу. Тваринників шукаємо по всій Україні, зокрема й у львівському, і в житомирському аграрних вишах. Стараємося в себе адаптувати. Головне, щоб було бажання навчатися.
Господарство загалом укомплектоване якісною сільгосптехнікою, а от із обладнанням для тваринництва ситуація дещо інша. Тут потрібно дотримуватися золотої середини. Якщо будеш купувати все найкраще, то все буде чудово, але станеш банкрутом… Тому ми переважно купуємо в Європі вживану техніку для ферм. Але є категорії обладнання, на яких не вийде заощадити, наприклад обов’язково потрібен новий якісний кормороздавач.
Широко використовуємо фінансові інструменти — кредитування, лізинг, відстрочку платежу. Маємо багато планів розвитку. Нещодавно завершили другу чергу будівництва елеватора. Тепер потужності зберігання сукупно становлять 40 000 т. Функціонує комбікормовий цех. Окрім реконструкції другої та третьої ферм хочемо збудувати четверту. Додамо ще 500 голів дійного стада. У нас в районі чудова вода, яка прямо впливає на якість молочної продукції. Є плани розвивати такий перспективний напрям, як вівчарство.
На мою думку, потрібно займатися тим, що у нас найкраще виходить. Я ж не вмію робити айфони, тому за це не беруся. Найлегший, але тупиковий шлях розвитку — зробити ставку на дві культури, наприклад кукурудзу та соняшник. Та треба думати про майбутнє. Переробка дасть змогу створити робочі місця і повернути людей із Польщі.
У нас є тільки земля
Якщо агровиробник десь далеко, у Києві чи за кордоном, йому це все не так болить. Тому, коли пропонують віддати по 200 000 га в одні руки — це абсурд. Я проти того не тому, що це мій бізнес і я його захищаю. Я українець, і я відстоюю майбутнє своїх дітей. Не лише власних двох дітей, а всіх українських дітей.
Майбутнє України — це правильне рішення по землі. У нас немає Суецького каналу, нафти чи газу. У нас є тільки земля. Конкурентні переваги України на зовнішніх ринках — це чорноземи разом із вигідним географічним розташуванням.
Ми не проти ринку землі, але він реально повинен працювати в інтересах людей. Нам кажуть, що бабусі не можуть продати свої паї. То нехай держава у них викуповує і здає в оренду, поки не буде напрацьовано той механізм ринку землі, який усіх влаштовує. Потрібно обмежити кількість гектарів по 300–500 в одні руки, як це зробили сусіди. Оптимально було б забезпечити кредити на 5% у гривні на придбання техніки, а тоді вже говорити про землю, бо якщо втратимо село — втратимо Україну. Потрібно думати про майбутнє і про той ринок землі, який дасть змогу виконати продовольчу програму, про соціальну сферу, про проєкти, які вже працюють. Адже необхідно і про бабусь потурбуватися, і зберегти нинішню аграрну динаміку. Має бути чітка стратегічна модель. Свого часу я на знак протесту пішов із міністерства, коли вели перемовини про зону вільної торгівлі з ЄС. Ми повністю розкрилися перед імпортом, а сьогодні ми навіть молочні продукти завозимо. Правильний ринок землі — це той, який дасть змогу фермерам розвиватися. Малі виробники матимуть власну землю, а великі — орендуватимуть її та підуть у переробку. В результаті усі матимуть свій шматок хліба, а країна розвиватиметься.
Тут живуть люди
Щороку ми виділяємо мінімум 4,5 млн гривень на соціальну сферу. Мені іноді здається, що я більше займаюся соціальними питаннями, ніж виробничими. Перша половина мого робочого дня майже повністю присвячена вирішенню соціальних проблем. Ми реагуємо на звернення пайовиків, займаємося питаннями дорожньої інфраструктури, допомагаємо учасникам АТО, а також реалізуємо цілу низку інших проєктів. Навіть сьогодні, в умовах пандемії коронавірусу, всі місцеві лікарі звертаються до нас за підтримкою. І ми своїми силами виділяємо кошти на засоби особистого захисту, препарати та медичні апарати для захисту і лікування людей у непростий для країни час.
Щодо інших ініціатив, виділяємо премії учням-медалістам і призерам олімпіад. Це створює додатковий стимул до навчання — діти можуть заробити свої перші гроші. Організували для дітей пайової зони профорієнтаційну програму, у рамках якої учні 9–11 класів ознайомлюються із сучасним веденням сільського господарства, та допомагаємо з навчанням і працевлаштуванням на підприємстві. Спільно з Всеукраїнською аграрною радою та місцевою владою організували молодіжний осередок «Майбутні фермери України», що готує молодь віком від 14 до 18 років до лідерства, особистісного зростання і кар’єрного успіху в аграрній сфері.
Утримуємо дорослу та дитячу команди з настільного тенісу, які є одними з найкращих у регіоні, дитячу та дорослу футбольні команди. Організовуємо поїздки дітей у табори відпочинку та на спортивні збори. Хочемо збудувати п’ять нових футбольних центрів для дітей. Це не просто, оскільки потрібно організувати переїзди, знайти гарних тренерів.
Прагнемо відучити дітей від телефонів, від куріння та інших шкідливих звичок. Спорт — це чудова можливість для людини самореалізуватися і в інших сферах життя. Коли я працював у «Хенкель», то наш керівник охоче брав на роботу людей, які досягли чогось у спорті. У них вже є психологія переможців.
Ми беремо участь у співфінансуванні важливих соціальних проєктів. Створюємо відділення інтенсивної терапії в районній лікарні. Хочемо забезпечити пакетами первинної медичної допомоги пацієнтів. Звели на умовах співфінансування дві амбулаторії, дитячий садочок спільно з міською радою, побудували дитячі спортивні майданчики, реконструювали кілька шкіл.
Діти — це віддзеркалення батьків
Часу на відпочинок у мене майже немає. Коли є така можливість, займаюся спортом — ходою із палицями, бо тоді є час подумати. З дитинства пристрасно люблю футбол, але нині вже не виступаю як активний гравець. Просто можу із сином м’яча поганяти.
Намагаюся виділяти час для дітей. Я їм пообіцяв, що об’їдемо всі обласні центри України. Їм це дуже подобається. Іноді вдається покататися на лижах чи водички попити декілька днів у санаторії. Однак все одно телефон не вимикається ані на мить…
Потрібно готувати дітей до стресів дорослого життя. Вони повинні усвідомлювати свої бажання та можливості. Ми не можемо організувати політ у космос, а от Ілон Маск може. Тому не варто перейматися — кожен займається своєю справою, до якої у нього найбільший хист.
Вирощувати хліб — це почесна справа. Я пишаюся тим, що працюю у сільському господарстві. Дітям намагаюся щось підказати, але їм самим вибирати свій життєвий шлях. Я хотів, щоб син ходив на футбол, але його певний час до цього не тягнуло. А в шість років він сам захотів ним займатися і зараз буквально живе футболом. Це його право вибору. Діти — це віддзеркалення батьків. Якщо їх не направляти, то можуть у телефоні цілий день просидіти і сказати, що займалися важливими справами. Моє завдання — донести до дитини, які підводні камені є у кожному виборі.
Про авто
Основа нашого автопарку — це практичні надійні авто, які використовуються для повсякденних потреб. Вони повинні бути місткими, комфортними й економічними в експлуатації та обслуговуванні. Новий Peugeot Rifter, виходячи з моїх вражень, — гідний представник лінійки універсальних пасажирських автомобілів французького виробника та є прекрасним вибором для автопарку підприємств. Тут можуть комфортно розміститися до семи осіб. Це робить модель привабливою як для робочих перевезень, так і для сімейних подорожей. Наприклад, наша родина дуже любить подорожувати Україною, і така машина стала б нам вірним помічником у далеких поїздках. Автомобілі Peugeot є відмінним варіантом для комплектації парку легкових авто у господарстві, адже вони мають оптимальне співвідношення ціни та якості. Надійні, прості в обслуговуванні, економічні машини потрібні в будь-якій компанії. Peugeot Rifter виглядає гідно і всередині, і зовні, і все це за помірну ціну. Найбільше вражає низька витрата палива, що має досить вагоме значення при веденні бізнеса. Також подобається, що авто їде плавно та набирає дуже непоганий розгін. Автомобіль має продуману ергономіку салону, та зокрема місця водія, а також наповнений зручними електронними системами, що дає змогу максимально підвищити безпеку авто, в якому їдуть сім пасажирів із водієм.
Матеріал був підготовлений за підтримки партнерів
