земельна реформа

08 червня 2019 10:33

Як працює ринок землі в пострадянських країнах: механізми, ціни, результати

Після розпаду СРСР у 1991 р. усі країни, які раніше до нього входили, почали проводити земельну реформу. Ситуація була у всіх схожа, проте кожна країна обрала власну модель. Тож як сьогодні працює ринок землі в цих державах, скільки коштує там земля і які результати реформування?

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Єдиною країною, яка відкрила свій земельний ринок для іноземців, стала Грузія, а от у Таджикистані продаж землі не дозволили – 100% угідь там належить державі, і варто відзначити, що рівень життя в цій країні найнижчий у регіоні.

Читайте: Ден Бассі приголомшив заявою про закінчення фермерської землі

В інших країнах встановлені обмеження не тільки для іноземців, а й для громадян країни за площею або ціною землі. Проте ці обмеження нерідко не діють через корупцію. Землю часто здають в оренду за безцінь, бюджет недоотримує кошти.

АЗЕРБАЙДЖАН

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $1 тис./га

Основні характеристики

  • У приватній власності перебуває 20% землі
  • Частка АПК у загальному ВВП – 5,7%
  • Зайнятість в АПК – 36,8%
  • Земельний фонд використовується на 77%. Сільгоспземля становить 57,7% території (з них 44% – рілля, 26% – сінокоси і 4% – багаторічні посіви)

Механізми регулювання

  • Іноземцям заборонено купувати землю сільгосппризначення. Вони можуть тільки орендувати її. Обмежень для фізичних і юридичних осіб немає.
  • Ціни на землю встановлюються ринком. На землі, яка перебуває у власності муніципалітетів, ціна встановлюється муніципалітетом з урахуванням ринкового курсу. Мінімальна площа для продажу встановлюється муніципалітетом.
  • Податок на землю – 0,06 маната за 1 га, який потрібно помножити на умовний бал, встановлений залежно від якості землі та місця її розташування.

Результати реформи

  • Проведена досить ефективно і швидко. Цікаво, що реформу ініціював президент і кілька разів прискорював її указами.
  • 3,5 млн населення стали землевласниками. У 1998 р., після завершення реформи, почалося стрімке зростання економіки країни.
  • Розмір ділянок, переданих у приватну власність, залежав від території: у південних районах – 0,1–0,5 га, у північних – по кілька гектарів.
  • 38,1% земельного фонду колишніх колгоспів було передано в приватну власність, 54,4% відійшло в муніципалітети і тільки 5,5% залишилося у державній власності.

ВІРМЕНІЯ

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $2,8 тис./га

Основні характеристики

  • Землі сільгосппризначення становлять 72% площі країни
  • Рілля становить усього 15,8% від площі
  • У приватній власності перебуває 67% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 19,2%
  • Зайнятість в АПК – 39%

Механізми регулювання

Іноземці не мають права купувати землю. Ціна не регулюється державою. Площі можуть регулюватися місцевими громадами.

Результати реформи

  • У 1991–1993 рр. землі розподілялися між сім’ями в селах. Ділити повинні були порівну, але в кожній громаді кількість сімей і землі варіювалася. Сім’ї з більшою кількістю людей отримали більше землі.
  • У середньому всі отримали по 1–2 ділянки ріллі, ділянку виноградника і ділянку для садівництва. Щоб визначити, яку ділянку яка сім’я отримає, проводилися лотереї.
  • У держвласності залишилося близько 25% сільгоспземель. Але їх можуть орендувати приватні особи. Зараз ці землі контролюються місцевими громадами. Після проведення реформи продуктивність сільського господарства зросла.

ГРУЗІЯ

Тип ринку: відкритий з обмеженнями.

Ціна: $1,5 тис./га

Основні характеристики

  • У приватній власності перебуває 25% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 9,2%
  • Зайнятість населення в АПК – 50%
  • Землі сільгосппризначення становлять 40% площі країни
  • 46% населення проживає в сільській місцевості

Механізми регулювання

  • Іноземні фізособи можуть купити від 5 до 100 га, якщо мають 5-річний досвід роботи в агросекторі в Грузії.
  • Іноземні юридичні особи можуть купити землю, якщо вони зареєстровані в Грузії і їх засновники мають 5-річний досвід в агросекторі або орендують землю в Грузії протягом цього часу.
  • Обмежень щодо площі й регуляції цін немає. Покупець сплачує $22 податку на реєстрацію права власності. Реєстрація проводиться в електронному режимі.
  • Річна ставка земельного податку формується залежно від якості землі та того, де вона розташована. Земельні ділянки сільгосппризначення в приватній власності площею до 5 га звільняються від податку.

Результати реформи

  • Реформа мала багато недоліків через відсутність правової основи. Але частину недоліків виправила друга хвиля реформи.
  • Для проведення першої хвилі був створений фонд приватизації в 0,8 млн га. Це близько 30% усіх сільгоспземель або 60% ріллі. Землі з фонду приватизації були безкоштовно передані сільським домогосподарствам. Максимальний розмір ділянки становив: у низинних районах – 1,25 га, у гірських – 5 га.
  • З другою хвилею реформи у 2005 р. державну землю почали продавати, насамперед орендарям. Для цього були створені кредитні програми.
  • У результаті, 25% від загальної площі сільгоспземель перейшли у приватну власність. Більшість держземель використовуються для випасу. А 55% ріллі з 0,8 млн га – приватизовано.
  • Реформа призвела до фрагментації і великої кількості маленьких ферм. Незважаючи на недоліки, ринок продовжує розвиватися. Розпочато процес консолідації земель.

КАЗАХСТАН

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $400/га

Основні характеристики

  • Землі сільгосппризначення становлять 80,4% земельного фонду
  • 13,5% земель припадає на ріллю, але більша частина сьогодні не використовується
  • У приватній власності перебуває лише 1% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 4,7%
  • Зайнятість в АПК – 24,2%

Механізми регулювання

  • Іноземцям заборонено купувати землю, але вони можуть її орендувати. Обмежень щодо площі ділянок немає. Встановлено базові ставки плати за землю залежно від виду землі й адміністративного району.
  • Розмір податків залежить від площі. До 0,50 га – $ 6 за 1 га. Від 0,50 га – $ 30 за 1 га. Розмір плати за продаж права оренди ділянки рахується від кадастрової вартості ділянки.
  • До 10 років – 2% за кожен рік. Від 11 до 30 років – 20% плюс 1,5% за кожен рік, понад 10 років. Від 31 до 49 років – 50% плюс 1% за кожен рік, понад 30 років.

Результати реформи

  • На старті реформи землі надавалися громадянам і юрособам в довгострокове користування на 49 років і короткострокове до 5 років. У приватну власність землю почали надавати лише з 2003 року.
  • Зараз 98,8% перебуває в довгостроковій оренді і тільки 1,2% – у приватній власності. Повноцінний ринок землі так і не створено. Велика частина земель і досі в державній власності.
  • Це породжує низьку орендну плату і ціну на землю. Проте реформа мала і позитивні наслідки: збільшилося поголів’я худоби і виробництво продовольчих товарів.

КИРГИЗСТАН

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $1,3 тис/га

Основні характеристики

  • У приватній власності перебуває 19% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 17,3%
  • Зайнятість населення в АПК – 31,7%
  • 55,2% земельного фонду країни – землі сільгосппризначення, з них 12,1% – рілля

Механізми регулювання

  • Іноземцям заборонено купувати землю. Купувати землю можуть тільки фізособи – громадяни Киргизстану. Юрособам Киргизстану покупка також заборонена.
  • Вартість земель часто занижується через високий рівень корупції. Податок на землю – $0,7 за 1 га з урахуванням коефіцієнта інфляції.

Результати реформи

  • У 1999 р. на продаж землі ввели мораторій, щоб знизити спекуляції із землею. Але у 2001 р. його скасували, після чого виробництво агропродукції виросло на 7%.
  • Були скасовані держдотації для сільського господарства. 75% сільгоспземель було розділено і приватизовано. 25% залишилося у власності держави.
  • 2,7 млн ​​людей отримали землю у власність. Фізособам видали сертифікати на право власності на землю. Середній розмір ділянки, переданої у власність, – 2,7 га.
  • На таких площах складно вести ефективне агровиробництво. Тому держава проводить політику об’єднання фермерів у кооперативи. Під тиском держави власники землі передають землю в кооперативи і часто отримують мізерну плату за оренду, нерідко – в натуральній формі. Реформа сповільнилася і не принесла високих результатів.

ТАДЖИКИСТАН

Тип ринку: закритий.

Основні характеристики

  • На сільське господарство припадає 27,4% ВВП і 52,9% зайнятого населення країни
  • У сільській місцевості проживає 73% населення, яке характеризується найбільшим рівнем бідності в регіоні
  • На сільгоспземлі припадає 34,8% території країни, з них рілля – 17,6%
  • Уся земля перебуває в державній власності.

Механізми регулювання

  • На початку реформи був створений спеціальний фонд земель, які не використовуються колгоспами і радгоспами.
  • Приватні особи могли звертатися до фонду для створення власних господарств. Таким господарствам надавалося право користування землею. Земля залишалася власністю держави без права продажу.
  • До сьогодні право орендувати землю можуть отримати тільки громадяни Таджикистану, які займаються сільським господарством. Іноземці не мають права ні купувати, ні орендувати землю.
  • Податок за користування землею – від $1,5 до $ 240 за 1 га зрошуваної ріллі залежно від району. Єдиний податок для агровиробників за 1 га – $4,6-290 у рік залежно від району та типу зрошення.
  • Землекористувачі можуть передавати землю в суборенду. Але без зміни цільового призначення і терміном не більше 20 років. Держава може вилучати землі для своїх потреб.

Результати реформи

Реформа, як така, не була проведена. Уся земля досі перебуває в державній власності. Результат – низька продуктивність господарств.

Таджикистан – приклад того, як повне регулювання ринку негативно впливає на соціально-економічний розвиток країни. У країні один із найвищих рівнів бідності сільського населення – 49%. А рівень ВВП на душу населення в кілька разів менший, ніж в Узбекистані або Киргизстані.

Для підготовки матеріалу було використано дані аналітичного центру EasyBusiness.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні запропоновано 4 варіанти земельної реформи.

20 травня 2019 17:25

Напередодні земельної реформи в Україні створюють Національне ґрунтове партнерство

23 травня в Україні створять унікальну платформу – Українське ґрунтове партнерство (УҐП), яка відкриє можливості для комунікації і співробітництва вітчизняних ґрунтознавців. Одне із ключових завдань УҐП – формування бази моніторингу українських ґрунтів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Українське ґрунтове партнерство засновують за підтримки ООН, Глобального ґрунтового партнерства, Мінагрополітики та Мінекології.

Читайте: Україна обігнала Польщу за рівнем технологій в агросекторі – Ольга Трофімцева

Передбачається, що УҐП стане платформою загальнонаціонального значення і відкриє можливості:

  • підтримки шкіл дослідження земельних ресурсів,
  • об’єднання наукових досягнень лабораторій, що вивчають ґрунти,
  • формування бази моніторингу українських ґрунтів.

База даних забезпечить поширення достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів, що вкрай важливо напередодні впровадження земельної реформи в Україні.

Landlord раніше повідомляв про те, що одна з головних загроз для ґрунту – це ерозія, яка зачіпає виробництво майже 95% усього споживаного у світі продовольства. Якщо не почати вживати заходів просто зараз, то до 2050 року понад 90% ґрунтів планети стануть деградованими.

24 квітня 2019 12:44

Чим загрожує відкриття ринку землі в Україні: спростування міфів

Обговорюючи підводні камені земельної реформи в Україні, багато популістів кажуть про те, що відкриття ринку землі призведе до скуповування сільгоспугідь іноземцями і що країна втратить контроль за використанням земель. Чи справді існують такі ризики – слово за експертами.

Міфи щодо того, які наслідки матиме зняття заборони на продаж землі в Україні, розвіювала своїм виступом на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» директор із юридичних питань «Астарта-Київ» Лілія Тимакіна.

На її переконання, для того щоб Україна перестала бути сировинною державою і почала виробляти більше продукції з доданою вартістю, ключовою умовою є відкриття ринку землі.

Читайте: ЄБА: Відкриття ринку землі – один із першочергових кроків Президента

Однак сьогодні існує кілька міфів, якими озброїлися противники відкриття ринку землі, і Лілія Тимакіна у своєму виступі спробувала розібратися, наскільки вони обґрунтовані.

Міф 1. Українську землю скуплять іноземці

За словами експерта, великої експансії не буде. Досвід інших європейських країн показав, що з відкриттям ринку землі в них такого не відбувалося.

Міф 2. Україна втратить контроль за використанням земель

Щоб цього не відбулося, треба прийняти законодавчі акти, які врегулюють правила користування землею, зроблять їх прозорими.

Одне з таких правил – землями сільгосппризначення мають володіти сільгоспвиробники, які мають аграрну освіту, або юридичні особи, які спеціалізуються за цим профілем. А основним аспектом земельної реформи має бути внесення сільгосппідприємств до переліку першочергових покупців земельних ділянок.

Експерт наголосила: те, що орендар має переважне право на придбання земельної ділянки у власність у разі її продажу, записано статтею 9 Конституції України.

Сьогодні сформовані великі ділянки, які перебувають у користуванні великих підприємств. І викуп цієї землі безпосередніми користувачами матиме позитивний вплив на економіку держави. Адже сьогодні право оренди ще більш не захищене в Україні, ніж право власності. Тому підприємства не можуть робити великі інвестиції і вкладати значні кошти в переробну галузь на орендованих землях. Надання права купити ці землі може виправити ситуацію, – прокоментувала експерт.

Міф. 3. Щоб захистити українські угіддя від засилля іноземців, треба заборонити купувати землю юридичним особам

Лілія Тимакіна вважає, що така заборона буде неефективною. А щоб уникнути певних ризиків, слід ввести певні обмеження. Зокрема:

  • керівником материнської компанії може бути лише українець;
  • компанія має бути зареєстрована в Україні і сплачувати податки в Україні;
  • підприємства, що виробляють сільгосппродукцію в Україні і поставляють її на зовнішній ринок, мають залишати певну частку виробленої продукції для внутрішнього споживання країни.

Останнє обмеження Лілія Тимакіна прокоментувала так. Воно може бути необхідним, оскільки деякі поважні експерти застерігають, що іноземні інвестори змушуватимуть компанії вивозити за межі країни всю продукцію, вироблену в Україні.

Проте на думку директора із юридичних питань «Астарта-Київ», такої проблеми не існує. «Вона існує виключно у популістів», – каже Лілія Тимакіна і наводить приклад своєї компанії:

«За 12–13 років роботи «Астарта-Київ» інвестори жодного разу не вказували нам, куди продавати продукцію. Їх цікавить виключно дохідність бізнесу».

Міф 4. Продаючи землю, селяни можуть багато втратити

Лілія Тимакіна говорить про те що для такого твердження немає підстав:

«Селянин не є незахищеним, він не є забитим і розуміється на своїх правах. Сьогодні ми маємо високо конкурентне середовище щодо оренди землі й користування землею».

І ринок землі тільки забезпечує, що в разі придбання землі компанія може впевнено інвестувати як в обробіток землі, так і в переробку продукції, розуміючи свої логістичні витрати наперед і надовго.

З огляду на все це Лілія Тимакіна вважає, що відкриття ринку землі – це виключно розвиток для держави.

Як повідомляв Landlord, після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.

10 квітня 2019 16:22

Ринок землі в Україні: пропонується 4 варіанти реформи

Хоча законопроект про обіг сільгоспземель і досі не зареєстрований у Парламенті, комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин розробив 4 варіанти земельної реформи, які сьогодні мав представити на Земельному форумі.

Про це повідомляє Лига.Бизнес.

Загальні положення 

  • Купувати землю можуть громадяни України, фермерські господарства, компанії, засновані українцями. (Держава та ОТГ – під питанням.)
  • Іноземці не можуть купувати землю в Україні.( Якщо іноземець купує частку в українській компанії, та протягом року зобов’язана продати всі ділянки сільгосппризначення, які їй належать.)
  • Протягом року з моменту введення в дію закону про ринок землі право викупу заставних сільгоспземель матимуть банки, які тримають цю заставу.
  • Ціна приватної землі буде визначатися виходячи з її нормативної грошової оцінки. Пріоритетне право на купівлю земель матимуть орендарі земельних ділянок, члени сімей власників землі, власники і користувачі суміжних з об’єктом продажу земель, а також фермерські господарства, розташовані на території громади, де продається земля.
  • Перепродати ділянку можна не раніше, ніж через два роки з моменту її купівлі.
  • Змінити цільове призначення землі власник зможе не раніше, ніж через 5 років з моменту купівлі ділянки.

Читайте: Захист бджільництва зрушено з мертвої точки: активно готуються зміни в законодавстві

Далі народні депутати пропонують 4 різних варіанти земельної реформи в Україні.

Регульований ринок

Введення ринку землі в три етапи.

На першому етапі (триватиме 3 роки) діятимуть обмеження для купівлю землі. Для фізичних та юридичних осіб норми відрізнятимуться.

Для фермерів – не юросіб: ліміт 20 га. Обговорюється також збільшення кількості земель у власності фізосіб до 500 га після 5 років фермерства та 2000 га – після 10 років роботи в агросекторі.

Для фермерів – юросіб: ліміт 200 га.

На другому етапі (4–7 років з моменту введення в дію закону) – до 500 га для юридичних осіб, які не менше 75% прибутку отримують від агровиробництва і працюють у сфері не менше 3 років. Після 7 років роботи – до 20 000 га.

Важлива деталь: одна людина може зареєструвати на себе тільки одне фермерське господарство. А землі, що перебувають у власності держави і комунальній власності, можуть бути продані тільки на земельних аукціонах.

Контрольований ринок

Одночасне відкриття ринку для фізичних та юридичних осіб, які засновані виключно українцями. Ліміт на купівлю – не більше 200 га.

Дозволяється купувати як приватні, так і державні та комунальні землі, але! ветується право перепродажу частки статутного капіталу компанії-власника землі.

Поетапний контрольований ринок

Введення ринку землі у два етапи.

Перший етап (триватиме 3 роки) передбачає обмеження: для фермерів-фізосіб 20 га, для фермерів-юросіб – 200 га, для компаній, що працюють в агросекторі понад 3 роки і мають не менше 75% виручки від агровиробництва – до 500 га.

Другий етап (з 4-го року дії закону) передбачає обмеження 20 000 га для сільгосппідприємств-юросіб.

Ліберальний ринок

Громадянам України дозволяється бути засновниками необмеженої кількості фермерських господарств. Максимальна площа земель обмежується тільки антимонопольним законодавством.

Проте наразі обговорюється варіант введення ліміту на кількість земель для фізосіб.

Landlord раніше повідомляв про те, що змінилося у земельному законодавстві: 8 головних нововведень.

18 лютого 2019 13:33

Ринок землі не запрацює. Гройсман назвав причину

Цього року парламент не прийме закон про обіг сільськогосподарських земель. Депутатам не вистачить голосів. Річ у тім, що народні обранці не хочуть напередодні виборів брати на себе відповідальність за проведення такої важливої реформи.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в інтерв’ю виданню «Ліга.Net».

На його думку, тема про ринок землі дуже зручна для маніпуляцій на страхах населення. Тому перед впровадженням реформи про всі моменти необхідно поговорити з громадянами, пояснити всі шляхи та надати інформацію про доступні можливості.

ЧитайтеРинок землі, держдотації та боротьба з рейдерством – що обіцяють аграріям кандидати в президенти

Водночас, сам Володимир Гройсман підтримує продаж земель. Єдина умова – чіткі правила.

«Має бути обмежена площа володіння угіддями – до 200 га на людину та 200 га на одне підприємство. Володіти можуть тільки українці. Купувати – винятково аграрії, а не великі корпорації», – зазначив очільник уряду.

За його словами, при введенні в продаж земель має бути наданий пріоритет малому та середньому агробізнесу. Для цього уряд напрацював з міжнародними фондами програми здешевлення позик. Тоді фермери зможуть викупити власну землю.

«Тільки за таких умов земельний ринок буде активним і правильним. Адже це недопустимо, якщо левову частку наділів отримають тільки пару агрохолдингів», – додав Гройсман.

Як раніше повідомляв Landlord, Всеукраїнська аграрна рада презентувала власну дорожну карту для встановлення ринку землі. Головними умовами для початку продажу угідь експерти назвали кадастрову мапу, інвентаризацію резервних земель та наповнення реєстру майнових прав.

Показати ще

Останні новини

Німецькі технології на полях українських фермерів    17 липня 2019 10:02

Як Андрій Багрій об’єднав фермерів для вирощування фруктово-ягідної продукції

Історії успіху    15 липня 2019 10:02

Сергій Омельяненко – бізнесмен, що створює тренди
Показати ще