фітосанітарія

Про партію зараженої американської кукурудзи, яку не пустили в Україну, повідомила на своєму офіційному порталі Держпродспоживслужба. Заражений диплодіозом вантаж виявили 13 травня при проведенні фітосанітарного контролю у ВМО № 1 «Західний» Київської області.

Диплодіоз кукурудзи (Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton) – суха гниль, що найбільш помітна на качанах кукурудзи. Збудником хвороби є грибок.

Читайте: Митники завернули 15 т заражених томатів з Туреччини

Вантаж затримали, країні-експортеру США надішлють нотифікацію про його невідповідність фітосанітарним вимогам України.

Як раніше повідомляв Landlord, Держпродспоживслужба у минулому році не пустила в Україну 280 тонн іноземного м’яса.

За перші три місяці 2018 року  Україна направила 178 нотифікацій до країн-імпортерів за порушення українських фітосанітарних вимог. Про це йшлося на колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Натомість, за словами директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Андрія Челомбітка, за вказаний період Україна отримала 80 нотифікацій за недотримання українськими експортерами вимог країни-партнера. При цьому найбільше претензій фіксувалося до дерев’яного пакувального матеріалу, деревини та пиломатеріалів.

В свою чергу директор департаменту захисту прав споживачів Олексій Квасніцький заявив, що за результатами звернень громадян у звітному кварталі, споживачам повернуто 1,73 млн грн за неякісні товари та надані послуги.

«Територіальні органи провели 640 перевірок характеристик продукції, за результатами яких застосовано штрафних санкцій на суму понад 3 млн грн, з яких надійшло до державного бюджету понад 1 млн грн. Кількість одиниць перевіреної продукції, щодо якої виявлені порушення, становить понад 1 тис. штук», – йдеться у повідомлені.

Посіви озимої пшениці степових та лісостепових областей заселяють та пошкоджують хлібні клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, які за чисельності 0,5-1 (макс. 3) екземпляри на кв. м (Херсонська обл.) на 14-20% площ відкладають яйця. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

«Фітофаги пошкодили 0,8-5%, в осередках підвищеної чисельності до 23% рослин», – йдеться у повідомленні.

Поряд з цим у посівах озимих та ярих зернових культур масово розвиваються злакові попелиці, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, злакові мухи, які також негативно впливають на формування майбутнього врожаю зерна. Хімічний захист зернових від хлібних клопів регулює чисельність супутніх шкідників до порогової чисельності.

Обстеженнями виявлено повсюди захворюваність рослин зернових культур на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, осередково кореневі гнилі, піренофороз.

В Миколаївській області на септоріоз хворіють 1-18% (макс. до 35%) рослин на 4-22% (макс. 50%) площ. Ефективно оздоровлювати посіви рекомендованими фунгіцидами, ефективність яких вища за ранкових та вечірніх обробок.

У посівах гороху спостерігається розвиток і шкідливість бульбочкових довгоносиків, горохової попелиці, трипса, у плантаціях сої – живлення бульбочкових довгоносиків, дротяників.

Триває пошкодження цукрових буряків звичайним та сірим буряковими довгоносиками, які за чисельності 0,1-0,2 екз. на кв. м пошкодили 1-6% рослин у слабкому та середньому ступенях (Вінницька, Сумська, Полтавська, Черкаська обл.).

Також відмічається заселення посівів культури буряковими блішками, крихітками, щитоносками, мінуючими мухами. На коренеїд хворіє 1% рослин, розвиток якого обмежують через міжрядні рихлення.

В озимому ріпаку шкодять ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті клопи, на окремих площах жуки оленки волохатої, личинки прихованохоботників, капустяної стручкової галиці.

На 1-10% рослин відмічається незначне ураження пероноспорозом, фомозом, бактеріозом коренів. У посівах ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки 2-5 екз. на кв. м, які пошкодили 5-10% рослин.

Соняшник пошкоджують піщаний мідляк, сірий буряковий довгоносик, дротяники та несправжні дротяники.

Захист плодових та виноградних насаджень від яблуневої плодожерки, молі, попелиці, кліщів, вишневої мухи, гронової листокрутки та борошнистої роси, моніліозу, мілдью здійснюють відповідно до діючих систем захисту рослин рекомендованими сумішами пестицидів.

В неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових областей виявляються личинки саранових, переважно нестадних видів чисельністю 0,2-1 екз. на кв. м (Луганська обл.). В осередках вказаних стацій Херсонської області обліковують поодинокі личинки італійського пруса, які живляться бур’янами. Захист посівів дозволеними до використання інсектицидами доцільний за чисельності на кв. м 10-15 личинок нестадних саранових та 2-5 екз. італійського пруса.

У поточному році, за умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С) і низької вологозабезпеченості і беручи до уваги те, що масові розмноження стадних видів саранових відбуваються зазвичай після 2-3 жарких і сухих років, можлива поява осередків скупчення шкідника. Тому, виникає необхідність контролю за місцями перезимівлі шкідника.

В Луганській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях в агроценозах відмічається літ лучного метелика інтенсивністю 1-2 екз. на 10 кроків. Повсюди в посівах відмічено літ метеликів листогризучих (капустяна, совка-гамма, ін.), а в степових та лісостепових областях ще й підгризаючих совок (озимої, окличної), для обмеження чисельності яких слід використовувати яйцеїда – трихограму.

Останнім часом почастішали випадки виявлення в імпортних вантажах небезпечного карантинного шкідника пасльонових – південно-американської томатної молі (Tuta absoluta Meyr.). На цьому наголосив директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфер насінництва і розсадництва Андрій Челомбітко, повідомляють у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

«Південно-американська томатна міль – це дуже небезпечний шкідник, який здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю томатів. У Південній Америці його вважають одним із найважливіших шкідників томатів, як у полі, так і в теплицях. В Іспанії через рік після першого виявлення (у 2007 році) внаслідок пошкоджень завданих гусеницями T. absoluta за декілька зимових місяців зафіксовано майже 100% втрат урожаю томатів», – йдеться у повідомленні.

Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю, а також садивний матеріал рослин-живителів імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі.

«В Україні вперше вогнища цієї молі виявили у 2010 році в АР Крим та Одеській області. Заражені посіви томатів були як у відкритому ґрунті, так і в одному тепличному господарстві. З того часу ситуація з поширенням південноамериканської томатної молі в нашій країні змінювалася, фіксувались як збільшення площ зараження, завдяки виявленню нових вогнищ, так і їх зменшення в результаті скасування карантинного режиму», – заявили в Держпроспоживслужбі.

За словами Андрія Челомбітка, наявні вогнища шкідника у Миколаївській, Одеській та Херсонській областях перебувають під особливим наглядом з боку державних фітосанітарних інспекторів. На сьогодні нових вогнищ молі не зафіксовано. Станом на 01.01.2018 загальна площа зараження шкідником становить майже 830 га.

«В минулому році шкідника виявляли 18 разів у зразках від імпортних вантажів томатів з: Іспанії, Туреччини, Єгипту, Албанії. У І кварталі поточного року зафіксовано 3 випадки виявлення молі. І ось лише за квітень поточного року маємо вже 4 випадки затримки вантажів томатів з причини виявлення в живому стані гусениць цього небезпечного карантинного шкідника», – наголосив Андрій Челомбітко.

Всі заражені вантажі було або повернуто до країни-експортера, Туреччини, або знищено за рішенням власника, а до країни походження, з метою недопущення подібних випадків були надіслані нотифікації про невідповідність вантажів фітосанітарним вимогам України.

«Зростання температурних показників збільшує ризики акліматизації цього виду у районах степової і лісостепової зони України вирощування пасльонових культур, що може призвести до значних економічних втрат серед вітчизняних виробників томатів та інших пасльонових культур», – директор Департаменту фітосанітарної безпеки.

Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у січні-березні повернув імпортерам 117 тонн агропродуктів, заражених карантинними організмами. Про це йдеться у повідомленні відомства.

За словами директора департаменту фітосанітарної безпеки Андрія Челомбітка, з початку року зафіксовано 10 випадків виявлення карантинних організмів. Загальна кількість заражених ними вантажів склала понад 117 тонн.

“Усі імпортні вантажі, які не відповідали фітосанітарному законодавству України, були повернуті до країн-експортерів – Туреччини, Сербії, Греції, Латвії та Польщі. З метою недопущення подібних випадків до вищезазначених країн надіслані ноти про невідповідність вантажів фітосанітарним вимогам України”, – йдеться в повідомленні.

Держпродспоживслужба підкреслює, що особливу небезпеку становлять вантажі свіжих томатів та іншої плодово-овочевої продукції з Туреччини, Іспанії та Італії.

Зокрема, у турецьких томатах було виявлено південноамериканську томатну міль, у сербському соняшниковому насінні – полинолисту амброзію та алепське сорго, у польському салаті-латуку – західний квітковий трипс, у кукурудзі для попкорну із США – диплодіоз, у латвійському насінні фенхелю – полинолисту амброзію, у грецькому коріандрі – алепське сорго, у польских мандаринах походженням з Іспанії та Італії – середземноморську плодову муху.

Як повідомляв LANDLORD, у березні Держпродспоживслужба заборонила ввезення в Україну 10 тонн насіння фенхелю, засміченого карантинними бур’янами.