ферма

Про новий для регіону бізнес повідомляє сайт Черкаської ОДА. За равликів взялося Приватне підприємство «Регіон плюс», яким керує Михайло Морозюк. Ферма розташована в селищі Єрки, і зараз тут розводять поголів’я великого середземноморського равлика. Його м’ясо вважається справжнім делікатесом, тож фермери сподіваються знайти свого споживача для продукції. Зараз це країни ЄС, але й в Україні екзотику вже замовляють для ресторанів.

Видання«Вісті Черкащини»  поцікавилося, чим харчуються молюски. Як розповів господар ферми, їдять вони спеціальний комбікорм.

Коли незвична ферма з’явилася в селі, люди спочатку непокоїлися, що нові «сусіди» нападуть на їхні сади та виноград. Проте згодом переконалися що заморських елітних равликів рослинність не цікавить, та й втекти із закритої території вони не можуть.

Читайте: Прибуток на равликах: як знайти нішу маленькому сільгоспкооперативу

Равлики майже не хворіють, догляд за ними мінімальний. Молюск виростає за півроку, додаючи у вазі в 30-40 разів, а взимку спить.

Згодом фермер планує розвести й інший вид равликів – для фармацевтичної промисловості.

Як повідомляв Landlord раніше, Україна наростила експорт равликів у 4,6 разів, і цей нішевий бізнес вважається дуже перспективним.

Про кейс незвичайного фермера розповідає «Україна молода».

Історія власника креветкового заводу Петра Гижка розпочалася зі старого приміщення хутряної фабрики, яке він перетворив на органічну ферму. Наразі ж підприємство «Акваресурс Плюс» зі Жмеринки, що на Вінниччині вирощує тихоокеанську королівську креветку для найвибагливіших місцевих ресторацій. У акваріумах, загальною ємністю 6 тон живе понад 180 тисяч мальків та дорослих особин. Секрет успіху ферми полягає у тому, що для охолодження використовується спеціальна технологія, що дозволяє зберігати креветки без заморозки. Коштує делікатес 400 грн/кг.

«Ця креветка набагато краща, ніж ті, яких в Україну завозять. І наше головне завдання – виростити креветку та належним чином її охолодити, щоб продати незамороженою», – пояснює директор ферми Петро Гижко.

Читайте: На Миколаївщині юрист-фермер вирощує чорноморських устриць 

Підприємство має на меті наростити обсяги виробництва до 80 тон на рік та вийти на європейський ринок.

Ще однією особливістю креветкової ферми є те, що її власники намагаються зробити виробництво максимально екологічним. Підприємство використовує твердопаливні котли, які працюють на на пелетах iз соняшникового лушпиння та деревини, а також поступово переходить на використання сонячної енергії. Наразі вже працює дахова СЕС потужністю 600 кВт, а також будують наземну станцію, потужністю 200 кВт. За розрахунками, вона має  покрити до 25 % енергопотреб підприємства.

Як повідомляв Landlord раніше, на Вінницькому ОЖК вироблятимуть електроенергію з лушпиння соняшнику.

Про свій незвичний бізнес юрист за фахом Андрій Пігулевський розповів в ефірі Радіо Промінь. Його ферма «Устриці Скіфії» на Тілігулійському лимані на межі Миколаївської та Одеської областей стала першою і єдиною в Україні. Нині їй 8 років.  Свого часу заради улюбленої справи Андрій переїхав з Києва, а досвід запозичив у Франції.

«Для мене найголовніше — це те, що навіть у заможній Європі не бояться працювати руками. Устричний бізнес — це сімейний бізнес, котрий передається з покоління в покоління. Я мрію, що одного разу я зможу передати свою ферму своїм дітям», – каже Андрій Пігулевський.

Він пишається тим, що може доставляти чорноморські устриці дуже швидко, і тому вони завжди свіжі, на відміну від імпортних, і не втрачають свої смакові якості.

«Якщо ви куштуєте мої чорноморські устриці, то їм максимум два дні. А імпортованим устрицям мінімум тиждень — поки їх доставили», – каже підприємець.

Він вчить відрізняти свіжі устриці: вони мають своєрідний післясмак — мікс огірка з кавуном.

Читайте: Болградські фермери знайшли спосіб, як привабити туристів на українських Дорогах вина та смаку

Тепер Андрій розповідає про свій досвід з тим, хто хотів би спробувати себе в устричному бізнесі. Він заснував навчальну програму «Устричний університет», з якою їздить Україною. Його ферму охоче відвідують студенти факультету аквакультури Херсонського аграрного університету.

Для Андрія його бізнес – дійсно, улюблена справа. І він охоче розповідає про будні устричної ферми в мережі Facebook, ділиться світлинами ферми.

Як раніше повідомляв Landlord, на Львівщині фермери вирощують по 40 т африканських равликів.

Про успіхи ізраїльських тваринників пише АgroDay. Свого часу в Ізраїлі добилися підвищення надоїв до 10 тонн на рік від однієї корови, завдяки технологіям контролю над станом і поведінкою тварин. Однак вони вирішили поліпшити результат –  коровам влаштовують охолоджуючий душ, а після цього вмикають вентиляцію для обсихання худоби. Це дозволило збільшити надої на 2,5 тонни на рік, довівши їх до 12,5 тонн.

Для порівняння: у Німеччині показник надоїв від однієї корови становить близько 8,5-9 тонн на рік, у США – близько 10 тонн на рік, у ЄС отримали 6,9 тонн, у Китаї – 2 тонни, у РФ – 3,6 тонни, а в Україні – близько 4,6-5,4 тонни на рік.

Технологічна ферма

Звісно, не лише обливання водою дає такий результат (але така новація цілком зрозуміла у спекотному кліматі). Головний принцип – раціональність ферм. Є спеціальні програми, які аналізують параметри надою, складають оптимальний раціон годування і контролюють здоров’я тварин. Генетики займаються поліпшенням голштинської ізраїльської породи корів, яка відрізняється продуктивністю, довголіттям, стійкістю і плодовитістю. При цьому інформація про кожну тварину збирається і систематизується у вигляді племінної книги.

У країні організовані ветеринарні послуги високого рівня, які можуть дозволити собі навіть невеликі фермери.

Через брак земель у країні діє система годування без пасовищ. Це кормові центри, кожен з яких обслуговує фермерів у радіусі 100-150 кілометрів, щодня доставляючи необхідну кількість кормів.

Читайте:  Кейс: Гауда, Камамбер та Брі – норвезький фермер з 12 коровами щороку виробляє 20 тонн високоякісного сиру

«Ферми майбутнього» нашпиговані датчиками, чіпами, системами управління і відеоспостереження, які дають максимально повну картину того, що відбувається на фермі. Ця інформація допомагає в профілактиці хвороб, дозволяє оперативно скоригувати харчування тварин.

Система відпрацьована до дрібниць: ветеринар може через SMS-повідомлення дізнатися про проблему конкретної корови або про падіння її надоїв. І навіть дійти висновку, що група корів знаходиться в стресі через нічний гавкіт собаки.

Як писав раніше Landlord, у Британії розробили мобільний додаток, який дозволяє фермерам знаходити коровам пару для розмноження.

Про це повідомляє Економічна правда.

Туристичний кластер «Горбогори», який об’єднує 33 господарства на Львівщині, заснував фермер Антон Мільчевич. Задумка щодо його створення виникла в Антона під час служби в АТО. Таким чином він вирішив згрупувати тих, хто побував на війні, щоб всім разом повертатися до мирного життя і знайти себе в ньому.

Читайте: Кейс: Бізнесмен з Білорусі постачає мед у найбільшу торгову екомережу США. Річна виручка – $1,5 млн

Антон розповідає, що після служби учасники АТО отримували земельні ділянки, які «зазвичай здавали в оренду за безцінь». Тож він вирішив задіяти ці паї і дати людям «можливість заробити». Випадково потрапив на конференцію з розвитку громад, яку проводило Мінагрополітики. Так і почалася історія львівського кластеру.

На реалізацію ідеї вдалося залучити 24 млн грн у рамках проектів регіонального розвитку, які фінансує ЄС.

Об’єднання, до якого увійшло 33 приватні господарства та фізичні особи, поставило перед собою мету – через розвиток фермерства налагодити в районі туристичний бізнес. Таким чином, розвиваючи власне підприємництво, учасники кластеру створюють умови для розвитку територій, де вони працюють.

Створювати довелося все з нуля, оскільки, крім пагорбів, у Пустомитівському районі туриста здивувати чимось важко. Тому місцеві фермери вирішили привабити людей власною продукцією, екскурсіями на свої підприємства та велосипедними прогулянками.

«В основі роботи нашого кластеру – конкуренція, але її мета – отримати максимальну вигоду для свого регіону», – відзначив Антон Мільчевич.

Конкуруючи між собою в рамках одного проекту, фермери діляться досвідом, шукають спільні рішення і шляхи подолання відпливу кадрів за кордон. Учасники кластеру об’єднані в аграрний кооператив. Умовою участі є сплата внесків: 500 грн – вступний та 5 тис грн – річний.

Пропонуємо знайомство з кількома учасниками кластеру «Горбогори».

Фермерське господарство «Карпатський водограй»

У 32 ставках із замкнутим циклом вирощування розводять 6 видів риби: амурського сазана, судака, сома, щуку, коропа та осетра. В одному ставку на 1 га збирають 20 т риби.

Збудовано готельний комплекс для туристів, людям пропонують «якісну продукцію і спокійний відпочинок».

Мальок осетра

Фермерське господарство «Західний равлик»

Підприємство займається вирощуванням равликів. Туристам пропонують приготовані з них делікатеси.

У квітні равлики скидають ікру, тому господарі ферми зараз сплять по 4 години на добу, намагаючись її зібрати. Коштує равликова ікра, як чорна.

Фермерське господарство «Агротемп»

На фермі розводять овець німецької породи, а також утримують корів і коней.

«Ми ніколи не думали, що будемо займатися фермерством і що це буде так цікаво. З нами працюють наші діти», – розповідає співвласниця господарства Анна Темчишина.

Вівця дає в день 2–3 л молока, яке переробляють на сироварні. Продукцію, що налічує 40 видів, реалізують через мережу «Сільпо». Також планують виготовляти морозиво. Для цього син фермерів Олег поїде на навчання до бельгійського фермера.

Масло у формі баранців – до Великодня

Закордонний досвід переймають і сировари цього господарства. За рік на підприємстві виробляють близько 40 т сиру.

У найближчій перспективі кластер «Горбогори» планує побудувати торговий центр, розробити два велосипедні маршрути, організувати дегустаційні тури, катання на плотах, конях, санчатах і лижах, відкрити молочне кафе, школи бджільництва та кемпінгу. Влітку тут проведуть фестиваль «Горбогори», на якому можна буде спробувати місцеві смаколики.

Landlord раніше розповідав про кооператив із кластером у 100 тис. га – як група компаній “Вілія” створює найпотужніше фермерське об’єднання України.

Фото: Наталка Дяченко (Економічна правда)