Держрибагентство

15 червня 2018 12:16

До водойм України вселено понад 100 тисяч екземплярів сома

У червні до водойм України випустили 101 619 штук мальків сома. Про це повідомили в Державному агентстві рибного господарства України. Зазначається, що мальок було вирощено за кошти державного бюджету в ДУ «Новокаховський завод частикових видів риб».

Так, у Каховське і Дністровське водосховища було вселено 25 466 та 50 426 шт. мальків сома відповідно. Крім цього, ще 25 727 екз. цих цінних представників іхтіофауни було випущено у р. Дніпро.

«Сом є цінною промисловою рибою. В 2018 році планові показники вселення цих аборигенних мешканців було перевищено у понад два рази. Випуск мальків такого виду риб направлений на підтримку водних екосистем та формування промислових запасів. Адже саме за рахунок вселення формується суттєва частка загальної промислової рибопродукції. Заходи із відтворення допоможуть зберегти та збільшити природну популяцію аборигенних видів риб у наших водоймах», – заявили у Новокаховському рибоводному заводі.

«Новокаховський рибоводний завод частикових риб» є державною власністю та фінансується з державного бюджету. Він розпочав свою роботу в 1989 році. За період з 2010 по 2017 роки завод випустив майже 26 млн особин судака, щуки, сома, коропа та рослиноїдних видів риб. З 2007 року фахівцями рибзаводу вперше в Україні впроваджено у виробництво технології отримання і вирощування підрощеної молоді, цьоголітків судака, щуки, сома та лина. Також сформовані стада плідників та ремонтне поголів’я. У 2018 році головний акцент підприємство приділяє вирощуванню аборигенних мешканців наших водойм.

29 травня 2018 10:16

За 8 років державні рибовідтворювальні комплекси випустили до водойм понад 66 млн екземплярів  риби

З 2010 по 2017 рік чотирма державними рибовідтворювальними комплексами було вселено у водойми України понад 66 млн екз. водних біоресурсів. Основними видами відтворення є: рослиноїдні (білий амур, білий і строкатий товстолобик), коропа та аборигенні (щука, судак, сом). Також відбувалось зариблення лососевими (райдужна і струмкова форель, дунайський лосось) та червонокнижними видами риб (російський осетер і стерлядь). Про це звітують у Державному агентстві рибного господарства України.

Згідно повідомленню, до цих 4 заводів увійшли: «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб», «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» та «Рибоводний форелевий завод«Лопушно».

«За останні вісім років заводом ім. академіка С.Т. Артющика було випущено у водні об’єкти понад 15 млн екз. осетрових видів водних біоресурсів. Вселення відбувалось російським осетром, стерляддю, рослиноїдними видами та коропом. Цей завод – єдине в Україні державне підприємство, завданням якого є відновлення чисельності осетрових видів риб, які поступово зникають не лише з водних об’єктів України, а й з водойм близьких до нас європейських країн. Тож збільшення чисельності популяцій цих рідкісних і зникаючих представників іхтіофауни – одне із пріоритетних завдань даного рибовідтворювального комплексу», – наголосили в Держрибагентстві.

Та додали, що Новокаховський рибоводний завод частикових риб за період з 2010 по 2017 рік випустив майже 26 млн. особин судака, щуки, сома, коропа та рослиноїдних видів риб. У 2018 році головний акцент підприємство приділяє вирощуванню аборигенних мешканців наших водойм. Так, станом на середину травня даним підприємством вже було вселено 1,6 млн екз. щуки та 300 тис. екз. судака. Крім того, на черзі планове вселення 50 тис. особин малька річкового сома.

«З початку 2010 року ще майже 24 млн екз. цінних видів біоресурсів випустив Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб. Зариблення відбувалось судаком, щукою, коропом, товстолобом та білим амуром. Сучасне промислове стадо рослиноїдних та аборигенних видів риб у нижньому Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані майже повністю складається з особин, що є продукцією заводу. Вирощування рибопосадкового матеріалу проводиться на природних кормах, стимулювання розвитку яких відбувається за рахунок комплексу органно-мінеральних добрив. Особливістю вирощування є те, що стави збудовано на торфовидобувних кар’єрах», – йдеться у повідомленні.

За інформацією Держрибагентства, Рибоводний форелевий завод «Лопушно» займається штучним розведенням лососевих та аборигенних видів риб. Рибзавод технологічно самодостатній, має маткове та ремонтне поголів’я форелі, проводить інкубацію ікри, вирощує мальків та здійснює їх вселення в загальнодержавні рибогосподарські водні об’єкти. За період з 2010 по 2017 рік заводом до водойм України випущено понад 1,2 млн екз. дунайського лосося та трьох видів форелі – райдужної, струмкової і камлоопс. У 2018 році підприємство планує вселити у річки Карпатського регіону ще 150 тис. особин малька риби. Зокрема, 120 тис. екз. струмкової форелі, 27 тис. екз. райдужної форелі та 3 тис. екз. дунайського лосося.

Нагадаємо, у квітні 2018 року до українських водойм було вселено 5,5 млн екземплярів водних біоресурсів

20 квітня 2018 09:07

Рибоохоронний патруль спіймав браконьєрів, які завдали збитків майже на мільйон гривень

949,1 тисяч гривень – така сума збитків завдана браконьєрами, яких затримали у селі Хорли, Каланчацького району Херсонської області. Про це повідомляє прес-служба Державного агентства рибного господарства України.

«17 квітня під час рейду Управлінням оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» спільно з працівниками поліції та ДПСУ було зафіксовано грубе порушення правил рибальства. Затримано п’ять браконьєрів, які виловили «червонокнижну» рибу, а саме: дев’ять особин білуги та одну особину осетра російського. Крім цього, у чоловіків було виявлено 13 скатів та одну камбалу (глось)», – йдеться у повідомленні.

Згідно повідомленню, порушниками виявились жителі села Хорли. Один з них втік з місця події. Матеріали передано до поліції. Відкрито кримінальне провадження за ст. 249 ККУ. Вилучено два автомобілі, човен, причіп до човна та рибу.

Ще один інцидент порушень правил рибальства стався 16 квітня на р. Дунай, біля с. Стара Некрасівка Одеської області.

«Оперативними патрульними було затримано порушника. Громадянин здійснював вилов сіткою, довжиною 50 метрів. Він виловив 110 оселедців, вагою 27 кг. Збитки становлять 18,7 тис грн. Складено протокол за ч.4 ст.85 КУпАП», – заявили в Держрибагентстві.

Там нагадали, що з 7 по 16 квітня включно наказом Одеського рибоохоронного патруля було встановлено заборону на спеціалізований лов оселедця у зв’язку з нерестом на р.Дунай.

Загалом, за два дні роботи Управління оперативного реагування виявило порушень на 967,8 тис. грн збитків

06 квітня 2018 16:03

З два дні Азовський рибоохоронний патруль виявив порушень на 220 тисяч гривень

В період з 4 по 5 квітня Азовський рибоохоронний патруль виявив вісім порушень правил рибальства, п’ять з яких зафіксовані на річці Кальміус. Загальна сума збитків, завданих рибному господарству внаслідок цих порушень, склала більше 220 тисяч гривень. Про це повідомили у прес-службі Державного агентства рибного господарства України.

«П’ятого квітня опівдні патрульні затримали чоловіка, який ловив біоресурси однією сіткою «павук». При огляді речей порушника виявлено рибу піленгас (молодь) в кількості 24 екземпляра, вагою 1,5 кілограм. Сума збитків склала 16320 гривень. Порушення сталось на р. Кальміус, в Лівобережному районі міста Маріуполь», – звітують у Держрибагентстві.

Та додали, що цього ж дня у громадянина вилучено сітку та рибу піленгас (молодь) – 154 штуки, 1  тарань загальною вагою 7 кілограм. Рибалка, порушуючи законодавство, завдав збитків державі на суму 104805 грн.

«Четвертого квітня на цій же річці працівники патруля проводили рибоохоронний захід, під час якого затримали браконьєра. Чоловік ловив рибу забороненим знаряддям лову – сіткою «павук». При цьому він встиг зловити 17 екземплярів піленгасу, вагою всього 1,2 кілограм. Збитки по даному факту склали 11560 гривень.

Згідно інформації, ще один порушник, використовуючи сітку «павук», впіймав 30 екземплярів риби піленгас, загальною вагою 2 кілограма. Незаконними діями браконьєр завдав збитків рибній галузі на суму 20400 гривень. В цій же місцевості о 22 годині було зафіксовано ще одне порушення. У сітку, яку розставив громадянин потрапило 33 екземпляри риби піленгас, вагою 1,5 кілограма. Завдано збитків у розмірі 22440 гривень.

«Також під час проведення спільного рейду з працівниками поліції на узбережжі Азовського моря в районі Бердянської коси було виявлено двох браконьєрів. Чоловіки займались незаконним ловом риби забороненим знаряддям лову – ятером. Під час затримання було виявлено біоресурси в такій кількості: креветки – 2015 екземплярів, атерина – 35 екземплярів, бичок – 30 екземплярів, піленгас -14 екземплярів. Збитки, завдані внаслідок цього порушення, становлять 13 056 гривень», – повідомили в агентстві.

На всіх порушників складено адміністративні протоколи за ч.4 ст.85 КУпАП.

В Держрибагентстві додали, що у всіх 26 територіальних управліннях створено «гарячі» лінії. Громадяни можуть звертатися на номери цих ліній, якщо помітили порушення правил рибальства або незаконний продаж риби в точках продажу. А також можна телефонувати для роз’яснення правил любительського та спортивного рибальства.

18 січня 2018 17:02

Можна сісти у в’язницю: В Мінагрополітики підтримали посилення відповідальності за порушення правил рибальства

Збільшити відповідальність за незаконний вилов риби чи робіт на землях водного фонду покликаний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду». Його вже підтримали в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, повідомляє Державне агентство рибного господарства України.

Згідно заяви Держрибагентства, документ має зменшити незаконний вилов риби та інших водних біоресурсів. Так, за незначні порушення під час любительської рибалки, штрафи зростуть з 340-680 гривень до 3400-8500 гривень для громадян. За таке ж саме порушення скоєних посадовими особами санкції зростуть з 510-850 гривень до 6800-13600 гривень з конфіскацією обладнання для рибалки та всього, що було виловлено. Якщо шкода державі у разі порушення правил рибальства буде вище ніж 127 500 гривень, то як і зараз, законопроектом передбачається настання кримінальної відповідальності, але санкції пропонується збільшити у десять разів – 17000-34000 гривень, або обмеження волі строком до 2 років.

«Відповідальність та штрафи за порушення правил рибальства треба підвищити. Ті, що існують зараз, не стимулюють рибалок дотримуватися законодавства», – зазначив Голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

Також законопроект уточнює повноваження органів та осіб, які здійснюють державний нагляд у сфері охорони, раціонального використання і відтворення водних біоресурсів, що дозволить здійснювати рибоохоронні заходи на більш високому рівні.

«У діючому Законі відсутні чітко визначені критерії «грубих порушень», що дозволяє майже всі діяння кваліфікувати як адміністративні правопорушення. Проектом документу вводяться такі поняття, як «повторне грубе порушення», уточнюються поняття «грубе порушення правил рибальства» та істотна шкода», – йдеться у повідомленні Держрибагентства.

Далі документ буде направлено до Кабінету міністрів України для погодження та реєстрації у Верховній Раді.

Показати ще

Останні новини

Німецькі технології на полях українських фермерів    17 липня 2019 10:02

Як Андрій Багрій об’єднав фермерів для вирощування фруктово-ягідної продукції

Історії успіху    15 липня 2019 10:02

Сергій Омельяненко – бізнесмен, що створює тренди
Показати ще