Спецпроекти / Ефективне використання елеваторів     28 січня 2020 15:04

У найближчі 5 років фермери активно будуватимуть елеватори – Олександр Лавринчук

Як аграрний сектор знаходить істину у зберіганні зерна: вчора, сьогодні й завтра елеваторної галузі аграрного бізнесу.

Елеваторна галузь як одна з найбільш важливих складових аграрного комплексу України стало розвивається. Це очевидний факт, з яким важко сперечатися. Навіть у сучасних умовах, коли світові ціни на агропродукцію поновлюють десятирічні мінімуми, фермери й агропідприємства прагнуть акумулювати кошти для участі у ринку землі, на фоні загального уповільнення економіки країни, інвестування у сучасні зерносховища і портові зернові термінали не припиняються.

Це не дивно. Адже з точки зору сучасного агробізнесу істина не лише в зерні, його успішному вирощуванні — а й в належному зберіганні цього зерна. Потужності для зберігання та перевалки зернових культур зростають, техніко­технологічні характеристики елеваторів та обладнання все більше відповідають сучасним світовим вимогам. При цьому українські виробники елеваторного обладнання теж поступально нарощують оберти й достатньо успішно витримують жорстку конкуренцію на ринку з провідними світовими компаніями.

Тож напрямок задано. Що вже досягнуто за останні роки та які фактори будуть впливати на подальший розвиток елеваторної галузі — в розмові з головою громадської спілки «Асоціація Елеваторів України» Олександром Лавринчуком.

Як змінився склад елеваторів в Україні за останні роки за потужністю, типами, обладнанням?

Останніми роками елеваторна галузь України зазнала значних змін, передумовами яких стали активний розвиток зернового бізнесу та використання новітніх технологій. Моніторинг показує, що починаючи з 2010 року в Україні введено в експлуатацію в сумі понад 14 млн т потужностей одночасного зберігання зерна, оснащених сучасним обладнанням та технологіями, які здатні забезпечити збереження зерна на високому якісному рівні. При цьому приблизно 4 млн т загальних потужностей одночасного зберігання — це елеватори портового типу, які спеціалізуються на перевалці зерна. Взагалі останніми роками, у зв’язку з нарощуванням експортного потенціалу нашої аграрної галузі, інвестиції в розвиток портової інфраструктури стрімко зростали.

За останні 10 років в Україні введено в експлуатацію в сумі понад 14 млн т потужностей одночасного зберігання зерна, оснащених сучасним обладнанням та технологіями

Також, за різними оцінками, на кінець 2019 року в Україні нараховувалося понад 1200 зерносховищ загальною потужністю зберігання близько 51 млн т. Тобто близько 30–35% зерносховищ — це сучасні високотехнологічні металеві елеватори вітчизняного та закордонного виробництва. Інша частка представлена залізобетонними та складськими зерносховищами, які дісталися нам у спадок ще від радянських часів і значно поступаються сучасним за своїми техніко­технологічними й експлуатаційними характеристиками. Варто зазначити, що і за розмірами зерносховища також суттєво змінилися. Якщо раніше елеватори були всі типового розміру, то зараз можна зустріти зерносховища силосного типу ємністю від 1000 т до 100 000 т і більше.

Які регіони стануть найбільш перспективними для будівництва елеваторів?

Усі регіони, де активно розвивається виробництво зерна, будуть цікавими для будівництва елеваторів. Зокрема, 35% виробництва зерна в Україні зосереджено у п’яти областях: Полтавській, Вінницькій, Чернігівській, Черкаській та Кіровоградській. При цьому варто відзначити, що у зв’язку зі змінами клімату, зокрема, потеплінням, спостерігається нарощування виробництва зерна в західних та північних регіонах країни. Відповідно, ці регіони будуть більш активно розвивати елеваторну галузь.

На кінець 2019 року в Україні нараховувалося понад 1200 зерносховищ загальною потужністю зберігання близько 51 млн т

Крім того, в найближчі 5–10 років сільгоспвиробники із земельним банком від 1000 га також будуть активно споруджувати зерносховища, адже це стає необхідною умовою розвитку аграрного бізнесу в сучасних умовах. Разом із тим треба зазначити, що в найближчій перспективі будуть створюватися свого роду зерноперевантажувальні хаби — високопродуктивні лінійні елеватори або річкові термінали ємністю одночасного зберігання близько 70 000–100 000 т, які зможуть приймати зерно від фермерських елеваторів та перевантажувати його на залізничний або водний транспорт. Також буде розвиватися і портова інфраструктура, але не так стрімко, як в останні три–п’ять років.

Що зараз являє собою стандартний елеватор, на які параметри звертають увагу клієнти в першу чергу?

Стандартними були залізобетонні елеватори, побудовані у радянські часи за типовими проєктами. У сучасних умовах кожен новозбудований елеватор є унікальним і повинен відповідати низці вимог. По­перше, він повинен бути універсальним і виконувати будь­-яку операцію (приймання, очищення, сушіння, відвантаження) максимально ефективно та продуктивно, без затримок і простоїв, адже кожна хвилина затримки у піковий сезон принесе збитки. По­-друге, враховуючи, що основна маса виробленого зерна в Україні — це пшениця, кукурудза та соняшник, а також те, що збільшуються обсяги виробництва сої та ріпака, сучасний елеватор має забезпечити належну технологічну гнучкість у своїй роботі. Насамперед, це включає можливість швидко переходити від однієї культури на іншу, забезпечуючи паралельне приймання й доробку декількох культур й одночасне відвантаження. Наступний параметр, якому повинен відповідати сучасний елеватор, — це, звичайно, збереження якості зерна і мінімізація його втрат. Враховуючи, що більшість продукції відправляється на експорт, вимоги до якості постійно змінюються і посилюються. І не в останню чергу елеваторні потужності мають відповідати всім необхідним критеріям безпеки, екології та благоустрою.

Читайте: Євраліс 2.0. Перезавантаження – Найджел Твейтс

Чи має сенс зараз вкладати гроші в розвиток додаткових сервісів на елеваторних комплексах? Якщо так — то яких?

Зараз елеватор є важливою та невід’ємною частиною сільськогосподарського бізнесу, де присутня велика конкуренція — і з кожним роком вона зростає й буде зростати. Тому зрозуміло, що одне з головних питань подальшого розвитку — це впровадження низки додаткових сервісів. Переважно їх можна поділити за двома напрямами: впровадження сучасних техніко­технологічних рішень та розробка інструментів лояльності.

Перший напрям розвитку додаткових сервісів передбачає інвестиції у технічне оснащення. Що тут є ключовим? Насамперед, щоб відповідати сучасним вимогам, елеватор має дуже швидко приймати та відвантажувати зерно. Тому проводять модернізацію точок приймання і відвантаження, підвищуючи їх продуктивність понад 3000 т/доба (маршрут 54 вагони). Але є елеватори, які відвантажують маршрут швидше, ніж за добу. Також важливим напрямом технічної модернізації є зменшення витрат на сушіння. Наприклад, зараз активно впроваджуються біопаливні технології. Вже майже нікого не лякає сушарка з продуктивністю 100–200 т/год на альтернативному паливі (пелети, брикети, зернові відходи тощо). Неможливо також оминути таке технічне рішення, як футерування обладнання поліуретаном. Адже воно дозволяє, з одного боку, підвищити ресурс транспортного обладнання (самопливи, норії, транспортери, клапани), а з іншого — зменшити травмування зерна на 2–5%. Знову ж таки, зернова галузь України експортноорієнтована, тому якщо на елеваторі присутня сучасна лабораторія, яка відповідає європейським стандартам, і впроваджена (а не просто мається сертифікат!) система управління якістю та безпекою харчових продуктів, то він буде більш конкурентоспроможним. І саме тому подібні елеватори будуть у пріоритеті у зернотрейдерів.

У найближчі 5–10 років сільгоспвиробники із земельним банком від 1000 га також будуть активно споруджувати зерносховища

Щодо інструментів лояльності, то тут теж є багато можливостей для зростання та задоволення зростаючих запитів клієнтів. Так, наприклад, це можуть бути тимчасове безкоштовне зберігання, позачергове відвантаження або приймання зерна, коли горять терміни контракту, дисконт на послуги лабораторії або інші технологічні операції, робота з органічною продукцією або нішевими культурами та багато іншого.

Тому елеватори, які орієнтовані на клієнта — як на сільгоспвиробника, так і на великого зернотрейдера — та які постійно модернізуються й інвестують у свій розвиток відповідно до вимог часу, звісно, будуть більш конкурентоспроможними, прибутковими та успішними.

Наскільки успішно вітчизняним виробникам елеваторного обладнання вдається конкурувати на ринку?

Можна констатувати, що за останні 10 років вітчизняний виробник елеваторного і зерноочисного обладнання значно зріс та наростив оберти. Розвиток вітчизняного виробництва в цьому напрямку спостерігається як в кількісному, так і в якісному відношенні. Наразі в Україні працює понад 10 промислових виробників елеваторного обладнання. Ще стільки ж виробників транспортного, зерноочисного і сушильного обладнання. Також з’явилося багато невеликих обслуговуючих підприємств і виробничих цехів, які спеціалізуються на витратних матеріалах та деталях. Крім того, зросла кількість проєктних та будівельних організацій саме з орієнтацією на сільськогосподарський сектор. Так що є всі підстави стверджувати, що в Україні постала повноцінна елеваторна машинобудівна промисловість, яка здатна конкурувати — і успішно це робить — із провідними зарубіжними виробниками.

В Україні працює понад 10 промислових виробників елеваторного обладнання. Ще стільки ж виробників транспортного, зерноочисного і сушильного обладнання

Звичайно, ці досягнення стали можливими завдяки зусиллям небайдужих українських виробників, які інвестують у розвиток елеваторної галузі. Тому задля розвитку елеваторної галузі минулого року була створена громадська спілка «Асоціація Елеваторів України», мета якої полягає в об’єднанні представників елеваторів, машинобудівних підприємств, сільгоспвиробників для консолідованого відстоювання інтересів галузі на державному рівні. До цього моменту елеваторний бізнес «жив» сам по собі, кожен був сам за себе. Зараз спілка «набирає вагу», і в найближчій перспективі держава обов’язково нас почує.

Які додаткові дії з боку держави необхідні для подальшого розвитку інвестицій в елеваторні комплекси?

Два роки тому держава впровадила програму компенсації (25+15%) для сільгоспвиробників на придбання обладнання українського виробництва, що позитивно вплинуло як на розвиток елеваторної галузі України, так і на вітчизняне машинобудування. Але практично це все, що було зроблено з боку держави задля розвитку елеваторного сегмента як напрочуд важливої складової нашого аграрного комплексу.

Читайте: Клуб новаторів агробізнесу дає змогу працювати ефективніше – Микола Тімош

На мою думку, для залучення інвестицій як в елеваторну галузь, так і в сільське господарство й у цілому в Україну влада має створити прозорі правила роботи й нівелювати корупційну складову. Бізнес має бути захищеним. Як і для сталого розвитку інших галузей, для забезпечення поступального руху країни в цілому, необхідними умовами є ефективна правоохоронна та судова система, стабільна економіка тощо. Зрозуміло, що інвестор має бути впевнений у завтрашньому дні, в тому, що його бізнес не зможуть просто взяти і віджати, власник повинен мати всі можливості для того, щоб правовим шляхом захищати і відстоювати свої права.

У цілому можна стверджувати, що якби держава підтримувала вітчизняного виробника, то зростання галузі було б набагато швидшим і активнішим. Багато підприємств відзначають, що одним із факторів, що стримують розвиток, є вартість коштів (висока відсоткова ставка на кредитування) та бюрократична структура законодавства. Якщо держава розробить інструменти компенсування відсоткової ставки на кредити й підприємства матимуть змогу отримувати кошти під 3–5%, як у Європі, то зростання за всіма напрямами буде дуже активним. А якщо створити державну програму фінансування розширення ринків збуту, як це практикується у країнах ЄС та США або Туреччині, то розвиток аграрної галузі та, зокрема, елеваторного сегмента вийде на новий рівень.

Які ще фактори в найближчій перспективі можуть позначатися на розвитку галузі?

У сучасних ринкових реаліях елеваторний сегмент розглядається як необхідна та вагома ланка в забезпеченні експорту. Попри всі складнощі Україна поступально нарощує свій експортний потенціал, аграрний сектор буде розвиватися й надалі. І за рахунок збільшення обсягів виробництва зерна та розширення експортних можливостей буде потужно розвиватися й елеваторна галузь. Також на це впливатиме і залучення нових сучасних технологій, в тому числі й енергозберігаючих, активне впровадження систем автоматизації, розбудова транспортної інфраструктури та багато іншого.

Окремо варто відзначити такий чинник, як настання активної фази відкриття ринку землі. Коли мораторій на землю сільськогосподарського призначення вже буде повністю у минулому, кошти сільгоспвиробників будуть інвестуватися в купівлю землі. Це, у свою чергу, може дещо призупинити будівництво нових елеваторів і розвиток галузі в цілому, з одного боку, а з іншого — посприяє залученню додаткових коштів, які будуть вкладатися в будівництво.

Текст: Андрій Петров

Читайте також

Матеріали по темі

Ефективне використання елеваторів        16 лютого 2020 14:43

Елеватор-2020: раціональне зерно

Ефективне використання елеваторів        11 березня 2019 16:54

Ефективне використання елеваторів