Події    25 червня 2021 16:18

Grain Ukraine 2021: яким буде майбутнє зернового ринку України

Головні тренди глобального та вітчизняного ринків зернових, що визначать позиції України у світовому трейдингу зерна. Підсумки VI Міжнародної зернової конференції Grain Ukraine

Традиційно наймасштабніша зустріч учасників зернового ринку — Міжнародна зернова конференція Grain Ukraine — ставить за мету пошук відповідей на найбільш складні запитання, що постають перед українським аграрним комплексом. Тож не була винятком і конференція 2021 року в Одесі, що відбулася напередодні відкриття ринку землі. 37 спікерів та 600 учасників обговорювали майбутнє зернового ринку та інструменти впливу на нього.

Відкриття ринку землі та інтерес інвесторів

Відкриття ринку землі ось уже кілька років визначає тематику конференції та майбутнє української аграрної галузі. Як пожартував у своєму вступному слові Андрій Ставніцер, засновник конференції та співвласник Групи терміналів TIS, це перша зустріч з відкритим ринком землі в Україні.

«‎Для мене особисто це майже Песах — день визволення євреїв із єгипетського рабства. Там потім теж було багато проблем, але сам факт вже кілька тисяч років зафіксовано в історії й відзначається як велике свято», — прокоментував Андрій Ставніцер.

Як запевнив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, вже прийнято все необхідне законодавство для того, щоб ринок землі запрацював. Також він назвав ключові положення агростратегії–2030.

Крім земельного питання це:

  • будівництво та модернізація зрошувальних систем;
  • розвиток інфраструктури;
  • виробництво високомаржинальної продукції;
  • розвиток органічного виробництва;
  • забезпечення харчової безпеки.

Головним завданням новоствореного міністерства Роман Лещенко назвав вирішення інвестиційних питань і створення сприятливого середовища для розвитку аграрного бізнесу.

Євген Осипов, генеральний директор Kernel, зазначив, що відкриття ринку землі в Україні — це фундаментальний фактор для підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору та його подальшого розвитку.

На думку Івана Мірошниченка, інвестора, громадського діяча, Україні потрібно повернути довіру інвесторів та дати їм чітке розуміння державної стратегії розвитку галузі.

Ольга Балицька, керівниця практики земельних ресурсів та нерухомості PwC Legal Ukraine, звернула увагу, що важливим фактором інвестиційної привабливості є забезпечення безпеки для іноземних інвестицій судовою системою, яку держава має гарантувати.

У свою чергу Дмитро Ливч, радник прем’єр-міністра на громадських засадах Секретаріату Кабінету Міністрів України, розглядаючи землю як фінансовий інструмент на європейських ринках, назвав кілька складових, що впливають на його цінність: рентабельність землі як активу, співвідношення прибутковості з ризиками, а також інвестиційне середовище — саме ці фактори будуть формувати fair price (справедливу ціну) на земельному ринку.

Експортна експансія

Наталія Микольська, незалежна членкиня наглядової ради «Укргідроенерго», співзасновниця Центру Trade+ Київської школи економіки, платформ SheExports і TechUkraine, нагадала, що Україна за підсумком 2019–2020 років стала другим світовим експортером зернових після США і зараз розглядається як один зі світових гарантів продовольчої безпеки. У розрізі культур це друге місце у світі з постачання ячменю, четверте — кукурудзи, п’яте — пшениці.

За словами Тараса Качки, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, робота міністерства над розвитком міжнародної торгівлі йде за планом. Мінекономіки продовжує працювати з європейськими експертами з оновлення угоди з Євросоюзом, у тому числі її торговельної частини. Передбачається, що до саміту Україна — ЄС, який має відбутися у жовтні цього року, вже буде оновлена тарифна частина. Тарас Качка додав: якщо Україна хоче розвивати ринок з точки зору якості зерна, його правильного зберігання, то головною стратегією має бути наша передбачуваність як торгових партнерів.

Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, звернула увагу, що за останні сім місяців ДПСС відкрила для українських аграріїв 10 нових ринків, зокрема Японію, Кувейт, Лівію, Сирію, Алжир. Крім цього, переукладається величезна кількість документів за тими 63 ринками, де країна вже представлена.

Модератор панельної дискусії Future Grain Андрій Длігач, генеральний директор Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення, запропонував подивитися на 10 років уперед і відповісти на запитання, як Україна забезпечить зростаючу потребу планети у продовольстві.

Читайте: На першому етапі ринку ціна землі буде нижчою від очікуваної-Євген Заіграєв

Євген Осипов заявив, що вірить у потенціал врожаю 130–140 млн т зернових та олійних і в те, що протягом п’яти років Україна може досягти такого обсягу. Зі збільшенням обсягу виробництва виникає потреба у зміцненні позицій України на основних ринках збуту. Серед найбільш перспективних напрямків для експорту відзначили азіатські ринки, що мають потребу у великій пропозиції, а саме Китай, Пакистан, Іран, Саудівську Аравію, Індонезію, В’єтнам.

На думку Ігоря Осьмачка, генерального, комерційного директора ГК «Агропросперіс», потрібно приділити особливу увагу китайському ринку, стежити за попитом всередині нього. З перспектив — велика потреба в ячмені з огляду на інтенсивний розвиток свинарства у Китаї. З боку Пакистану та Індонезії підвищується попит на українську пшеницю. Також, за словами спікера, Україна тримає лідерські позиції з постачання не ГМ-сої, і це гарний спосіб диверсифікації.

Як додав Роман Русаков, трейдер Причорноморського регіону Olam International, українська кукурудза користується великою довірою в Ірані.

Богдан Костецький, операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest, як перспективні ринки назвав В’єтнам, що споживає понад 20 млн т зерна, а виробляє до 5 млн т, та Південну Корею, яка знову стає важливим напрямком для продажу фуражної пшениці.

Фінансові інструменти

Важливим компонентом ефективної торгівлі та експорту зерна є спеціальні фінансові інструменти, зокрема форвардні контракти. Учасники панелі «Висновки з дефолтів та уроки на майбутнє» зійшлися на тому, що еволюція цього виду контрактів дуже актуальна для ринку України. На думку Володимира Осадчука, генерального директора COFCO Agri Ukraine, на сьогодні форвард для товаровиробника є єдиним інструментом, який дозволяє зафіксувати прибуток. Увесь світ торгує за форвардом — в Європі та Південній Америці продажі ще не прибраного з полів врожаю іноді доходять до 90%, що в кілька разів перевищує показники в Україні. У міжнародній компанії COFCO Agri Ukraine форвардні контракти становлять близько 35%.

Тетяна Алавердова, директорка департаменту продажів Harveast Holding, зазначила, що холдинг укладає 20–30% форвардів, але дуже реальною є перспектива їх подальшого збільшення.

Що ж стосується оголошеної хвилі дефолтів українськими виробниками в минулому сезоні за форвардними контрактами, то їх реальний обсяг оцінити досить складно, вважає Іванна Доріченко, арбітерка GAFTA, керуюча директорка TRADAIDE. Вона пояснила, що не всі торговельні суперечки на ринку потрапляють під визначення «дефолт», на те є різні причини. Одні виробники не поставляють зерно через реальне зниження обсягів врожаю та відсутність зерна як такого, а інші тільки декларують таку ситуацію, намагаючись отримати зиск від альтернативного продажу за вищою ціною. Вельми природною реакцією гравців ринку стало більш вимогливе ставлення до контрагентів, з чим погодилися всі учасники дискусійної панелі.

Модератор панелі Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації, на закінчення додав, що сезон–2019/2020 як лакмусовий папір виявив надійних і ненадійних контрагентів — «природний відбір» учасників ринку проявився в дії.

Логічним продовженням теми форвардів стала панельна дискусія «Стратегії торгівлі в умовах цінової волатильності», оскільки ринок вимагає більшої різноманітності ліквідних інструментів для управління ризиками.

Як пояснив Сергій Доброгорський, директор комерційного департаменту МХП, в останнє десятиліття форвардні контракти стали повсякденним інструментом — простим і звичним, проте торгівля деривативами може дати більшу ефективність у формуванні торгової стратегії. Компанія МХП є нетиповим холдингом, бо присутня на ринку в безлічі ролей — як виробник, закупник, експортер, переробник. Така багатопозиційність мотивувала їх використовувати як ф’ючерси, так і з недавнього часу опціони для захисту і зміцнення торгової позиції.

Оцінити переваги деривативів фермерам дозволяє компанія «Сингента» — укладаючи контракти за фіксованою ціною, з можливістю підвищити ціну, якщо ціна на біржі зміниться. Хоча котирування сезону, що стартує, і так сприяють виробникам. На доказ Борис Приходько, керівник відділу фінансових рішень «Сингента», представив історичні дані котирувань ф’ючерсів та базису на українську кукурудзу, які перебувають на історичних максимумах.

Вал Сігаєв, ф’ючерсний брокер і радник з управління ризиками компанії RJO’Brien, рекомендував активніше користуватися опціонами як більш гнучким інструментом у порівнянні з ф’ючерсами. За високої волатильності вартість опціону збільшується, проте залежно від цілей та позиції клієнта досвідчений брокер може допомогти сформувати оптимальний пакет у розрізі ціни та ризиків.

На завершення Катерина Конащук, засновниця Trend&Hedge Club, зазначила, що розвиток ринку, поява нових інструментів та підвищення ліквідності існуючих (зокрема, тих же причорноморських ф’ючерсів) залежать від простоти та доступності їх використання, і насамперед від розуміння механізму їхньої дії та адекватної оцінки ризику. Тому основний заклик у фіналі цієї дискусійної панелі звучав так: «Торгуйте! Вчіться! Хеджуйте!»

Тренд на здорове харчування

Дискутуючи про експортний потенціал українського зерна в новому сезоні, спікери також акцентували увагу на необхідності враховувати тренд здорового харчування.

Андрій Ставніцер звернув увагу, що в розмові про якість продукції на перший план виходить розвиток виробництва органічної їжі, який неможливий без законодавчої підтримки. Потреба в органічних продуктах вже висока і буде тільки рости, треба встигати забезпечити цей запит.

Ольга Трофімцева, власниця та керівниця «Агентства Ольги Трофімцевої», президентка Української агропродовольчої платформи, нагадала, що European Green Deal активно впливатиме на зерновий бізнес вже з 2022–2023 років. А найбільшим викликом буде простежуваність ланцюжка створення продукції, що у свою чергу вплине на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, які розвиваються в напрямах суперфудів, органічної їжі.

Ще один важливий фактор впровадження стійкості — подолання кліматичних викликів. Михайло Малков, координатор програм розвитку Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні, назвав клімат новим нетарифним бар’єром для розвитку українського бізнесу та висловив впевненість, що в Україні необхідно розробити свою програму за аналогією з Європейським зеленим курсом, але з урахуванням наших економічних і соціальних умов.

Експерти зробили висновок, що зараз — ідеальний момент для вироблення стратегії сталого розвитку зернового ринку. І з урахуванням цієї стратегії, а також збільшення обсягів виробництва та експорту окремої уваги вимагає розвиток логістики.

Інфраструктура

Традиційно цікавою була інфраструктурна панель, яку модерував Микола Горбачьов.

Юрій Васьков, засновник компанії «Укрмара» (з 9 червня — заступник міністра інфраструктури), нагадав, що запорука успішного експорту — це не тільки гарна врожайність, але і будівництво приватних зернових терміналів. Утім, вони все одно залежать від державної портової інфраструктури, яка перебуває в катастрофічному стані, а єдине джерело її доходів — портові збори — не інвестуються в її відновлення. Це потрібно міняти на законодавчому рівні. Але є гарні приклади у суміжних сферах: створення державного дорожнього фонду, який вже успішно працює, та спеціального фонду для підтримки водних шляхів, що має запрацювати з 2022 року.

Філіпп Грушко, член наглядової ради TIS, впевнений, що портові збори не мають бути інструментом дискримінації або нечесної конкуренції. Для його клієнтів дуже важливо, щоб були однакові правила гри і не створювалося враження, ніби механізм портових зборів містить випадкові цифри. Один зі шляхів вирішення — концесія, яку Філіпп Грушко назвав перспективним інструментом для розвитку TIS, що забезпечує прозору конкуренцію.

Райвіс Вецкаганс, власник компанії RV Transport Consulting, скептично висловився щодо Національної транспортної стратегії 2030: на папері все виглядає красиво, але, як завжди, питання в реалізації.

Як додав Шота Хаджішвілі, співзасновник і директор групи компаній Risoil, Україна може стати транзитною країною, але для цього стратегія розвитку інфраструктури має бути цільною, для всіх ланцюжків логістики.

У свою чергу Антон Жемердєєв, комерційний директор компанії «Максігрейн Україна», звернув увагу на складну ситуацію мілководних портів — їм необхідна державна підтримка. Також він наголосив, що державі потрібно дослухатися до ринку, перш ніж розробляти глобальні стратегії.

На заключній панелі «Що не так із законом «Про внутрішній водний транспорт» Михайло Різак, заступник генерального директора по роботі з органами влади ТОВ СП «Нібулон», зазначив, що до 2025 року компанія буде збільшувати обсяг річкових перевезень до 15 млн т плюс 1 млн т щорічно.

Євген Ігнатенко, співзасновник компанії Grain-Transshipment LLC, зазначив, що навряд чи варто очікувати швидкого створення фонду перевезень річками з огляду на десятирічну історію закону про внутрішній транспорт. Але погодився, що спецфонд вирішить критично важливе питання перехідних коштів.

Фірмова атмосфера Grain Ukraine

Після закінчення контентної частини учасники Grain Ukraine мали змогу перевести подих на яскравій стилізованій вечірці Burning Year of Grain Men та концерті однієї з найколоритніших і запальних рок-груп «Воплі Відоплясова», завершилася конференція окремим релакс-днем у Park Residence.

Спонсорами вечірніх світських бесід стали коньяк Rémy Martin VSOP та відомий бренд чилійського вина Casillero del Diablo. А генеральним спонсором події цього року стала компанія Cerealia — агрітрейдингова платформа і провайдер фінтек-послуг, що працює на базі технології блокчейн.

Організатором Grain Ukraine була компанія Ideas First, співорганізаторами виступили Група терміналів TIS («Трансінвестсервіс») та зерновий термінал Neptune.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, якою буде практика розгляду земельних спорів у господарських судах

 

Читайте також

Ще немає новин у цій стрічці ...