Затор на 100 суден. Румунія не встигає оформляти судна, що йдуть за українським зерном

У Чорному морі біля румунського порту Суліна заятрягли близько 100 суден, чекаючи проведення через Сулінський морський канал. Це найзручніший і найглибший шлях до дунайських портів України, Румунії та Молдови, пише Форбс.

Майже третина суден мають вивезти українські зернові вантажі з українських портів на Дунаї.

“У Румунії не вистачає лоцманів для проведення суден каналом, бо вони не були готові до збільшення українського вантажного трафіку”, – розповідає засновник консалтингової компанії The Charterers Олег Солодухов.

Україна через морські порти експортувала понад 70% усіх вантажів на загальну суму близько $47 млрд. Після початку повномасштабної війни, розвʼязаної Росією, всі українські порти, окрім дунайських, припинили роботу. Останні переорієнтували на себе частину експорту.

Через війну українські порти на Дунаї збільшили кількість вантажовідправлень у чотири рази, каже заступник міністра інфраструктури Юрія Васькова. Тепер, за даними Мінагрополітики, на них припадає 24% експорту.

Румунська сторона проводить каналом не більше пʼяти суден на добу. Кілька тижнів тому час очікування черги на прохід каналом складав чотири–сім днів, каже Солодухов. Кожну добу затор зростає. Судно, яке стане на рейд сьогодні, має чекати своєї черги на прохід каналом близько трьох тижнів.

Середній період очікування судозаходу до українських портів із початку війни становить 14 днів, підрахував партнер юрфірми AGA Partners Іван Касинюк, який спеціалізується на міжнародному торговельному праві.

Двотижневий простій у гирлі Дунаю коштує власникам вантажів близько третини вартості фрахту. “Тепер судновласники нараховують час фрахту не з моменту заходу до порту, а з моменту потрапляння до затору”, – каже Солодухов.

Це призводить до додаткових втрат у $150 000–200 000 на партії 3000–6000 т будь-якого вантажу, підрахував представник транспортної компанії Neptune Lines Андрій Соколов.

Поки світ бореться з пшеничною кризою, експерт з продовольчої безпеки повідомила Раді Безпеки ООН, що глобальних запасів пшениці залишилося всього на десять тижнів. 

Наталія Марченко

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати