Румунія

Про це повідомляє на своєму сайті Всеукраїнська аграрна рада.

Румунія має сертифікат EUR.1,  який підтверджує статус походження добрива. Завдяки цьому спрощується процедура розмитнення вантажу та дотримуються встановлені терміни постачання товару.

Читайте: Посівна соняшника — 2019: терміни, мінеральні добрива та технологічні заходи

«Це перший досвід співпраці з Румунією, однак він виявився доволі успішним», – відзначає керівник кооперативу «Пуск» Олександр Буюклі.

Наступну партію румунських добрив планують завезти на початку травня.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні за 10 років удвічі збільшили використання добрив.

Про еволюцію фермерства в Румунії, а також про перспективи країни у виробництві й експорті зернових розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», Томас Діві – менеджер з керування ризиками компанії Cerealcom Dolj, одного з найбільших румунських агровиробників і трейдерів.

Еволюція румунського фермерства

Томас Діві розповів, що румунський сільськогосподарський ринок пережив великі трансформації. Якщо озирнутися в комуністичну епоху, то побачимо, що в ті часи була тенденція до створення великих аграрних господарств, які виробляли продукцію частково для внутрішнього споживання, а частина йшла на експорт.

Читайте: Кернел кинув виклик УЗ щодо конкуренції агроперевезень. Мірошниченко розкритикував Укрзалізницю

Після революції землі передали в користування колишнім власникам, великі господарства розділилися на дрібні, і до 1990-х господарств, які обробляли понад 100 га, у країні було менше 5 %. Від централізованого фермерства Румунія перейшла до дрібних виробників, і це дуже вплинуло на виробничий потенціал.

У країні налічувалося 4,5 млн ферм із обробітком ґрунту в середньому 3 га. Урожайність пшениці становила в середньому 3,5 т/га. На фермах працювали в основному далеко не молоді люди, охочих інвестувати у виробництво практично не було. Тому Румунія перетворилася із експортера в самодостатнього виробника зерна.

До 2010 р. ситуація ще погіршилася. Понад 72% агрогосподарств у країні становили ферми з розміром площ 2 га, а середній вік 40% фермерів дорівнював понад 65 років. У такій системі неможливо було виробити достатню кількість зерна, щоб його експортувати.

Магія об’єднання

Останніми роками ринок змінився. Розміри ферм ростуть, і разом з цим збільшується виробничий потенціал країни. Уже у 2015 р. у Румунії налічувалося 20% ферм розміром більше 50 га.

Які результати такої еволюції фермерства?

Томас Діві це демонструє на прикладі своєї компанії: «Найкращий приклад – це досвід компанії Cerealcom, який дає змогу зрозуміти, чому вона стала одним із провідних агровиробників і трейдерів Румунії».

Компанія Cerealcom розташована в Дунайській долині – найродючішій частині Румунії. Це сімейний бізнес, якому вже 26 років. Компанія багато інвестує в інновації та технології, щоб вести виробництво за західноєвропейськими стандартами, тому якість зерна і урожайність у Cerealcom – на західноєвропейському рівні.

«Реально відбулася магічна річ: дрібні господарства об’єднали в централізовану систему, і за допомогою цієї централізованої системи стало можливо виробляти 200 тис т зерна без ГМО за європейськими стандартами», – наголосив Томас Діві.

Результати централізації Cerealcom 

• Сьогодні Cerealcom є виробником зерна доброї якості з високим вмістом протеїну.
• Об’єм ємкостей для зберігання зерна у Cerealcom – 110 тис. т.
• Має свої структури на залізниці і в портах на Дунаї.
• Ефективно керує сировиною, яка проходить через її сховища та елеватори.
• Має значні логістичні переваги – вчасно доставляє зерно в порт.
• Експортує 1 млн т у рік, але планує подвоїти свій потенціал у найближчі кілька років.

Перспективи Румунії

За словами Томаса Діві, багато румунських фермерів, яким його компанія поставляє добрива і зерно, наслідують приклад Cerealcom.

«Якщо так триватиме і далі, то ситуація на румунському ринку повністю змінюватиметься. У найближчі 10 років 80% фермерів об’єднаються у великі земельні банки, і разом з цим зростатиме виробничий і експортний потенціал Румунії», – відзначив Томас Діві.

Сьогодні цей потенціал оцінюють у 25 млн т зернових. Це не така велика цифра порівняно з Україною і Росією, але Румунія має значну перевагу в тому, що в ній починають збирати врожай раніше, а отже, вона може виводити свої обсяги на світові ринки швидше.

Румунія розвивається. На сьогодні країна не досягла свого експортного потенціалу, проте, на думку експертів, має його досягти за наступні 10 років.

Landlord раніше повідомляв про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації і чому російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові.

Про це заявила Олена Нероба, директор департаменту аналітики «Marcopolo Commodities», повідомляє УЗА.

Україна може конкурувати зі США у сфері поставок кукурудзи. З Францією – за єгипетський ринок пшениці. Адже Єгипет припинив купувати зерно в Російської Федерації та переорієнтувався на європейців.

Крім того, через бойкот Китаєм американських бобових, українські фермери можуть збільшити експорт сої на азійські ринки.

Читайте: Бразилія за рік збільшила експорт сої на 70%. У США відібрано пальму першості – Карен Браун

Конкурентом для України також лишається Румунія.

«Однак, у випадку, якщо фітосанітарні служби країн домовляться між собою про узгодження норм щодо експортованої продукції, то ми зможемо посунути навіть і Індонезію», – заявила Олена Нероба.

Аби посилити позиції на експортних ринках, Нероба радить українським виробникам зробити прогнози щодо потенційного попиту, аби спланувати майбутні врожаї та оптимізувати логістику. Крім того, важливе значення має дослідження нових ринків – особливостей ведення бізнесу, співпраці з держструктурами тощо.

Як раніше повідомляв Landlord, Міністерство сільського господарства США в лютому переглянуло прогноз експорту зернових з України на 2018–2019 МР. Порівняно з грудневим прогнозом показник експорту української кукурудзи збільшено на 0,5 млн т, а ячменю і сої – зменшено відповідно на 0,3 та 0,13 млн т.