Новини / Фінанси     08 квітня 2019 12:58

За крадіжки зерна власника Агроінвестгруп оголошено в розшук

Національна поліція оголосила в розшук власника Агроінвестгруп Миколу Кучеренка і його сина Віталія у зв’язку присвоєнням і розтратою чужого майна. Суд дозволив затримати їх з метою приводу. Позови проти холдингу подала низка агрокомпаній та банків.

Про це повідомляє Економічна правда.

За даними МВС, Миколі й Віталію Кучеренкам загрожує позбавлення волі на термін від 7 до 12 років із конфіскацією майна та забороною займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Читайте: Кожен третій у країнах Близького Сходу вважається бідним через нестачу води

Проти Агроінвестгруп позиваються міжнародні трейдери: Soufflet, Bunge, Quadra Commodities, компанії «Дельта Вілмар», «Греін Експорт», а також банки «Таскомбанк» і «Райфайзен Банк Аваль».

Як повідомлялося, в лютому в «Аграрному фонді» заявили про можливе розкрадання зерна, і охорона шести елеваторів, які належать до групи компаній ТОВ «Агроінвестгруп», не допустила співробітників «Аграрного фонду» на територію підприємств для планової перевірки.

«Аграрний фонд» подав заяву до поліції з проханням розпочати досудове розслідування. Національна поліція відкрила кримінальне провадження за фактом розкрадання майна посадовими особами «Агроінвестгруп».

Як повідомляв Landlord, холдинг «Агроінвестгруп» заборгував як українським, так і іноземним компаніям від $80 до $120 млн. За попередніми оцінками, від махінацій постраждало понад 20 компаній.

Фінанси        05 лютого 2019 18:38

Агроінвестгруп заборгувала партнерам до $120 млн: Коли агросектор отямиться від скандального банкрутства?

Скорочення закупівель, зменшення інвестицій та падіння динаміки ринку – такі наслідки прогнозують експерти для зернової галузі після історії з банкрутством та фінансовими махінаціями одного з найбільших агрохолдингів України «Агроінвестгруп». За попередніми оцінками, компанія заборгувала як українським, так і іноземним компаніям від $80 до $120 млн.

Про це повідомляє Latifundist.

Минулого тижня група компаній «АгроІнвестГруп» припинила розраховуватися з кредиторами, а власники та керівництво підприємств, які входять до її складу, – переховуються від клієнтів і правоохоронних органів.

Наразі елеватори, які належать компанії, охороняє поліція та представники банківських установ. Зерносховища були заставою для отримання кредитів від таких банків як «Восток», «Райффазен» і «Таскомбанк». Також купівлю великої кількості зерна оплатили численні компанії, які все-таки хочуть отримати свою продукцію. З наявної документації на сьогодні зрозуміло лише одне: складських квитанцій було виписано в 5-6 разів більше, ніж зерна в них.

За схемою, на елеваторах працювали тільки інженери та інший обслуговуючий персонал. Керівництво було в Одесі. Однак, незабаром до цих подій директорів нібито змінили. Потерпілі стверджують: бухгалтерію та всі папери взагалі знищили. Це підтверджують по кількох елеваторах і представники банку.

ЧитайтеІспанські виробники лохини оголошують про банкрутство

За попередніми оцінками, від махінацій постраждало більше 20 компаній. З них – міжнародні з іноземними інвестиціями, українські підприємства та фермери.

«Після цієї історії деякі транснаціональні або західні компанії можуть істотно знизити інвестиції в Україну. А це призведе до скорочення і втрати динаміки виробництва. Для мене це екстраординарна подія», – прокоментував ситуацію Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації.

На його переконання, махінаторів шукатимуть по всьому світу на всіх рівнях – зокрема із залученням Інтерполу.

«Просто так це не зійде з рук, адже збиток досить істотний. Як ми порахували, це приблизно від $80 до 120 млн. При цьому список постраждалих різноманітний – це й українські, і мультинаціональні компанії, які представлені, практично, в усіх країнах світу. Тому полювання буде оголошене на всіх рівнях», – наголосив президент УЗА.

ЧитайтеНадійне плече: ТОП-15 банків, що кредитують агросектор

За словами Горбачова, найпершими постраждають компанії-посередники та знизиться швидкість платежів. Наприклад, до сьогодні іноземні підприємства оплачували поставки продукції в день її відправки. Тоді як зараз цей час може істотно посунутися – і компанії платитимуть лише за товар, який пройшов митницю.

«Якщо оцінити сумарний обсяг експорту по зерновим, це від $6 до 8 млрд на рік, то при скороченні обороту, я думаю, український ринок відчує дефіцит коштів для викупу зерна, яке буде проводитися сільгосппідприємствами», – додав Горбачов.

Група компаній обробляла 30 га земель на Одещині. У структуру входило 20 елеваторів. За інформацією ресурсу YouControl, власником холдингу є Микола Кучеренко.

Landlord раніше публікував думку фінансового директор Mriya Farming Тоні Хулса, який відверто розповів про те, як європейським інвесторам вдалося врятувати український агрогігант «Мрію» та перетворити його із банкрута в прибуткове підприємство. Так, з лютого 2015-го контроль над активами перейшов до кредиторів — європейських та американських інвесторів, які призначили новий менеджмент. У вересні 2016 року «Мрія» опублікувала умови реструктуризації боргового портфелю, який становив близько $1,1 млрд. А у вересні 2018-го інвестиційна компанія SALIC із Саудівської Аравії повідомила про придбання холдингу за $242 млн.

Поділися

Фінанси        01 лютого 2019 11:39

АгроІнвестГруп заборгував $70 млн. Людей розпустили, а керівництво переховується

Група компаній «АгроІнвестГруп» припинила розраховуватися з кредиторами, а власники та керівництво підприємств, які входять до її складу, - переховуються. Гравці ринку припускають, що компанія на межі банкрутства.

Про це повідомляє Latifundist.

За інсайдерською інформацією видання, група компаній припинила розраховуватися з фінансовими установами, а її представники не виходять на зв’язок.

За попередніми оцінками, борги «АгроІнвестГруп» оцінюються в $70 млн.

ЧитайтеІспанські виробники лохини оголошують про банкрутство

Також компанії, які входять до складу холдингу, нібито розпустили персонал.

Група компаній обробляє 30 га земель на Одещині. У структуру входять 20 елеваторів. За інформацією ресурсу YouControl, власником холдингу є Микола Кучеренко.

Landlord раніше публікував думку фінансового директор Mriya Farming Тоні Хулса, який відверто розповів про те, як європейським інвесторам вдалося врятувати український агрогігант «Мрію» та перетворити його із банкрута в прибуткове підприємство.

Вже з лютого 2015-го контроль над активами перейшов до кредиторів — європейських та американських інвесторів, які призначили новий менеджмент. У вересні 2016 року «Мрія» опублікувала умови реструктуризації боргового портфелю, який становив близько $1,1 млрд. А нещодавно, у вересні 2018-го інвестиційна компанія SALIC із Саудівської Аравії повідомила про придбання холдингу за $242 млн.

Поділися

Логістика        29 січня 2019 14:17

Як крадуть зерно на Укрзалізниці та як можна це побороти

Крадіжки зерна на залізниці й досі відбуваються безкарно – насамперед, через недосконалість системи пломбування зерновозів. Щоб зменшити масштаби злочинних операцій, пропонується низка технічних і організаційно-правових заходів. Проте питання: чи зацікавлені в цьому чиновники УЗ?

Про це редакції Landlord розповів заступник директора з логістики компанії Delta Wilmar Валерій Ткачов.

Способи крадіжок зерна:

  • механічне розкриття кришок розвантажувального люка вагона-зерновоза підручними засобами (найбільш поширений спосіб);
  • зняття і повторна установка металевих ЗПУ (запірно-пломбувальних пристроїв) без пошкодження (циліндр ЗПУ заморожується і безперешкодно знімається; після проведення маніпуляцій із зерном ЗПУ встановлюється повторно без пошкодження);
  • механічне часткове розбирання розвантажувальних вузлів вагона-зерновоза або передавальних механізмів від штурвалів до таких кришок розвантажувальних люків.

ЧитайтеСпівробітників Укрзалізниці звинуватили в причетності до крадіжок зерна

Хто краде зерно?

Розкраданням зерна на залізниці займаються організовані злочинні групи з чітким розподілом ролей і завдань, до складу яких входять:

  • колишні і сьогоднішні співробітники ПАТ «Укрзалізниця»;
  • місцевий криміналітет;
  • співробітники місцевих правоохоронних органів (можливо).

Схема крадіжок:

  • хтось інформує учасників злочинної групи про вид вантажу, що перевозиться;
  • хтось заганяє певні вагони до підготовленого місця крадіжки (диспетчер; укладачі залізничних станцій);
  • хтось фізично краде і вивозить крадене зерно;
  • хтось займається реалізацією краденого зерна;
  • хтось прикриває всю цю діяльність.

Відповідальність УЗ

На практиці Укрзалізниця не несе відповідальності за крадіжку зерна під час перевезення, тому що цілісність ЗПУ на вагонах не порушена.

Як боротися?

Технічні заходи

  • змінити схему пломбування вагонів-зерновозів (ЗПУ встановлювати безпосередньо на кришки розвантажувальних люків вагонів-зерновозів);
  • встановити ребра жорсткості на кришки розвантажувальних люків; провести інші конструктивні зміни розвантажувальних вузлів вагона-зерновоза, які унеможливлять або ускладнять доступ до вантажу під час перевезення;
  • дозволити застосування ЗПП, які руйнуються при навмисному зовнішньому механічному впливі;
  • на проблемних залізничних станціях встановити загородження територій; забезпечити освітлення ділянок, де проводиться відстій зерновозів і формування складів; встановити цілодобову систему відеоспостереження; створити групу оперативного реагування.

Організаційно-правові заходи

  • змінити нормативну базу і підвищити відповідальність Укрзалізниці за крадіжки зерна під час перевезення;
  • зернові вантажі, що мають високу ринкову вартість (соняшник; соя; рапс і нішеві культури), транспортувати як номенклатурний вантаж, тобто під охороною ВОХР УЗ;
  • проводити проміжне зважування зерновозів співробітниками ПАТ «Укрзалізниця» на динамічних вагах по ходу руху до станції призначення;
  • дозволити доступ співробітників вантажовласників на територію станцій під час відстою вагонів і формування складів для спільного патрулювання і охорони вагонів із зерном;
  • забезпечити рух вагонів-зерновозів коліями загального користування з найменшими затримками.

Оперативно-розшукові заходи

  • Виявлення осіб, що беруть участь у крадіжці.

Landlord раніше повідомляв про те, що щомісяця в Укрзалізниці крадуть зерна на 1 млн грн.

Поділися

Логістика        29 січня 2019 12:29

Співробітників Укрзалізниці звинуватили в причетності до крадіжок зерна

Заступник директора з логістики компанії Delta Wilmar Валерій Ткачов заявив, що запровадження відеоспостереження за допомогою дронів на Укрзалізниці не вирішить питання крадіжок, доки в них беруть участь співробітники підприємства.

Про це Валерій Ткачов написав у коментарі в Facebook.

Менеджер Delta Wilmar заявив, що крадіжками вантажів на залізниці займаються організовані злочинні групи, до складу яких входять зокрема співробітники Укрзалізниці. При цьому ВОХР УЗ є основним підрозділом Укрзалізниці, який «кришує» цей процес.

ЧитайтеУкрзалізниця боротиметься з крадіжками за допомогою дронів

Валерій Ткачов розповів, як насправді відбуваються крадіжки зерна і що причиною безкарного злодійства є недосконала система пломбування зерновозів – установка ЗПУ (запірно-пломбувального пристрою) на штурвал розвантажувального люка:

«Діюча схема пломбування… не виключає доступ до зерна в опломбованому зерновозі. Злодії розтискають самі кришки люків, а ЗПУ при цьому не порушується. Укрзалізниця не несе відповідальності за крадіжки при цілому ЗПУ», – пише Валерій Ткачов.

Найдієвішим способом зменшення крадіжок зерна на залізниці Валерій Ткачов вважає зміну схеми пломбування зерновозів – встановлення ЗПУ безпосередньо на кришки люків.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Укрзалізниці щомісяця крадуть зерна на 1 млн грн.

Поділися

Технології        03 грудня 2018 18:18

3 поширені схеми крадіжки зерна більше не працюють

Компанія UkrlandFarming цього року завдяки встановленій на автомобілі GPS-системі повернула 2 млн гривень. Крадіжки зерна відбуваються як у дорозі, так і на полі. Розумники іноді перевстановлюють GPS-трекер на легкові авто, аби вдати, що вантажівка не з’їжджала з траси.

Про це на 2-му щорічному українському форумі “Агробізнес” розповів заступник директора з питань агро IT-інновацій UkrlandFarming Володимир Бабій.

Представник компанії зазначив, що після встановлення GPS-системи крадіжки знизилися, але повністю їх викоринити не вдалося. Знаходяться люди, які видумують все нові й нові схеми. Однак завдяки новаціям службі безпеки вдається відстежити викрадений врожай та повернути.

Володимир Бабій навів кілька прикладів крадіжок зерна з вантажівок:

1. Крадіжки з чужих авто. Компанія відмовилася від чужих послуг, тепер користується лише власними вантажівками, про які відомо, куди направляються та скільки зерна везуть. На кожному авто встановлений GPS-трекер, який допомагає контролювати рух вантажу.

2. Крадіжки в дорозі. Автомобілі з’їжджають з маршруту та зсипають зерно. Відстежили – проблему усунули.

3. Перевстановлюють GPS-трекери на легкові авто. Легковик їде за маршрутом вантажівки в той час, коли та з’їхала з траси та зсипає зерно. Однак служба безпеки UkrlandFarming відстежує такі моменти – адже під час маніпуляцій з трекером, система показує, що живлення змінює показники.

Читайте: Перевезення зерна Дніпром: в Ізмаїлі збудують 8 нових барж

За словами заступника директора, люди навіть знаючи, що працює система моніторингу, проте все одно шукають нові можливості викрасти вантаж.

Як повідомляв LANDLORD, щомісяця в Укрзалізниці крадуть зерна на 1 млн грн. Найбільшим попитом серед крадіїв користувалися зерно та вугілля.

Фото: Валерій Пісанов

Поділися
Показати ще