Останні новини
У серпні компанія “Волинь-зерно-продукт” добудувала та вже запустила свій четвертий і найпотужніший борошномельний комплекс. Нове підприємство оснащене сучасним обладнанням від світового виробника, передає elevatorist.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Як розповіла директорка ТзОВ “Вілія продукт” Любов Киричук, кілька тижнів тривали пусконалагоджувальні роботи.
Ми протестували обладнання, вийшли на режим, і от вже сьогодні у нас йде повноцінне закачування та замочування зерна. Тепер будемо працювати цілодобово, — зазначила Киричук.
Роботу над проєктом почали ще до пандемії, а саме будівництво — у 2021 році. У грудні того року забили перші палі для фундаменту. Борошномельне обладнання обрали від швейцарського виробника Buhler. На підприємстві кажуть, що використання цього швейцарського виробника, — крок вперед для борошномелів.
Ми не новачки на теренах млинарської діяльності, маємо три діючих млини, які працюють на турецькому обладнанні. Його ціна і якість на той час відповідала оптимальним співвідношенням, але наше підприємство розвивається, і в плані обладнання хочеться кращого, — пояснив технічний директор Олександр Попов.
Технічно на млині зможуть переробляти від 120 до 150 тонн пшениці на добу. Як пояснили експерти, потужність підприємства залежить від якості сировини та від запитів на певний склад борошна.
Борошномельний комплекс розрахований виключно на переробку пшениці. Для формування партій сировини в складі млина обладнали три силоси по 5 тис. т пшениці кожна, і чотири хопери по 400 т.
З металевих силосів пшениця потрапляє безпосередньо у млин. Як пояснив технолог, борошномельний комплекс поділений на три секції. У першій секції знаходяться місткості для зберігання непідготовленого зерна, — саме сюди воно потрапляє із зернових силосів. Тут же є місткості для побічних продуктів виробництва, — висівок та зернових відходів.
У другій секції пшеницю готують до розмелу. Тут же відбувається її переробка на борошно і висівки.
Друга секція — це безпосередньо підготовчий та розмельний комплекс, де встановлено основне технічне обладнання. Тут сировина проходить очищення, зволоження та етап відволоження, який дозволяє змінити біохімію зерна і гарно його переробити. Потім проходить сам розмельний процес, — зауважив Дмитро Сторожук.
Всі виробничі процеси на млині автоматизовані. За потоками зерна та продуктів переробки слідкують на великих моніторах. У зміні двоє операторів, які працюють під керівництвом технолога.
Все абсолютно автоматизовано включно з вхідним, проміжним та вихідним контролем. Що стосується технологій управління, — зволоження, подачі зерна, розділення потоків, — це все відбувається також автоматично. Внаслідок цього у зміні працює всього по два спеціалісти, — наголосив Попов.
Попри ці перешкоди, у компанії планують розвивати експортний напрямок. Те, що виробничі потужності знаходяться недалеко від кордону, — велика перевага.
“Вілія” освоює і далекі ринки. Минулого літа компанія разом з іншими виробниками відправили свою продукцію в США, де її оцінили потенційні покупці.
Це експериментальна збірна партія. Там була продукція різних виробників з України. Наше борошно зарекомендувало себе дуже гарно. Якраз вчора отримали ми зворотний зв’язок. що все супер і будемо далі розвивати цей напрямок, — додала Киричук.
Нагадаємо, у Конотопському районі Сумської області на базі діючого комплексу напільного зберігання встановили два силоси МСВУ 165.16 виробництва “ЛУБНИМАШ”. Кожен силос має об’єм одночасного зберігання 6 800 тонн.
На Тернопільщині створили унікальний генератор на біовідходах.
Компанія Cygnet забезпечила постійну роботу елеваторів. Про це розповів генеральний директор Cygnet Ігор Шилюк, передає Landlord.
Мінагропрод та Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, IFC) підготували програму підтримки пільгового кредитування для українських аграріїв на загальну суму понад $1 мільярд.
Українська зернова асоціація звернулася до уряду з проханням ініціювати внесення змін до постанови КМУ щодо питання об’єктів критичної інфраструктури та включити зернозберігальні підприємства до об’єктів критичної інфраструктури.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
