Експерт: Вертикальні ферми в Україні стануть рентабельними після запуску ринку землі

Поки в Україні наважаться на відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, цінність цієї землі буде не так різко зростати саме за рахунок розвитку міського фермерства. Через це, сьогодні в Україні вертикальні ферми мають потенційно низьку цінову конкурентоспроможність продукції у порівнянні з класичною.   Таке припущення у своєму блозі в видані Ліга.Бізнес зробив член Ради з розвитку інновацій при Прем’єр-міністрі України Роман Пучко.

Також, на його думку, високій ціні на продукцію вертикальних ферм в Україні заважає: низька проінформованість та обізнаність щодо таких систем та її переваг, а саме екологічності та економічності виробництва харчових продуктів. Ще один фактор – в умовах нерозуміння споживачами доданої цінності у вигляді більш «здорового» способу вирощування, попит на неї буде обмежений ресторанами та елітними чи «еко» магазинами.

«Попри низку перепон та неузгодженостей, вертикальні ферми, безумовно, це майбутнє. Є ймовірність, що поки в Україні наважаться на відкриття ринку землі, цінність цієї землі буде не так різко зростати саме за рахунок розвитку міського фермерства. Тим не менш, вертикальні ферми не можуть бути протиставлені класичним, лише доповнити їх частково знизити навантаження на природні ресурси. Їх ключова роль – забезпечити овочами, салатами та зеленню великі міста у розумний, ефективний та бережливий до екології спосіб», – пояснив експерт.

Роман Пучко каже, що у Global Market Insights підрахували – до 2024 року капіталізація вертикальних ферм в світі становитиме $13 млрд, з яких 70% – це оцінка двох компаній: AeroFarms та Plenty. Перша з них є наразі найбільшим виробником такого типу з потужностями площею 70 000 кв футів, а друга нещодавно залучила $200 млн інвестицій та задекларувала, що побудує по вертикальній фермі у кожному місті мільйоннику на планеті.

«Чому у світі відбувається такий бум вертикальних ферм? Виробництво продуктів у вертикальних фермах не передбачає використання пестицидів. Класичне ведення сільського господарства вже давно залежить від використання різноманітних гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів та регуляторів росту, залишки яких забруднюють ґрунт, повітря та воду в зоні своєї дії. Жодні з цих речовин не використовуються у вертикальних фермах чи то в гідропоніці, чи в аеропоніці», – наголосив він

За словами експерта, рентабельність вертикальних ферм забезпечує: майже повна безвідходність та економічність виробництва.

«Економія води. Сільське господарство наразі використовує 70% ресурсу прісної води на Землі. В свою чергу, вертикальні ферми використовують на 70-95% менше води, ніж класичні. Підраховано, що в класичній сільськогосподарській моделі їжа долає в середньому 2000 км, поки потрапить до столу. У випадку вертикальних ферм ця відстань може бути скорочена до кількох кілометрів або навіть сотень чи десятків метрів. Крім того, немає викидів від техніки, що обслуговує посіви», – заявив Роман Пучко.

Та додав, що на вертикальних фермах рослини вирощуються 365 днів на рік, 24 години на добу, без урахування сезонів та циклів. Також вони не залежать від погодних умов. Відсутній ризик втрати врожаю внаслідок посухи, повені, тощо.

«Звичайно, є також недоліки, такі як досить високі інвестиції на одиницю площі, та те, що замість безкоштовного сонця використовується електроенергія, левова частка якої наразі генерується за рахунок викопних ресурсів. Крім того, на даних об’єктах можна вирощувати лише обмежений перелік позицій, а про тваринництво у форматі вертикальних ферм можна поки забути», – зауважив член Ради з розвитку інновацій при Прем’єр-міністрі України Роман Пучко