В Україні виробництво зерна стає економічно невигідним через дорогу логістику – аналітики

У 2021 році вартість логістики до портів України складала $30-35, після початку війни вартість логістики до портів ЄС зросла до поточних $180-200 станом на початок серпня 2022 року. Тобто, зернова логістика в Україні здорожчала мінімум у 5 разів. Така ситуація вкрай негативно впливає на внутрішні зернові ціни, що своєю чергою нищить рентабельність виробництва зернових.

Такі дані було оприлюднено на онлайн-заході УКАБ. Аналітичне дослідження “Аналіз впливу війни на агросектор України” проводили “Центр економічного відновлення” та EasyBusiness.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter

Аналітики підкреслили — додатковий тиск на ціни створює новий врожай зерна, що лише збільшує розрив в цінах. Фактично витрати на доставку становлять близько 2/3 від ціни зерна, роблячи його виробництво в Україні невигідним.

За висновками експертів, часткове розблокування портів не розв’язує проблему: ширше коло аграріїв отримали доступ до портів лише через 2-3 місяці.

“Більше того, багатьом аграріям потрібен час, щоб впевнитись у дієвості угоди. За розрахунками KSE Агроцентр, зростання внутрішніх цін через розблокування портів буде на рівні ~$100, тобто різниця між міжнародними та внутрішніми цінами може скоротитись до ~$80-100 USD/т, що все ще значно вище за довоєнні ціни”, — вважають аналітики.

За інформацією експертів, від початку війни спред між світовими цінами на пшеницю та цінами в Україні зріс з 9% до 60%. У випадку цін на кукурудзу, різниця цін зросла з 3% до 55%.

Нагадаємо, левову частку загального обсягу експортних перевезень залізницею (3,894 млн т) займає перевезення зерна та продуктів помелу – 2,150 млн т.

Серед ключових потреб агровиробників в умовах воєнного стану – забезпечення генераторами, насіннєвим матеріалом, доступ до фінансування та безперебійний експорт.

Попри всі заходи з покращення зернової логістики, весь об’єм зернових та олійних вивезти у бажані терміни не вдасться. Експорт буде розтягнений у часі, тому потрібно працювати над можливостями довгострокового зберігання продукції. По це заявив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Валерія Пепеля