Новини / Тваринництво     07 березня 2019 19:04

Три кроки до зростання рентабельності свинарства

Щорічні перевитрати у свинарстві становлять 8 млрд гривень. І платять за це у кінцевому підсумку споживачі свинини. Таку думку висловлює Микола Бабенко, генеральний директор ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві».

Ціни на продукти харчування в Україні вищі за ціни в Польщі подекуди, навіть, в 2 рази і більше. Центр підвищення ефективності в тваринництві провів власні дослідження причин високих цін в Україні. Вони різні: для курятини вони одні – монополія у виробництві м’яса птиці, для свинини інші – собівартість свинини одна з найвищих в Європі.

Конкурентність бізнесу забезпечує тільки низька собівартість. Українські виробники курятини одні із найефективніших у світі. Собівартість 1 кг живої птиці в Україні на рівні з Бразилією – 0,65 євро без ПДВ. В тих само умовах, в українського свинарства собівартість – одна із найвищих у світі.

Читайте: Британські фермери фарбують дахи свинарників у білий колір. Експерти пояснюють причину

«Вітчизняні свинарі працюють в нуль, а то й в мінус» – з таким заголовком інформація опублікована на сайті Асоціації «Свинарі України». Далі по тексту «кожен виробник рахує собівартість виробництва… згідно з даними Асоціації «Свинарі України» її середній показник по країні становить 37-41 грн».

Собівартість 37-41 гривня – це частина правди. Друга частина – це собівартість, яка мала б бути – 25 грн. Продаючи партію свиней на м’ясокомбінат, свинарі, як правило, не знають її собівартість. В лютому, після закінчення року, коли будуть пораховані всі витрати і всі доходи може виявитися, що вирощування свиней в минулому році було збитковим.

В 2018 році середня ціна 46 грн на живих свиней врятувала свинарів від збитків. Інша справа 2019 рік, ціни знизилися до 40 грн за 1 кг живої маси. Імпорт свинини в Україну виріс в 5 разів за рік.

Українське свинарство, за даними Держстату – це більше 600 тис. т свинини в забійній вазі в рік, що приблизно становить 780 тис т у живій вазі. Ми склали перевитрати в рік всіх виробників свинини, вийшло перевитрат на корми і ветпрепарати 8 млрд грн.

Приховувати такі перевитрати щороку – те ж саме, як не помічати гостре захворювання. Хворобу потрібно лікувати, інакше може зникнути ціла галузь. За високу собівартість свинини платять кінцеві покупці свинини.

Наприклад, у Польщі мінімальна заробітна плата в 4 рази вища за українську, а в супермаркеті свинину можна купити за ціною від 60 грн за 1 кг. Дотацій в свинарстві в Польщі і інших країнах ЄС – немає.

Підняття цін на живих свиней, замість зниження собівартості їх вирощування – шлях у нікуди.

Що буде із свинарством в 2019 році?

Перший варіант. Ціни на живих свиней виростуть. Наслідки – свинина на прилавках подорожчає, її споживання встановить новий антирекорд в 2019 році. Вже за 4 роки споживання свинини зменшилося в Україні на 1/3, тобто, на 300 тис т у забійній вазі.

Другий варіант. Свинарі в 2019 році почнуть контролювати собівартість вирощування свиней не по закінченню року, а протягом року. Впроваджувати заходи по зниженню собівартості. Наслідки – свинина залишиться на рівні цін, як є, а то і подешевшає. Виробники свинини почнуть заробляти не за рахунок високих цін в магазинах, а за рахунок низької собівартості, як заробляють їх колеги з країн ЄС, США, Канади, Бразилії.

Третій варіант – масове скорочення поголів’я свиней і заміна свинини української польською, бразильською, датською та / або на українську курятину.

Що необхідно зробити, щоб вирощування свиней принесло прибутки в 2019 році?

  • Крок перший – аудит виробництва і пошук причин високої собівартості.
  • Крок другий – автоматизація обліку і контроль собівартості в спеціалізованій програмі в реальному часі в процесі вирощування свиней.
  • Крок третій – якщо виявлені перевитрати кормів, ліків, порушення технології, зловживання – потрібно їх усувати.

Для порівняння офіційні дані Євростату з ринковими цінами на напівтуші свиней з 01.01.2016 по 06.02.2019 в країнах найбільших експортерах свинини в світі. Поточні ціни від 0,94€ до 1,35€ без ПДВ за 1 кг на напівтуші. Тобто, в цінах вже є прибуток і фермера, і бійні.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні за тиждень знизилася ціна на м’ясо. Свинина стала найдешевшою.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

41 хв. тому

ТОП-5 катаклізмів: нашестя проти врожаїв

Глобальні кліматичні зміни досягли й України. "Житниця Європи" все ще ставить рекорди врожайності. Але самих лише знаменитих чорноземів для успіху стає замало. Виклик фермерам кинула сама природа.

Метеозахист   

5 години тому

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах

Румунський фермер Георге Ніцю вже понад 26 років працює в аграрному секторі й, незважаючи на важку працю, не бачить себе в іншій галузі. У 2001 році він заснував агрокомпанію SC OPT – MP SRL. Георге працює на 768 га землі, більша частка якої належить йому.

Як живе іноземний фермер   

7 години тому

Зняття мораторію на землю: Світовий банк чекає рішення від Зеленського

Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, виступаючи на прес-конференції сказала:

«Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента та новий Президент візьмуть на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на землю».

За словами Сату Кахконен, ціна на землю залежатиме насамперед від свободи дій на ринку. Тобто, чим вільніший буде ринок продажу землі, тим вищою буде її вартість.

Читайте: Повне занурення аграріїв в цифрові технології: як охопити неосяжне?

За оцінками Світового банку, ВВП України у 2020 р. може прискоритися до 3,4%, а у 2021 р. – до 3,8% за трьох умов:

  • зняття мораторію на землю,
  • продаж державної частки в банківській сфері приватним структурам
  • послідовна боротьба з корупцією.

Landlord раніше повідомляв про те, що команда Володимира Зеленського виступає за скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Політика   

23 травня 2019 10:47

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

Показати ще