Термін окупності сухого порту на кордоні з Польщею становить п’ять років – дослідження KSE

Будівництво сухого порту на кордоні з Польщею є комерційно цікавим, навіть без державної підтримки, свідчать результати дослідження KSE (“Київської школи економіки”), повідомив доцент KSE Олег Нів’євський.

В умовах блокування роботи чорноморських портів створення перевантажувальних терміналів на кордоні з ЄС стає актуальним.

Дослідники передбачили, що зерновий термінал може бути розташований на кордоні України та Польщі поблизу основних транспортних артерій, таких як автомагістраль та залізниця з двома типами колії: вузькою та широкою. Водночас близько до основних виробників зерна в регіоні.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter

Термінал потужністю зберігання 20 тис. т (14 силосів на 1400 т і 2 силоси на 500 т) з доробкою зерна, як очікується, має перевалювати близько 500 тис. т зернових та олійних культур на рік.

Розрахунки KSE показали, що інвестиції, необхідні для реалізації проєкту, становлять $12,55 млн. На будівництво термінала піде 2 роки. Коштами проєкту також заплановані реінвестиції для заміни залізничних шпал кожні чотири роки з витратами, еквівалентними 40% від вартості будівництва залізничної колії. Через 10 років активна частина обладнання буде оновлена.

Показники ефективності проєкту такі:

• чиста приведена вартість (NPV) — $2,994 млн;
• внутрішня норма рентабельності (IRR) — 17,0% річних;
• модифікована внутрішня норма рентабельності (MIRR) — 14,7% річних;
• індекс прибутковості (PI) — 1,28;
• звичайний термін окупності (RPB) — 5,1 року;
• дисконтований термін окупності (DPB) — 10,9 року.

Так, прогнозований чистий дохід від реалізації термінала може досягти $4,58 млн у 2026 році (у разі запуску в третьому кварталі 2025 р.), а маржа чистого прибутку (чистий прибуток/чистий дохід) становитиме 32%.

За підрахунками експертів, середня прогнозована рентабельність чистого прибутку становить 38%, рентабельність за показником EBITDA — 58%.

Життєздатним варіантом стратегії для проєкту є забезпечення щонайменше 50% річного завантаження елеватора власним зерном, що передбачає розвиток внутрішньої торгівлі. Це забезпечить прибутковість термінала. Проєкт може бути цікавим для зернотрейдерів, які здатні забезпечити частину або навіть усе річне завантаження терміналу власним зерном, — пояснили аналітики.

Нагадаємо, на Волині розбудовують інфраструктуру під два “сухі порти”, котрі слугуватимуть для вивезення сільськогосподарських культур українських аграріїв на закордонний ринок.

Раніше стало відомо, щоб збільшити пропускну можливість для експорту української аграрної продукції, Польща планує побудувати “сухий порт” на кордоні з Україною.

Баришівська зернова компанія Grain Alliance разом з USAID реалізувала проєкт оновлення технічного парку. Зокрема компанії придбали три телескопічних навантажувачі і два потужних трактори для перевантаження зерна у біг-беги, повідомляє пресслужба компанії. Цей крок дозволить  наростити обсяги експорту різними можливими способами.

Перевалочний комплекс Дунайського пароплавства збільшує обсяги завантаження зернових. Перед комплексом на вихідних налічувалося майже дві сотні зерновозів з кукурудзою, майже півсотні з соєю.

Консалтингова компанія DB Engineering&Consulting визначила кілька маршрутів у Європі, які сумісні з українськими вагонами-хоперами.

У рейтингу серед морських портів України за обсягами перевалки порт Миколаїв на початок року впевнено займав друге місце, з перевалки олії — безперечний лідер.

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про розширення акваторії морських портів на Дунаї – йдеться про порт в Ізмаїлі, Рені та порт Усть-Дунайськ.

17 січня архітектурно-містобудівною радою розглянуто проєкт детального плану території по вул. Ужгородській в м.Мукачево, яким передбачається зміна цільового призначення земельної ділянки по вул. Ужгородська,29 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги, повідомляє пресслужба міськради.

Анна Лиса