Новини / Аналітика     27 травня 2019 12:13

Світ без хліба: дефіцит пшениці в поточному маркетинговому році складає 18 млн т

Зниження загального виробництва за одночасного зростання споживання і трейдингу зерна — таким бачать майбутній маркетинговий рік провідні аналітики.

До закінчення поточного маркетингового року залишився місяць — це період, коли гравці намагаються підбити перші підсумки діяльності в сезоні–2018/2019 і прогнозують майбутню архітектуру ринку зернових.
Україна, як і раніше, входить до топ-10 основних світових гравців. Тенденції глобального ринку здійснюють прямий вплив на українських аграріїв, а деякі з них Україна просто формує.

За традицією ми проаналізували звіти трьох найбільших експертних центрів сільськогосподарської галузі — IGC, FAO та USDA. Можна зробити такі короткі висновки: світове виробництво зернових знижується, а споживання зростає, що вочевидь «на виході» призведе до тренду чергового зниження кінцевих запасів зернової групи. А ось у питанні оцінок експортних продажів експерти розходяться — лунають прогнози від «стабільного рівня» до зростання трейдингу на 6%.

Загальна пропозиція

Ось уже два місяці поспіль Міжнародна рада по зерну (International Grains Council — IGC) підвищує прогноз виробництва зернових у 2018/2019 маркетинговому році. Так, в останньому, квітневому огляді ринку IGC оцінила світове виробництво у 2128 млн т, що на 3 млн т більше у порівнянні з березневим звітом організації. Зростання переважно забезпечили оновлені дані щодо врожаю кукурудзи в Аргентині та Бразилії.

Слід зазначити, що березневі оцінки світового виробництва Міжнародної ради по зерну у 2125 млн т також були на 4 млн т вище лютневого прогнозу. Тобто, на думку аналітиків організації, на ринку поступово формується тренд до збільшення пропозиції зерна.

Міжнародна рада по зерну вчергове підвищила оцінки пропозиції зерна на глобальному ринку — до 2128 млн т, що на 3 млн т більше за оцінки березня

Втім, якщо порівнювати ці показники з результатом попереднього маркетингового року, то динаміка буде прямо протилежною. Так, якщо брати до уваги березневі оцінки, то в поточному маркетинговому році (у порівнянні з 2017/2018 сільськогосподарським сезоном) світове виробництво зерна впало на 17 млн ​​т.

При цьому істотне підвищення врожаю кукурудзи — на 24 млн т у порівнянні з попереднім маркетинговим роком — навіть близько не компенсувало падіння по пшениці та ячменю (мінус 29 млн т і мінус 4 млн т відповідно). Квітневі коригування дали падіння світового виробництва зерна у 2018/2019 маркетинговому році на 13 млн т у порівнянні з попереднім сезоном. Повторимося, що поступове нівелювання рівня оцінок щодо розмірів спаду виробництва відбувається за рахунок збільшення прогнозу щодо врожаю кукурудзи. Зазначимо, що у березні-квітні оцінки IGC дуже серйозно розходилися з прогнозом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization — FAO).

Так, виробництво зернових у світі у 2018/2019 маркетинговому році FAO оцінила у 2655 млн т, що, звернемо увагу, більш ніж на 500 млн т вище за оцінки Світової ради по зерну. Втім, ніякого секрету тут немає — просто ці два світових аналітичних центри застосували різну методику підрахунку щодо складу зернової групи.

Але для розуміння перспектив України у світовій торгівлі зерном важливий передусім прогноз динаміки ринкових змін. На щастя, у FAO та IGC цей прогноз збігається. Так, FAO (як і IGC) від місяця до місяця збільшує світовий прогноз виробництва зернових у поточному маркетинговому році. При цьому поки що прогнозований обсяг виробництва нижче показників попереднього маркетингового року і у FAO, і у IGC (мінус 48,8 млн т і мінус 36 млн т відповідно).

Споживання

На тлі зростання оціночних обсягів виробництва прогнози глобального споживання зерна продовжують знижуватися. Так, у березні IGC спрогнозувала спад світового споживання зернових на 4 млн т у порівнянні з лютневими оцінками. А вже у квітні ця цифра знизилася ще на 5 млн т у порівнянні з березнем — до 2165 млн т.

В основному зниження прогнозується за рахунок падіння показників використання кукурудзи у США (корми і промислова переробка). Проте, за прогнозними підсумками поточного маркетингового року в порівнянні з попереднім, 2017/2018 сезоном, у IGC бачать зростання споживання на 13 млн т (до 1% у плюсі).

На тлі зростання оціночних обсягів виробництва прогноз споживання продовжує знижуватися — цього разу до 2165 млн т

Також щомісячно знижує прогноз споживання і FAO. І, що характерно, у 2018/2019 маркетинговому році у порівнянні з попереднім сільгоспроком також бачать збільшення споживання на 28 млн т (плюс 1,1%). При цьому поки що зміни оцінок співвідношення пропозиції та споживання не дуже відбиваються на прогнозах щодо збільшення запасів зерна.

Так, у березні в IGС оцінили резерви до кінця 2018/2019 маркетингового року у 604 млн т (на 10 млн т більше лютневого прогнозу). За уточненими даними квітня, прогноз запасів зерна збільшено ще на 8 млн т — до 611 млн т. Це на 36 млн т менше, ніж фактичні резерви на кінець 2017/2018 маркетингового року. У розрізі культур це виглядає так: мінус 26 млн т кукурудзи, 6 млн т пшениці та 2 млн т ячменю. Разом ці «мінуси» призводять до оцінки про зниження кінцевих запасів майже на 6% до показників минулого маркетингового року.

Щоправда, цей розрив у прогнозах останніх трьох місяців поступово скорочується. Так, у березні вважалося, що запаси на кінець поточного маркетингового року будуть на 44 млн т менше, ніж у попередньому сезоні, у лютому різниця прогнозувалася ще більш істотною — у 53 млн т.

У FAO ж очікують, що обсяг запасів зернових у світі на кінець 2018/2019 маркетингового року становитиме 849 млн т. При цьому щомісячні прогнози теж переглядаються у бік збільшення (плюс 11% до звіту за минулий місяць). Так само, як і в IGС, у FAO розрахували, що загальний обсяг запасів зернових у світі в поточному сезоні в порівнянні з 2017/2018 маркетинговим роком знизиться (за оцінками FAO — на 3%).

Трейдинг

Що стосується обсягів торгівлі зерном, то вони, згідно з квітневими оцінками IGС, збігатимуться з минулорічними (367 млн т). Зростання продажів кукурудзи (що фіксується десятий рік поспіль) компенсує зниження відвантажень пшениці, ячменю та сорго. Очікуваний FAO обсяг світової торгівлі зерновими в сезоні 2018/2019 маркетингового року становитиме 412 млн т, що на 2,2% більше, ніж у попередньому сільськогосподарському сезоні.

Загальний обсяг трейдингу зерновими у порівнянні з минулим маркетинговим роком зросте на 2,2%

І на завершення розглянемо аналітику від Департаменту сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA). При певній різниці в оцінці обсягів у USDA також бачать зростання світового виробництва зернових за підсумками 2018/2019 маркетингового року — до ​​3426 млн т (плюс 0,4% до минулого сезону), збільшення споживання (на 1,5% — до 2637 млн т) і зниження запасів зернових (на 3% — до 788 млн т). Крім того, USDA прогнозує найістотніше зростання трейдингу — майже на 6% у порівнянні з 2017/2018 маркетинговим роком.

Окремо про пшеницю

Окремо розглянемо прогноз щодо глобального ринку пшениці — адже на відміну від зернових культур у цілому світове виробництво пшениці демонструє стабільний спад. Так, за оцінками IGС, за підсумками 2018/2019 маркетингового року результат по пшениці становитиме 734,9 млн т, або на 3,7% нижче рівня попереднього сезону. В USDA прогнозують падіння на 3,9% — до 732,9 млн т у порівнянні з 2017/2018 сільськогосподарським роком, і фактично аналогічні дані надає і FAO.

Зокрема, прогнозується, що до кінця поточного маркетингового року буде вироблено 730 млн т пшениці проти 759,9 млн т у минулому маркетинговому році (мінус 3,9%). Взагалі, у FAO пов’язують падіння світового виробництва зернових саме зі скороченням обсягів виробництва пшениці.

При цьому, за оцінками організації, споживання пшениці за підсумками 2018/2019 маркетингового року може сягнути рекордного для останніх років рівня у 748 млн т, що майже на 0,8% (на 6,3 млн т) вище, ніж прогнозувалося раніше, і на 1,2% вище, ніж у сезоні–2017/2018. Збільшення в порівнянні з прогнозом минулого місяця пов’язане з коригуванням даних по Китаю і Російській Федерації. А ось приріст у порівнянні з даними за минулий рік пояснюється збільшенням споживання зернових у харчових цілях, а також активним попитом з боку Азії.

Щодо прогнозу по запасах пшениці у світі, то він був підвищений FAO до 267 млн т, що на 2,3 млн т більше, ніж очікувалося місяцем раніше. У порівнянні з рекордним рівнем запасів на початок поточного сезону (280,9 млн т) цей показник знизився на 5%. Перш за все це викликано скороченням кінцевих запасів пшениці в ЄС і РФ. У IGC зниження запасів до кінця 2018/2019 маркетингового року оцінюють у 2,5%. Схожу оцінку дають і в USDA — падіння на 2,2%.

Відзначимо, що, за оцінками FAO, обсяг світової торгівлі пшеницею очікується на рівні 170,5 млн т (що практично відповідає оцінці, яка була наведена у березневому прогнозі). А у порівнянні з попереднім сезоном цей показник поки нижче на 3,6%. Також, за даними IGC, продовжує падати субіндекс GOI по пшениці (індекси по зерну та олійним). Так, у березні він у порівнянні з лютим знизився на 2%.

Причина — тиск комфортної для трейдерів найближчої пропозиції та в цілому оптимістичних перспектив виробництва у 2019/2020 маркетинговому році. У квітні порівняно з березнем субіндекс GOI просів вже на 6%. Це стало результатом великої пропозиції культури на фізичному ринку та оптимізму трейдерів в очікуванні нового сезону.

Попередні висновки

Як ми бачимо з різних оцінок світових аналітиків, робити якісь остаточні прогнози ще зарано — обсяги майбутніх валових зборів різних культур, цифри балансу попиту і пропозиції на ринку, а також попереднє бачення розмірів світового зернового трейдингу постійно коригуються.

Але вже стає зрозумілим, що здебільшого аграрії в основних країнах — продуцентах зерна не дослухалися до оцінки USDA, яка була зроблена наприкінці минулого року щодо перегляду структури посівів на користь пшениці. Зміни у плани так і не були внесені, і фермери знову віддали перевагу кукурудзі. Саме кукурудзою була заміщена частина оранки, яка раніше використовувалася для вирощування сої у США.

Таким чином, головними чинниками, які сформують загальну картину глобального ринку у 2019/2020 маркетинговому році, стануть доволі високий попит на пшеницю та проблеми зі збутом кукурудзи, що негативно відіб’ється на цінах на останню.

Текст: Еліна Московчук

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

21 годину тому

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

19 липня 2019 14:12

Переорієнтація: чому угорські фермери тотально замінюють соняшник на сою

До 2013-го Ференц Ковач вирощував кукурудзу й досяг врожайності 16 т/га, але через кліматичні зміни із затяжними дощовими та посушливими періодами врожайність культури значно впала. Зросли витрати на збереження врожайності, й культивувати кукурудзу стало невигідно, тому фермер вирішив відмовитися від неї, віддавши перевагу на користь куди більш рентабельної сої.

Як живе іноземний фермер   

19 липня 2019 11:03

Кубічні й органічні: одеське господарство виростило новий сорт кавунів

Компанія «Дунайський аграрій», яка вже кілька років вирощує на Одещині органічні овочі, фрукти, зернові та технічні культури, представила нову продукцію – органічні кавуни у формі куба.

Про це «Дунайський аграрій» повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук.

«Диференціюйся або помри» – під таким гаслом ТОВ «Дунайський аграрій» із с. Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області демонструє вирощені у своєму господарстві органічні кавуни, які мають форму куба.

 

Читайте: Лаванда, спаржа, шафран: як завдяки нішевим культурам фермери побудували «маленьку Голландію» на Херсонщині

Також компанія успішно вирощує і реалізує органічний горох, сочевицю, кукурудзу та інші культури. Нещодавно господарство поставило в українські торгові мережі перший в Україні органічний нектарин!

Landlord раніше повідомляв про те, що група виробників із Новософіївки Херсонської області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Рослинництво   

19 липня 2019 08:56

Хурма, мигдаль та 7 сортів кизилу: херсонський фермер експериментує з нішевими культурами ФОТО

До 100 кг плодів з кизилового дерева розраховує збирати Олександр Галич – фермер із Херсонщини. В його господарстві росте 7 сортів кизилу, а також різноманітні нішеві культури – хурма, мигдаль, ліщина, інжир. Пробує навіть екзотичні – азимину (або бананове дерево) та годжі.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич. Упродовж багатьох років він експериментує з різними системами посадки та створення мікроклімату на поверхні ґрунту.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

Садівник активно використовує метод мульчування і крапельний полив. Поки що сад молодий, і його врожайність зростає з віком. Як відзначає ресурс, прогнозовано можна збирати 25-100 кг плодів кизилу з дерева.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Херсонській області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Садівництво   

Показати ще