Новини    21 березня 2019 17:56

США збільшує експорт кукурудзи на 40 млн т. Україні радять орієнтуватися на пшеницю

Наступного сезону у виграші залишаться трейдери, які запропонують на світовому ринку пшеницю.

  • На глобальному ринку склалася надлишкова пропозиція кукурудзи, і дисбаланс буде тільки підсилюватися.
  • На відміну від попередніх років попит на ячмінь слабшатиме внаслідок зменшення закупівель культури Китаєм.
  • Оцінка перехідних світових запасів пшениці постійно зменшується на тлі зростання попиту на цей вид зерна.

З початку року весь сільськогосподарський світ перебував в очікуванні зустрічі США — КНР на найвищому рівні. 9 січня, коли завершилися триденні переговори між Вашингтоном та Пекіном із врегулювання торгового конфлікту, сторонам вдалося зблизити позиції у сферах енергетики та сільського господарства, проте з більш складних питань залишилися розбіжності. Між тим, наближалася дата 1 березня, коли термін 90­-денного перемир’я у торговій війні США та Китаю спливав.

Нарешті сторони визначилися, що зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна пройде протягом першого весняного місяця. При цьому все гучніше лунали думки про те, що сторони можуть укласти лише чергову «косметичну» угоду, яка не вирішить ключових торгових проблем, перша з яких — китайські заборонні мита на американську сою (хоча офіційний Вашингтон і заявляє про значний прогрес у перемовинах).

Але можна сказати, що справу вже зроблено — рішення про структуру посівів американські фермери приймають зазвичай до 1 лютого, і якісь корективи можуть бути внесені до 1 березня. У протилежному випадку фермери не встигають вчасно законтрактувати посівний матеріал, добрива і засоби захисту рослин. Інакше: у 2019 році у США будуть збільшуватися площі під кукурудзою та пропозиція культури зростатиме на і без того перенасиченому ринку. За попередніми розрахунками, які були зроблені минулого року, пропозиція кукурудзи із США на глобальному ринку може одразу вирости на 35–40 млн т (для порівняння — рекордний експорт культури з України цього року оцінюється у 28,5 млн т).

Це означає, що іншим провідним світовим постачальникам сільськогосподарської сировини, до складу яких входить і Україна, варто вже зараз шукати адекватне рішення. Виходом може бути збільшення площ під пшеницею, попит на яку на глобальному ринку має тренд до зростання. Звісно, виробники Північної півкулі вже не можуть внести зміни у структуру озимини, але ще не запізно переглянути плани на ярі посіви.

Загальний тренд

У лютому загальну оцінку глобального ринку продовольства дала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Згідно з нею, світові ціни на продукти харчування почали рік на високій ноті — індекс продовольчих цін Організації в середньому виріс на 1,8% та становив 164,8 пункту. Однією з причин підвищення індексу називають зміцнення цін на пальмову та соєву олію внаслідок невизначеності результатів перемовин між КНР і США. На це накладається ще й сезонний фактор — зменшення пропозиції в основних країнах­постачальниках.

Хоча в цілому у FAO зазначили, що поки показник цінового індексу залишається доволі низьким — на 2,2% меншим, ніж рік тому.

При цьому індекс цін FAO на зернові становив у середньому 168,1 пункту, продемонструвавши лише незначне зростання у порівнянні з груднем. Ціни на основні види зернових були в цілому досить стійкими на тлі скорочення експортних поставок і високого світового попиту.

FAO: Зерновий прогноз

У черговій доповіді «Зведення попиту на зернові та пропозиції зернових» Організація надала цілком сприятливі прогнози з виробництва зерна у світі у 2019 році та визначила непогані перспективи для його постачальників.

Так, загальний остаточний обсяг виробництва зернових у 2018 році у світі, згідно з підрахункам FAO, становив 2661 млн т (що трохи перевищує попередній прогноз внаслідок збільшення валового збору кукурудзи, пшениці та рису).

Велика частина посівів озимої пшениці розташована в Північній півкулі, і, за попередніми прогнозами, очікується стрибок її виробництва, хоча загальний обсяг і не досягне рекордного рівня 2017 року.

Значною мірою прогнозоване зростання буде забезпечене за рахунок збільшення виробництва в Європі, де сприятливі погодні умови поліпшили види на врожай у поєднанні зі збільшенням посівних площ, головним чином обумовленим привабливими цінами.

Загалом найбільший приріст у порівнянні з минулим роком очікується в ЄС (як вже зазначено), Російській Федерації та Україні.

Індекс продовольчих цін FAO в середньому виріс на 1,8% і становить 164,8 пункту

У Північній Америці надмірно волога погода в основних районах виробництва озимої пшениці у США восени призвела до того, що посівні площі залишилися майже без змін, як і в Канаді. Однак, для Канади фахівці дали позитивний прогноз — за їх розрахунками, фермери збираються збільшити площі під ярою пшеницею, що приведе до збільшення у 2019 році загальної пропозиції зерна пшениці з Північної Америки.

За оцінками FAO, загальний світовий трейдинг пшениці у 2018/2019 маркетинговому році (тобто до липня наступного року) становитиме 171,8 млн т, що на 2,5%, або на 4,4 млн т нижче попереднього показника 2017/2018 маркетингового року. Скорочення закупівель очікується з боку таких країн, як Алжир, Індія, Марокко, ПАР і Туреччина.

При цьому світова торгівля фуражним зерном у поточному маркетинговому році може становити 196,4 млн т, що майже збігається з показником попереднього 2017/2018 маркетингового року, але загальне споживання зернового фуражу виросте до 1405 млн т, що на 34 млн т більше порівняно з попереднім маркетинговим роком. До речі, такий рівень споживання фуражного зерна взагалі є історичним максимумом, тому, як можна очікувати, в бік збільшення будуть переглянуті й прогнози щодо трейдингу фуражу.

Для українських постачальників у «фуражному прогнозі» важливою є інформація щодо скорочення обсягів торгівлі ячменем і сорго. На думку FAO, показники трейдингу цими культурами взагалі впадуть до найнижчого з 2006/2007 маркетингового року рівня — до 28,1 млн т для ячменю і 5,4 млн т для сорго. Причинами фахівці називають збільшення споживання кукурудзи внаслідок зниження цін на цю культуру і скорочення закупівель ячменю і сорго Китаєм, про що було заявлено владою КНР у січні.

Загальний рівень споживання зернових у 2018/2019 маркетинговому році прогнозується в обсязі 2657 млн т, що майже на 45 млн т (або на 1,7%) більше, ніж у минулому сільськогосподарському році.

Важливим є перегляд прогнозів щодо обсягу торгівля кукурудзою — він сягне у 2018/2019 маркетинговому році майже 159 млн т. Це на 2,3% вище за показник минулого маркетингового року — очікується, що закупівлі культури будуть збільшені Іраном, Мексикою, Саудівської Аравією та насамперед — європейськими країнами.

Але, як підкреслили у звіті FAO, прогнози невдовзі можуть бути переглянуті — адже у Південній півкулі у лютому розпочинають збір ярих зернових. Поки що, за попередніми даними, очікується збільшення у порівнянні з минулорічним виробництва кукурудзи — посіви перебувають у гарній кондиції.

USDA: Пшениця

У лютому сільськогосподарський ринок нарешті дочекався звіту USDA, робота якого, нагадаємо, протягом майже двох місяців була паралізована черговим shutdown (ситуація, яка може виникати у процесі прийняття бюджету США, коли діяльність всіх державних організацій призупиняється до вирішення спірних питань).

Втім, як зазначили фахівці, хоча звіт і приніс деякі сюрпризи, якогось помітного хвилювання на ринку не відбулося.

З позитивних новин можна відзначити відображену в звіті закупівлю Єгиптом 240 000 т французької та американської пшениці разом із 60 000 т української культури.

Також не відбулося якихось несподіванок і у прогнозах по Чорноморському регіону — адже більша частина даних вже була відома. Зокрема, Департамент сільського господарства США підтвердив офіційне виробництво пшениці у Росії на рівні 71,6 млн т на фоні збільшення прогнозу російського експорту до 37 млн т. Це досить високий показник, якщо врахувати, що виробництво культури у РФ у порівнянні з 2018 роком знизилося.

У цілому ж, за оновленим прогнозом USDA, виробництво пшениці у 2018/2019 маркетинговому році має збільшитися на 1,6 млн т у Росії, на 0,6 млн т у Бразилії та на 0,5 млн т у Парагваї.

Це збільшення буде, як зазначили фахівці, частково компенсоване зниженням валового збору культури у Китаї та Аргентині (сумарно на 1,4 млн т).

При цьому оцінка загального обсягу трейдингу пшениці переглянута у порівнянні з грудневим звітом Департаменту на 1,3 млн т у бік збільшення. Окрім Російської Федерації очікується збільшення експортних продажів, зокрема, Парагваєм. Крім того, негативні прогнози щодо постачання на глобальний ринок австралійської пшениці частково не виправдалися — за прогнозом USDA, у 2018/2019 маркетинговому році воно зменшиться у порівнянні з попереднім сільськогосподарським роком на 500 000 т, а не на 1 млн т, як прогнозувалося раніше.

При цьому американські аналітики прогнозують подальше зниження перехідних запасів пшениці у світі — до 267,5 млн т (на 0,6 млн т менше за попередній прогноз). Це підвищує привабливість збільшення посівних площ під культурою (власне, ярої пшениці) у країнах­продуцентах Північної півкулі — адже рішення про остаточне формування сівозміни приймається до 1 березня.

USDA: Фуражне зерно

Згідно з оновленим у лютому прогнозом USDA, світове виробництво фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році становитиме 1372,1 млн т, що на 1,5 млн т менше порівняно з оцінкою у грудні минулого року.

Але для України прогноз, навпаки, був переглянутий у бік збільшення: виробництво на рівні 35,5 млн т та експорт у розмірі 28,5 млн т. Кожна з оцінок була збільшена на 500 000 т у порівнянні зі звітом Департаменту у грудні 2018 року.

Також очікується зростання виробництва кукурудзи в Аргентині, де були збільшені площі під культурою та склалися сприятливі погодні умови у вигляді достатньої кількості опадів на фоні високої температури повітря.

Закупівлі фуражного зерна скоротять Алжир, Індія, Туреччина, ПАР і Марокко

Ці два фактори (врожаї в Україні та Аргентині) повинні цілком компенсувати вкрай важкі умови, що склалися у Південно­Африканській Республіці, де більша частина врожаю культури загинула внаслідок посухи.

До того ж, як відзначили у USDA, у бік збільшення були переглянуті й оцінки врожаю кукурудзи у Китаї. Хоча КНР і не виступає експортером зерна на світовому ринку, збільшення виробництва послабить «тиск» Китаю на світовий ринок, де Піднебесна традиційно закуповує велику кількість фуражу.

Внаслідок цього USDA вважає, що світові запаси фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягнуть 309,8 млн т, що на 1 млн т більше за оцінку грудня минулого року.

USDA: Олійні

І наостанок треба згадати переглянутий Департаментом сільського господарства США прогноз щодо виробництва соняшника у Чорноморському регіоні. Загалом великих несподіванок не сталося — Україна, згідно з прогнозом, зберігає першість як у виробництві соняшника, так і у пропозиції соняшникової олії на глобальному ринку.

За даними USDA, у 2018/2019 маркетинговому році виробництво насіння соняшника в Україні збільшиться у порівнянні з попереднім аналогічним періодом майже на 10% — до 15 млн т. При цьому виробництво соняшникової олії зросте до 6,2 млн т (на 6%), а соняшникового шроту — до 5,98 млн т (також на 6%).

Власне, експорт самого насіння соняшника має сягнути майже 100 000 т, що більш ніж у 2,5 раза перевищує рівень минулого маркетингового року, експорт олії становитиме 5,6 млн т, а шроту — приблизно 4,6 млн т.

Водночас USDA дещо послабив прогноз експорту української сої — у 2018/2019 маркетинговому році від буде меншим ніж 3 млн т. Щоправда, цьому є цілком логічне пояснення — в Україні набирає обертів власна переробка культури і соя поступово виходить із переліку суто експортних позицій.

Але, якщо брати до уваги прогноз північноамериканських фахівців, нарощування українського виробництва, переробки та експорту у цій групі буде проходити на тлі збільшення конкуренції з Російською Федерацією — прогноз USDA щодо врожаю соняшника у РФ у цьому маркетинговому році зріс до 12,55 млн т проти оцінки грудня у 11,5 млн т.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

8 години тому

Земля в Україні може подорожчати в 5 разів. Три чинники, що впливатимуть на ціну

Після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.

Про переваги відкриття ринку землі в Україні розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», проектний менеджер Easy Business Дмитро Лівч.

Експерт відзначив, що за показником продуктивності з 1 га землі Україна на 25–40 % відстає від країн Європи. І причина тому – недостатні інвестиції в агросектор економіки.

Читайте: Секрет Румунії: зростання виробництва зернових при статичних площах посівів

Водночас відкриття ринку землі стане каталізатором зміни структури виробництва в агросекторі, що стимулюватиме зростання інвестицій в Україну. Збільшення ціни на землю може бути позитивним сигналом для інвесторів, які хочуть вкладати кошти не тільки в українську землю, а й в інфраструктуру, суміжні галузі АПК.

Позитивні ефекти земельної реформи в Україні

  • Зростання іноземних інвестицій в українську економіку
  • Зростання ВВП

Експерти вважають, що Україна може очікувати на близько $100 млрд (або 7%) додаткового економічного зростання в наступні 10 років після відкриття ринку землі в країні.

«Це найбільша структурна реформа, яка може на цей момент перезапустити економіку України», – наголосив Дмитро Лівч.

За його словами, зміна системи кредитування, коли земля буде віддаватися під заставу коштів, дасть змогу збільшити доходи населення та обіг грошей у країні.

Що впливатиме на ціну землі в Україні?

По-перше, низька сьогоднішня ціна порівняно з іншими країнами.

«Земля в Україні є недооціненою», – говорить Дмитро Лівч. Вартість нормативно-правової оцінки землі в країні становить $1200 за 1 га, тоді як у розвинених європейських країнах – близько $25 тис., у країнах Центрально-Східної Європи – близько $5–10 тис. за 1 га.

За рахунок внутрішнього зростання ціна на землю в найближчі 10 років може збільшитися до близько $5 тис. за 1 га.

По-друге, зростання продуктивності землі за рахунок інвестицій.

По-третє, системні форми, які дуже потрібні Україні (судової системи, правоохоронних органів), які можуть зменшити інвестиційні ризики в Україні і «які мають відбутися уже цього року, або наступного – за каденції вже нового Парламенту і нового Президента».

«Це все дозволить спрогнозувати вартість землі, що важливо для тих компаній, які хочуть інвестувати в Україну. … Це один із тих активів, які можуть збільшити  дохідність і стабільність агросектора», – вважає експерт.

Чи існує ризик масової скупки землі?

Сьогодні багато хто побоюється, що з відкриттям ринку землі в Україну можуть зайти транснаціональні компанії, які скуплять більшість сільськогосподарських площ.

Проектний менеджер Easy Business вважає, що це стереотип, який не підкріплений реальними аргументами.

«Це не є типовим» – говорить  Дмитро Лівч, і про це свідчить проаналізований експертами досвід 60 країн Центрально-Східної Європи.

На початку 90-х років, коли в цих країнах відкрився ринок землі, вони також були інвестиційно привабливими для іноземних компаній. Проте практика показала, що масової скупки в них не відбулося.

«В Україні 32 га сільгоспземлі. Навіть при найнижчій оцінці потрібно 50 млрд доларів, щоб скупити ці землі!» – коментує експерт.

Крім того, один із законопроектів земельної реформи передбачає регулювання обсягів продажу. Ним планують встановити, «що не можна буде купити більш як 30% землі, яка пропонується до продажу».

Landlord раніше повідомляв про те, що комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин розробив 4 варіанти земельної реформи в Україні.

 

Новини   

11 години тому

Україна – третя серед експортерів агропродукції до ЄС

За останні 12 місяців Україна посіла третє місце серед головних постачальників продукції АПК до країн Євросоюзу, лишивши позаду Китай. Річний приріст вартості імпорту українських агропродовольчих товарів у ЄС становив 331 млн євро або 6%.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Згідно з офіційним звітом Європейської Комісії, за експортом сільгосппродукції до ЄС лідирують США з обсягом поставок 12,4 млрд євро, на 2-му місці – Бразилія (11,8 млрд євро), на 3-му – Україна (5,9 млрд євро). Далі йдуть Китай (5,7 млрд євро) і Аргентина (5,2 млрд євро).

Читайте: США визнали Україну топовим експортером курятини

Аналітики відзначають, що приріст вартості імпорту товарів АПК з України в річному обчисленні дорівнює 331 млн євро, що становить 6%.

При цьому Україна посіла 16-те місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС.

Landlord раніше повідомляв про те, що за перші два місяці 2019 р. українські аграрії експортували продукції на суму $3,5 млрд, що на 24,4% (на 683,8 млн) більше, ніж за відповідний період минулого року. Частка агропродукції в загальному експорті України становить 43,9%.

Трейдинг   

21 квітня 2019 09:47

У світі щороку від зараженої їжі вмирає 420 тис. людей. Новітні способи визначення безпечності продуктів

Розвиток світової торгівлі, з транспортуванням продуктів  харчування на величезні відстані, потребує нових наукових інструментів дослідження їх якості. Один із методів – повногеномне секвенування, яке дає можливість відстежити патогени, прочитуючи поєднання їх генів.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Щороку у світі від вживання зараженої їжі гине понад 420 тис. людей і майже 600 млн хворіють. Захворювання харчового походження можуть підірвати або знищити засоби до існування тисяч людей. Якщо домогтися того, щоб продовольство вироблялося і перероблялося, не втрачаючи своєї безпеки на всьому шляху виробничо-збутового ланцюжка, це дозволить захистити здоров’я людей, зберегти робочі місця і створити рівні умови для ведення торгівлі.

Читайте: «Я стану першим фермером у моїй сім’ї» – кенійська дівчинка боротиметься з голодом у світі

При виникненні захворювань харчового походження відповідальні органи зобов’язані встановити загальні параметри спалаху і знайти джерела зараження. Повногеномне секвенування – це методика читання генної інформації, що дозволяє встановити конкретну послідовність, за якою визначаються ті чи інші мікроорганізми. Ці послідовності ДНК – як відбитки пальців. Для кожного організму і його штамів вони унікальні, а отже, метод дозволить виявити джерело патогенів з раніше недоступною точністю.

4 напрямки, в яких повногеномне секвенування допомагає відстежити патогенних збудників і зберегти безперебійність торгівлі продовольством:

1. Дозволяє з більшою точністю встановити, який інгредієнт у багатоскладовому харчовому продукті відповідальний за спалах захворювання. Якщо ви з’їли яйце і захворіли, зрозуміло, що справа в яйці. Але якщо ви захворіли, скуштувавши киш? У чому причина – в яйцях, маслі, молоці або іншому інгредієнті? Повногеномне секвенування точніше, ніж традиційні методи, дозволяє встановити, який саме інгредієнт ніс у собі патоген.

2. Дозволяє визначити джерело зараження – в якій ланці продовольчого ланцюга продукти стають зараженими. Так, наприклад, у червні 2014 р. у низці країн виник великий спалах зараження сальмонелою, судячи з усього, пов’язаний зі споживанням яєць. Сталося понад 350 випадків у кількох країнах Європи. Було взято зразки з 5 ресторанів у Великій Британії, і методом повногеномного секвенування доведено, що випадки були різними, але пов’язаними між собою. Додаткові зразки для повногеномного секвенування з кількох європейських країн показали, що самостійні епізоди зараження вели до одного і того ж європейського виробника яєць.

4. Може з більшою визначеністю виявити зв’язок між спалахами захворювання відразу в декількох країнах. Глобальний обмін даними повногеномного секвенування міг би сприяти більшій ефективності реагування на спалахи захворювань харчового походження та запобігання їх подальшому поширенню.

Хоча вартість цієї технології знижується, не у всіх країн є кошти, щоб впровадити її. Не завжди є лабораторна інфраструктура і можливості для виконання цього типу аналізу. Щоб повногеномне секвенування стало робочим інструментом для всіх, необхідна загальна рішучість зробити цю технологію доступною для всіх країн.

Глобальна мета гарантування продовольчої безпеки, поліпшення харчування людей та сприяння сталому розвитку сільського господарства може бути досягнута тільки за умови, що їжа буде безпечною. Це лежить в основі ліквідації голоду.

Landlord раніше повідомляв про те, що у світі голодує 113 млн людей. ФАО назвала 8 країн з найбільшим дефіцитом продовольства.

Фото на заставці: FAO/Roberto Faidutti

AgroWeekend   

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

Показати ще