Новини / Аналітика     21 березня 2019 17:56

США збільшує експорт кукурудзи на 40 млн т. Україні радять орієнтуватися на пшеницю

Наступного сезону у виграші залишаться трейдери, які запропонують на світовому ринку пшеницю.

  • На глобальному ринку склалася надлишкова пропозиція кукурудзи, і дисбаланс буде тільки підсилюватися.
  • На відміну від попередніх років попит на ячмінь слабшатиме внаслідок зменшення закупівель культури Китаєм.
  • Оцінка перехідних світових запасів пшениці постійно зменшується на тлі зростання попиту на цей вид зерна.

З початку року весь сільськогосподарський світ перебував в очікуванні зустрічі США — КНР на найвищому рівні. 9 січня, коли завершилися триденні переговори між Вашингтоном та Пекіном із врегулювання торгового конфлікту, сторонам вдалося зблизити позиції у сферах енергетики та сільського господарства, проте з більш складних питань залишилися розбіжності. Між тим, наближалася дата 1 березня, коли термін 90­-денного перемир’я у торговій війні США та Китаю спливав.

Нарешті сторони визначилися, що зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна пройде протягом першого весняного місяця. При цьому все гучніше лунали думки про те, що сторони можуть укласти лише чергову «косметичну» угоду, яка не вирішить ключових торгових проблем, перша з яких — китайські заборонні мита на американську сою (хоча офіційний Вашингтон і заявляє про значний прогрес у перемовинах).

Але можна сказати, що справу вже зроблено — рішення про структуру посівів американські фермери приймають зазвичай до 1 лютого, і якісь корективи можуть бути внесені до 1 березня. У протилежному випадку фермери не встигають вчасно законтрактувати посівний матеріал, добрива і засоби захисту рослин. Інакше: у 2019 році у США будуть збільшуватися площі під кукурудзою та пропозиція культури зростатиме на і без того перенасиченому ринку. За попередніми розрахунками, які були зроблені минулого року, пропозиція кукурудзи із США на глобальному ринку може одразу вирости на 35–40 млн т (для порівняння — рекордний експорт культури з України цього року оцінюється у 28,5 млн т).

Це означає, що іншим провідним світовим постачальникам сільськогосподарської сировини, до складу яких входить і Україна, варто вже зараз шукати адекватне рішення. Виходом може бути збільшення площ під пшеницею, попит на яку на глобальному ринку має тренд до зростання. Звісно, виробники Північної півкулі вже не можуть внести зміни у структуру озимини, але ще не запізно переглянути плани на ярі посіви.

Загальний тренд

У лютому загальну оцінку глобального ринку продовольства дала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Згідно з нею, світові ціни на продукти харчування почали рік на високій ноті — індекс продовольчих цін Організації в середньому виріс на 1,8% та становив 164,8 пункту. Однією з причин підвищення індексу називають зміцнення цін на пальмову та соєву олію внаслідок невизначеності результатів перемовин між КНР і США. На це накладається ще й сезонний фактор — зменшення пропозиції в основних країнах­постачальниках.

Хоча в цілому у FAO зазначили, що поки показник цінового індексу залишається доволі низьким — на 2,2% меншим, ніж рік тому.

При цьому індекс цін FAO на зернові становив у середньому 168,1 пункту, продемонструвавши лише незначне зростання у порівнянні з груднем. Ціни на основні види зернових були в цілому досить стійкими на тлі скорочення експортних поставок і високого світового попиту.

FAO: Зерновий прогноз

У черговій доповіді «Зведення попиту на зернові та пропозиції зернових» Організація надала цілком сприятливі прогнози з виробництва зерна у світі у 2019 році та визначила непогані перспективи для його постачальників.

Так, загальний остаточний обсяг виробництва зернових у 2018 році у світі, згідно з підрахункам FAO, становив 2661 млн т (що трохи перевищує попередній прогноз внаслідок збільшення валового збору кукурудзи, пшениці та рису).

Велика частина посівів озимої пшениці розташована в Північній півкулі, і, за попередніми прогнозами, очікується стрибок її виробництва, хоча загальний обсяг і не досягне рекордного рівня 2017 року.

Значною мірою прогнозоване зростання буде забезпечене за рахунок збільшення виробництва в Європі, де сприятливі погодні умови поліпшили види на врожай у поєднанні зі збільшенням посівних площ, головним чином обумовленим привабливими цінами.

Загалом найбільший приріст у порівнянні з минулим роком очікується в ЄС (як вже зазначено), Російській Федерації та Україні.

Індекс продовольчих цін FAO в середньому виріс на 1,8% і становить 164,8 пункту

У Північній Америці надмірно волога погода в основних районах виробництва озимої пшениці у США восени призвела до того, що посівні площі залишилися майже без змін, як і в Канаді. Однак, для Канади фахівці дали позитивний прогноз — за їх розрахунками, фермери збираються збільшити площі під ярою пшеницею, що приведе до збільшення у 2019 році загальної пропозиції зерна пшениці з Північної Америки.

За оцінками FAO, загальний світовий трейдинг пшениці у 2018/2019 маркетинговому році (тобто до липня наступного року) становитиме 171,8 млн т, що на 2,5%, або на 4,4 млн т нижче попереднього показника 2017/2018 маркетингового року. Скорочення закупівель очікується з боку таких країн, як Алжир, Індія, Марокко, ПАР і Туреччина.

При цьому світова торгівля фуражним зерном у поточному маркетинговому році може становити 196,4 млн т, що майже збігається з показником попереднього 2017/2018 маркетингового року, але загальне споживання зернового фуражу виросте до 1405 млн т, що на 34 млн т більше порівняно з попереднім маркетинговим роком. До речі, такий рівень споживання фуражного зерна взагалі є історичним максимумом, тому, як можна очікувати, в бік збільшення будуть переглянуті й прогнози щодо трейдингу фуражу.

Для українських постачальників у «фуражному прогнозі» важливою є інформація щодо скорочення обсягів торгівлі ячменем і сорго. На думку FAO, показники трейдингу цими культурами взагалі впадуть до найнижчого з 2006/2007 маркетингового року рівня — до 28,1 млн т для ячменю і 5,4 млн т для сорго. Причинами фахівці називають збільшення споживання кукурудзи внаслідок зниження цін на цю культуру і скорочення закупівель ячменю і сорго Китаєм, про що було заявлено владою КНР у січні.

Загальний рівень споживання зернових у 2018/2019 маркетинговому році прогнозується в обсязі 2657 млн т, що майже на 45 млн т (або на 1,7%) більше, ніж у минулому сільськогосподарському році.

Важливим є перегляд прогнозів щодо обсягу торгівля кукурудзою — він сягне у 2018/2019 маркетинговому році майже 159 млн т. Це на 2,3% вище за показник минулого маркетингового року — очікується, що закупівлі культури будуть збільшені Іраном, Мексикою, Саудівської Аравією та насамперед — європейськими країнами.

Але, як підкреслили у звіті FAO, прогнози невдовзі можуть бути переглянуті — адже у Південній півкулі у лютому розпочинають збір ярих зернових. Поки що, за попередніми даними, очікується збільшення у порівнянні з минулорічним виробництва кукурудзи — посіви перебувають у гарній кондиції.

USDA: Пшениця

У лютому сільськогосподарський ринок нарешті дочекався звіту USDA, робота якого, нагадаємо, протягом майже двох місяців була паралізована черговим shutdown (ситуація, яка може виникати у процесі прийняття бюджету США, коли діяльність всіх державних організацій призупиняється до вирішення спірних питань).

Втім, як зазначили фахівці, хоча звіт і приніс деякі сюрпризи, якогось помітного хвилювання на ринку не відбулося.

З позитивних новин можна відзначити відображену в звіті закупівлю Єгиптом 240 000 т французької та американської пшениці разом із 60 000 т української культури.

Також не відбулося якихось несподіванок і у прогнозах по Чорноморському регіону — адже більша частина даних вже була відома. Зокрема, Департамент сільського господарства США підтвердив офіційне виробництво пшениці у Росії на рівні 71,6 млн т на фоні збільшення прогнозу російського експорту до 37 млн т. Це досить високий показник, якщо врахувати, що виробництво культури у РФ у порівнянні з 2018 роком знизилося.

У цілому ж, за оновленим прогнозом USDA, виробництво пшениці у 2018/2019 маркетинговому році має збільшитися на 1,6 млн т у Росії, на 0,6 млн т у Бразилії та на 0,5 млн т у Парагваї.

Це збільшення буде, як зазначили фахівці, частково компенсоване зниженням валового збору культури у Китаї та Аргентині (сумарно на 1,4 млн т).

При цьому оцінка загального обсягу трейдингу пшениці переглянута у порівнянні з грудневим звітом Департаменту на 1,3 млн т у бік збільшення. Окрім Російської Федерації очікується збільшення експортних продажів, зокрема, Парагваєм. Крім того, негативні прогнози щодо постачання на глобальний ринок австралійської пшениці частково не виправдалися — за прогнозом USDA, у 2018/2019 маркетинговому році воно зменшиться у порівнянні з попереднім сільськогосподарським роком на 500 000 т, а не на 1 млн т, як прогнозувалося раніше.

При цьому американські аналітики прогнозують подальше зниження перехідних запасів пшениці у світі — до 267,5 млн т (на 0,6 млн т менше за попередній прогноз). Це підвищує привабливість збільшення посівних площ під культурою (власне, ярої пшениці) у країнах­продуцентах Північної півкулі — адже рішення про остаточне формування сівозміни приймається до 1 березня.

USDA: Фуражне зерно

Згідно з оновленим у лютому прогнозом USDA, світове виробництво фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році становитиме 1372,1 млн т, що на 1,5 млн т менше порівняно з оцінкою у грудні минулого року.

Але для України прогноз, навпаки, був переглянутий у бік збільшення: виробництво на рівні 35,5 млн т та експорт у розмірі 28,5 млн т. Кожна з оцінок була збільшена на 500 000 т у порівнянні зі звітом Департаменту у грудні 2018 року.

Також очікується зростання виробництва кукурудзи в Аргентині, де були збільшені площі під культурою та склалися сприятливі погодні умови у вигляді достатньої кількості опадів на фоні високої температури повітря.

Закупівлі фуражного зерна скоротять Алжир, Індія, Туреччина, ПАР і Марокко

Ці два фактори (врожаї в Україні та Аргентині) повинні цілком компенсувати вкрай важкі умови, що склалися у Південно­Африканській Республіці, де більша частина врожаю культури загинула внаслідок посухи.

До того ж, як відзначили у USDA, у бік збільшення були переглянуті й оцінки врожаю кукурудзи у Китаї. Хоча КНР і не виступає експортером зерна на світовому ринку, збільшення виробництва послабить «тиск» Китаю на світовий ринок, де Піднебесна традиційно закуповує велику кількість фуражу.

Внаслідок цього USDA вважає, що світові запаси фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягнуть 309,8 млн т, що на 1 млн т більше за оцінку грудня минулого року.

USDA: Олійні

І наостанок треба згадати переглянутий Департаментом сільського господарства США прогноз щодо виробництва соняшника у Чорноморському регіоні. Загалом великих несподіванок не сталося — Україна, згідно з прогнозом, зберігає першість як у виробництві соняшника, так і у пропозиції соняшникової олії на глобальному ринку.

За даними USDA, у 2018/2019 маркетинговому році виробництво насіння соняшника в Україні збільшиться у порівнянні з попереднім аналогічним періодом майже на 10% — до 15 млн т. При цьому виробництво соняшникової олії зросте до 6,2 млн т (на 6%), а соняшникового шроту — до 5,98 млн т (також на 6%).

Власне, експорт самого насіння соняшника має сягнути майже 100 000 т, що більш ніж у 2,5 раза перевищує рівень минулого маркетингового року, експорт олії становитиме 5,6 млн т, а шроту — приблизно 4,6 млн т.

Водночас USDA дещо послабив прогноз експорту української сої — у 2018/2019 маркетинговому році від буде меншим ніж 3 млн т. Щоправда, цьому є цілком логічне пояснення — в Україні набирає обертів власна переробка культури і соя поступово виходить із переліку суто експортних позицій.

Але, якщо брати до уваги прогноз північноамериканських фахівців, нарощування українського виробництва, переробки та експорту у цій групі буде проходити на тлі збільшення конкуренції з Російською Федерацією — прогноз USDA щодо врожаю соняшника у РФ у цьому маркетинговому році зріс до 12,55 млн т проти оцінки грудня у 11,5 млн т.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

21 годину тому

Сергій Омельяненко – бізнесмен, що створює тренди

Сергій Омельяненко - власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині із земельним банком у 5000 га. Омельяненка сміливо називають фермером-новатором, який не боїться вкладати гроші в інноваційні проекти, серед яких сонячні електростанції, автомобілі Tesla та провідні технології в культивації рослин.


 

Історії успіху   

22 години тому

Досвід Херсонщини: жовті кавуни забезпечують вищий дохід ФОТО

Група виробників із Новософіївки Херсонської області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю. Продукція користується великим попитом.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Нові сорти – скоростиглі. Урожайність у них дещо менша ніж у традиційних кавунів, проте, будучи нішевими продуктами вони, за словами виробника, забезпечують вищий дохід і користуються значним попитом.

Читайте: Вірусне відео про заражену черешню підірвало експорт ягід зі США до Гонконгу

Зараз у новософіївському господарстві випробовують пізньостиглі сорти, які не втрачають якості при тривалому зберіганні (до місяця). Сорт має добрі перспективи для експорту.

Як розповіла спеціаліст з розвитку плодовочевого ринку UHBDP ЮліяЯрмак, тут вирощують цікавий сорт кавунів – Айс бокс (порційний). Це смачні та солодкі тонкокорі кавуни, масою 4–5 кг, зручні для зберігання в холодильних камерах та для вживання.

Landlord раніше повідомляв про те, що науковці США використовують технологію секвенування геному, щоб розробити нові сорти кавуна, які володітимуть підвищеним захистом від основних хвороб рослини.

Садівництво   

14 липня 2019 16:42

Сергій Кучеров: Незабаром аграрії вноситимуть ЗЗР двічі на рік

Керівник групи Агроцентри BASF Сергій Кучеров в інтерв’ю Landlord підбив підсумки форуму «Якісне протруювання – запорука гарного врожаю» та розповів про останні тенденції в розробці новітніх препаратів ЗЗР.

Які нині стереотипи побутують серед фермерів щодо новітніх препаратів ЗЗР?

Я би не стільки став говорити про стереотипи, скільки звернув би увагу на підходи. Коли аграрії кажуть, що ми вибираємо препарат, ефективний проти кореневої гнилі, тоді я часто задаю питання: «Хлопці, а як правильно обліковуються кореневі гнилі в полі? Як ви визначаєте, наскільки він ефективний?» Тому оці моменти залишаються за кадром. Адже я приводив приклад, де, згідно методики  обліку  ураження кореневими гнилями, треба оцінити 20 рослин в суміжних рядках у 10 місцях поля на площі до 50 га. Оце і є оцінка ефективності. Хто таке робить? Будемо відвертими – одиниці. Тому ось цей момент і є найбільш складним.

Як зазначив представник «Євраліс Семенс Україна», незабаром протруєння насіння бетонозмішувачем стане історією. Наскільки це реально?

З точки зору пропасних культур, скажу, що ще років 5 і все. Аграрії, які використовують вітчизняне насіння, вони його отримують вже підготовленим, протруєним. Це не говорячи вже про європейських виробників, де стандарти надзвичайно високі. Пшеницю ніколи взагалі таким чином не перетруювали. Бетонозмішувачем, зазвичай, протруювали інсектицидами кукурудзу, соняшник… Тож, гадаю, ця технологія дійсно себе вичерпала.

Читайте: Весняні заморозки та літні посухи: як казахстанські фермери справляються із негодою

На сьогодні існує чимало ЗЗР, які здатні захистити рослину практично від будь-яких шкідників. Утім, існують і такі паразити, від яких фермерів досі кидає в холодний піт. Могли б назвати найбільш небезпечні хвороби, боротьба з якими досі залишається актуальною?

Позбутися  шкідочинних організмів взагалі не можливо, адже вони займають свою біологічну нішу і є частиною природніх процесів. Тут інше питання – наскільки добре ми зможемо їх контролювати. Зокрема, і за допомогою ЗЗР. Так, на пшениці я б виділив снігову плісняву та сажку летючу. Узагалі наразі працюємо над рекомендаціями, щоб  застосовувати ЗЗР  і від осіннього розвитку хвороб, і від  весняного .

Нагадаємо, днями у Києві відбувся форум на тему «Якісне протруювання – запорука гарного врожаю», на якому експерти компанії BASF звітували про результати використання препаратів компанії, що вийшли на ринок на початку 2019 року — інсектицидних протруйників Пончо та Пончо Вотіво, а також фунгіцидного протруйника для зернових Кінто® Плюс.

Аналітика   

14 липня 2019 14:22

Якісні препарати, ставка на молодь та приціл на агрохолдинг – як за 6 років розбудували господарство Спрінт К

Виконавчий директор господарства «Спрінт К» Юрій Олійник розповів про технологію культивації культур, політику щодо формування робочого колективу та подальші перспективи, які передбачають перетворення фермерства в крупний агрохолдинг.

Landlord реалізує медіапроект «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

Про якість

У господарстві «Спрінт К» основними культурами вирощування є кукурудза, пшениця та соняшник. Також вирощують сою та ріпак, але в куди більш менших об’ємах. Щодо врожайності, то у 2018 році фермерство з Київської області отримало: 122 ц/га кукурудзи, 52 ц/га пшениці та 33 ц/га соняшника. Планових показників на поточний рік «Спрінт К» немає, проте, за словами виконавчого директора підприємства Юрія Олійника, наразі головною метою є отримання максимальної врожайності з кожного гектару.

Менеджер вважає, що в аграрному секторі стратегію як таку практично неможливо вибудувати, тому що завжди є непередбачуваний фактор — погодні умови. Натомість у «Спрінт К» є інші важелі, що дозволяють отримувати гарні показники: якісне насіння, препарати та техніка.

Зокрема, в господарстві користуються препаратами BASF більше чотирьох років. Перше, на що звернув увагу директор при знайомстві з представниками компанії, — це людяне та відповідальне ставлення.

«Зараз хімічних препаратів величезне різноманіття. Запам’ятати чи розібратися у кожному з них доволі складно. А до BASF я можу зателефонувати, мене одразу проконсультують у будь-який час доби, що для аграріїв дуже важливо», — ділиться він.

Тому не дивно, що близько 60% препаратів, якими користуються у «Спрінт К», — компанії BASF. Так, вже багато років вносять Євро-Лайтнінг®. Пан Юрій відмічає, що цей препарат є одним із фаворитів у господарстві, адже він ефективно протидіє широкому спектру бур’янів, зокрема, і вовчку. Окрім цього може використовуватися в системах з мінімальним та нульовим обробітком ґрунту. І до того ж препарат простий у застосуванні та гнучкий у строках внесення.

Читайте: Встигати все: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К

Також у «Спрінт К» використовують фунгіцид Адексар® СЕ Плюс. Господар зізнається, що задоволений препаратом, і, зокрема, його потужним та довготривалим захисним ефектом від широкого спектру хвороб. Даний фунгіцид забезпечує стимулювання процесів фотосинтезу та нітрогеназної активності посівів, підвищує стійкість до стресових умов. Ще минулого року спробували вперше і регулятор росту для пшениці Медакс® Топ. Серед його ключових переваг пан Юрій відмітив широкий діапазон температур для застосування: від 5 °С до 20 °С. Також препарат зменшує довжину соломини та потовщує її стінки. А це, у свою чергу, підвищує стійкість рослини до вилягання. Наступний фактор для успішного розвитку підприємства у розумінні виконавчого директора — технічний парк. Уся техніка нова, і більше трьох-чотирьох років з технікою не працюють. Це обумовлено тим, що власник господарства також займається продажем техніки.

Про команду

Працівників виконавчий директор господарства «Спрінт К» Юрій Олійник намагається шукати серед молоді, але головне — бажання працювати.

«Я дотримуюся принципу: якщо людина хоче працювати, її можна навчити, навіть якщо вона без досвіду. А якщо у неї купа знань, але не хоче працювати — це не робочий», — каже пан Олійник.

У пошуках кадрів директор вирушив до Київського аграрного університету. Там ректор порекомендував двох перспективних студентів. Їм запропонували роботу у «Спрінт К», тож невдовзі колектив поповниться двома молодими фахівцями.

Та знайти людей, які будуть чесними і до роботи ставитимуться із захопленням, дуже складно, зізнається Юрій Олійник.

«Однозначно ми будемо робити ставку на молодь, тому що стара закалка — це старі принципи роботи, а зараз багато нових технологій, хімії. Молодь у цьому набагато краще розбирається», — підсумовує господар.

Поки що керівнику доволі складно делегувати обов’язки, адже звик тримати все під контролем і бути присутнім при всіх ключових моментах для господарства. Пан Юрій згадує: коли тільки-но прийшов до «Спрінт К», одразу попередив, що не терпить пияцтва, крадіжок та брехні.

«У мене із засновником компанії все збудовано на довірі. Я знаю, що таке чужі кошти. Тому і від своїх підлеглих цього очікую», — наголошує він. Тож це відіграло свою роль. Виконавчий директор каже, що атмосфера у господарстві дружня та довірча. Якщо комусь із працівників необхідна допомога, вони знають, що можуть покластися та довіритися своєму керівнику. Такий підхід у «Спрінт К» розповсюджується не тільки на працівників компанії, а і села, де працюють. Так, господарство двічі на тиждень вивозить сміття, адже комунального підприємства у селі немає. Окрім цього, роблять свій внесок в облагороджування села та, якщо необхідно, допомагають технікою. «В Україні, як правило, усі винні, окрім нас самих. Ми вирішили відійти від такого уявлення та починати роботу із себе», — наголошує керівник.

Про перспективи

Відбудувавши рентабельну систему агробізнесу, вже в найближче майбутнє власники «Спрінт К» збираються перетворити своє дітище на агрохолдинг, значно розширивши земельний банк. При чому підприємство не збирається обмежуватися лише Київською областю, а орендувати земельні наділи на Сумщині та Чернігівщині.

Також цього року господарство активно розбудовує власну інфраструктуру. Так, було побудовано нову зерноочисну систему, змонтовано дві сушарки та відкрито новий склад на 5000 кв. м. Це дозволило «Спрінт К» досягнути потужностей зберігання на 25 000. кв. м.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, виконавчий директор підприємства Юрій Олійник презентував унікальний кейс розвитку свого підприємства.

Кейси   

13 липня 2019 11:54

Автоматична індексація тарифів Укрзалізниці зробить їх непередбачуваними – УЗА

Українська зернова асоціація вимагає не вводити автоматичну індексацію тарифів «Укрзалізниці»: відкликати проект регуляторного акту.

Асоціація звернулась до Міністерства інфраструктури України з проханням відкликати проект регуляторного акту про автоматичну індексацію залізничних тарифів. Даний документ передбачає, перегляд вартості перевезень відповідно до індексу цін виробників промислової продукції за певний період.

В УЗА підготували аргументи проти нововведення. Головний із них: індекс цін виробників неможливо спрогнозувати. А відповідно, неможливо спрогнозувати і вартість перевезень. Відтак аграрії не зможуть прорахувати вартість перевезень навіть на 3 місяці вперед, а для них це дуже важливо.  Адже компанії, що забезпечують експорт зернових культур, працюють за маркетинговим роком з липня по червень. І укладають довготривалі контракти з партнерами з фіксованою вартістю.

«Саме тому експортерам важливо розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали чи навіть рік», – підкреслює Сергій Іващенко, в.о. обов’язків виконавчого директора УЗА.

Читайте: УЗ запропонувала нову модель формування тарифів на вантажоперевезення

На його думку, непередбачуваність тарифів негативно вплине на бізнес, економіку країни, а в першу чергу, на сферу виробництва зернових культур.

Міністерство інфраструктури оприлюднило проект регуляторного акту про залізничні тарифи на вантажі  5 липня. Наразі триває обговорення документу.

Як пиcав раніше Landlord, 30 березня тарифи на вантажні перевезення УЗ були проіндексовані на 14,2 %. Це стало першим етапом запровадження моделі автоматичної індексації тарифів.

Логістика   

Показати ще